Урок-інсценізація з позакласного читання "Байки. П'єси"

Урок позакласного читання. 3 клас.

Тема. Байки. П’єси      

Мета.

Формування предметних компетентностей:

1) вчити учнів правильно розрізняти твори, різноманітні за жанрами, персоналіями, джерелами здобуття інформації, розуміти, яку інформацію можна одержати із творів різних жанрів, характеризувати персонажів за їхніми вчинками, виявляти внутрішній стан героя;

2) формувати вміння висловлювати оцінювальні судження: вербалізацію своїх перших вражень щодо прослуханого, вираження власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті;

3) вдосконалювати вміння висловлювати власні аргументовані зв’язні емоційно-оцінні судження про прочитану книжку, підтверджувати свої думки прикладами з тексту, пов’язувати зміст прочитаного з власним життєвим досвідом;

4) знайомити учнів з короткими біографічними відомостями про творчість байкаря Леоніда Глібова, розширити уявлення про особливості байок .

Формування ключових компетентностей:

1) уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження, моделювати і прогнозувати в межах певного завдання;

2) комунікативної: удосконалювати вміння співпрацювати в парі, групі, колективі, працювати індивідуально;

3) соціальної: навчати продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та колективі, використовувати різні ролі та функції в колективі, підтримувати та управляти власними взаєминами з іншими.

Тип уроку: урок роботи з дитячою книгою; урок набуття нових знань.

Обладнання. Декорації до п’єси, запис музики до вистави з дитячої комічної опери «Коза Дереза»; ляльки-рукавички: кіт, дід, баба, корова, півень, качка, коза, мишка, білочка, лисиця; мультимедійний супровід до уроку, екран, проектор; картки із завданнями; виставка книг з теми, виставка дитячих малюнків до прочитаних  байок, посібник Н. С. Кордуба, М. М. Стрихар «Позакласне читання. 3 клас».

Форма проведення: урок - інсценізація

                                            Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Продзвенів дзвінок –

Починаємо урок.

Попрацюємо старанно,

Щоб почуть наприкінці,

Що у нашім третім класі

Діти – просто молодці!

Тож – вперед! Часу не гаймо,

У театр поспішаймо!

ІІ.  Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Мікрофон»

• Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок? (продуктивним, цікавим, навчальним, веселим, казковим,....)
• А що для цього повинні зробити ви? (бути дисциплінованими, уважними, активними, наполегливими, зібраними, творчими,...)
• Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, продуктивний, творчий урок. А він у нас дійсно незвичайний. Я запрошую вас у подорож до театру, де ви будете одночасно і акторами , і глядачами: читатимете байки, гратимете п’єсу та спостерігатимете за цим дійством. Я допоможу вам організувати і провести програму: сьогодні я конферансьє.

Конферансьє – естрадний артист, який оголошує концертні номери, виступає в проміжках між ними.

• Виконавши завдання (слайд1), вирушимо  до театру. Вилучіть парні букви і дізнаєтесь тему уроку:

 

                            БВАМЙЧКФИ.    ПГ’ЄТСЇИ.

ІІІ. Робота з виставкою книг.

(На виставці книжки. попередньо підготовані до уроку учнями і вчителем.)

• Подивіться, друзі, книжки нас уже чекають.
• Що об’єднує всі ці книжки?
• Які книжки з байками містять твори одного автора? Назвіть і покажіть їх.
• Чи є ілюстрації в книжках?
• Чи допомогли вони вам у виборі байки?
• Які книжки з байками містять твори багатьох авторів? Назвіть і покажіть їх.
• Твори яких авторів вони містять?
• Чим привабили вас ці книжки?

ІV. Розгляд виставки дитячих малюнків, створених за сюжетами прочитаних байок.

• Бачу, що ви, друзі, добре попрацювали. Адже створили цікаву виставку малюнків. За ними спробуємо назвати байку, проілюстровану вами.
• Хто автор цього малюнка?
• Як ви думаєте, про кого розповідатиметься у творі, який проілюстрував ваш товариш? Чи точно передана подія (образ)?
• Перекажи ту частину твору, якій відповідає малюнок?
• Розгляньте малюнки і скажіть, які байки ви хотіли б прочитати ще раз.

