Урок "Конфлікт душі, або "І бачив я звіра і бачив я людину..". М.Хвильовий. "Я (Романтика)". Новела про добро і зло в житті та в душі.

Про матеріал

Конспект уроку допоможе спонукати учнів замислитися над проблемою внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції у новелі М.Хвильового «Я (Романтика)»; схарактеризувати образ ліричного героя, співвідношення автора з його героєм; розкрити роль присвяти до твору; проаналізувати слова і вчинки ліричного героя; простежити за його деградацією; прищеплювати учням навички самостійно досліджувати твір; виховувати в учнів високі морально-етичні цінності, вміння орієнтуватися у складних реаліях буття.


Перегляд файлу

КОНФЛІКТ ДУШІ, АБО «…І БАЧИВ Я ЗВІРА  І БАЧИВ Я ЛЮДИНУ»

 

Тема.  М.Хвильовий. «Я (Романтика)» - новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.

Мета: спонукати учнів замислитися над проблемою внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції у новелі М.Хвильового «Я (Романтика)»; схарактеризувати образ ліричного героя, співвідношення автора з його героєм; розкрити роль присвяти до твору; проаналізувати слова і вчинки ліричного героя; простежити за його деградацією; прищеплювати учням навички самостійно досліджувати твір; виховувати в учнів високі морально-етичні цінності, вміння орієнтуватися у складних реаліях буття.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-психологічне дослідження  з елементами лінгвоестетичного аналізу художнього тексту.

Наочність, обладнання: портрет М.Хвильового, Біблія, малюнок В.Слапчука «…і бачив я звіра і бачив я людину», аудіозаписи, збірка «Сині етюди» різних років видання, ілюстрації учнів, роздрук таблиці.

Форми, методи та прийоми роботи: словникова робота, робота з епіграфом, «Цитата для роздумів», колективна робота з таблицею, рольова гра, проблемні запитання, словесне малювання, «Для допитливих», «Життєвість ситуації», розв’язання навчальної ситуації, розповідь ліричного героя, «Маска», міні-диспут, «Запитання від автора», «Спільний проект», робота в групах, «Ланцюжок», «Поетична хвилинка».

Мідпредметні зв’язки: живопис (В.Шаталін. «Збиралися загони юних бійців»), музика (Л.Бетховен. «П’ята симфонія»),  психологія (роздвоєння особистості).

Теорія літератури: інвектива, поглиблене поняття про новелу, первинне уявлення про поетичну пунктуацію, її походження та художні функції, конфлікт, експресія, контраст, рефрен, «потік свідомості», гіпербола, символ, проблематика, мотив, ліричний герой.

Епіграф:

холодний крик пташиний

нічний вітер на озерах

непевна постать з крилами із світла

в глибоку вирву

вдивляються загорнені в полотна…

Валентина Отрощенко

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ Й ПЛАНУВАННЯ

  1. Учні знайомляться з цілями уроку і вносять свої пропозиції.
  2. Планування діяльності вчителем.

ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ

Робота з епіграфом.

  • Прочитайте епіграф.
  • Чого стосується тут означення «пташиний»?
  • Хто перебуває «на озерах»?
  • Чому у вірші присутнє двояке тлумачення? (Міркування учнів).
  • Що це дає? (Поглиблює драматизм переживання фатального буття).

Вступне слово вчителя.

 Неперевершений майстер малої прозової форми М.Хвильовий витворив у нашому письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. На середину 20-х рр. він став визнаним лідером цілого літературного покоління, був незмінним детонатором гострої критичної полеміки про шляхи розвитку пореволюційної української культури, зокрема започаткував знамениту літературну дискусію 1925-1928 рр.

 Поява «Синіх етюдів» (1923) справила вибухове враження, вони були зустрінуті найавторитетнішими тогочасними критиками як явище значне й цілком новаторське. «З Хвильового безперечно цікава постать саме з художнього погляду: ще не вироблена, не вирізьблена, не докінчена навіть, але сильна», - писав С.Єфремов. О.Дорошкевич вважав, що збірка «Сині етюди» «придбала авторові славу першорядного письменника». О.Білецький у відомій статті «Про прозу взагалі та про нашу прозу 1925 року» назвав М.Хвильового «основоположником справжньої нової української прози».

  •              Коротко схарактеризуйте індивідуальну манеру письма автора «Синіх етюдів» М.Хвильового. (Бунт).
  •              Обґрунтуйте свою думку. (Це був бунт проти «причесаної» композиції твору, традиційних форм художнього мислення та мовно-естетичного самовираження у слові).
  •              Дійсно, творчість прозаїка, поета, критика, публіциста – яскравий приклад самовідданого служіння ідеї «загірної комуни», яка стала причиною трагедії. Письменник бунтував, сумнівався, боровся, переживав, помилявся, каявся. Це не могло не знайти відбитку у новелах, що побачили світ у 1923-1927 рр.

Найбільшу увагу в плані розкриття психології мрійників, романтиків революційної доби заслуговує новела «Я (Романтика»), в якій розкрито душевний конфлікт між старим і новим. Відомий літературознавець О.Білецький відзначив, що твір «силою своєю не має собі аналогій в новітній прозі». М.Жулинський писав: «Небагато є в світовій літературі таких творів трагічного звучання, в яких… були б відтворені драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє у «витворену революційними ідеями пастку».

Цю новелу Микола Хвильовий натхненно читав у грудні 1923 р. в Київському театрі імені Т.Шевченка, справивши, за свідченнями тогочасної преси, «глибоке враження на кількатисячну аудиторію», а в 1924 р. її було надруковано.

  • А яке враження твір справив на вас?
  • Що відгукнулося у вашій душі після прочитання новели?
  • Чому це сталося?
  • Про ці та інші питання мий поміркуємо на нашому уроці.
  •              Які ваші думки про назву твору? (Заголовок – ключ до розуміння всього тексту. Патетична назва психологічної новели «Я (Романтика)» відразу ж протистоїть її страшному змісту, бо під словом «Я» кожна людина має на увазі себе і ставиться до себе загалом позитивно, а слово «романтика» - це прекрасне, неймовірне, чудесне переживання якоїсь радісної події в житті, але вже аж ніяк не вбивство сином-чекістом рідної матері).

Проблемне запитання.

  •              Заголовок-метафора, заголовок з підтекстом, заголовок, розгадка якого в контексті? (Міркування учнів).
  •              Чому М.Хвильовий присвячує свою новелу «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського через 20 років після смерті письменника? (Присвята – знак вдячності своєму ідейно-естетичному, духовному наставнику – Коцюбинському).

«Цитата для роздумів».

 Революціонер з голови до п’ят, Хвильовий міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання Хвильового почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського.

М.Рильський

 - Що споріднює ці два твори? Що міститься на полюсах душі обох персонажів?

Колективне заповнення таблиці.

Відмінне

Спільне

Відмінне

М.Коцюбинський

«Цвіт яблуні»

Авторів цікавить персонаж із роздвоєною свідомістю.

Безпосередність, трепетність людських емоцій, переживань – і одержимість ідеєю, в кожному випадку своєю.

М.Хвильовий

«Я (Романтика)»

Герой переживає роздвоєність: бореться художник і батько. Батько страждає. Поруч у свідомості живе поняття «мій нерозлучний секретар». Деталі побуту фіксує, смерть доньки і т.д. Художня свідомість додає страждань письменнику. Він зневажає себе, але не може будь-що змінити. Творча, життєствердна сила торжествує. Герой несе повноту відповідальності за вчинене.

Герой – людина роздвоєна. Перебуває в конфлікті з собою. Зосереджена на словах: «Я чекіст, але я й людина». Вони заважають одне одному. Чекіст і синівське почуття. Чекіст діє в силу жорстокого революційного обов’язку. Але він і людина, син. Душа вступає в трагічну суперечку через кров, смерть. Герой позбавлений надії на просвітлення, духовне одужання. Його вибір був свідомим, і злочин його непрощенний.

  • Що називається конфліктом?

Теорія літератури.

Конфлікт – (лат. conflictus -  суперечка, сутичка), або Колізія (лат. collisio від  collido – стикаю) – суперечність, зіткнення, що лежить в основі боротьби між персонажами і зумовлює розвиток подій у творі (сюжет).

  • Назвіть  види конфліктів. (Зовнішній і внутрішній).
  • Поясніть.

Конфлікт

Зовнішній

Внутрішній

Герой зіштовхується з обставинами, він перебуває поза конфліктом.

Людина у конфлікті сама з собою, конфлікт душі.

  •              У такий спосіб М.Хвильовий звертає увагу на те, що проблема його новели – вічна. Це лише повторюване в новому часі і в новій інтерпретації протистояння добра і зла, до того ж протистояння водночас у світі реальному і метафізичному – в душі героя.
  • Про що розповідає письменник у вступі? (Про свої дві великі любові).
  •              Назвіть їх. («Загірня комуна», вимріяна, до якої ще йти та йти, воювати, лити кров чисельних жертв – це перша любов. Друга любов – «воістину моя мати», «прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків»).
  •              Що є різким дисонансом до вступу? (Змальовані криваві судилища, де вершить «справедливість» герой новели).

Робота в групах.

І група. Характеристика образу чекіста.

  •              Чи відомо читачам ім’я головного героя? В чому сенс його відсутності? (М.Хвильовий не дав імені своєму персонажеві, бо він навіть імені не вартий).
  •              Чи має «Я» розгорнуту біографію?
  •              Чи сприяє анонімність героя розкриттю ідеї новели? (Міркування учнів).
  •              Назвіть деталі самохарактеристики ліричного героя. (Протягом роботи учні записують їх у таблицю).

Деталі самохарактеристики.

«Мій звірячий інстинкт», «туман стояв перед очима», «я горів в огні фанатизму».

  •              Дослідіть роль характерологічного порівняння стосовно головного героя. («Я сідаю на канапу й жалібно, як побитий безсилий пес, дивлюсь на Тагабата». «Я остовпів. Блідий, майже мертвий, стояв перед натовпом черниць…, як зацькований вовк».)
  •              З якою метою вживається загальна назва звір? (Як метафора негативної оцінки).
  •              Чи є вона виразною оцінною домінантою, чи служить самооцінною характеристикою вдачі головного героя? (Так. «І тоді в тваринній екстазі я заплющую очі і, як самець напровесні, захлинаюсь і шепочу: «Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар»).

Словникова робота.

Екстаз – (гр. нестяма, несамовитість) – найвищий ступінь захоплення.

  •              До чого виростають лейтмотивні «тваринні» асоціації у внутрішньому «я» персонажа? (До уособлення жорстокої і немилосердної дійсності: «Їй [матері]незносні наші тривоги й хиже навколо», «Воістину: це була дійсність, як зграя голодних вовків. Але це була і єдина дорога до загірних озер невідомої прекрасної комуни»).
  •              Чи є в тексті авторські психологічні характеристики героя? (Майже відсутні).
  •              Як же віддзеркалюється його внутрішній світ? (В інших персонажах новели: матері, доктора Тагабата, дегенерата, Андрюші).
  • Який же він?

Чекіст

Безіменний, фанатик революції, іменований семантично містким особовим займенником «я», безсилий, безвладний інструмент, який вершить революційний суд, нелюд в людській подобі, «главковерх чорного трибуналу», вважає себе сильною особистістю, виконує «чорне брудне діло», «мета виправдовує засоби».

  • Які риси йому властиві?

Образ головного героя:

  1. романтичність і поетичність світосприймання.
  2. самоусвідомлення і самоаналіз.
  3. розуміння непоправності власних дій.
  4. муки совісті.
  5. усвідомлення власної роздвоєності.
  6. самохарактеристика і характеристика інших дійових осіб як засіб розкриття внутрішніх переживань героя.
  7. прагнення цілісності.
  • Отже, яким перед нами постав головний герой?

«Ланцюжок».

Герой новели не революціонер  раб дегенерата «веде до виродження,

«Я»   не борець за кращу  ідеї-догми  до дегенерації»

   долю людства

  •             На які категорії «Я» поділив людей? (На наших і ненаших, на фанатиків революції і версальців – тих, хто взагалі проти кровопролиття, мирних громадян).
  •             Ким для нього є безіменні герої? («хлам», «в траурі», «в пенсне»).

Словникова робота.

Фанатизм – безрозсудна одержимість якимись ідеями, поєднана з нетерпимістю до інших поглядів.

Синедріон – (ст. іудея 3-1 ст. до н.е.) – рада старійшин, яка виконувала функції вищого державного релігійного і судового органу (збори, рада, судилище).

Інсургент – повстанець.

Версальці – захисники французького короля кінця XVIII століття.

  •              Чому письменник вдається до такої екзотики? (В Україні відбувалася громадянська війна. Письменник ніби апелює до історичної пам’яті, проводить паралелі, які заставляють думати, мислити, шукати відповіді на запитання, вихід із ситуації).
  • В якій часовій площині діє (живе) «Я»?

І часова площина

теперішнє

Ліричний герой

ІІ часова площина

минуле

Чекіст «голова ревтрибуналу»

«Я»

спогади

 

  •              Що ви можете сказати про світ речей, у якому знаходиться персонаж? (Допомагає краще зрозуміти його думки і почуття).
  •              Мати називає його «мятежним сином», що зовсім замучив себе. Як ви розумієте лексичне значення цього слова?

Словникова робота.

«М’ятежний» - постійна наївно-горда самохарактеристика.

«Мятежність» - вища точка піднесеного людського духу.

«Для допитливих!»

 До речі, епітет «мятежний»  - часто вживаний русизм у словнику письменника, який фіксує авторське романтичне світовідчуття і нерідко асоціюється власне з особою М.Хвильового.

  •              1932 р., увівши цю новелу до двотомника вибраних оповідань, що їх мало видати видавництво РУХ, Микола Хвильовий попередив саме цю новелу своїм коментарем. Він писав: «Герой новели «Я» - не революціонер. Це – так би мовити, «революціонізований» індивідуаліст, себто один із тих дрібнобуржуазних інтелігентів, що не позбулися психологічного вантажу «молодої людини ХІХ сторіччя…»
  •              Як письменник створює зовнішній і психологічний портрет героя? (Послідовно).
  •              Що фіксують виділені у тексті новели фрази? (Психічну драму героя).
  •              Який прийом використав автор? (Прийом контрасту).
  • Визначте життєвий вибір головного героя новели «Я (Романтика)» М.Хвильового.

«Спільний проект».

Ідея

Рід         Клас

 

«Я»         Жорстокість

 

Людяність                     Мати   Революція

 

«Життєвість ситуації».

  • Чи стояли ви коли-небудь перед вибором?
  • Чи вибирали між жорстокістю і людяністю, добром і злом?
  • Чи ваше «я» розколювалося?
  • Чи легко дався вибір?
  • У чому складність ситуації? (Герой повинен сам обирати єдиний правильний шлях).
  • Який вибір зробив «Я»? (Він обирає скороминущі ідейні цінності, дбає про професійну репутацію, забувши про вічне, століттями надбане народом – ідеали родинного життя).
  •              Чим є вибір героя? (Своєрідним попередженням про непоправну втрату істинних цінностей).

Колективне заповнення таблиці.

Істинні цінності

Фальшиві цінності

Любов, родина, дружба, патріотизм, щастя, людяність, гідність

Кар’єра, фанатизм, відданість «світлій ідеї»

  • Що заступило «Я» традиційні моральні цінності? (Фальшива романтика).
  •              Мета все-таки виправдовує засоби? (Найвища мета не може виправдати жорстоких засобів її досягнення).

«Цитата для роздумів».

 У новелі «Я (Романтика)» закодовано вибір, що невблаганно поставав перед кожним українським комуністом, вибір між вірністю фанатичній догмі й синівською любов’ю до матері-України.

І.Дзюба

  • Кого ми побачили після вбивства матері? (Не Людину, а саме чекіста-фанатика).

Розв’язання навчальної ситуації.

  • Коли б я був (була) на його місці, я б…
  • Як можна назвати вчинок героя? (Антигуманним).

Словникова робота.

Антигуманний – світогляд, заснований на нехтуванні людиною як найвищою цінністю, її правами, потребами тощо.

  •              У кожному з нас живуть і постійно борються два начала – світле й темне – і лише від нас самих залежить вибір. Тільки на саму людину лягає відповідальність за її долю).

«Цитата для роздумів».

Є дві людини: земна та небесна у тій самій людині.

Г.Сковорода

«Незакінчене речення».

Герой новели М.Хвильового «Я (Романтика)» - це…

Орієнтовні відповіді.

  • Жертва революційної дійсності, яка примусила його відступити від ідеалів гуманізму, людяності, добра через фанатичну віру в революцію;
  • Керівник однієї з більшовицьких трійок, що вершать революційне «правосуддя», розстрілюючи сотні інакодумців;
  • Революційний фанатик, який свідомо вбиває в собі все людяне, щоб стати «справжнім комунаром»;
  • Чекіст, щоденний обов’язок якого полягає в тому, щоб вимовити жорстоке слово «розстрілять» у стривожені обличчя приречених людей.
  •              Чого вимагає від чекіста обов’язок? (Вбивати ворогів революції, версальців, ні зупиняючись ні перед чим, навіть перед інтересами роду, голосом матері).
  •              Заради чого? (Комуни).
  •              Що таке комуна?

Словникова робота.

Комуна – колектив осіб, що об’єдналися для спільного життя на засадах спільності майна та праці; революційна мрія про соціальну рівність, братерство; синонім до революційної мрії про синю далечінь, утопія.

  •              Кого чи чого боїться, соромиться ліричний герой: себе, Бога? (Дегенерата. Також боїться, що заради революції доведеться пожертвувати найріднішою людиною – ненькою).

«Цитата для роздумів».

Найбільшим нашим ворогом є страх.

В.Стус

 - Як ви сприйняли внутрішню боротьбу ліричного героя?

 - Про що свідчить мученицький вираз на його обличчі? (Про його внутрішню боротьбу з самим собою).

 - Як психологічна драма головного героя позначилася на його зовнішності? Доберіть з тексту ряд епітетів.

Обличчя – стомлене, зморене, холодне, деревяне; блідий, майже мертвий стояв.

  • Як називається стан психологічного роздвоєння? (Шизофренія).
  •              Чи може довго тривати таке роздвоєння? (Не можна зоставатися людиною, якщо служиш дійсності, схожій на зграю «голодних вовків»).
  •              Які причини трагічної роздвоєності ліричного героя між уявленнями про норми моральної людської поведінки та обов’язком виконувати «чорне брудне діло»?
  •              Між чим відбувається розрив? (Між високими гуманістичними ідеалами революційних гасел, сліпою вірою в «загірну комуну» та розхристаною вакханалією громадянської війни).
  •              Скільки разів у новелі головний герой вживає твердження: «Я ішов у нікуди»? (Тричі).
  •              Чим це пояснюється?
  •              Чи бачить герой вихід із такого стану? (Ні).

Я йшов кудись

і знав:

мій шлях – в нікуди…

Р.Мовчан

  •              Що ще підкреслює трагізм роздвоєної душі «Я»? (Сакрально-ліричний ореол образу матері: «…моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного «я», якому я даю волю». Саме завдяки їй чекіст хоч іноді відчував порухи людського у своїй душі).

Словникова робота.

Сакральний – (лат. sacer – священний) – релігійні цінності – віра, церква тощо.

  •              На якій підставі герой твору стверджує: «воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків»?
  •              Чому він порівнює свою матір з Богоматір’ю Марією?

«Розповідь літературного героя».

  • Розповісти про матір вустами сина.
  •              Як розкривається роздвоєне єство Я-оповідача? (В його внутрішніх монологах, у повсякчасних спробах самовиправдання).
  •              Убивство матері ще задовго до виконання вироку син обґрунтовує лжелогічними умовиводами. Дослідіть це, працюючи з текстом твору.

Спочатку лише  ставить  отримує реальний   не випускає невинно ув’язнених і

перед собою питання, чи  шанс вибору -   серед них свою матір, боїться

міг би віддати матір на   життя чи смерть матері, дегенерата і розстрілює матір без

вівтар революції   але поки вагається  жодної в цьому революційної

         потреби

  •              Як ви бачите, вбити матір можна тільки раз у житті і вчинити так здатний далеко не кожен син, а отже, є унікальна можливість перевірити себе на несхибність руки й твердість духу. Що допоможе – людське чи звіряче?
  •              Роздвоєність душі героя відображає одвічну боротьбу добра і зла: «Я – чекіст, але я і людина». Це закладено вже в назві твору – «Я (Романтика)». Я – «его», егоїзм, але егоїзм позитивний. Це природжене почуття добра і справедливості. Герой був народжений у звичайній селянській родині, з молоком матері сприйняв чітке уявлення про гріх і гріховність, добро і доброту, людяність. Я – це решти сумління, яке постійно намагається пробити оболонку злочинних думок. Натомість уся душа героя уражена метастазами романтики у крайньому її вияві – фанатизмі. Романтика в даному контексті дорівнює поняттю «зло».
  •              Чи можна стверджувати, що М.Хвильовий досліджує психологію Добра і Зла, які живуть у душі героя? (Так).
  •              Як він це робить? (Не просто грубо і зримо розвіює спогади героя, не механічно протиставляє світле і темне, а тонко і зримо досліджує).
  •              Чому ліричний герой, як заклинання, кілька разів промовляє: «Я – чекіст, але я і людина»? (Прагне передусім собі довести, що він не бандит, що його покликала революція захищати бідних, знедолених, здійснювати справедливість).
  •              Що керувало вчинком убивці, якого пестила і голубила, ростила і навчала мати? (Фанатизм, ідея).
  •              Передайте емоції, думки, почуття «Я» перед вбивством власної матері. (Я перестав бути особистістю, яка сама розпоряджається власним життям і власними рішеннями, став гвинтиком і заложником могутньої системи. Не здатному на бунт, на відстоювання себе як суверенної особистості, мені залишається тільки виконати волю системи, зробити те, чого від мене чекають вартові моєї душі: «Тоді я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руки на шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім навів маузера й нажав спуск на скроню»).

Рольова гра «Маска».

  • Ви – «ліричний герой, Я». Опишіть ваш стан після вбивства матері.
  •              Постріл у скроню матері – це духовна смерть героя і фізичне самогубство автора – романтика загірної комуни, що втратив віру в революційні ідеали. Ідейний пафос новели – духовна драма її автора: «Як же так могло трапитися, що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, чому так сталося, що мати змушена притуляти до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір Україну, котра породила його і котра прощає йому цей смертний гріх?».  М.Хвильовий розв’язання проблеми з довкілля переніс у внутрішній світ кожної особистості.
  •              Чи можна назвати чекіста особистістю?

Словникова робота.

Особистість – це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.

«Поетична хвилинка».

Ну ось і дожили ми до дощу.

Можливо, дощ цей виведе нас з літа,

і ми застанемо кінець століття,

якщо вблагаєш ти. І я якщо впрошу.

 

Якщо тебе почує, а мені простить,

ми звідси виберемось мокрими до нитки.

Та де той дощ? Його уже не видно.

Лиш постріл навздогін. Це я стріляв чи ти?

В.Слапчук

 

Допоки, Господи?!

Невже це я?!

Чи Ти пізнав мене,

Чи відрізнив мене від мене,

Чи ще не зрікся,

Як зрікся я себе?

Я зрікся сам себе, але не знаю:

Я котрий себе котрого зрікся?

Невже це я?..

В.Слапчук

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

Запитання та завдання.

  • «Розкодуйте» малюнок Василя Слапчука «і бачив я звіра і бачив людину».
  • Ким став ліричний герой? (Слухняним виконавцем злочинної волі).
  •              У чому полягає трагедія «Я»? (Він не став до кінця служителем зла і не знайшов у собі справжнього людського милосердя).
  •              Що чи кого він убив? (Рідну Матір, власне добро, сумління, людяність).
  •              Чи погоджуєтеся ви з думкою, що вбивство матері – це межа, перейшовши яку неможливо повернутися?

«Цитата для роздумів».

 Хто знає, може, життя є смерть, а смерть є життя.

Епікур

  •              В ім’я чого вершиться зло? («Світлого майбутнього»).
  •              Невже у світлому майбутньому не знайдеться місця для найріднішої людини?
  •              Чим же воно тоді так освітлене?
  •              Чи світитимуть «блакитні вогні загірної комуни», чи грітимуть вони серце ліричному героєві надалі? (Автор приходить висновку, що чекіст не може бути нормальною людиною, він кидає гостру інвективу радянській владі).

Теорія літератури.

Інвектива – (лат. invectiva (oratio) – лайлива (промова), від invehor – нападаю) – різке висміювання чи звинувачення в чомусь, гнівний виступ проти чогось дуже негативного і суспільно шкідливого.

Міні-диспут.

  • Чи можна сказати, що ліричний герой вчинив злочин?
  • Чи слід його спокутувати? Як?
  •              Як ви вважаєте, чи можна і чи треба прощати людині, яка розкаюється, шкодує за свій вчинок?
  •              А якщо не розкаюється?
  •              Що ви думаєте про це? Подискутуйте з однокласниками. (Міркування учнів).

«Цитата для роздумів».

 Вищий суд – суд совісті.

В.Гюго

Проблемне запитання.

  •              Прощенний чи непрощенний гріх ліричного героя? (Гріх героя «Я» непрощенний. Цей апофеоз злочинної антигуманності не міг наблизити прекрасну легко-синю даль вимріяного майбутнього. На ріках невинної крові не могло постати гуманне суспільство).

Словникова робота.

Злочин – суспільно небезпечна дія з порушенням встановлених правил і норм поведінки, яка заподіює людям зло.

Гріх – порушення релігійно-моральних норм, настанов.

Спокута – відбування покарання за вчинений злочин, провину.

  •              Хтось із вас може виправдати героя новели? Чому? (Його можна жаліти, йому можна співчувати, але не виправдовувати. Вбиваючи свою матір, ліричний герой йде проти своєї совісті. Він підрубує своє коріння і вважає, що дерево стоятиме. Але це не так: вбивши матір, він приречений на загибель).

Висновок. Так, не існує людини без сумнівів і вагань. Проте є речі, які не вибирають. Це батьки і батьківщина: вони дають нам право вибору, вони є мірилом його істинності. Жодна надумана фальшива ідеологія не варта смерті найріднішої людини.

V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

Обов’язкове:

  1.           Підготуватися до характеристики інших образів новели – матері, доктора Тагабата, Андрюші, дегенерата.
  2. Дібрати цитатний матеріал.

За бажанням:

  1. Написати твір на одну з тем:

Конфлікт душі.

Сповідь героя, що не приносить очищення.

Таємниці індивідуального мовостилю М.Хвильового.

Зображення складної революційної дійсності.

Свідомі й підсвідомі порухи душі персонажів новели М.Хвильового «Я (Романтика)».

Злочин і кара безіменного чекіста з новели М.Хвильового «Я (Романтика)».

Художні передбачення Миколи Хвильового.

  1. Скласти систему запитань, які спонукали б вас до роздумів про своє «Я».
  2. Написати листа  героєві новели (на вибір).
  3. Дослідити душу ліричного героя через колористику.
  4. Дібрати три проблемних запитання за змістом новели М.Хвильового «Я (Романтика)». («Чому?», «Як?», «Навіщо?»).
  5. Провести паралелі між «Подвійним колом» Ю.Яновського і «Я (Романтика)» М.Хвильового.
  6. Зробити аналіз психології героя. Скласти діалог Я і Анти-Я (за новелою М.Хвильового «Я (Романтика)».
  7. Дослідити власне авторську позицію в новелі М.Хвильового «Я (Романтика)».
  8. Дослідити лірико-поетичне начало у прозі письменника.

 

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
28 червня 2018
Переглядів
2834
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку