Урок. Кінематограф як мистецтво. Сучасний кінематограф.

Про матеріал
Даний матеріал знайомить учнів із історією виникнення кіно як мистецтва, видами та жанрами його, особливостями творчого процесу.
Перегляд файлу

       9 клас

Тема уроку:  Кінематограф як мистецтво. Сучасний                         кінематограф.

 

Мета уроку: Ознайомити учнів із історією виникнення кіно як мистецтва, видами та жанрами його, особливостями творчого процесу.

Поглибити знання учнів у галузі кіномистецтва, формувати навички естетичного сприймання, розвивати мислення, асоціацію пам’яті та уяви, формувати естетичні потреби і смаки.

         Виховувати в учнів через кіногероїв любов до рідної землі, природи, виховувати почуття національної гідності.

                                                                                                                .

Обладнання: Фотографії засновників кіно,кіноакторів та режисерів, таблиці («Види і жанри кіно», «Автори фільму», «Кіно – мистецтво синтетичне»), DVD, диски з фрагментами документального, наукового, художнього, анімаційного фільмів, альбом із фотознімками кінокадрів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

                                       Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми уроку.

Учитель:  Сьогодні на уроці ми поговоримо про чарівний світ мистецтва, який називали «Рухливими картинками», «Великим німим», і, нарешті, «Десятою музою» і «Великим мистецтвом». Отже, знайомтесь: мистецтво кінематографа!

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

                                   План

1. Історія появи кінематографа.

  • Передумови технічні і мистецькі.
  • Розробки братів Люм’єрів, Ж.Мельєса.
  • Перша у світі «фільма».

2. Кінематограф як вид мистецтва.

3. Кінематограф – мистецтво синтетичне.

4. Авторство у фільмі.

  • Хто створює кіно?
  • Учасники творчого процесу.

5. Види та жанри кіно.

  • Особливості класифікації.
  • Види кіно.
  • Жанри кіно.

Учитель. Театр, кіно, телебачення, цирк, карнавали, балагани – все це жанри видовищного мистецтва.

Мистецтво видовищ існує з давніх давен. Звичайно, воно поступово змінювалось. Від стародавнього цирку залишились лише назва та кругла арена. Театр розвивається: з’являється у 1600 році опера, в ХVII ст. – оперета, потім балет. Тож театр шукав нові форми, намагаючись привернути до своїх залів глядачів. Він по праву користувався успіхом…

Як і особливе, кінематограф оточують легенди. Головний секрет кіно криється в особливості нашого зору. Око, яке бачить предмет, якийсь час зберігає його зображення. Поєднання декількох кадрів створюють у людини ілюзію руху на екрані й дозволяють отримати логічний візуальний ряд, який ми називаємо кінозображенням. Треба було створити апарат, у якому б ковзала плівка.

  І ось… у 1895 році французькі вчені-винахідники  брати Луї і Огюст Люм’єри  взяли в оренду на бульварі Капуцинів (центр Парижа) кав’ярню. І що ж вони там влаштували? (Кінотеатр). 20 разів на день демонструвались «картинки, що   рухались», коротенькі кінофільми «Прибуття потягу», «Сніданок дитини», «Вихід робітників із фабрики». Кінокартини були німими. Ми підійшли до теми нашого уроку «Кіномистецтво як мистецтво. Сучасний  кінематограф».

  - А за допомогою чого розкривався зміст   картини? (За допомогою жестів, руху,  міміки).

  Демонструється відео фрагменти фільмів «Прибуття потягу», «Политий  поливальник».

Кінокамери швидко поширились світом. Уже   через декілька тижнів (!) апарати і  кінострічки з’явились у Німеччині та Росії, Австрії та Єгипті,  Австралії та Індії. Відкриваються перші кінотеатри, знімаються нові фільми. І розпочалися дискусії, що ж таке кінематограф – тріумф технічного прогресу чи  новий вид мистецтва. Спробуймо знайти правильну відповідь на це запитання.  Мистецтвом називають художню діяльність людини. Фільм знімається за    допомогою кіноапарата (механічного пристрою). Чи можна в такому випадку  вважати кінематограф мистецтвом? (дискусія).

 Підказка вчителя. Можна оволодіти прийомами і навичками, щоб отримати зображення на плівці, мати проектор для демонстрування кіно, але цього зовсім  не достатньо, бо створення фотографій, кіно, процес творчий. Тому і не буває           однакових картин чи музичних творів. Творці фільму вкладають у своє творіння і уяву, і почуття, і натхнення, саме тому ми сприймаємо кожну кінострічку як витвір мистецтва.

Запис у зошитах. Кінематограф – це вид візуального мистецтва.

Учитель. Отже, всі згодні, що кіно – це мистецтво, яке створено за допомогою технічного пристрою.

