Урок комбінований (з елементами критичного мислення).Старе добро не забувається. «Ведмідь і павучок» (українська народна казка).

Тема уроку: Старе добро не забувається. «Ведмідь і павучок» (українська народна казка). Мета:

Формування ключових компетентностей:

• вміння вчитися  працювати в колективі та самостійно;
• дотримуватися норм мовленнєвої культури;
• проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням поведінки позитивних казкових героїв;
• визначати своє ставлення до прочитаного, відстоювати свою думку та позицію відповідно до загальноприйнятих норм поведінки;
• закріплювати знання учнів про народні казки, вчити логічно, послідовно викладати свої думки;
• розвивати вміння слухати, аналізувати, збагачувати словниковий запас;
• розвивати зв’язне мовлення, критичне мислення;
• виховувати чуйність, гостинність, порядність.

Тип уроку: комбінований (з елементами критичного мислення).

Методи і прийоми: розповідь, критичний аналіз тексту за стратегією «Шість капелюхів мислення», «Стіна слів».

І. Організаційний момент

Ми вам раді добрі гості

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На урок у другий клас!

ІІ. Мотивація   навчальної діяльності.

Мовленнєва розминка.

Робота над скоромовкою.

На болоті журавель

Цілий день збирав щавель.

Назбирав собі на борщ,

Та якраз вперіщив дощ.

- Що ми читали?    (скоромовку)

- Що таке скоромовка?    (жартівливий вислів, створений зі складних для швидкого вимовляння слів)

- Як ще називають скоромовки?     (швидкомовки, спотиканки, чистомовки)

• Прочитайте скоромовку мовчки повільномовкою (швидко разом).
• Подумайте, як прочитав би скоромовку кожний з цих хлопчиків.                                                

           (Здивовано.)               (Радісно.)                 (Сумно.)

1. Фронтальне опитування. Перевірка домашнього завдання.

«Мозковий штурм»

- Як називається  розділ, який ми вивчаємо? («Народні перлини для кожної дитини»)

- Що належить до усної народної творчості? (пісні колискові, жартівливі; скоромовки, прислів’я, загадки, мирилки, заклички, лічилки, казки)

- Що ви знаєте про казку? (Казка – це літературний твір про вигадані події чи вигадані особи, який має повчальний характер)

«Лабіринт».

• А що ж таке казка? Подолаємо «Лабіринт», прочитавши за стрілками.

К А Т В Н Ь П Й

А К А  І С О І

З Д   Й О В М

К А    Щ Ч У

А Г     А З

 И     Л О

 В     Ь Р

      Н

      Е

(Казка – вигадка, та в ній щось повчальне розумій).

- Чим відрізняються народні казки від літературних?

- Які  види  казок знаєте? (про тварин, рослин, соціально-побутові, героїчні).

-Чим казка відрізняється від оповідання? В оповіданні описуються події, що могли бути насправді в житті. А в казці розповідається часто про фантастичні явища, події. В казках говорять тварини, рослини, різні предмети. Існують дійові особи, яких немає насправді.

Перевіримо, як ви гарно знаєте казки.

Гра «Додайте останнє слово»

Чистомовка до казки «Лисичка і Журавель»

ця-ця-ця — жила собі лисиця

лем-лем-лем — зустрілася з журавлем

ни-ни-ни — запросила на гостини

ла-ла-ла — каші наварила

ила-ила-ила — по тарілці розмастила

ав-ав-ав — журавель дзьобом стукав

 ївсь-ївсь-ївсь — кашки не наївсь

 му-му-му — пішов додому

щу-щу-щу — наварив борщу

чик-чик-чик — насипав у глечик

ку-ку-ку — покликав лиску

зив-зив-зив — носик до глечика не вл влазив

ась-ась-ась — лиска розсердилась

• Прочитайте, як Лисичка запрошувала Журавля в гості.
• З якою інтонацією будемо читати слова Лисички?
• Як відреагував Журавель на лисиччине частування? Прочитайте.
• Як відреагувала Лисичка на журавлине частування? Прочитайте.

Вправа «Кубування»

Діти кидають куб, одержують завдання, яке позначене під номером, який випав на кубі.

Тип завдання «З якої казки уривок»

1. «Прийшла весна – красна, і лисиччина хатка водою стекла.»

1. «Підійшли вони до хатки. Півник крилами змахнув.

- Ку-ку-рі-ку! На плечі косу несу!» («Зайчикові хатка»)

2. «От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.»

 2. «Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.

Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.

А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба»  («Півник та двоє мишенят»)

3. «От уже Лисичка йде на гостину. А Журавель наварив такої смачної страви.»

3. «Ох і розгнівалася Лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула.» («Лисичка  і Журавель»)

4. «Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю: – Ану заспівай!

– Я по засіку метений, Я із борошна спечений,- Я від баби втік,

Я від діда втік, То й від тебе втечу!»

4. «Та й побіг знову. Біжить та й біжить… Перестріває його вовк: – Колобок, колобок, я тебе з’їм! – Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.

– Ану заспівай!...!  («Колобок»)

5. То оце він їздить по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть — і знову поїде. А мати йому їсти носить. Та й каже:

5. — Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі!

От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

(«Івасик Телесик»)

6. «В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв та й вивіз у ліс, думає: «Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати,— нехай лучче в лісі ходить».

6. Покинув його й сам поїхав.

Коли це приходить до кота лисичка та й питає його:

— Що ти таке?

А він каже:  («Пан Коцький»)

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми знову полинемо у прекрасний світ  казки.

• Про кого буде казка, ви дізнаєтесь, розгадавши анаграми: (слайд 2)

авучкпо (павучок)                мьедвід (ведмідь)                   цімилисв (мисливці)

• Що спільного в словах?

Яке слово може бути зайвим?
− Сьогодні  ми прочитаємо казку «Ведмідь і павучок»», проаналізуємо вчинки героїв казки та з’ясуємо,  яким треба бути в житті.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Словникові слова

1. Словникова робота. «Прочитай правильно» (слайд)

• Щоб зрозуміти казку потрібно знати значення слів, які будуть зустрічатися у казці.
• Читання слів за вчителем.

Мандрівки*                могутньому                              пробурмотів

бурмило*                    роздратовано*                         поворухнутися  натрапили,

клишоногий*             величезною                              урятуватися

барліг                          постована                                                                                                                     

гущавина                                                                                     

Робота в парах.

На партах лежать листки із завданням.

До слів лівого стовпчика доберіть відповідні тлумачення з правого Мандрівки - переміщення за допомогою транспорту або пішки, звичайно далеко за межі постійного місцеперебування; подорож.

Бурмило -  жартівливе прізвисько ведмедя.

Клишоногий – неповороткий, незграбний.

Роздратовано – невдоволено, люто, дуже сердито.

Гущавина – місто, де дерева або кущі ростуть дуже густо.

Ні живий, ні мертвий  - дуже наляканий.

Учні ланцюжком зачитують в голос.

Опрацювання казки « Ведмідь і   павучок».

Діти слухають читання казки вчителем до слів. Під час прослуховування самостійно стежать за текстом.

Далі аудіозапис.

Далі читають ланцюжком. 

(паралельно заповнюємо «Звіт читача»)

 Аналіз змісту казки.

• Назвіть дійових осіб казки.
• Як казка починається? Чим закінчується?
• Відшукай у тексті слова, які вжито замість слова ведмідь.
• Знайдіть в казці слова, в яких виражено важливу народну мудрість. Хто їх сказав?
• Фізкультхвилинка

Колективно

1.Опишіть головних героїв казки

• ВЕДМІДЬ(ЯКИЙ?) ВЕЛИКИЙ, ХИЖИЙ, КОРИЧНЕВИЙ, КЛИШОНОГИЙ, ХИЖИЙ, Грізний.
• 
• ПАВУЧОК (ЯКИЙ?)МАЛЕНЬКИЙ, ВОЛОХАТИЙ,ЧОРНИЙ,

 Коли автор пише казку то він у особах тварин порівнює людські якості, чесноти.

В наших героях втілено характер людини.

Коло Вена

•  Тож, давайте порівняємо риси характеру Ведмедя і Павучка
• ВЕДМІДЬ – ВЕЛИКИЙ, БУРМОТУН, НЕДОВІРЛИВИЙ…
• ПАВУЧОК – ДОБРИЙ, ЛЮБИТЬ ДОПОМАГАТИ, ГАРНО СПІЛКУЄТЬСЯ…

Якби наші герої були людьми? А на місті павучка, які люди можуть опинитись? (Добрі)

На місці ведмедя, які люди можуть опинитится? (Злі)

Діти, про які два антонімічні поняття говориться у казці?  Тобто наші герої є образами «Добра» і «Зла». 

 Давайте спробуємо порівняти ці поняття! Що таке добро? Зло?

Робота в групах

3.Встановіть асоціації добра та зла(Намалюйте асоціативний кущ «Добро» і «Зло»)

ДОБРО                                      лагідність, співчуття

Допомога                чесність, щирість

Взаємодопога, посмішка, тепло

ЗЛО                                         БАЙДУЖІСТЬ

                           НЕВВІЧЛИВІСТЬ

НЕВИХОВАНІСТЬ                            погане ставлення, пакості, підлість

НАХАБНІСТЬ

Робота в групах.

• Над казкою будемо працювати за допомогою шести капелюхів.

Кожна група обирає колір капелюшка. Давайте дізнаємося, як ми будемо мислити, одягаючи капелюх певного кольору.

(У кожної групи конверт із завданням).

Білий капелюх.

Білий дає нам інформацію. А наша казочка це і є інформація.

Отож, давайте розкажемо:

• Як починається казка,
• Де відбуваються описані події?
• Назвіть дійових осіб казки.
• Чому ведмідь відпустив павучка?
• З яким проханням звернувся павучок до ведмедя?  Прочитайте.
•  Що згодом трапилося з ведмедем?
• - Чому мисливці не стали перевіряти яму під скелею?

Молодці, білий капелюх справився зі своїм завданням!

Чорний капелюх.

Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.

(Два доповідача: один читає завдання, інший відповідає).

Що робили мисливці, коли натрапили на слід ведмедя?

Як розмовляв ведмідь з павуком, коли прокинувся? Якою була поведінка ведмедя?

 Що хотів зробити ведмідь з павуком?

- Як почував себе ведмідь, сидячі в ямі?

Щоб ви порадили ведмедю?

Отже, завдяки чорному капелюху, ми дізналися, що найнеприємніше в казці –ставлення ведмедя до павучка.

Жовтий капелюх.

Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події (ситуації), яка розглядається.

Чорний капелюх розповів нам про неприємне. Та в будь-чому можна завжди знайти позитивні сторони. Саме про це ми довідаємося від жовтого капелюха.

• Чи відпустив ведмідь павучка?
• Чому він відпустив?
• Яким чином павучок врятував ведмедя від мисливців?
• Який хороший вчинок зробив павучок?
• Який характер у павучка?
• Чи стали вони друзями?
• Чи змінилось ставлення ведмедя до павучка?

Отже, якщо одягаємо жовтий капелюх, то ніби приміряємо на себе рожеві окуляри і вчимо свій розум та свою душу бачити хороше.

Червоний капелюх.

Червоний – говорить тільки про почуття, емоції, які у вас виникли під час прослуховування казки.

• Які почуття виникли на початку казки?
• Які почуття виникли в середині оповідання?
• Які емоції виникли у кінці оповідання?

Зелений капелюх.

Зелений – це капелюх творчості. У ньому ми відправимося в країну фантазій. Вигадаємо продовження казки. Хто придумає кінець, той і буде молодець! (Діти надягають зелений капелюх і фантазують).

(Наприклад:Ведмідь не відпустив павучка? Або – ведмідь не зустрів на своєму шляху павучка...).

•  Як бачите, діти, тільки-но ви одягли зелений капелюх, як поринули у світ фантазій.

Синій капелюх.

Синій – підбиття підсумків і обговорення.

• Ми з вами приміряли майже всі капелюшки. Розглянули хороші і погані сторони казки. Тож який життєвий урок ми отримали?
• Хто є головними героями казки?
• Який герой казки вам більше сподобався? Чому?
• Чи схвалюєте ви поведінку героїв?
• Яке прислів’я найбільше відображає зміст казки?

(Старе добро не забувається)

• Ви просто молодці! Дуже гарно сьогодні попрацювали.

V. Закріплення вивченого

1. Вправа Сенкан

-Діти, що ж головним було у казці? Чого повчає ця казка?

-Так, у казці народ нам показує, що добро завжди повернеться  добром

-Давайте створимо Сенкан до слова «Добро»

Добро

щире, чисте

Дає надію, не полишає, приносить щастя

Від доброго не бігають, а злого не роби

Від добра добра не шукають

Скарб

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

• А ще хочу вам нагадати, що дружба – чудове почуття. Здавна наш народ цінує дружбу й засуджує ворожнечу між людьми. Якщо по-справжньому дружиш з людиною, то хочеться зробити їй щось приємне. Коли гарно другові, то гарно й тобі. Ми повинні пам’ятати, що на добро треба відповідати добром, а зло вміти прощати, щоб світ не став злим. Пам’ятати, що зло – тимчасове, а добро – вічне.

Взаємооцінювання

Самооцінювання (сходинки успіху)

Оцінювання вчителем.

Висновок

 «Приміряючи» шість незалежних типів мислення у процесі вирішення практичних завдань можна з легкістю подолати три головні проблеми:

• Зайві емоції. Оцінка певної ситуації з різних точок зору сприяє тому, що ми приймаємо правильне рішення.
• Розгубленість. Багаторівневе завдання підвищеної складності може викликати почуття невпевненості у власних силах. Концепція паралельного мислення дозволяє підійти до вирішення завдань систематично.
• Непослідовність. Використання такого прийому дозволяє вирішити проблемні питання системним підходом  і при цьому залишає місце для творчості.

Діти із задоволенням працюють з методом «шести капелюхів», тому що він дозволяє послідовно відповідати на запитання, творчо мислити, а також цікаво провести час на уроці.

Засновником методу «Шість капелюхів мислення» є британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно.

Метод «шести капелюхів» - це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з шести незалежних одна від одної точок зору.

Основою цього підходу є концепція паралельного мислення. Метод дозволяє зробити набагато ефективнішою будь-яку розумову діяльність, як особисту, так і колективну.

Мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи – фактів, критики, емоцій, творчих ідей.

Це досить проста та ефективна система, яка збільшує продуктивність праці на уроці.