Урок комбінований. Тема: "ПІСНІ ТВОГО КРАЮ"

                                                                      6 клас

розробка  учителя   Немішаївського ліцею № 2

Кочерги Галини                                              

 

Тема  уроку: ПІСНІ  ТВОГО  КРАЮ

Мета:

• на  конкретних  прикладах  демонструвати  можливості  музичного  мистецтва  виражати  різноманітні  настрої  та  почуття  людини;
• детальніше  зупинитись  на  творчості Марусі Чурай і Ференца Ліста;
• поглибити  знання  про  українські  народні  пісні;
• розвивати  вміння  логічно  мислити, інтерпретувати  та  виразно  виконувати  музичні  твори;
• розвивати  зацікавленість  українською  народною  піснею,  її  глибоке  відчуття  настроїв  і  почуттів  людини, утілених  у  музичних  творах;
• виховувати  почуття  єдності  з  музичним  образом  пісні.

Музичний  матеріал: українські  народні  пісні «За  городом  качки  пливуть»,

           «Віють  вітри, віють  буйні», «Ой не ходи, Грицю», Ф.Ліст .«Українська 

             балада.Думка» ( фрагмент), «Веселкова  пісня» О.Жилінськог.

Наочність: презентація  до  уроку, малюнки  на  дошці.

Обладнання :  ноутбук, телевізор,фортепіано, фонохрестоматія, інтернет –

             енциклопедії, словнички - характеристики  музики,картки, лото, олівці

             і  папір  на  столах, роздатковий  матеріал.

Тип  уроку: комбінований.

 

                                                        ХІД  УРОКУ            

 

Учні  заходять  в  клас  під  музичний  супровід (українська  народна  пісня

                                         «За  городом  качки  пливуть»).

 

І.  Організаційний  момент.

     Музичне  вітання.

 

ІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності.

    Актуалізація  опорних  знань

1.Яку  тему  ми  розглядали  у  І  семестрі?

2.Чому  музику  називають  мовою  почуттів?Які  думки, настрої  і  почуття  людини  може  передати  музичне  мистецтво?

 

ІІІ.  Повідомлення  теми  семестру  та  уроку, мети  уроку.

                                  тема  семестру  написана  на  дошці

Учитель:  Прочитайте  назву  теми  ,яку  ми  будемо  вивчати  протягом  ІІ семестру.

 

Учитель: …Кажуть  якось  Бог  зустрівся  з  одним  чоловіком  і  запитав.  Чому  він  такий  сумний. Чоловік  відповів,  що  дуже  любить  тепло, а  сонце  гріє  не  завжди.

                Тоді  Господь  сказав  йому: «Я  дуже  хочу, щоб  ти  був  щасливим.  А  щоб  на  душі  у  тебе  завжди  було  тепло, я  дарую  тобі  пісню. Бери  її,  тримай  біля  серця  щодня, люби  і  бережи. І  обов’язково  даруй  її  людям…»

Так  розповідає  старовинна  легенда  про  пісню – невичерпний  і  безцінний  скарб  народу.

                  Із прадідівських часів до нас прийшли пісні… Багато століть лунають вони над нашою землею, як живий  голос далеких предків. Скільки пісенних скарбів зберегла пам’ять українського народу, пронесла через криваві січі, життєві завірюхи! Вважають, що тільки записано іх понад 200 тисяч. Мабуть, жоден народ не може назвати такої кількості. А про мистецьку довершеність і красу українських пісень говорить весь світ.

                               Оголошення  теми  і  мети  уроку

ІV.Розспівування

V. Повторення  вивченого.

                                                       «ЗМАГАННЯ»

                                         Учні  діляться  на  4 команди

 Учитель: Неодноразово  ми  говорили  про  багатожанровість  української  пісні.  Для  того, щоб  перевірити  свої  знання, пропоную  вам  скласти  віночок  українських  пісень, але в  такий  спосіб:  на  дошці  «пісенне  дерево», рясно  вквітчане  плодами  відомих  вам  українських  народних  пісень. З  іншого боку - віночок  зі  стрічками,  на  яких  написані  жанри  українських  пісень. Кожен  з  вас  має  зняти  з  дерева  сонячну  квіточку, на  звороті  якої  написана  відома  пісня, проспівати  її  сольно(1-2 куплети), або  попросити  допомоги  у  товаришів  по  команді,  і  прикріпити  її  до  тієї  стрічки, яка  відповідає  жанру  цієї  пісні. Якщо  одна  команда  не  знає  пісні, тоді  інша  команда  буде  мати  змогу  заробити  собі  додатковий  бал, виконавши  її. Бджілок, які  на  «пісенному  дереві»,  ми  зараз  не  відкриваємо.