У 1896 році апарат братів Люм’єрів придбав француз Жорж Мельєс. Почав зйомки і з’ясував, що апарат може робити дива: якщо крутити ручку в іншому напрямку, то можна змусити людей рухатись на екрані задки, швидше чи повільніше. Жорж Мельєс розпочав знімати ігрове кіно з участю акторів театру.

  •             Чи відбулися зміни і які? (Відповідь учнів).

Кіно перенесло глядача і в далеке минуле «Парк юрського періоду», і в віддалене майбутнє. Починає поступово формуватися система жанрів.

Мельєс випустив понад 4000 фільмів, що вражали всіх, і став відкривачем ігрового (художнього) кіно.

Якщо кіно – це мистецтво, воно повинне мати загальні риси, що притаманні мистецтву взагалі, і свої особливі виражальні засоби.

Порівняйте кіно з іншими видами мистецтв: літературою, живописом, театром, фотографією.

- Що поєднує такі види мистецтва, як кінематограф і література?

Перші ігрові кінофільми були здебільшого кіно екранізаціями літературних творів. І кіно, що створювало свої жанри, запозичило в літератури її класичні здобутки: драму, комедію, трагедію.

Кіно і літературу, безумовно, поєднує сюжет. А різниця – у формі сприймання: літературний текст ми читаємо і уявляємо героїв твору, кіногероїв ми бачимо на екрані такими, якими їх представили творці фільму.

Мистецтво кіно під час його появи називали «рухливим живописом». Натюрморт слугує в кіно, щоб через предметний світ передати характер людини. Пейзаж, особливо у фільмах-казках, теж допомагав у створенні образу (ліс сухий, повалений – по дорозі до Баби Яги в «Морозко»).

У французькому кіно початку ХХ століття найбільшою популярністю користувалися авантюрні фільми, що стали основою якого жанру кіно, як ви вважаєте? (Комедії).

Першим комедійним актором вважається Макс Ліндер, котрий отримав статус «кінозірки», мав значний вплив на подальший розвиток жанру комедії.

За ступенем впливу на глядача мистецтво кіно ближче стоїть до   театру. В кіно ефект життєвості, прямої подібності в кіно сильніший.

 

 

 

Спробуймо порівняти роботу актора в кіно і в театрі. У чому своєрідність діяльності театрального актора? (Мова й рухи більш виразні, перебільшені).

Інша справа – кіно. Тремтіння губ, повні очі сліз, міміка,які в театрі актор не може донести до глядача. Камера може збільшити, приблизити, віддалити. Актор створює образ для показу не 2-3 години, як це робить актор у театрі, а  декілька місяців. У кіноактора відсутнє живе спілкування із глядачем.

 

№ з/п

Види мистецтва

Кінематограф та інші мистецтва

Спільні риси

Різниця

1.

Література

Сюжет, жанри

Візуальність кіно

2.

Живопис

Зображення,композиція

Рухливість

кінозображення,

3.

Театр

Актор

Гра,

Самовираження,

час

4.

Фотомистецтво

Плівка, механізми,

світло

Рухливість

кінозображення

 

    Розглядаємо порівняльну таблицю.

 

Висновок:   Оскільки кіномистецтво має як спільні з іншими видами мистецтва риси, так і свої особливості, бо воно є мистецтвом синтетичним (запис у зошитах), бо має зв'язок з іншими видами мистецтва.

Учитель.  Кожен твір створює митець: автором симфонії є композитор, картини пише художник, вірші складає поет. Кожна кінострічка має свого автора. Хто ж він? Щоб відповісти на це запитання, треба визначити всіх учасників кіно процесу та позначити коло їх обов’язків.

Яке значення має слово «художник» у кінематографі? (Роздуми).

Драматург складає літературний портрет персонажа, описує його зовнішність, риси характери, вчинки.

Оператор працює світлом, художник – пензлем, гример – гримом. Отже, всі, хто працює в кіно, є художниками, їхня робота – процес образотворчий!

Процесом зйомки фільму управляє слово, спілкування, злагода і компроміси. Але хтось повинен ставити крапку в суперечках, вести фільм, як корабель, до єдиної мети, зробити з купи відзнятого матеріалу закінчений варіант фільму.

Погляньте на схему роботи над фільмом. (Розглядаємо схему).

 

 

Робота над

сценарієм

Підготовчий період

 

Зйомка

 

Монтаж

 

Озвучення

Сценарист

/////////////////

///////////////////

 

 

 

Оператор

 

///////////////////

///////////////////

 

 

Актор

 

///////////////////

///////////////////

 

///////////////////

Композитор

 

///////////////////

 

///////////////////

///////////////////

Художник

 

///////////////////

///////////////////

 

 

Режисер

//////////////////

//////////////////

///////////////////

////////////////////

///////////////////

 

Тепер зрозуміло, що головним у кіно процесі є режисер. Він є автором фільму (запис у зошитах). Як ми вже знаємо, засновники кіно – брати Люм’єри – знімали все, що бачили, вели документальні зйомки; Жорж Мельєс започаткував ігрове кіно. Далі кінематограф став показувати і навчати, з’явились науково-популярні фільми. І, звісно, найулюбленішим видом кіно стала анімація.