(Оголошую виступи дітей. Звертаю увагу на вміння інтонаційно декламувати твір; робити висновки про прочитане.)

V. Робота із збіркою «Позакласне читання. 3 клас.», с. 58-71.

1. Слово вчителя.

- Під час уроків класного читання ви ознайомилися з біографією та деякими байками Леоніда Глібова. Я пропоную вам кілька цікавих відомостей з життя автора.

• У дитинстві Льолик, як його всі називали, був веселим, енергійним хлопчиком. Любив усе красиве, але найбільше – квіти, особливо подобалося доглядати за ними. Так малого Льолика й прозвали «королем квітів». Знайомі й родичі, вітаючись з ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».
• Леонід Глібов дуже любив дітей. Деякий час працював вчителем історії і географії. Свої твори для дітей підписував псевдонімом «Дідусь Кенар». (Батько байкаря дуже любив цю співочу пташку і сусіди прозвали його «Кенар».)
• Хвороба серця, астма підірвали здоров’я Леоніда Івановича. У байкаря погіршився зір, але той продовжував писати під лінійку з лупою.
• Залишив Глібов великий доробок: байки, акровірші, жартівливі пісеньки, пісенно-ліричні твори, вірші-загадки з відгадками.

VІ.  Ознайомлення з байкою Леоніда Глібова «Синиця».

1. Робота в групах

1 гр. Прочитати байку, визначити дійових осіб. Охарактеризувати їх.

2 гр. Словникова робота. Прочитати, виписати незрозумілі слова, з’ясувати їх лексичне значення. (словники)

3 гр. Прочитати текст. Скласти запитання до байки.

4 гр. Дослідження. Дослідити, виписати крилаті вислови (прислів’я).

5 гр. Прочитати. Визначити головну думку (що засуджується, що схвалюється). Підібрати прислів’я.

2. Презентація робіт в групах.

VІІ. Мовчазне читання учнями байок Василя Симоненка «Мудра сова», «Вовкам на зло».

• Який повчальний висновок цих творів?

VІІІ. Фізкультхвилинка.

Ми по вулиці ідемо,

Гарно всі себе ведемо.     

Ось і «зебра», зупинись,

Вліво, вправо подивись.     

Вільний шлях, машин нема,

Йду по «зебрі» прямо я.

Вітер віє нам в лице,

Захиталось деревце.

Вітерець все тихше, тихше.

Деревце все вище, вище.

До театру ми прийшли,

Тихо в залу всі зайшли,

Зайняли свої місця, -

Почалась вистава ця.

ІХ. Інсценізація казки-п’єси « Незвичайна пригода кота Мартина» .

(Відсуваю імпровізовану завісу театру. За нею заховані декорації до казки та ляльки – рукавички персонажів твору.)

• Прийшла, нарешті, довгожданна мить:

Герої казки нас усіх вітають.

І знову пісня радісно дзвенить,

І казка у театрі оживає.

 

В країну казок підем я і ти,

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти

І знову з ними гарно заспівати.

 

Ми в гості сюди казкаря запросили,

Щоб бачити казку і слухать гутом.

Але чарівник заблукав у дорозі.

Давайте його погукаєм разом!

(Діти дружно гукають: «Казкарю!». Виходить казкар.)

• Доброго дня, дорогі мої друзі! Я дуже радий бачити вас усіх в хорошому настрої! Знаю, малята, що всі ви полюбляєте казочки. Отож, не буду довго базікати, а розкажу вам свою улюблену казку про незвичайну пригоду кота Мартина. Вмощуйтесь зручніше, нашороште вушка та слухайте уважно...

          В одному селі жили-поживали дід Панас та баба Параска. І мали вони невеличке господарство...

