Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Де відбувається історія»

Тема. Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Де відбувається історія»

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий

 

Обладнання:підручник «Вступ до історії» 5 клас, зошит, телевізор, комп’ютери, карти, ілюстрації, матеріали з різними завданнями, дерево, картки з датами та століттями, презентація.

 

Хід уроку

 

БЛОК «ВХІД» - МОБІЛІЗУЮЧИЙ ЕТАП УРОКУ

1. Навчальний елемент «Створення сприятливої атмосфери»

Прийом: привітання вчителя.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

Вчитель прикріпляє на дошці смайл "Радість" і бажає всім учням гарного настрою, легкого закріплення вивчених тем.

- А зараз усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

 

2. Навчальний елемент «Мотивація»

ДИКТАНТ «ІСТОРИЧНІ НЕДОМОВКИ»

Доповнітьісторичнінедомовки, додаючикінцівкиречень:

1. Зображенняземноїповерхні на площині, виконане в певномумасштабі за допомогоюумовнихзнаків, називається ... .

2. Позначеначиуявналінія, щовизначаємежідержави, називається ... .

3. Територія, на якійвідбуваютьсяісторичніподії, - це ... .

4. Образно-знаковезображенняминулихісторичнихподій – ... .

5. Частиназемноїповерхнізісвоєріднимиознакаминазивається ... .

6. Навчальнікарти для виконаннязавдань шляхом нанесенняумовнихпозначок – ... .

7. Умовні знаки для позначенняінформації на картіназиваються ... .

8. Обмеженнямісцяподіїпросторовими межами називається ... .

Оголошення теми уроку.

Сьогодні наш урок присвячений узагальненню теми «Де відбувається історія». На уроці ми з вами згадаємо, які бувають карти, чим вони відрізняються, згадаємо як називав сучасні українські земліантичний географ Птолемей та ще багато цікавого.

3. Навчальний елемент «Ціле покладання»
   1.        Формування мети і проміжних цілей уроку

Формування предметних компететностей:

Хронологічн акомпетенція:

• визначати дати і хронологічні межі подій; співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям; співвідносити дати подій із певним періодом історії; правильно користуватися лінією часу;
• встановлювати послідовність та синхронність історичних подій
• складати хронологічні таблиці; синхронізувати події історії України та всесвітньої історії; складати синхроністичні таблиці;
• учні орієнтуватимуться в історичному часі.

Просторова компетенція:

• визначати географічне положення країни; показувати на карті місця історичних подій;
• читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти;
• виконувати завдання на контурній карті;
• використовувати карту як джерело інформації під час характеристики історичних подій, явищ, процесів;
• користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій; Інформаційно-мовленнєва компетенція:
• здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, істо­ричних постатей та історичної теорії;
• самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, явища, події;
• критично аналізувати, порівнювати та оцінювати іс­торичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ'єктивність;
• користуватися Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;
• реконструювати образи минулого в словесній формі як опис (картинний, аналітичний);
• систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці (хронологічні, синхроністичні, конкретизу­ючі, порівняльні тощо), схеми, різні типи планів (простий, розгорнутий, картинний тощо);
• викладати історичні поняття, зв'язки й тенденції іс­торичного розвитку застосовуючи пояснення, дове­дення, міркування, узагальнювальну характеристи­ку.

Логічна компетенція:

• здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення історичних фак­тів, явищ, процесів;
• визначати історичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів;
• аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв'язки й тенденції істо­ричного процесу;
• визначати причини, сутність, наслідки й значення історичних явищ та подій, зв'язки між ними;
• визначати роль людського фактору в історії, розкри­вати внутрішні мотиви й зовнішні чинники діяль­ності історичних осіб.

Аксіологічна компетенція:

• здатність учнів формулювати оцінки та версії історичного руху й роз­витку;
• виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб і їх роль в історично­му процесії тенденції та напрями історичного роз­витку;
• оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ'єктивними.

Визначення ключових компетентностей:

Формування ключових компететностей:

1. Спілкування державною мовою:

• вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, факти та погляди.

2. Спілкування іноземними мовами:

•  уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно висловлювати і тлумачити поняття.