     

 

На   «пісенному  дереві»  такі  пісні: «Їхав  козак  за Дунай», «Чи  не  той  то  Омелько», «Ой  на  горі  та й женці  жнуть», «Летіла  зозуля», «Вийди,вийди,Іванку»,  «Котику сіренький», «Добрий вечір тобі, пане-господарю», «Ой, у лузі червона калина», «Щедрик», «Ой,ходить сон коло вікон», «Дід рудий, баба руда», «Задумала  вража баба та й помолодіти» , «Благослови, мати, весну  зустрічати», «Ой  минула  вже  зима», «Ой  у  саду, саду», «Ой  чи  є, чи  нема»…

Учитель: ми бачимо, у переважній більшості народна творчість є щось особливе у суспільному житті  українців. Відомий  російський  композитор Петро Ілліч Чайковський  говорив: «Я  знаю  багато  обдарованих  народів, але  народ – творець, народ – музикант, народ – композитор – це  український  народ».

VІ. ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Учитель: Тисячі талановитих народ-

них співців складали пісні, які пере-

давалися від покоління до покоління

 Історія зберегла для нас лише

                                      декілька імен.

Про  кого  зараз  буде  йти  мова, ви  дізнаєтесь, коли    самостійно розгадаєте  зашифровану  назву  пісні. Яка  команда  швидше  розгадає, та  й  отримає бал.

     Розгадування  головоломки

 

Учитель: Маруся  Чурай (1625-1653).

 Хто  вона, які  пісні  складала?

  Це  буде  ваше  наступне  завдання, 

яке  ви зможете розв’язати,  скористав-

шись інтернет-енциклопедією

 (від  кожної  команди  по  2  учасники

  працюють  з  інтернетом).

Інші  учасники    читають  слова

  українських  народних  пісень, які  знаходяться  у  кожної  команди  на  столах («Віють  вітри, віють  буйні», «Ой  не  ходи, Грицю, та  й  на  вечорниці»,  «За  городом  качки  пливуть»), записують  ритмічний  малюнок  виділеного  куплету , визначають  розмір його і  готують  відповідь  на  запитання:

1.До  якого  жанру пісня  відноситься?

2. Який, на  вашу  дамку, має  бути  характер  музики  до  цієї  пісні? Темп? Динаміка?( користуються  словничками  характеристики  музики)

3. Який  голос  має  її  співати?  

                                                     Відповіді  учнів

Учитель: Поетичність пісень досягається з допомогою таких художніх засобів, як епітети, порівняння, гіпербола, пестливі слова. Часто в піснях окремі вислови повторюються. Нерідко окремі рядки співаються двічі.

 

 Такі повтори допомагають ясніше висловити головну думку, посилюють мелодійність пісень, роблять їх побудову злагодженою і стрункою.

 Неповторна краса пісні у злитності слова і мелодії.

 

Учитель:  Пісню  Марусі Чурай  «Віють  вітри,віють  буйні»  український  композитор, основоположник  української  класичної  музики,  Микола  Віталійович Лисенко  використав  у  своїй  опері «Наталка Полтавка»,  яка  написана  за  одноіменною  п’єсою  відомого  українського  письменника Івана  Котляревського.Цю  пісню  в  опері  співає  головна  героїня Наталка  Полтавка

     

            Учні слухають і  підспівують  пісню  «Віють  вітри, віють  буйні»

 

Учитель: 1. В  яких  рядках  міститься  головна  думка  пісні?

2. Чи  можна  сказати, що  ця  пісня  про  кохання? Чому?

3. Чи  можна  назвати  цю  пісню  ліричною  і  драматичною?Чому?

4.Чи  таку  мелодію  цієї  пісні  ви  уявляли,  коли  читали  тільки  текст  пісні?

 

Учитель:  1. Чиєю  донькою була Маруся Чурай ?

                  2.Кого  палко  кохала  Маруся?

                  3. Що  трапилось  з  Марусею Чурай ?

Учитель: Грицько - син хорунжого Полтавського полку, з яким згодом Маруся  таємно заручилася. у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю із заможньої полтавської сім'ї.  Чураївна  померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого, що  помер  від  отруєння   зіллям. Вважають, що  пісня «Ой не  ходи, Грицю, та й на вечорниці» написана Марусею Чурай .