(Звучить музика і починається казка)

Півень       - Ку-ку-рі-ку!!!  Ку-ку-рі-ку!!! Прокидайтеся усі, ранок на дворі. Ку-ку-рі-ку! Ох і гарна ж моя пісенька, співав би її і співав. Та піду своїх друзів розбуджу, бо час до роботи братися. Ку-ку-рі-ку!   (виходить)

(Входить дід, а за ним баба)

Дід        - От клятий півень, знову не дав сон до кінця додивитися. Пісня в нього, бачите, гарна. От я пісню знаю, так знаю, баба моя навчила мене співати.        (співає)

                           Там під вишнею, під черешнею,

                            Стояв козак з дівчиною, як із ягодою.

                            Стояв козак з дівчиною, як із ягодою.

А далі...... Знову забув. Бабо, бабо!

Баба        - Та чого ти кричиш? Тут я. Що трапилось?

Дід           - Та от забув ту пісеньку, що ти мене навчила.

Баба         - Досить пісень співати, треба за роботу братися. Дров нарубай, двір підмети, корову Ласуню та козу Любуню пасти вижени. І не забудь півника з качечкою погодувати. А я тим часом спечу хліб, зварю обід, та й треба нашого кота лінивого розбудити. Скільки ж спати можна. Он миші в коморі вже зерно гризуть.

Дід             - А й справді, бабо, маємо ми з тобою добру корівку, що дає молоко, сир, сметанку, а коза дає цілюще молочко, півник будить нас зранку, качечка яйця несе, а от з кота Мартина ніякої користі. Вчора в моїх нових штанях миша дірку прогризла. Якщо так буде і далі, то я його вижену.

(Звучить музика. Дід і баба виходять. Заходять півень, качка, корова і коза)

Коза          - Бе-е-е, Петю, знову ти нас зраненька розбудив!

Качка        - Хоча б один день ти міг прокукурікати на годину пізніше?

Півень       - Ну, що ви таке говорите, пані Качко. Дід Панас мене б за таку роботу з дому вигнав. Я своїм господарям догоджаю, бо мені ще моє життя дороге.

Коза             - Тихіше, друзі, бо он дід іде.

Дід              - Тю-тю-тю. Тась-тась-тась. Їжте зерно мої милі та поправляйтеся. З вас хоч якась користь. А он Мартин ще й досі спить. Ну я йому покажу, як байдики бити!

(Всі виходять. Залишається корова і коза.)

Коза            - Потрібно попередити Мартина, щоб більше не лінувався та щоб добро дідове і бабине доглядав. Бо інакше чула, що з ним буде?

Корова       - Та чула, але чи наш Мартин послухає! А зараз ходімо на луг, поїмо соковитої травиці.

(Виходять зі сцени. Звучить музика. Мишка несе мішок.)

Мишка        - Знову сьогодні Мартин дрімає. А я піду у комору погуляю. Там є шматок сиру смачного. І зерна візьму в мішок запашного. Нехай кіт лінивий спить. Я упораюся вмить! Ой, а чого це сьогодні Мартин так рано піднявся, мабуть баба Параска примусила до роботи!

(Кіт іде і ойкає.)

Кіт               - Ой-йой-йой! Не дають роботящому коту відпочити. Я ж учора цілий день не спав, а лише дрімав на печі. А баба Параска кричить, що я лінивий. Ще й рушником набила, щоб ішов у комору мишей ловити. А я ж їсти хочу, я ж не снідав іще!       (співає)

                         Тяжка моя доля,о Боже мій милий,

                         За що ти караєш мене трударя?

                         Як любо увесь день на припічку грітись,

                         Попить молочка і поїсти сальця.

(Кіт лягає і гріється на сонечку, а мишка тихенько підкрадається біля нього.)

Кіт              - Іди, іди. Мені і так ніколи за тобою бігти. Я зараз приймаю сонячну ванну.

Мишка       - Добрий день, Мартине Котовичу. Приємно бачити вас у гарному настрої. Так, так, приймайте ванну. Бо коли ви за себе не подбаєте, то ніхто за вас не подбає. Аякже, аякже...... (Крадучись. пробирається до комори.)

(Заходять дід з бабою. Кіт спить, хропе.)

Баба        - Подивіться, люди добрі, на ледачого кота! Хоч би тобі поворухнулося!

Дід                   - Усе, мій терпець увірвався! Давай, Параско, мішок. Віднесу я цього неробу в ліс, хай його там вовки роздеруть. Нема чого дарма хліб їсти!

(Дід пхає кота в мішок і несе до лісу. Звучить сумна мелодія. Викидає кота під дерево. А той далі спить, хропе. Дід виходить. Підбігає білочка.)

Білочка         - Ой! Що це за звір такий лежить і гарчить так страшно. Але треба якось із ним познайомитись і новину про незвичайного звіра у лісовій газеті написати. Я ж редактор, а редактор про всі новини повинен знати першим. Агов, шановний, хто ви, з якої країни до нас прибули?

Кіт   - Що за причепа заважає мені спати?

Білочка            - Я не причепа, я білочка-вертілочка.

(Співає пісню «Я маленька білочка».)

   Я маленька білочка.

   В мене є сопілочка.

                            Буду я вам грати.

    Нумо танцювати.

   Я з газетою дружу.

                             Всі новини там пишу.

                             Прошу вас сказати,

                             Як вас величати.

Кіт - Я, знаменитий у всіх сусідніх лісах пан Мартин, приїхав до вас проводити уроки трудового навчання. Може чули про мене?

Білочка             - Та ні. Про великого трудівника пана Мартина я не чула. та моя добра подружка Лисичка-сестричка може знає. Ви тут почекайте, я зараз її приведу.

(Білочка виходить.)

Кіт - Гаразд, але прихопіть з собою щось попоїсти, бо я з далекої дороги! О! Вже у животі починає бурчати, кишки марша грають. Швидше б ця вертілочка прибігла, бо так можна і померти з голоду.

(Заходить лисичка. Кланяється.)

Лисичка     - Здрастуйте! Це ви пан Мартин?

Кіт    - Аякже,  я. А ви хто?

Лисичка    - Я Лисичка-сестричка. От почула від своєї приятельки, що у нашому лісі перебуває великий майстер-трудівник. Чи ви часом не він? Я принесла йому курочку на обід.

Кіт     - Він! Він! Ви така мила, добра, дозвольте взяти вас за дружину? А я буду вам за чоловіка.

Лисичка               - З превеликою радістю! Адже ви такий відомий,такий страшний. Вас усі у лісі будуть боятися! От ми з вами заживемо!

(Звучить весела музика. Кіт з Лисичкою танцюють, тримаючись за лапки, і виходять зі сцени. Заходить казкар.)

Казкар - І зажили Лисичка-сестричка з котом Мартином дружно і щасливо, горя й біди не знаючи. Можливо і досі живуть і не тужать. Ось і казочка уся вже закінчилася. До нових зустрічей!

Слово вчителя:

• Яку казку нагадує вам ця п’єса?
• Чи сподобався вам цей твір?
• Чи знаєте ви автора даної п’єси?
  Її  для вас написала я. І рада, що вона вам сподобалася.
• Чому твір називається п’єса- казка?

Х. Робота з творчими завданнями. 

1. Вікторина «З якої байки?». с. 71.

2. Гра «Хто зайвий?». Слайди презентації.

                  «Незвичайна пригода кота Мартина»:

• Дід
• Баба
• Кабан
• Качечка
• Вовк
• Корова
• Ведмідь
• Білочка
• Кіт
• Зайчик
• Коза
• Півень

3. Записи в «Щоденнику читача».

ХІ. Підсумок уроку.

• На сцені, діти, ви проявили себе справжніми акторами. Під час дійства усі були толерантними, виявляли повагу один до одного. Гадаю, що і надалі ви будете так добре працювати.

ХІІ. Домашнє завдання.

Знайти і прочитати цікаві рубрики, корисні поради, фантастичні історії з дитячих газет та журналів. 1 група читає і готує повідомлення з журналу «Барвінок», 2 група - «Зернятко», 3 група – «Джміль», 4 група – «Пізнайко», 5 група – з дитячих газет.