|
|
6 клас . Створення образу людини ТЕМА УРОКУ: Історія вивчення пропорцій людини. Канон. Пропорції тіла людини. МЕТА УРОКУ: формування ключових компетентностей: предметної та міжпредметної естетичної компетентностей; продовжити знайомство учнів із способами зображення людини, розвивати окомір, відчуття співвідношень, формувати уявлення про пропорції постаті людини; навчити учнів аналізувати та в залежності від віку зображати фігуру людини; розвивати відчуття форми, об’єму, пропорцій, спостережливість, візуальне сприйняття; виховувати ціннісне ставлення до мистецтва і його творів. Тип уроку: комбінований Техніка виконання: лінійний малюнок. Обладнання: Дидактичні картки «Основи пропорції фігури людини» , простий олівець, гумка, альбом, художні світлини із зображенням жіночих, чоловічих та дитячих портретів, репродукції відомих художників з ілюстраціями портретів , зразки дитячих малюнків минулих років. Методи та прийоми: коментар, бесіда, демонстрування наочності, організація процесу сприймання, пізнавальної та практичної діяльності учнів, порівняльний аналіз, частково-пошуковий, індивідуальне консультування, інтерактивний метод «Мікрофон». Терміни та поняття: анатомія, канон, пропорції. Види мистецтв, що інтегруються: живопис, графіка, скульптура. Міжпредметні зв’язки: анатомія, математика, естетика.
ХІД УРОКУ 1. Організація уваги учнів на уроці Вступне слово вчителя. Продзвенів уже дзвінок, Всіх покликав на урок. Тож сідайте всі поважно І слухайте мне уважно. Проголошення теми уроку - Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, що таке пропорції фігури людини, ознайомитесь з основними пропорціями постаті людини, дізнаємося про відмінність пропорцій фігури дитини та дорослої людини. На основі цих знань попрацюємо в групах. 2. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями Бесіда з учнями - Часто доводиться чути: гармонійно складена людина, гарна статура або у людини пропорційна фігура. Яка фігура, на вашу думку, є гармонійною, пропорційною, гарною? Підведення підсумків. 3. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя. Ми живемо в цивілізованому суспільстві. Яке створено людськими руками і розумом. Людина не тільки творець суспільного життя, але є одним із прикладів природної гармонії. Цю гармонію люди називають «золотим перетином». Постать людини являє собою складний комплекс різноманітних форм. Перші спроби відтворити образ людини робили первісні люди примітивними рисунками. Стародавні єгиптяни розробили канони, де одиницею вимірювання пропорцій постаті людини була довжина пальця руки, у стародавніх греків- голова. 4. Викладання нового матеріалу Розповідь вчителя. Художник Альбрехт Дюрер встановив, що зріст людини гармонійно ділиться в золотих пропорціях лінією поясу, а також лінією, проведеною через кінчики середніх пальців опущених рук, нижня частина обличчя - ротом і т.д. Талія ділить ідеальне людське тіло відносно золотого перетину. Такими є, наприклад, знамениті статуї Аполлона Бельведерського роботи Леохора й Зевса Олімпійського скульптора Фідія. Пропорції чоловічого тіла коливаються в межах середнього відношення 13:8. Пропорція, що вважається приємної для споглядання, видна в багатьох зразках архітектури й живопису Ренесансу. Інтерес до золотого перетину посилився в епоху Відродження серед вчених і художників. Цей термін, придумав великий італійський вчений, художник, скульптор Леонардо да Вінчі. Приблизно в 1490 Леонардо да Вінчі намалював свій знаменитий малюнок "Вітрувіанська людина". На ньому зображено постать оголеного чоловіка у двох накладених одна на іншу позиціях: з розведеними в сторони руками і ногами, вписана в коло; з розведеними руками і зведеними разом ногами, вписана в квадрат. Значення цього малюнка в тому, що тільки ідеальні пропорції людського тіла дозволяють позицію з розведеними руками і ногами вписати в коло, а з розведеними руками і зведеними ногами - в квадрат. Словникова робота Анатомія – наука про будову людського тіла. Канон – сукупність норм та правил у мистецтві. Пропорції – співвідношення частин цілого між собою. Розповідь вчителя За п’ять століть до нашої ери жив у Греції знаменитий скульптор Поліклет. Він створив статую «Дорифор». З ціє скульптурою ми познайомилися ще у 4 класі. В написаній Поліклетом книзі «Канон» скульптор виклав свою теорію про пропорції ідеально красивого людського тіла, й тому вона отримала назву «Канон», тобто взірець. Канон будувався так: якась частина людської фігури приймалася за одиницю міри й отримувала назву «модуль». У каноні Поліклета модулем була довжина голови, котра вміщувалася у висоті фігури 8 разів. Єгипетські художники брали за модуль довжину середнього пальця руки, що вміщувався у всій постатті 19 разів. Також створювалися канони, в яких модулем були долоня, обличчя, ніс тощо. Але найбільш життєвими виявилися канони стародавніх митців. Споглядання художніх творів. Леонардо да Вінчі «Вітрувіанська людина», Рафаель Санті «Сікстинська мадонна», Дієго Веласкес «Інфанта». 5. Фізкультхвилинка. Пропорції частин тіла людини.
Змінюються розміри людського тіла і в залежності від віку та статі. Висота голови немовляти вкладається в постаті 4 рази, а висота голови підлітка становить шосту частину його зросту. І в якому одязі не була б людина, пропорції її фігури залишаються гармонійними. 6. Практична робота учнів Вчитель малюе на дошці поетапно пропорції тіла людини. Альбомний лист ставимо в вертикальному полроженні , ділимо на 8 рівних пропорций і крок за кроком малюємо разом з вчителем завдання.
Виконання практичного завдання (спонукаю дітей проявляти образне мислення, застосовувати знання про основні пропорції фігури людини, здійснюю індивідуальне консультування). .
(Загальна оцінка уроку, виставка закінчених творчих робіт учнів з подальшим аналізом кращих досягнень та допущених помилок).
|
|