Урок "Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі в повісті З.Мензатюк "Таємниця козацької шаблі"

Про матеріал
Урок перевірки, корекції та узагальнення знань, умінь і навичок учнів з предмету "Українська література" та "Історія України", що ставить за мету розвивати пам'ять, спостережливість, логічне і критичне мислення шестикласників, формувати навички практичного застосування набутих ними знань у повсякденному житті, виховувати в підлітків національну свідомість та патріотичні почуття.
Перегляд файлу

Тема : Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі в повісті З. Мензатюк  «Таємниця козацької шаблі». Екзотика старовинних українських замків

Мета:

 Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст твору, удосконалити вміння учнів працювати з  прозовим твором.

Розвивальна: розвивати пам'ять, спостережливість, логічне і критичне мислення, творчу уяву,  культуру мовлення, виразне читання;

використовуючи матеріали повісті, формувати навички практичного застосування набутих знань із літератури, мови, історії України, народознавства, природознавства в повсякденному житті.

Виховна : виховувати в учнів зацікавленість історичним минулим України, національну свідомість, усвідомлення актуальності цих понять у власному житті.

Тип уроку: урок перевірки, корекції та узагальнення знань, умінь і навичок; бінарний урок.

Міжпредметні зв’язки : українська література, українська мова, історія України, природознавство, народознавство, етнологія, топоніміка, фізична культура.

Методи, прийоми, форми роботи: побажання від учителя,  слово вчителя, бесіда з учнями, асоціювання, робота у групах, робота з текстом, літературний диктант, інтерактивні вправи «Міні-інтерв’ю»,  «Мандри Україною», «Мозковий штурм», «Інформаційне ґроно», «Незакінчене речення».

Випереджувальні завдання: теоретичний матеріал, індивідуальні завдання.

Обладнання: текст твору, дидактичні мультимедійні матеріали, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

І.1.Забезпечення емоційної готовності до уроку (учитель літератури). Картки настрою

Пролунав уже дзвінок.

Починається урок.

Руку вгору піднесіть,

Посмішку усім пошліть.

В подорож усі рушаймо,

В світ пригод ми поспішаймо.

І.2.Міні-інтервю.                                                                                                                   - З яким настроєм ви прийшли на урок? На дошці розміщено хмарки настрою, покажіть карткою свої почуття на початок уроку, а в кінці заняття з’ясуємо, чи змінився ваш настрій на краще за цей час. Показати карткою

- А яка повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти його тему? (робоча)

- Отже, створимо таку атмосферу. А зараз подумки побажайте всім успіхів і гарного настрою. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними:

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

ІІ. Мотивація учнівської діяльності

ІІ.1. «Мандри Україною» (учитель історії)

  • Запрошуємо всіх на екскурсію нашою чудовою країною. Сьогодні будемо подорожувати двома автобусами, а під час подорожі влаштуємо міні-змагання, головний приз якого – козацька шабля! Приз отримає та команда, яка дасть більше правильних відповідей. Щоб розпочати нашу подорож, подумаймо, що нам потрібно взяти з собою, аби не загубитись у незнайомому місці? (компас, карта і т.д.)
  • Що таке карта?
  • Які бувають карти? (фізичні, історичні, економічні)
  • Складіть пазл «Мапа України» (2 пазли  + екран)
  • Які міста України ви відвідували?
  • Які пам’ятки  ви там бачили?
  • Яким видом транспорту мандрували?
  • Обговорення епіграфу уроку – слова англійського історика Джорджа Тревельяна: «Історія –  це в першу чергу література, і  без талановитого стилю вона ніщо».

ІІ.2. Оголошення теми й мети уроку  (учитель літератури)

  • Хто з нас у житті не захоплювався пригодницькими творами, де багато загадок, таємниць та несподіванок? Та й помандрувати є багато охочих, особливо історичними місцями, де відбувались важливі події чи битви. Тож і сьогодні ви двома групами продовжите мандри одним маршрутом, щоб розкрити велику «Таємницю козацької шаблі».  А провідниками в цій захопливій подорожі  будемо ми, ваші вчителі української літератури та історії України. Протягом уроку ми з вами здійснимо віртуальну подорож історичними місцями доби козаччини, з’ясуємо, що є реального та фантастичного в повісті, будемо вчитися працювати з текстом, висловлювати власні думки щодо прочитаного. Протягом подорожі вам ставитимуться питання, за правильну відповідь команда отримуватиме жетони (із зображенням Герба України), за кількістю яких і визначиться переможець подорожі. До речі, яку назву зашифровано в зображенні. З образом якого птаха пов’язують це зображення? Звідки про це вам відомо? (воля, сокіл; міфи українців)
  • Розгорніть зошити, запишіть дату і тему уроку.

 

  • Візитівка команд: «Сокіл» та «Січ».   (герби)      

Товариство «Сокіл» створене в Галичині в 1894 р. Основна мета діяльності - залучення молоді до фізичних вправ, різних ігрових видів спорту, гімнастики, дотримання здорового способу життя та занять із пожежної справи.

Товариство "Січ" засновано 1900 року на Станіславщині (нині Івано-Франківська область). "Січ" наслідувала давніх завзятих запорожців та мала подібні до "Сокола" мету, завдання і форми роботи. «Січовики» носили національні однострої, а чоловіки мали ще й гуцульські топірці.

  • Обговорення епіграфу - слова Зірки Мензатюк: «Хороша дитяча книжка має не тільки зачаровувати пригодами, а й розвивати дитину, збагачувати духовно».         
  • Пояснення жанру твору (пригодницька повість-казка – розповідний художній твір, що поєднує реальне та фантастичне, із захопливим сюжетом про складні випробування, через які проходять герої)
  • Фантастичне і реальне в повісті. Скласти інформаційне гроно (2 картки)
  • Який вид народної творчості поєднує в собі такі види? (казка)
  • Які ще ознаки казки зустрічаються в повісті? (загадки)
  • Хто й кому у повісті загадував їх? (Антипко Наталочці). Знайти підтвердження в тексті. («Не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав, та й голову склав»)

 

ІІІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань

ІІІ.1. Мозковий штурм (учитель історії)

  • Хто такий козак? У яких видах народної творчості  описувалися козаки, їхній побут, одяг, зброя? (у переказах)
  • Навіщо Зірка Мензатюк вводить у текст ще один вид народної творчості -  легенду про загиблих козаків: «Ти не чула місцеву легенду, що обложені козаки не загинули, а вскочили в церкву і разом з нею провалилися під землю. Кажуть, у великодню ніч чути, як у них під землею дзвонять дзвони(любов народу до козаків, бажання, щоб вони не гинули, а продовжували жити)
  • Зверніть увагу на нашого гостя- козака. Опишіть його зовнішність.
  • У повісті Зірка Мензатюк звертає вашу увагу на зовнішність козаків чи на їхні риси характеру, поведінку? Якими вони постають утворі? (Наталочка ковзнула поглядом по козацьких обличчях. Зосереджені, зухвалі, насмішкуваті. В очах виклик: наступайте, ляхи! Ми готові, нам що? Або волю добути, або дома не бути)
  • Що для будь-якого козака, як для воїна, є найціннішим? Які асоціації пов’язані зі словом «шабля»? (Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок довжиною до ста сантиметрів, хрестовину та руків’я.  Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому. Козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою)
  • Подивіться, яка гарна шабля у козака (демонструє шаблю). Розповідь козака про свою шаблю: Головною зброєю козаків були шаблі. Отримати шаблю січовик міг лише двома шляхами: у спадок від батька чи діда або здобути в бою. У козацькому середовищі до шаблі ставилися як до символу військової звитяги, тому запорожці  повсякчас удосконалювали техніку шабельного бою. Шабля – гордість і честь кожного козака. Краща команда отримає від мене цю шаблю, як відзнаку кмітливості та спритності.
  • Яку вартість мала козацька шабля-домаха? (За самий держак шаблі давали найкращий табун коней і овець три тисячі)
  • Про яку наругу над козацькою шаблею мовиться в тексті? (Чимало шабель знищено, тому що з них робили найкращі ножі, щоб колоти свиней. Різники платили за них великі гроші)
  •  Хто такий патріот? (людина, яка вірить у себе, у свій народ, вірна Батьківщині. Це  шляхетна людина, із висотою духу, розумінням важливості збереження живої історичної пам’яті)
  • Чи були козаки патріотами? Довести прикладом із тексту. Панове запорожці! Ясновельможний король Ян Казимир подивований вашою відвагою. Він помилує вас, якщо складете зброю. Він візьме вас на службу за високу плату!»                     З-за поясів та з глибоких кишень своїх безкраїх шароварів козаки діставали гроші і зневажливо, широким жестом сівачів кидали їх у твань. «Срібло-злото — то болото, — гукнув сивий січовик. — Вибачай, королю, але нам не потрібна твоя ласка. Лицарська смерть козакові дорожча».

 

  • Чи були серед козаків зрадники? Багато? Яка кара чекала на зрадника? Думку доведіть уривками з тексту.
  • Який ще герой твору був патріотично налаштований? (привид). Дайте йому характеристику, доведіть словами з тексту.( «У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Зазвичай то траплялося в дні національних свят чи після мітингів, бо привид любив обмінятися враженнями з паном Богданом».)
  • За що так уболівав привид? Що таке реліквія? (шанована річ, яку свято зберігають, пов’язана з історичними або релігійними подіями минулого)

ІІІ.2. Маршрут подорожі (учитель літератури).

  • Хто вирушив на пошуки козацької шаблі? (родина Руснаків із Києва та родина Антипка)
  • Куди саме вирушили Руснаки? (до Берестечка)  Чому маршрут було змінено? (втрутився Антипко, щоб позбутися конкурентів)
  • Ці родини мали спільну чи відмінну мету подорожі?
  • За характером Наталочка та Антипко були подібні чи різні? Дати порівняльну характеристику цим героям.
  • Укласти маршрут, яким подорожували герої твору, назвавши населені пункти і знайшовши потрібні ілюстрації , що висять у різних місцях кабінету. (Сім зупинок:  Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт під Дубно → Берестечко: Козацькі Могили у Берестечку, острів Журавлиха Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Камʼянець-Подільський (Камʼянець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця).
  • На берегах яких річок стояли ці фортеці? Які ще річки проминали Руснаки?  (Київ на березі Дніпра, Ірпінь, Дубенський замок на річці Іква, Берестечко на березі річки Стир,Здвиж, Хотин на березі річки Дністер,Тетерів, Горинь, Золочівка, Стрипа, Серет, Смотрич, Гнізна, Золота Липа). (« Сьогодні я мила руки у Здвижі, Тетереві, побродила в річці Горинь за містечком Гощею, а в Ірпені навіть скупалася, щоправда, ненароком», — перелічувала Наталочка, загинаючи пальці.

Наталочка перелічувала річки: — Сьогодні ми переїхали Золочівку, Стрипу, Серет і маленьку Гнізну, але на жодній не спинилися, бо дуже спішимо. А ще зовсім недалечко текла річка Золота Липа. Ото в ній би скупатися!)

  • Які населені пункти проминала родина Руснаків? (села Кобиловолоки, Болязуби, Ракобовти, Паликорови, Печихвости, Ставища, Мрія, Царівка).

 «Під Житомиром у сосновому бору ми обідали, в Новограді-Волинському пили каву, а над Горинню підвечіркували».

«Тут кругом не назви, а шедеври! Кобиловолоки! Болязуби! Або Ракобовти! Або Паликорови! Ще краще Печихвости!»

  • Робота з підручником: віднайти в тексті уривок, де батько пояснює Наталочці походження назви сіл. (Козаки заманювали вороже військо в таке місце, щоб воно не мало куди розбігтися, тоді бикам – головешку під хвіст, і оскаженіле стадо стоптувало ворогів до цурки. Від того й Печихвости, і Паликорови).

 

  • Літературний диктант (так чи ні): згадаймо пригоди, які очікували Наталку.

У пошуках реліквії Руснаки поїхали на південь України (ні)

Перша зупинка подорожніх була в Дубно (так)

У Тараканівському форті Наталочка провалилася у кам’яний мішок (ні)

Видіння про битву під Берестечком переслідували всю родину Руснаків (ні)

Свою допомогу у пошуках шаблі Наталочці запропонували хлопці-пластуни зі Львова (так)

У видіннях Наталочці ввижався Богдан Хмельницький (ні)

Легенду про загиблих козаків Наталочці розказав Северин (так)

Угоду Наталочка та Антипко скріпили кров’ю (так)

Наталочка стала свідком відьомського шабашу в Олеськівському замку (ні)

Машка двічі рятувала Наталочку в неприємних ситуаціях (так)

Відгадкою до загадки Антипка був Хотинський замок (так)

Повернена шабля зберігалася в Київському краєзнавчому музеї (ні)

ІІІ.3. Підліткові організації (учитель  історії).

  • Які підліткові організації в Україні ви знаєте? («Сокіл», «Січ», «Пласт»)
  • Представники якої з цих організацій зустрічаються в повісті? (пластуни). Знайдіть їх опис у тексті (Двоє хлопців у пластових одностроях урвали розмову. Хлопці стояли, мов гетьманичі: поважні, виструнчені, акуратні — по всьому видно, що то українські лицарі, ще й численні нашивки на їхніх рукавах виглядали так значимо).
  • Чим займалися пластуни? Учні по черзі оголошують види діяльності пластунів  («Пласт» — національна скаутська організація України, заснована восени 1911 р., мета якої сприяти всебічному патріотичному самовихованню молоді на засадах християнської моралі)
  • Фізкультхвилинка від козака  (вправи пластунів: вправи руками, нахил тулуба вперед-назад, поворот тулуба вправо-вліво, напівприсід, біг на місці)

ІІІ.4. Мова твору (учитель літератури) Випереджувальне завдання

  • Твір має захопливий сюжет, який прикрашено ще й цікавою мовою: фразеологізмами, прислів’ями, приказками, метафорами, епітетами тощо. Наведіть приклади цих художніх засобів, ужитих авторкою.    (Прислів’я: пихи на три штихи; або волю добути, або вдома не бути; вперта коза вовку користь; шелеп щастя в хату; мандрівочка – рідна тіточка; дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти; піди туди, не знаю куди, принеси те, не знаю котре;знай наших; обіцянка не буде цяцянкою, яка лиш дурному на втіху;поки ситий схудне, то худий здохне;все одно, що відшукати голку в стозі сіна; хочеш вір, а хочеш ні; срібло-злото – то болото; або пан, або пропав; за тобою золоті верби ростуть, де не повернешся; їхали, возилися, за дуба зачепилися;не піде звідси, хоч би й сокири з неба падали; а як прийде времячко, то достигне яблучко; язик кісток не має; процвітав, наче мак у городі.

Фразеологізми: притримати язик за зубами; зачепив за живе; марнувати час; припало до душі; полетить шкереберть; видавити сльозу; втрапити в халепу; скувало руки й ноги; не впадати у відчай; довго не протягне; мала рацію; зайшлася гірким плачем; брали дрижаки; видобули на білий світ; не було їм упину; ні в чому їй не велося; ото були б непереливки; знаю, як свої п’ять пальців; яблуку ніде впасти; вавилонське стовпотворіння; горіла від сорому; треба вміти тримати удар; верталися ні з чим; мов крізь землю провалився; нічого путнього на думку не спадало; на мить отетеріла; знизала плечима; відлягло від серця; каша вдалася на славу; обсипало морозом; ясно, як Божий день; вставив свої п’ять копійок; пропадем ні за цапову душу; сидітиме склавши руки; ви мені зуби не заговорюйте;ви мені не вішайте локшину на вуха; відбулися переляком; ніде не видно ні душі, ані лялечки; всередині все похололо; урвав на півслові)

ІV. Підбиття підсумків уроку

  • Незакінчені речення:  Мені сподобався такий епізод твору…, бо…

Я б змінив такий епізод твору…, бо…

Головний урок повісті полягає в …

  • Чи довели правильність епіграфів?
  • Робота з картками настрою: чи змінився настрій упродовж уроку. Показати карткою

- Вручення нагороди (козацька шабля) команді-переможцю та заохочувальний приз (булава) команді, яка набрала меншу кількість балів.

V. Домашнє завдання (різнорівневе). Скласти сенкан про Наталочку, Антипка, козака або шаблю; фанфік – лист-похвалу Наталочці; розв’язати кросворд «Визначні місця України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1. Кросворд «Визначні місця України»

 

1

 

 

 

 

У

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

Р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

Ї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

Н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

А

 

 

 

 

 

 

 

  1. Представники молодіжної організації зі Львова, основна мета діяльності яких – допомогати іншим.
  2. Укріплене житло доби середньовіччя з оборонними, господарськими та іншими будівлями, оточене високим кам'яним муром з кількома вежами.
  3. Місто України, де відбулася найбільша битва Б.Хмельницького з поляками в червні 1651 року.
  4. Холодна, переважно кавалерійська зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем.
  5. Зруйновані споруди внаслідок різних видів катастроф.
  6. Прізвище головних героїв повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».
  7. Назва шаблі з міцної дамаської сталі.

Додаток № 2. Реальне та фантастичне в повісті

Screenshot_6

 

Screenshot_7

Додаток № 3. Пазл «Мапа України»

C:\Users\User\Desktop\Зірка Мензатюк\Слайди\№1.png

 

Додаток № 4. Герби підліткових та молодіжних організацій

 

C:\Users\User\Desktop\Зірка Мензатюк\Слайди\№7.jpg             C:\Users\User\Desktop\Зірка Мензатюк\Слайди\№8.png            C:\Users\User\Desktop\Зірка Мензатюк\Слайди\№13.png

docx
Додано
17 квітня
Переглядів
144
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку