Тема. Козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст.

 

Мета уроку: визначити причини повстань 20—30-х років XVII ст., а також розглянути хід національно-визвольних повстань під проводом Т. Трясила, І.Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні, з'ясувати їх значен­ня; на основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальню­вати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини і значення, давати характеристику історичним особистостям;

 на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття     патріотизму та почуття гордості за український народ.

Основні поняття: «національно-визвольний рух», «Куруківська уго­да», «Ординація Війська Запорозького».

Обладнання: текстові та візуальні історичні джерела, Струкевич О. К., Романюк І. М. Історія України, підручник для 8 класу. – К., 2008 р., с. 78-83, атлас для 8 класу.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати

На уроці учні мають навчитися:

визначати причини та наслідки повстань 20—30-х років XVII ст.,   показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;

встановлювати хронологічну послідовність основних подій;

 називати імена визначних козацьких провідників; на основі історичних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини й значен­ня;

 давати характеристику історичним особистостям, висловлювати ставлення до історичних діячів.

Структура уроку

 I.  Організаційна частина.

II. Перевірка домашнього завдання.

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

V.  Оголошення теми та навчальних цілей.

VI. Вивчення нового матеріалу.

VII. Узагальнення та систематизація знань.

VIII.   Підсумок уроку.

 IX. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина: створення робочого настрою.                           

II. Перевірка домашнього завдання.

1) Робота з таблицею «Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного»   

Політична	Військова	Просвітницька

3 учні самостійно заповнюють біля дошки.

2) Перевірка складеного учнями вдома історичного портрета гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

3) Робота з візуальним історичним джерелом – фотографією «Фортеця Хотин – сучасний вигляд».  (Додаток )

III. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1.   До складу якої держави входило більшість українських земель на по­чатку XVII ст.?
2.   Яку політику провадила Річ Посполита щодо українців?
3.   Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.?
4.   Назвіть основні ознаки соціально-економічного розвитку україн­ських земель у складі Речі Посполитої на початку XVIІ ст.
5.   Як розвиток господарства впливав на становище українського насе­лення?
6.   Що вам відомо про становище українських селян та міщан?

 

Робота з документами

 Пропоную учням опрацювати три документи, які допомо­жуть їм пригадати соціально-економічне й політичне становище ук­раїнських земель на початку XVII ст. Клас поділяється на три групи. На виконання завдання дається час до 5 хв.

1-а група Документ 1

«На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного

1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи. ...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хо­тинської війни, яка змушена була повернутися в шляхетські маєтки, відмо­вилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану». (Бой­ко О. Д. Історія України. - К.: Академія, 2002. — С. 140-141)

Завдання

1. Охарактеризуйте становище українського козацтва на початку XVIІ ст.
2. Чому вданий період зростало невдоволення козацтва?
3. Поясніть слова з документа: «Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними пра­вами та привілеями».

2-а група  Документ 2

«Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські маг­нати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони во­лоділи десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити вироб­ництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, по­збавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на ко­ристь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на маг­дебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяж­ких національно-релігійних та економічних утисків». (Сас П. М. Історія України. XVI-XVIII ст. - Львів: Дивосвіт, 2001. - С. 58)

Завдання

1. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських се­лян та міщан на початку XVII ст.
2. Як українці висловлювали своє невдоволення таким становищем?

3-я група Документ З

«Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно їхній політичний відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в об­ранні польського короля». (Cae П. М. Історія України. XVI—XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 59)

Завдання

1. Охарактеризуйте політичне становище України на початку XVII ст.
2. Як воно вплинуло на розгортання національно-визвольного руху?
3. Дайте визначення терміна «національно-визвольний рух».

Після роботи з документами учні доходять висновку, що соціально-економічне і політичне становище України на початку XVII ст. усклад­нюється, зростає невдоволення українського населення, і це все впли­ває на розгортання національно-визвольного руху.

Національно-визвольний рух — масовий рух різних станів населення за політичну, соціальну і релігійну свободу всього народу.

На основі опрацьованого матеріалу визначають причини національ­но-визвольних повстань початку XVII ст. і записують в зошит

Причини національно-визвольних повстань

1. Зростання магнатського землеволодіння;
2. Поширення фільварків на південь України;
3. Постійні утиски козаків з боку польського уряду;
4. Здійснення політики полонізації українського народу;
5. Переслідування православних міщан;
6. Погіршення становища селян.

 

IV. Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблеми : Чи могла страта керівників козацько-селянських повстань зупинити національно-визвольний рух в Україні в XVII ст.?

    V. Оголошення теми та навчальних цілей

       Озвучення очікуваних  результатів

VI. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р.

    2.  Національно-визвольні повстання 20-30-х рр.. XVII ст.

3.  Результати національно-визвольних повстань.

 

Уч и те л ь. У вересні 1625 р. польська влада відправила на Київщи­ну 30-тисячне військо під командуванням Станіслава Конєцпольського, щоб приборкати непокірних козаків. Проти них виступило місцеве населення та запорожці під командуванням гетьмана Марка Жмайла. Відбулася велика битва біля Курукового озера, але жодна зі сторін не досягла перемоги. Почалися переговори. У козацькому середовищі по­силюється поміркована течія. Марка Жмайла було усунуто від гетьман­ства, і булаву було передано Михайлу Дорошенку, який підписав з Конєцпольським мирну Куруківську угоду.

___________Куруківська угода (1625)_____

Козацький реєстр був визначений у 6 тис.

Ті, хто не увійшов до реєстру, мали повернутися до маєтків своїх власників.
Тисяча реєстровців мали на Запорожжі перешкоджати втечам селян.

 Козаки мали відмовитися від морських походів, не підтримувати відносини
з іншими державами, не втручатися в релігійні справи. 

 

Робота з документом  Документ 4

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому во­на прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєст­рове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на комп­роміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання

Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

2. Національно-визвольні повстання 20-30-х рр..

Робота в групах

Питання про національно-визвольні повстання доцільно буде опрацювати в групах шляхом поєднання роботи з довідковим матеріалом, роботи з підручником та з історичними джерелами. Групи треба створити так, щоб у кожній групі був один сильний учень, який зміг би на даному етапі уроку виконати роль «учителя» для своєї групи. На виконання даного завдання учням надається час 7-8 хвилин, а потім групи презентують результати своєї роботи, складаючи порівняльну таблицю на дошці.

Порівняльна таблиця « Національно-визвольні повстання 20-30-х. рр..»

Дата повстання	Ім’я ватажка	Причини повстання	Наслідки

 

1-а група
Історична довідка

Тарас Федорович (Трясило)

Обіймав посаду корсунського полковника, а з 1629 р. — козацький гетьман.

Навесні 1630 р. очолив повстання проти польської влади на Київ­щині та Полтавщині.

 

Завдав поразки польським військам під Корсунем і здобув Пере­яслав, який польські війська так і не змогли відбити у повстанців. 20 травня 1630 р. влаштував полякам «Тарасову ніч», знищивши ве­лику кількість ворогів, причому багатьох представників найшляхетніших польських родів.

Після укладення Переяславської угоди (29 травня 1630 р.), яка під­твердила умови Куруківської угоди і збільшила реєстр до 8 тис, Тря­сило з частиною козаків відійшов на Запорожжя, пізніше намагався організувати нове повстання проти Польщі.

 

Документ 5. Тарасова ніч ( уривок із поеми)

…Обізвавсь Тарас Трясило

Гіркими сльозами:

«Бідна моя Україно,

Стоптана ляхами!»

...Обізвався пан Трясило:

«А годі журиться!

А ходім лиш, пани-брати,

З поляками биться!»

...Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара,

Ляхів обступали.

Як став місяць серед неба,

Ревнула гармата;

Прокинулись ляшки-панки —

Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки,

Та й не повставали:

Зійшло сонце — ляшки-панки

Покотом лежали.

Червоною гадюкою

Несе Альта вісти,

Щоб летіли крюки з-поля

Ляшків-панків їсти.

Налетіли чорні крюки

Вельможних будити;

Зібралося козачество ,

Богу помолитись.

Закрякали чорні крюки,

Виймаючи очі;

Заспівали козаченьки

Пісню тії ночі, —

Тії ночі кривавої,

Що славною стала

Тарасові, козачеству,

Ляхів що приспала.

(Шевченко Т. Г. Тарасова ніч // Кобзар. — А'.: Радянська школа, 1983. — С. 35—37)

Завдання

1.Охарактеризуйте повстання 1630 р. під керівництвом Тараса Трясила. 2.Якими були його наслідки?

3.Яку подію змалював Т. Г. Шевченко у своїй поемі?

4.Як ви вважаєте, чому Тарас Федорович отримав прізвисько Трясило?

2-а група Історична довідка

Фортеця Кодак

Її спорудження розпочалося після постанови польського уряду «Про припинення козацького свавілля».

•    Вирішено було збудувати її на правому березі Дніпра поблизу Кода-цького порогу.
•    Фортеця мала б перешкоджати втікачам потрапити на Січ, а також перекрити постачання Запоріжжя продовольством і боєприпасами.
•    Керував будівництвом французький військовий інженер Гійом де Боплан.
• Споруджена була за чотири місяці.
•    У фортеці розмістився гарнізон з 200 німецьких найманців під керів­ництвом Жана Маріона.

Іван Сулима

•    Народився на Чернігівщині в родині дрібного шляхтича.
•    Гетьман нереєстрових козаків, брав участь у походах проти турків та татар.
•    У 1635 р. очолив повстання козаків, з якими захопив і зруйнував фортецю Кодак.
•    Схоплений поляками і разом з іншими учасниками повстання стра­чений.

Документ 6. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю (уривок з української народної думи) Не схотіли пани-ляхи

Попустити й трохи,

Щоб їздили в Січ бурлаки

Та й через пороги.

Спорудили над Кодаком

Город-кріпосницю

Ще й прислали в Кодак військо,

Чужу-чужаницю.

Їде бурлак чи комашник

Порогом-водою,

Його лове чуже вісько

Й оддає в неволю.

Зажурились запорожці,

Що нема їм волі

Ні на Дніпрі,

Ні на Росі,

Ні в чистому полі.

Обізвався серед Січі

Курінний Сулима:

«Гей, давайте, хлопці, зварим

Вражим ляхам пива!»

 Добре Павлюк та Сулима

Ляхів частували-

Військо вибили дощенту,

Кодак зруйнували.

(Героїчний епос українського народу.-К.: Либідь, 1993.-с.62)

Завдання

1.З якою метою була споруджена поляками фортеця Кодак?

2.Як ви вважаєте, чому козакам вдалося зруйнувати цю неприступну

фортецю?

3.Про що свідчить факт руйнації фортеці Кодак?

3-я група Історична довідка

Павло Бут(Павлюк)

Гетьман нереєстрового козацтва, очолив повстання 1637 р. проти Польщі, закликав рішуче стати «за віру християнську і наші золоті вольності».

Його сподвижниками були Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Семен Биховець.

На допомогу козакам виступили загони селян та міщан Подніпров'я і Лівобережжя, але ці загони діяли роз'єднано і мали погане озброєння. Після програної битви під Кумейками 6 грудня 1637 р. повстанці потрапили в облогу, і Бут вимушений був піти на переговори, де був підступно схоплений і пізніше страчений у Варшаві.

«Ординація Війська Запорозького» Ухвалена польським сеймом у березні 1638 р.

Козаки позбавлялися права обирати старшин, заборонялося коза­цьке судочинство.

Реєстрове козацтво скорочувалося до 6 тис.

Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто на мав права йти на Січ.

Козакам дозволялося жити тільки на території реєстрових полків. Два полки реєстрових козаків повинні постійно стояти на Запо­рожжі.

Запитання

1.Яким був склад учасників повстання 1637 р.?

2. Чому повстанці вимушені були піти на підписання мирної угоди? 3.Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що вона передбачала? Спробуйте її порівняти з Ку-руківською угодою.

4-а група

Історична довідка

Яків Острянин (Остряниця, Іскра)

Один із керівників повстання 1638 р. проти Польщі.

У 1633 р. обраний полковником реєстрового козацтва, брав участь

у війні з московським військом (1634) на Сіверщині.

Після поразки Павлюка під Кумейками обраний нереєстровими ко­заками гетьманом, підняв козаків на повстання. Переміг польське військо у квітні 1638 р. під містом Говтвою, а у травні зазнав поразки під Лубнами.

Разом із частиною козаків відступив на Слобідську Україну, оселив­ся поблизу Чугуєва. Загинув під час козацьких заворушень.

 

Дмитро Гуня

Козацький гетьман 1638 р.

Після поразки Павлюка під Кумейками вдалим маневром врятував козацький загін від розгрому.

Очолив повстання 1638 р. після того, як Остряниця пішов на Слобо­жанщину.

Довго тримав оборону в урочищі Старці, але 7 серпня 1638 р. виму­шений був скласти зброю.

Документ 7. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю (уривок з української народної думи)

Знайшов Павлюк побратима

Орла Остряницю,

Що не раз пускав із ляхів

Шляхетську кровицю.

То не хмари з буйним вітром

З Дніпра налягають —

То Павлюк та Остряниця

Ляхів обступають.

Силу ж панів перебила

Голота бурлацька.

Та не хтіла в одно стані

Старшина козацька.

Ой, превражні пани-ляхи,

Що ж ви наробили?

Скільки ж бідних запорожців

Ви з світу згубили!

(Героїчний епос українського народу.-К.: Либідь, 1993.-с.63)

Завдання

1. Охарактеризуйте результати повстання 1637-1638 рр.
2. Про які суперечності між козацькою старшиною та «голотою бурлацькою» йдеться в думі?
3. Порівняйте козацько-селянські повстання 90-х рр..XVI ст. і повстання 30-х рр.. XVII ст. Що вони мали спільного і чим різнилися?

VII. Узагальнення та систематизація знань

 Пропоную учням визначити особливості, значення та наслідки козацьких повстань початку XVII ст.

Робота в групах (за методом «Дерево рішень»)

Клас поділяється на три групи.

1-а група  З'ясовує особливості козацько-селянських повстань по­ч. XVII ст.

2-а група Наслідки козацько-селянських повстань початку XVII ст.

    3-я група Значення козацько-селянських повстань початку XVIІ ст.

 

Особливості	Наслідки	Значення
Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення насе­лення. Боротьба за соціальне визволення. Релігійні гасла. Національно-визволь­на спрямованість. Боротьба за встанов­лення козацьких порядків	Поширення ідей національного визво­лення серед україн­ського населення. Набуття досвіду ви­звольної боротьби. Наступ польської влади на права коза­ків, посилення утисків козацтва	Повстання засвідчили, що козацтво є провідною вер­ствою українського сус­пільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закли­ком підтримати козаків. Чітко визначалася мета боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої

Відповіді учнів на проблемне питання уроку.

 

VIII.  Підсумки уроку.

1.В основі козацьких рухів 20-30 х рр..ХVII ст.. було незадоволення представників різних верств українського населення польською політикою.

2.Попри поразки, повстання  мали важливе історичне значення. Відстоювання козацтвом своїх станових привілеїв набуло форми національно-визвольної боротьби. Висунуті гасла захисту православ’я, звільнення селян від панів і всієї України від польської влади забезпечили підтримку повстанців більшістю населення.

3.Козацтво продемонструвало можливість виконувати роль провідника українського національно-визвольного руху. Було набуто досвід, який знадобився під час Національно-визвольної війни українського народу середини  XVII століття.

IX. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником ст.78-83.

2.Визначте за картою, які території були охоплені козацькими рухами у 20-30-х рр.. XVII ст.

3. Дати письмову відповідь на запитання: Що спільного було між повстаннями 90-х рр.. XVI ст. та  повстаннями  20-30-х рр..XVII ст.?

Додаток

 

 

 

 

Фортеця Хотин (сучасний вигляд)

1. Які об’єкти  зображені на цій фотографії?
2. Коли, на вашу думку було зроблено знімок?
3. Що ви знаєте про споруду, зображену на фотографії?
4. Яку нову інформацію ви отримали про цю споруду на минулому уроці?