Вони можуть одне одного доповнювати. Так анімація часто використовується в науково-популярному кіно, в ігрові фільми вміщують документальні тощо. Кожен із цих видів має свої специфічні жанри. Розгляньмо таблицю.

 

 

 

 

ІГРОВЕ КІНО

АНІМАЦІЙНЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ

НАУКОВО-

ПОПУЛЯРНЕ

Екранізація

Казка

Портрет

Навчальний

Пригодницький

Пародія

Літопис

Пізнавальний

Музичний

Реклама

Соціальне дослідження

 

Дитячий

Та багато інших...

 

 (Перегляд фрагментів із деяких видів і жанрів кіно. («Человек с бульвара Капуцынов», «Золотой теленок», «Жил-был пес», «Великий диктатор», «Кров і слово»).

 

Висновок:  Кіномистецтво Франції 20-х років пов’язане з цікавими пошуками, художніми експериментами, що спричинили виникнення оригінального напрямку – «Авангарду». В стрічках цього напрямку робився акцент на метафоричність, асоціативність кіно оповідей, а сюжетна лінія відходила на другий план: «Париж заснув», «Андалузький пес», «Меланхолічний балет»..

На перетині 20-30-хтроків у кіно приходить звук. Яка роль, на вашу думку, звука в кіно? (Відповідь).Так, кіно стало зрозумілішим, багатшим, цікавішим.

Особливістю 30-х років французького кіно є стрімкий розвиток акторської школи.

Чудовим режисером 20-40-х років був син художника-імпресіоніста Огюста Ренуара – Жан Ренуар. Перший фільм Ренуара – «Дочка води» (1924р.) – був знятий повністю на природі; залиті сонцем пейзажі нагадують полотна його батька.

У фільмах періоду фашистської окупації кінематографи в завуальованій формі виражали протест проти зрадництва (співпраці місцевого населення з окупантами), стверджували ідеї гуманізму і національної гідності.

У повоєнний час кінематографічна палітра вражає різноманітністю жанрів. На екрани виходять психологічні драми, в 60-80-х роках особливої популярності набули детективні стрічки, кінокомедії (трилогія про Фантомаса», «Велика прогулянка», дилогія про «високого блондина», «Відчиніть, поліція»), бойовик і фантастика.

 Отже,  кіномистецтво є популярним, доступним, впливає на почуття, думки людства, тому і є важливою галуззю художньої культури (запис у зошитах).

Учитель.  У величезних сейфах-кіноархівах світу зберігаються сотні тисяч фільмів. Видатний діяч російського кіно Михайло Ром писав: «У світі існують поряд, зустрічаючись, уклоняючись один одному, іноді навіть спілкуючись, два кінематографи. Вони різні. Один кінематограф – це мистецтво, другий – прибуткова промисловість».

Коли брати Люмєри згодом приймали на роботу людину, яка мусила стати першим у світі кіномеханіком, один із братів сказав: «Робота, яку ми вам пропонуємо, забере у вас, Месгіш, рік, можливо півроку чи й ще менше… Бо сінематограф – це науковий курйоз і не має ніякого комерційного майбуття».

Минуло півроку, рік, кілька років – кінематограф став найпопулярнішим видовищем, досяг усіх континентів, а «науковий курйоз» перетворився на велике прекрасне мистецтво.

116 років існує кіно – це 116 років непримиренної ідеологічної боротьби між кінематографом прогресивним, гуманістичним і кінематографом антигуманістичним, комерційним. Серед випущених повнометражних фільмів 9 десятих становлять твори, далекі від мистецтва. І все ж серед комерційної макулатури раз по раз зблискують справжні алмазні зерна.

 

 

                                             Провідні кіностудії

 

 

 

ІV.  Закріплення нових знань та вмінь.

Повторення основних висновків та підведення підсумків роботи.

V.  Підсумок уроку.

Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.

VI.  Домашнє завдання.

Записати у зошитах прізвища відомих діячів кіномистецтва (режисерів, акторів, композиторів, що працюють у кіно, тощо), навести приклади улюблених кінофільмів.

 

 

 

                                            Використана література:

1.  Ж.Сауль. История киноискусства. Москва,1957.

2.  Б.Крижанівський. Золоті сторінки кіно. Київ. Веселка, 1978.

3.  В.Володин. Энциклопедия для детей. Искусство (Музыка, театр, кино). Москва. Аванта, 2004.

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Присич Наталия
Додано
19 жовтня
Переглядів
71
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку