Урок історії рідного краю в 9 класі в рамках курсу Краєзнавство "Видатні діячі культури нашого краю"

 

Навчально-виховний комплекс №2

Покровської міської ради

 

 

 

Урок історії рідного краю в 9 класі

в рамках курсу «Краєзнавство»

 

 

                                                                                                          підготувала

                                                                                                    вчитель історії

                                                                                 Чура Надія Олександрівна

 

 

 

Пояснювальна записка

 

 Вивчення історії рідного краю – це прекрасна можливість нового знайомства зі звичайним і відомим. Вивчаючи  історію рідного краю, учні починають усвідомлювати, що історія – це не щось далеке, а вона тут, поруч , і починається вона з рідної вулиці, з підприємства де працюють батьки, зі старої шкільної будівлі, із сімейних реліквій. Саме вивчення курсу  «Історія рідного краю» (краєзнавство)  навчає учнів визначати особливості розвитку Донеччини, співвідносити їх з загальною історією держави, усвідомлювати взаємовплив регіональної та загальнодержавної історії, акцентувати увагу на місці регіону у світових процесах.

Тема уроку  «Видатні діячі культури нашого краю» вивчається у розділі 4 «Розвиток культури Донецького краю у другій половині ХІХ ст.».    За типом уроку -  урок засвоєння нових знань.

Мета уроку: визначити особливості розвитку культури з кінця ХVІІІ ст. до кінця ХІХ ст.  на Донеччині;

розвивати в учнів навички роботи з текстовими джерелами, аналізувати їх, робити висновки, узагальнення, висловлювати й доводити свою точку зору, складати зв’язну розповідь;

виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання,інтерес до культури свого краю.

Після цього уроку учні зможуть:

• Визначати умови, у яких формувалася культура регіону;
• Розповідати про діяльність видатних особистостей нашого краю;
• Характеризувати твори  літератури та мистецтва, пов’язані з Донбасом;
• Висловлювати власне судження щодо внеску видатних діячів Донеччини в культурну скарбницю людства.

 

 

 

Тема. Видатні діячі культури нашого краю

Мета: визначити особливості розвитку культури з кінця ХVІІІ ст. до кінця ХІХ ст.  на Донеччині;

розвивати в учнів навички роботи з текстовими джерелами, аналізувати їх, робити висновки, узагальнення, висловлювати й доводити свою точку зору, складати зв’язну розповідь;

виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання,інтерес до культури свого краю.

Обладнання: навчальний посібник «Історія рідного краю» 9 кл, портрети видатних діячів нашого краю, картини, карта України, карта Донецької області.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• Визначати умови, у яких формувалася культура регіону;
• Розповідати про діяльність видатних особистостей нашого краю;
• Характеризувати твори літератури та мистецтва, пов’язані з Донбасом;
• Висловлювати власне судження щодо внеску видатних діячів Донеччини в культурну скарбницю людства.

План уроку.

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя
2. Доповіді учнів

V. Осмислення нових знань і умінь.

Робота за підручником та виконання завдань

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Дидактична гра «Друже, проекзаменуй мене!»

VІІ. Підведення підсумків уроку

VІ. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку. (1 хв)

1. Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.

2. Повідомлення теми і мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (3 хв)

1. Що вам відомо про розвиток культури України у ХVІІІ –ХІХ ст

2. Назвіть відомих діячів української культури Донецького краю.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (1 хв)

У ч и т е л ь. У другій половині ХІХ ст. Україна залишалася поділеною між двома імперіями — Російською та Австро-Угорською.

       Відсутність національної держави та антиукраїнська політика російського та австрійського урядів, безумовно, накладали негативний відбиток на стан та розвиток культурних процесів. Але, незважаючи на це, українська культура продовжувала розвиватися як культура українського народу і характеризувалася величезними досягненнями в усіх її сферах. Як розвивалася культура нашого краю? Сьогодні і дізнаємося на уроці.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу (15 хв)

У ч и т е л ь. Активний  розвиток економіки Донбасу, що став можливим після скасування кріпосного права в 1861 р.,  сприяв припливу людських ресурсів у регіон  як носіїв різних культур.

      З’являється плеяда талановитих людей, що мали російське, українське, грецьке,польське, німецьке, єврейське та інше коріння. Вони стали не лише відомі в Російській імперії, а й далеко за її межами. Для багатьох талановитих особистостей, які не були народжені на Донеччині, саме наш край став джерелом натхнення для їх творчості. Це О.Серафимович, О. Купрін, Д. Менделєєв, В. Вересаєв, І. Бунін, В. Немерович-Данченко, К. Паустовський, А. Чехов, С. Сергеєв-Ценський та ін.. значний внесок в розвиток культури нашого краю  зробили гірничі інженери, що своїми дослідженнями і практичною діяльністю сприяли розвитку вугледобувної, металургійної промисловості  та залізничного транспорту. Своїми відкриттями, науковими роботами Л. Лутугін, Ф.Берві сприяли піднесенню Донбасу.