 

Учні слухають і  підспівують  пісню  «Ой  не  ходи, Грицю, та й на вечорниці»

 

Учитель: Кожна  команда  визначає, до  якого  жанру  відноситься  ця  пісня  і  за  якими  ознаками?

 

Розповідь

Учитель:  Чарівні  українські  пісні  полонили  серця  і  зарубіжних  музикантів.

Видатний  угорський  композитор, піаніст – віртуоз, диригент ,педагог, громадський  діяч Ференц Ліст (1811-1886)  у 1847-1848 роках  подорожував  по  Україні  з  концертами. Музично – концертне  життя  у  ті  часи  на  Україні існувало  у  двох  формах: домашні  концерти  у  салонах  та  маєтках  і  публічні  концерти  в  міських  залах   театрів, бірж, університетів.

      У  1847 році у Києві  ще  не  було  жодного  музичного  закладу. Але  публіка  ставилася  до  музики  прихильно. Людей  зачарувала  не  тільки  серйозна, складна  музика, віртуозна  гра Ференца  Ліста, а  й  особистість– неординарна, благородна,  з  передовими  поглядами.

       Перший  концерт  він  дав  у  Києві,де  зустрівся  із  своєю  майбутньою  дружиною, що  була  фрейліною  при  дворі  російського  імператора.

        «Усім, що  я  зробив  за  дванадцять  останніх  років, я  зобов’язаний  Жінці, яку  я  мріяв  назвати  своєю  дружиною…Ім’я  моєї  коханої  Жінки – княгиня   Кароліна Сайн – Вітгенштейн, уродженка Івановська»,- згадував композитор.

          Подорожуючи  по  всій Україні, композитор  сіяв  зерна  високого  мистецтва,навчав  гри  на  фортепіано  вихідців  з  України, пізнавав  українську  культуру, українську  пісню.

           З  25 лютого до 8 березня 1847року  Ф.Ліст  виступав  у  селах Курилівка  і  Воронинці (нині Хмельницького району Вінницької області)  у  маєтку  княгині  Кароліни Сайн – Вітгенштейн.Там він  написав  фортепіанний  цикл

«Колосся, зібране  після  жнив  у  Воронинцях», що  складається  із  трьох  п’єс:

1.«Українська  балада.Думка» на  основі    пісні  Марусі Чурай «Ой  не  ходи, Грицю»;

2. «Скарга» на  основі  української  думи «Віють  вітри»;

3. «Польської  мелодії»  на  основі  польської  народної  пісні  і  пісні Ф.Шопена  «Бажання».

Автор  присвятив  цикл  10-річній  доньці Кароліни, яка  згодом  заснувала  і  спонсорувала  музей Ф.Ліста  у  Веймарі.

     

     Слухання  фрагменту  фортепіанної  п’єси «Українська  балада. Думка».             

 

Учитель: 1. Чи  ви  почули  мотив  пісні «Ой  не  ходи, Грицю, та й на вечорниці»?

2. Якими  фарбами  ви  можете  передати  свої  емоції, почуття,  від  прослуханої  музики?   Намалюйте  олівцями  образ  чи  кольоровий  квадрат такого   кольору, який  на  вашу  думку,  відповідає фрагменту  із  п’єси «Українська  балада.Думка» .                  

                   Діти  малюють ( олівці  і  папір  на  столах )  і розповідають, чому  саме   вибрали    такий  колір  і  які  фантазії, образ, почуття  у  них  викликала  ця  музика.

 

Учитель:  Пропоную  кожній  команді  проспівати  по 1 куплету української  народної  пісні «За  городом  качки  пливуть»  на  мотив  пісні  «Віють  вітри, віють  буйні»  і  визначити,  чи  підходить  мелодія  до  тексту  пісні?  Чому?

 

                                   Діти  співають  і  відповідають

Учитель:  Уважно  послухайте  українську  народну  пісню  «За  городом  качки  пливуть»  у  фонозапису, визначте  розмір, диригуйте  і  запам’ятовуйте  мелодію .  За  другим  разом  проспіваємо  її під  супровід  фортепіано  у  дійових  особах :дівчата, хлопці, слова  автора – усі  разом.

 

Слухають і  підспівують українську  народну  пісню  «За  городом  качки  пливуть». Другий  раз  співають  у  дійових  особах.

 

Учитель: У  нас  на  «музичному  дереві» залишились  невідкритими  чотири  бджілки. Кожна  команда  візьме  свою  бджілку  і  визначиться,до  якого жанру  її  треба  віднести.

 

Знайомство  із  «Веселковою  піснею» О.Жилінського

 

У  дітей  виникло  запитання, оскільки «Веселкова пісня» їм  невідома,через  те  вони   не  можуть  визначитись: пісня  народна  чи  авторська  і  до  якого  жанру  вона  належить.

 

Учитель: Свою  любов  до  рідного  краю,  його  історію  та  мови  передав  Олександр  Жилінський  у  «Веселковій  пісні».

1. Пригадайте, яку  пісню  цього  композитора  ми  вивчали  у  5 класі ? («Пісеньку джури»).
2. Назвіть,  хто  є  автором «Веселкової  пісні», яку  ми  вивчали у  минулому  році? (О.Янушкевич).

 

Учитель  співає  «Веселкову  пісню» під  власний  супровід  на  фортепіано.

                                 Розучування «Веселкової  пісні» .

 

Підсумок  уроку

 

Учитель:  Давайте  нагадаємо,  яка  тема  нашого  уроку?

                                                                    (ПІСНІ  ТВОГО  КРАЮ)

На  конкретних  прикладах  ми  демонстрували  можливості  музичного  мистецтва  виражати  різноманітні  настрої  та  почуття  людини;

1. Чию  творчість  ми  розглядали ? (Марусі Чурай і Ференца Ліста, М.Лисенка  і І.Котляревського).

Згадали  жанри  української  народної  пісні, інтерпретували  та    виконували  музичні  твори;

Як  ви  вважаєте, чи  можна  відчуття  настроїв  і  почуттів  людини  втілити  у  музичних  творах?

3. А  в  яких  піснях  відображено  наше  шкільне  життя  у  рідній    

    Немішаївській  школі?

 ( «Пісня  Немішаївської  школи» слова Л.Коршунової, музика Г.Кочерги).

                       Діти  співають «Пісню  Немішаївської  школи ».

                          Заспівують  солісти, приспів співають усі  разом.

Домашнє  завдання (багатоступеневе)

1.Скласти  тестові  завдання, або  кросворд, ребус, чайнворд…  до  теми  уроку «Пісні  твого  краю».

2.Співати  пісні, з якими  познайомилися на уроці.

3.На  наступному  уроці  ми  будемо  розглядати  тему «Як  жартує  музика».Пригадайте  жартівливі  пісні, які  ми вчили  на  уроках  музичного  мистецтва  чи  в  позаурочний  час , на  вокальному  гуртку.

4.Знайдіть  в  інтернеті  забраження  до  теми  наступного  уроку, або  намалюйте  малюнок. 

5.Проведіть  дослідження : які  за  жанром  народні  пісні  люблять  співати  чи  слухати  твої  друзі, батьки, знайомі?

 

Оцінювання.

Прощання.

 

            Діти  виходять  з  уроку  під  супровід  української  народної  пісні

                                    «За  городом  качки  пливуть»

ДОДАТКИ

Віють вітри, віють буйні        (Маруся Чурай) Віють вітри, віють буйні,  Аж дерева гнуться,  Ой як болить моє серце,  А сльзи не ллються.    Трачу літа в лютім горі  І кінця не бачу.  Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу.    Не поправлять сльози щастя,  Серцю легше буде,  Хто щасливим був часочок,  По смерті не забуде...    Єсть же люди, що і моїй  Завидують долі,  Чи щаслива та билинка,  Що росте на полі?    Що на полі, що на пісках,  Без роси, на сонці?  Тяжко жити без милого  І в своїй сторонці!    Де ти, милий, чорнобривий?  Де ти? Озовися!  Як я, бідна, тут горюю,  Прийди подивися.    Полетіла б я до тебе,  Та крилець не маю,  Щоб побачив, як без тебе  З горя висихаю.    До кого я пригорнуся,  І хто пригoлубить,  Коли тепер того нема,  Який мене любить?

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,  Бо на вечорницях дівки — чарівниці.  Котра дівчина чари добре знала,  Вона ж того Гриця та й причарувала.   Інша дівчина чорнобровая,  Та чарівниченька справедливая.  У неділю рано зіллячко копала,  А у понеділок переполоскала,   Як прийшов вівторок — зілля ізварила,  У середу рано Гриця отруїла.  У четвер надвечір Гриценько помер,  А прийшла п'ятниця — поховали Гриця.    — Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?  — Ой мати, мати, жаль ваги не має:  Нехай же Грицько двоїх не кохає!  Нехай він не буде ні тій, ні мені,   Нехай він не буде ні тій, ні мені, Нехай дістанеться сирій землині.  Оце тобі, Грицю, за теє заплата -  З чотирьох дощок темная хата…