Урок історія «Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю»

Вчитель історії та географії

Кам’яномостівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Балинська Ольга Владиславівна

Предмет: Всесвітня історія

Клас: 10

Тема уроку: «Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю»

Тип уроку: розвитку компетентностей

Мета уроку:

• з’ясувати особливості тоталітарних режимів, визначити їх суть як антигуманного суспільного режиму, що нівелює особистість та унеможливлює її розвиток; показати його безперспективність для соціально-політичного і економічного розвитку країни;
• сприяти розвитку критичного мислення учнів; формувати вміння аналізувати історичний матеріал, працювати в групах, відстоювати свою точку зору;
• сприяти усвідомленню загальнолюдських цінностей; виховувати в учнів гуманістичні цінності.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

• знати та розуміти хронологічні межі та причини приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;
• сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;
• світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.
• уміти виявити зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;
• порівняти комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;
• встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині.

Міжпредметні зв’язки:

• 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Європи.

Матеріально-технічне забезпечення:

• дидактичне забезпечення: підручник (Всесвітня історія. 10 клас), роздаткові картки із завданнями для груп.
• технічні засоби навчання: мультимедійна презентація
• використані джерела інформації:.

Складова моделі успішного випускника: громадянин

Орієнтир складової моделі успішного випускника: загальноприйняті моральні норми суспільства; громадянська позиція

Педагогічний інструментарій для формування успішного випускника: практичне заняття

Ознаки успішного зростання випускника (очікувані результати) (відповідно до моделі успішного випускника):

• вміння розв’язувати конфлікти;
• засвоєння вічних цінностей;
• здатність до спільного життя, до співпраці у громадянському суспільстві;
• здатність до відповідальності перед суспільством.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина:

1. Перевірка наявності учнів; перевірка готовності учнів до уроку.

2. Проведення тестування «Експеремент Аша». Чи згідні ви, що на слайді 2 зображені всі чоловіки; а на слайді 3 всі жінки; якого кольору квадрати на слайді 5. ( заздалегідь домовлятися з групою учнів, які даватимуть не вірні відповіді на поставлені питання)

ІІ . Актуалізація опорних знань.

1. Метод «Проблемне запитання»

Чи погоджуєтеся Ви з твердженням українського політолога, Ігоря Лосева про те, що тоталітаризм народжується не з диктатур чи тиранії, а з «демократії без берегів»? Які відомі Вам історичні події чи факти доводять чи, навпаки, спростовують такий погляд на природу зародження тоталітаризму?

2. Пояснення  вчителя

Ігор Лосеєв пояснює, що «тоталітаризм у Європі зароджувався не з диктатур, а з «демократії без берегів»: з хаосу, свободи й лібералізму. З Лютневої революції в Росії 1917 р. народилася перша у світі тоталітарна держава більшовиків, з відносної демократичності Італії короля Віктора Еммануіла III— фашизм Муссоліні, а з демократичної безладності Веймарської республіки — нацистська диктатура в Німеччині. Це не апологія диктатур, а запрошення до роздумів».

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Тема практичного заняття сьогодні «Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю».

Початок ХХ-го століття приніс людям чимало страждань і розчарування, економічні кризи, жорстокі повстання та революції і світова війна.

Демократія, на яку покладалося стільки надій, не спромоглася захистити народи від небаченних руйнувань і багатомільйонних жертв. Тому саме в демократії звичайні люди вбачали корінь зла і схилялися до думки що лише сильна влада може забезпечити їм спокійне й сите життя.

І поки політики розробляли рецепти повного облаштування світу і пропонували їх народам, владу захоплювали ті, хто давав прості і зрозумілі моделі відповіді та обіцяли заманливі перспективи. З того часу й виросла небачена дотоді протилежність демократії - тоталітаризм.

2. Так що ж таке тоталітаризм? Це добре чи погано? Чому його зневажають, ненавидять, бояться, але все одно хочуть багато-багато людей? Саме на ці питання ми спробуємо відповісти на практичному занятті.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Види тоталітарних і диктаторських режимів

Науковці висловлюють різні думки щодо різновидів тоталітаризму. Одні з них поділяють його на правий (фашизм, націонал-соціалізм) і лівий
(більшовизм), інші – на тоталітаризм німецького й радянського зразків та ін.; у цілому ж спільні знаки дають підстави вести мову про три різновиди тоталітарних режимів: більшовизм (СРСР), фашизм (Італія), націонал-соціалізм(нацизм) (Німеччина). Інколи для спрощення італійський фашизм і німецький нацизм узагальнено називають фашизмом.
(словникова робота – учні записують у зошит поняття «тоталітаризм», «фашизм», «нацизм»).

1.Тоталітаризм –  відкрито антидемократичний режим що базується на

 однопартійній системі, всезагальним проникненням держави в  економіку, культуру, суспільне й особисте життя.

2. Нацизм –  це реакційна течія, в основі якої лежить ідея національної винятковості, національної переваги  «арійської раси» і знищення або поневолення  «неповноцінних» рас, яка спирається  на пряме насильство в суспільстві.

3. Фашизм – це  реакційна політична течія, форма тоталітаризму, терористична диктатура, що відкрито знищує демократичні права і свободи та спирається на пряме насильство.

Завдання 2.  Користуючись інтернет-ресурсами заповнити таблицю «Тоталітарні режими»

2. Ознаки тоталітарного режиму

              Завдання 3. Ознайомтеся з наведеними нижче уривками з історичних джерел. Які ознаки тоталітаризму висвітлені в них?

«Назвати основні ознаки сталінського тоталітаризму... — означає перерахувати звичайні характеристики військової організації. Радянська Росія перетворилася на державу-гарнізон, у якій кожен насправді перебував в армії».

Р. В. Деніелз, англійський історик (Daniels R.V. Is Russia refomable?: Change a resistance from Stalin to Gorbachev. — Boulder; London, Westview Press, 1988. — P. 20-21)

«Уряд має законодавчо оформити такі положення: 1) єдиною політичною партією в Німеччині є Націонал-соціалістична німецька робітнича партія; 2) той, хто підтримуватиме іншу партію чи організує іншу партію, буде покараний за вироком суду тяжкими роботами до трьох років чи ув’язнений на строк від шести місяців до трьох років.

Берлін, 14 липня 1933 р. Канцлер Адольф Гітлер» (John М. Thompson, Kathleen Hedberg. People and Civilizations. A World History. — Ginn and Company, 1977. — P. 681)

Ознаки:

1. однопартійна диктатура (придушення політичних опонентів,заборона всіх партій)
2. культ особи « вождя»
3. цілковитий контроль над економікою
4. політичний контроль (вибори,цензура…)
5. вторгнення у приватне життя людини.
6. Репресії та переслідування

• Розповідь учителя

Встановлення тоталітарних режимів приносило неоднозначні результати, причому не завжди негативні. Так, в Італії було взято курс на власні ресурси, вирішилася зернова проблема, вкладалися фінанси в розвиток машинобудування, важкої, видобувної промисловості. Для Німеччини також був характерним ріст економіки: до 1936р., не стало безробіття, підвищувалася заробітна плата, високими темпами розвивалася важка індустрія. СРСР наприкінці 30-х рр., став індустріально-аграрною країною.

 Однак цінність досягнень тоталітаризму є дуже відносною. У тоталітарних державах існувала диспропорція в розвитку економіки. Держава здійснювала політику методом насильства і страху.

                   Завдання 4. Робота із фотографією.

• Розгляньте фото. Що зафіксувала фотокамера?

• Що для Вас особисто символізують люди в протигазах?

• Чи можливо проявити індивідуальність в умовах, коли особистість змушена розчинятись у натовпі?

Оборона піонерів. Фото В. Булли. 1937 р.

                     Завдання 5. Робота із агітаційними плакатами.

• Порівняйте політичні плакати із зображеннями Б. Муссоліні, Й. Сталіна та А. Гітлера.

• Якими на цих плакатах постають італійський, радянський та німецький диктатори?

• Які емоції в громадян мали формувати такі пропагандистські матеріали? Заради чого, власне, їх створювали?

На вашу думку, провідники фашизму, нацизму  - хто вони? (генії, злочинці, політики?)

• Ознайомтеся з наведеними нижче уривками з історичних джерел. Від яких, на Вашу думку, моральних якостей має бути зроблене «щеплення», щоб особистість перетворилася на homo totalitaricus — особливий тип людей, сформований тоталітарним режимом?

«Щоб брати участь в управлінні тоталітарною державою, недостатньо бути готовим прийняти на віру добрі наміри для негідних вчинків: людина повинна бути здатною з власної волі порушити будь-яку моральну норму, яку вона колись знала, якщо це необхідно для досягнення поставленої мети».

Фрідріх Гаєк, австрійський економіст (Хайек Ф. А. Дорога к рабству // Новый мир. — 1991. — №8. — С. 194-195)

«Раніше ми зазвичай казали: це правильно чи неправильно. Тепер ми повинні ставити запитання: що сказав фюрер? Ми гордо зобов’язані визнавати вищим проявом нашого народного духу закони, освячені Адольфом Гітлером».

 Ганс Франк, нацистський міністр юстиції (John М. Thompson, Kathleen Hedberg. People and Civilizations. A World History. — Ginn and Company, 1977. - P. 682)

«Я докладаю нелюдських зусиль, щоб просвітити цих людей... Вони мають зрозуміти, що стануть зрілими, лише підкоряючись. Коли вони навчаться коритися, вони повірять у те, що я кажу, і тоді підуть маршем, стрункими колонами під мою команду».

Беніто Муссоліні (Смит Д. Муссолини. — М.: ИнтерДайджест, 1995. — С. 76)

«Хвала Сталіну! Сталін сяє, як сонце. Сонце сяє лише вдень, а Сталін сяє вночі та вдень!» (Гасло з радянського плакату)

            3. Плюси і мінуси тоталітарного режиму

Зараз ми з вами спробуємо визначити плюси і мінуси тоталітарного режиму на прикладі 2 держав, яскравих представників тоталітаризму – Німеччини та СРСР. Працювати будемо в групах. 1 група буде визначати «плюси», а 2 група – «мінуси

Але нам треба пригадати правила дискусії:

1. Обдумайте свою промову ретельно.
2. Говоріть просто, ясно, логічно.
3. Сперечайтеся чесно.
4. Не повторюйтесь й не повторюйте слів інших.
5. Кращі докази – це точні факти.
6. Поважайте своїх опонентів.
7. Не викрикуйте.

• Учні опрацьовують матеріал 10 хв., потім відбувається дискусія

V. Закріплення вивченого

1. Проблемне питання

Учитель

• Так що ж таке тоталітаризм? Це добре чи погано? Чому його зневажають, ненавидять, бояться, але все одно хочуть багато-багато людей?
• Рефлексія «Паркан думок»
• Підведення підсумку, щодо проведеного тестування на початку уроку. Деякі  учні відповідали також не вірно, а група «підсадних», не відмовилась в проведені експерименту, отже всі люди здатні до навіювання.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 10; повторити поняття, виконати питання 6 стор. 13