Виступ учнів з невеличкими повідомленнями  «Особистість в історії рідного краю»:

• -  В.Є. фон Графф;
• - Д.І. Менделєєв;
• - В.В. Вересаєв;
• - М. Чернявский;
• - діячі мистецтва на Донбасі

V. Осмислення нових знань і умінь. (15 хв)

Опрацювати параграф підручника та виконати завдання.

1. Дати відповіді на питання.

- Перелічіть відомих діячів культури, чия творчість оспівувала наш регіон.

- Розвиток яких галузей науки та мистецтва пов'язаний з нашим регіоном?.

     2) Співвіднесіть події і дати.

1. 1892 р.

2. 1897 р.

3. 1878 р.

4. 1865 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

А. Присвоєння звання художника першого ступеня А. Куїнджі за картини «Чумацький шлях в Маріуполі», «Українська ніч», «Степ».

Б. Обрання В. фон Граффа професором Петрровської землеробської  лісової академії.

В Публікація роботи Л.Лутургіна разом з Ф. Чернишовим «Донецкий каменноугольный бассейн».

Г. Початок творчості М. О. Косаткіна, пов'язаний з Донбасом.

 

 

3) заповнити таблицю «Наука у другій половині ХІХ ст. на Донбасі».

	Галузь науки	Видатні представники галузі	Їхні наукові дослідження
1	Лісове господарство
2	Геологія
3	Медицина
4	Хімія

 

4. Коротко, одним-двома реченнями охарактеризуйте сферу діяльності вказаних осіб:

А) А.Куїнджі,М.Касаткін,В.М. Васнєцов;

Б) О.Купрін, О.Серафімович, А.Чехов;

В) Л.Лутугін, Д.Менделєєв, В. фон Графф,Ф. Берві;

Г) М.Чернявський, Б. Грінченко

VІ. Узагальнення та систематизація знань.(3 хв)

Дидактична гра «Друже, проекзаменуй мене!»

Методичний коментар. Учні об’єднуються в пари та ставлять один одному по два запитання за темою уроку.

VІІ. Підведення підсумків уроку (6 хв)

Перевірка виконаних завдань, аналіз помилок, заслуховування найбільш цікавих питань.

В и с н о в о к. Донбас не тільки був батьківщиною талановитих вчених, митців, письменників, але й окриляв усіх творчих особистостей, допомагаючи знайти своє місце у світовій та вітчизняній культурі. Швидко набуваючи нового значення для розвитку імперії, саме очима митців через їх творчість створювався модерновий образ нашого регіону, що притягував до себе все нових та нових своїх мешканців, носіїв різних культур.

Виставлення оцінок за урок.

 

VІ. Домашнє завдання (1 хв)

1. Скласти розгорнутий план відповіді до теми «Розвиток культури на Донеччині у другій половині ХІХ ст»
2. Підготуйте уявне інтерв’ю із видатним лікарем Донбасу кінця ХІХ ст.. Які проблеми, на ваш погляд, його хвилювали? Чому?
3. Ви – знавець образотворчого мистецтва. Складіть відгук на експозицію картини А. Куїнджі,М. Касаткіна, В. Васнецова (за власним бажанням вибір автора та картини). Свій вибір обґрунтуйте.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МИКОЛА ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

 

 

Д.І. МЕНДЕЛЄЄВ

 

О.І. КУПРІН

 Б.Д. ГРІНЧЕНКО

 

 А.І КУЇНДЖІ

 

 

В.В.ВЕРЕСАЄВ

 

 

Видатні діячі Донеччини ХІХ ст

 

1680

Капустін Григорій Григорович (1680 - рік смерті невідомий) - першовідкривач донецького вугілля в 1721р.

 

1814

Юз Джон (1814-1889) - англійський капіталіст. Одержав від російського уряду концесію на будівництво заводу в Донбасі, в 1869р. побудував у селищі Юзовка металургічний завод (ДМЗ).

 

1817

Петренко Михайло (1817- 1849-52) - український поет. Закінчив Харківський університет. "Недоля", "Дивлюсь я на небо", "Вечірній дзвін", "Смута", "Думи мої, думи мої", "Весна". Де і коли вмер невідомо.

 

1839

Горлов Петро Миколайович (1839-1915), російський гірський інженер, дослідник вугільних родовищ Донбасу, Кавказу, Усурійського кр., Ср. Азії, організатор гірського виробництва в цих регіонах. Ім'ям Горлова назване м. Горлівка, розташоване на місці колишнього селища при шахті, закладеної Горловим у 1867-68р.

 

1864

Лутугин Леонід Іванович (1864-1915), російський геолог, засновник наукової школи геологів-вуглярів. Один з перших дослідників геології вугільних басейнів Росії. Досліджував Донбас (більш 20 років), Кузбас і ін. 17 лютого 1903р. призначений керівником робіт зі складання геологічної карти Донбасу.

1875

Гонімов (літературний псевдонім Гороша) Ілля Олександрович (1875-1966) - український радянський письменник. Повести "Склодуви" (1928), "Стара Юзовка" (1937), "Афонькіна любов" (1938), "На березі Кальміуса" (1940), "Рубець на серці" (1943-1957), розповіді "Сіль землі" (1933), "Циганчук" (1940), "Мій герой" (1943), "Эола" (1945), "Банкет у Юза" (1947). П'єси "Жарти Мефистофеля" (1941), "Не вірю" (1947), вірші, статті, замітки: "На заклик Батьківщини" (1942), "Матроси боролися за мир" (1951), "Основне завдання - творчість" (1954).

 

08.08.1877

Ханжонков Олександр Олексійович (26.07.1877-1945) народився у Верхне-Ханжонковському Петрівському селищі Таганрозького округу Області Війська Донського (м.Макіївка). Ханжонков О.О. - кінодіяч, організатор і керівник першого російського кінопрокату, що випускав з 1907р. вітчизняні фільми. Після жовтневої революції працював на радянських кіностудіях. Побудував кіностудію на Житній вулиці в Москві, що стала найбільшою кінофабрикою в Європі, зняв більш 300 кінострічок

 

1878

Петровський Григорій Іванович (1878-1958) - партійний діяч. Член КПРС із 1897р. Член Єкатеринославського "Союзу боротьби за звільнення робітничого класу". Учасник революції 1905-07р. Депутат 4-1 Державної Думи, голова фракції більшовиків України. З 1917р. - нарком внутрішніх справ РРФСР. У 1919 голова Всеукраїнського ревкому. У 1919-38р. голова ВУЦВК і з 1922р. - один з голів ЦВК СРСР. У 1937р. – заступник голови Президії ВР СРСР. Член ЦК партії в 1921-1939р. З 1940 заступник директора Музею Революції СРСР.

 

1883

Артем (Сергєєв Федір Андрійович) (19.03.1883-1921), політичний діяч. Керував у Харкові збройним повстанням у 1905 і 1917, голова Військово-революційного комітету (ВРК). З 1918 голова Ради народних комісарів (СНК) Донецко-Криворізьської республіки, у 1920 голова Донецького губвиконкома. У 1920-21 секретар Московського комітету (МК) партії, потім голова ЦК Всеросійського союзу гірників. Член ЦК партії в 1917-1918, 1920-21. Загинув під час іспиту аеровагона.

 

1885

Коробчанский Іван Єфстаф’євич (1885-1956) - доктор технічних наук, професор Донецького індустріального інституту.

 

1888

Махно Нестор Іванович (1888-1934), один з керівників анархо-селянського руху в 1918-21р. на Південній. Україні в Громадянську війну. Очолюваний Махно рух (загальна чисельність непостійна — від 500 чоловік до 35 тис. чоловік) виступав під гаслами “безвладної держави”, “вільних рад”, вело збройну боротьбу проти німецької навали, білогвардійців, а потім і проти Радянської влади. Рух ліквідований Червоною Армією. Махно в 1921 емігрував.

 

23.04.1891

Прокоф'єв Сергій Сергійович (11 (23) квітня 1891- 5 березня 1953) у с.Сонцівка, нині село Красне Красноармійського р-на Донецької області. Російський радянський композитор, піаніст. Посмертно присуджена Ленінська премія (1957).

 

 

1894

Хрущов Микита Сергійович (1894-1971), державний політичний діяч. Із селян. З 1909 слюсар на заводах і шахтах Донбасу. У 1928 завідувач організаційним відділом ЦК КП(б) України, з 1929 навчався в Промисловій академії. З 1931 на партійній роботі в Москві, з 1935 1-й секретар Московського комітету і Московського міського комітету ВКП(б). У 1938 — березні 1947 і в грудні 1947 — 49 1-й секретар ЦК КП(б) України, одночасно в 1944 — 47 голова Ради народних комісарів (Ради Міністрів) Української РСР. З 1949 секретар ЦК і 1-й секретар Московського комітету ВКП(б). З 1953 1-й секретар ЦК КПРС, одночасно в 1958-64 голова Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1934-66, член Політбюро (Президії) ЦК у 1939-64.

 

1895

Абакумов Єгор Трофимович (1895-1960) - учасник боротьби за радянську владу в Юзовці, заступник міністра вугільної промисловості СРСР.

 

Олімпієв Іван Якович (1895-1960) - організатор Донецького медичного інституту.

 

Беспощадний (Іванов) Павло Григорович - російський радянський поет. Працював на шахтах Донбасу, багато віршованих збірників присвятив людям Донецького краю.

 

1898

Сосюра Володимир Миколайович (1898-1965) - український поет, лауреат Державної премії СРСР (1948) і Державної премії УРСР ім.Т.Г.Шевченко, уродженець Донбасу. Збірники “Сьогодні” (1925), “Щоб сади шуміли”, 1947; “Ластівки на сонце” (1960) і ін. Поема “Розстріляне безсмертя” про репресії проти українських письменників (1960-і рр.).