3. Математична грамотність:

• уміння застосовувати математичні (числові) методи для вирішення історичних задач та завдань.

4. Інформаційно-цифрова компетентність:

• отримує навички використання джерел інформації, навички раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання інформації, створення презентацій, навички безпеки в Інтернеті.

5. Соціальні і громадянські компетентності:

• підтримує чистоту робочого місця;
• уміння працювати з іншими на результат

6. Загальнокультурна грамотність:

-здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва;

- дотримуватися правил поведінки на уроці;

- опановувати моделі толерантної поведінки.

2.        Прогнозування змісту та результатів роботи

Емоційно-ціннісна складова компетентності (очікувані результати)

Після цього уроку ви зможете:

• Дати визначення поняттям карта, геральдика ;
• Вміти позначати на контурній карті історико-етнографічні регіони України;
• Знати першу державу, від якої веде родовід сучасна Україна;
• Знати герби українських держав, що існували в 1917-1921 рр.
• Коли виникло Українське козацтво;
• Знати термін карта англійсько, німецькою та китайською мовами.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, інформатика, математика, англійська, німецька та китайська мови.

БЛОК «КОНТРОЛЬ»

1. Самоперевірка

Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша подія, ми повинні закріпити знання як  працювати з історичною картою.

Проблемне питання

Цікаво, а як би ви визначили або переклали слово «карта»?

Німецькоюмовоюце слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук.

Дидактична гра «Інтерв’ю»

А зараз з'ясуємо, які ж      бувають карти?

Вчитель пропонує різні варіанти карт, а учні мають розповісти про відмінності цих карт.

Політична карта    Географічна карта      Історична карта      Економічна карта

Гра «Картограф»

«Перемістіть» картку з назвою історико-етнографічного регіону на те місце на карті, де він розташований. Укажіть, які картки з назвами ви поміняли б місцями. Чому?

 

 

 

 

Робота над контурною картою

Вчитель пропонує учням показати на карті історико-етнографічні регіони України: Запоріжжя, Донеччина, Полісся, Волинь, Поділля

 

 

 

 

 

2. Взаємо опитування в парах

Вправа в групах

Вчитель пропонує по чотири учні об’єднатися у групи. Кожній групі учитель роздає пазли на яких на одній стороні виконати завдання. Після того як учні виконали завдання, вони можуть оглянути зображення яке вийшло. Якщо малюнок чіткий, то відповіді вірні, якщо ні, то потрібно зосередитися.

Кожна група розповідає, яке зображення в них і що вони про нього знають.

 

 

 

Герб Галицько-Волинської          Герб війська Запорозького      Печатка війська

держави на печатці князя початку ХVІІ ст.                       Запорозького за

Юрія ІІ. ХІV ст.                                                              гетьмана Б. Хмельницького

Фізкульт хвилинка

Я намалюю зайчика для вас — раз.
(Роблять колові рухи руками над головою.)
Це у нього, бачите, голова — два.
(Руки кладуть на голову.)
Це у нього вуха догори — три.
(Піднімаютьруки вгору до вух.)
Це стирчить у нього хвостик сірий — чотири.
(Повертають тулуб праворуч, ліворуч.)
Це очиці весело говорять — п'ять.
(Прикладаютьруки до очей.)
Ротик, зубки — хай моркву їсть — шість.
(Імітують жування морквини зайцем.)
Шубка тепла хутряна на нім — сім.
(Плещуть у долоні.)
Ніжки довгі, щоб гасав він лісом — вісім.
(Підстрибують на місці.)
Ще навколо посаджу дерев я — дев'ять.
(«Саджають дерева», «притоптують ямки».)
І хай сонце сяє з піднебесся — десять.
(Піднімаються на носках, руки вгору.)

Вправа «Пишемо історію»

Уявіть себе істориком, якому до рук потрапила давня карта. Потрібно за її допомогою відтворити одну зі сторінок історії України. У цьому вам допоможе легенда карти. За її допомогою укладіть власну розповідь про історію Київської держави. Дайте їй назву. За потреби скористайтеся запитаннями-підказками:

1. Про яку державу розповідає карта?

2. Яку територію вона обіймала? Хто був її сусідами?

3. Діяльність яких історичних діячів зображено на карті?

4. Які історичні події зображає карта?

5. Які умовні позначення допомагають нам «прочитати» карту?

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЧАСІВ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА. БОРОТЬБА З КОЧОВИКАМИ

БЛОК «РЕФЛЕКСІЯ»

1. Підбиття підсумків

Робота в групах

Вправа «Майстри запитань»

Важливу роль у здобутті знань і спілкуванні з людьми відіграють запитання. Пізнаючи світ, ми весь час будуємо діалог, у якому запитання й відповіді змінюють одне одного. Вдало і правильно поставлене запитання — важливий крок на шляху пізнання. Як правильно поставити запитання? Тут є кілька секретів:

• запитання має бути зрозумілим і стосуватися реальних речей;
• запитання має бути якомога коротшим і простішим за змістом;
• довге запитання краще поділити на кілька.

Отже, потренуємось: Складіть 5—6 запитань до вивченої теми «Де відбувається історія».

За бажання (якщо потрібна допомога) для складання запитань використовуйте наведені питальні слова і фрази: «Де?», «Коли?», «Коли можна використовувати?», «Які ви знаєте?», «Чим відрізняються?».

Вправа «Займи позицію»

Учитель розміщує в протилежних кінцях класної кімнати плакати:

1. «Згодний (за/так)»;
2. «Не згодний (проти/ні)»;
3. «Не визначився (інше)».

1. Україна наче місток між Європою та Азією. Так
2. Чи вірне буде твердження, що першу карту, на якій були зображені сучасні українські землі, склав античний географ Птолемей. Так
3. Птолемейназива цю територію Скіфією. Ні Сарматією
4. Першою державою, від якої веде родовід сучасна Україна, була Київська держава. Так
5. Українська держава зявилася на політичних картах на початку ХХ ст. Проте знадобилося 70 років, щоб 24 серпня 1991 року на карті світу постала незалежна держава Україна. Так
6. В Україні історично склалося 16 історико-етнографічних регіонів. Ні 15

 

Інструктаж з техніки безпеки під час роботи за комп’ютером.

Прийом «Експрес-тест»

Для половини класу тестування за комп’ютерами, а для другої половини класу пропоную роботу виконати завдання, які виведені на презентації.

Тести

1. Першою державою, від якої веде родовід сучасна Україна, була:

А) Київська держава;

Б) Галицько-Волинська держава;

В) Козацька республіка.

 

2. Назви столиці, користуючись довідкою:

А) Київської Русі;

Б) Галицько-Волинська держава;

В) Гетьманщини.

Довідка: Чигирин, Київ, Галич.

3. Установи хронологічну послідовність подій:

А) Період Гетьманщини;

Б) Період Київської держави;

В) Період Галицько-Волинської держави.

 

4. Установіть відповідність між історико-географічними регіонами України та їх центрами:

А) Буковина                     1. Чернігів

Б) Наддніпрянщина        2. Чернівці

В) Сіверщина                   3. Луцьк

Г) Волинь                         4. Київ

 

5. Систематизуйте герби українських держав, що існували в 1917-1921 рр.:

 

А)

Б)

В)

 

Довідка:

1. Герб Української Народної Республіки;
2. Герб Української Держави;
3. ГербЗахідноукраїнської Народної Республіки.

 

6. Назви видатних осіб, користуючись довідкою:

А) Київської Русі;

Б) Галицько-Волинська держава;

В) Гетьманщини.

 

Довідка:

1. Богдан Хмельницький;

2. Ярослав Мудрий;

3. Роман Мстиславович.

 

2. Власне рефлексія

• Яка інформація вас найбільше вразила і переконала?
• Що ви не зрозуміли з теми «Де відбувається історія»?
• Чи змінився ваш настрій під кінець уроку? Який він був? Який він став?
• Що б ви хотіли дізнатися самостійно?

3. Виставлення та мотивування оцінок
4. Домашнє завдання

На контурній карті позначити всі історико-етнографічні регіони України.