Урок " КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ У 20-30-Х РОКАХ XVII ст."

КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ У 20-30-Х РОКАХ XVII ст.

 

Мета: визначити причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань розкрити їх історичне значення та довести, вдосконалювати навички роботи з картою, історичною інформацією, визначати причинно-наслідкові зв'язки, визначати роль особи в історії; виховувати почуття поваги до історичного минулого українського народу.

Мета:

•  розкрити  передумови та  причини  розгортання  національно-визвольної боротьби українського народу упродовж 20—30-х рр. XVII ст.;

•  схарактеризувати  перебіг козацько-селянських повстань;

•  сформувати уявлення про ватажків повстанців М. Жмайла, М. Дорошенка, Т. Трясила, І. Судиму, Я. Остряницю, Д. Гуню, П. Павлюка;

•  пояснити причини поразок, наслідки та історичне значення національно-визвольної боротьби українського народу 20—30-х рр. XVII ст.;

•  закріпити вміння аналізувати історичні джерела, працювати з історичними поняттями та термінами, складати конспект; працювати з історичним атласом, хронологічною та тематичною таблицями;

•  виховувати національну самосвідомість, толерантне  ставлення до думки іншого,  активну громадянську позицію,  шанобливе  ставлення до пам’яток історичного минулого.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник, карта, роздатковий матеріал.
Міжпредметні зв’язки:  8-й клас.  Українська література. Розділ: Українські народні думи.

Результати  навчально-пізнавальної діяльності

Учень /учениця:

Знаю:  час  набуття  чинності  «Ординації Війська Запорозького»;

Розумію: причини козацьких воєн (повстань);

Умію:  визначити причини та  наслідки козацько-селянських повстань  1620— 1630-х років.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання з теми:

«Церковне життя в Україні у першій половині XVII ст.».

Фронтальне опитування учитель організовує, використовуючи репродуктивну бесіду за запитаннями:

1. Якою була релігійна ситуація в Україні після Берестейської церковної унії 1596 р.?

2. Яку роль у націоналино-культурному житті України відіграв митрополит Іов Борецький?

3. Яке значення мали це рковні реформи митрополита П. Могили?

4. У чому полягає роль гетьмана П. Конаиіевича-Сагайдачного у національно-культурному житті України першої чверті XVII ст. ?

5. У чому спільність та відмінність поглядів І. Борецького, П. Могили на роль церкви та освіти?

6. Розкрийте зміст та наслідки церковних реформ в УГКЦ митрополита Й. Рутського.

Індивідуальне опитування вчитель проводить у формі бліц-опитування:

1. Заповніть порівняльну таблицю «Церковні реформи митрополитів П. Могили та Й. Рутського» за схемою:

 

Запитання	Церковні реформи
	Митрополита П. Могили	Митрополита Й. Рутського
Заходи
Наслідки
Спільне
Відмінне

 

Під час організації групової роботи вчитель використовує «метод мікрофон» і пропонує підготувати відповідь на запитання:

• Визначте спільне та відмінене у церковних реформах, проведених у православній та грекокатолицькій церквах.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Дидактична гра «Віднови втрачене»

Учитель пропонує учням речення, у яких пропущено термін, прізвище або дату тощо.

1. Перша згадка про українських козаків подана у «Хроніці Польщі» Мартина Бєльського під ... р.

2. Першою Січчю вважають фортецю, що була зведена на о. ... князем ... .

3. Центром реестрового козацтва було місто ... .

4. Низове козацтво проживало ... .

5. Перше козацьке повстання кінця XVIст. відбулося під керівництвом ...

6. Керівником козацького повстання 1594-1596 pp. був ... .

7. Причинами козацьких повстань 90-х років XVIст. було ... .

8. «Добою героїчних походів» в історії козаччини називають період ... .

9. У битві під Хотином ... року польсько-козацьке військо здобуло перемогу над ... .

10. 1616 року запорожці захопили найбільший невільничий ринок у м.....

11. У боротьбі проти турків та татар особливо уславився запорозький ватажок ... .

12. Козацький гетьман упродовж 1600-1602 pp., який 25 років був невільником на турецькій галері ... .

Вправа «Мозковий штурм»

Назвіть факти, які свідчать, що запорозьке козацтво перетворилося на важливий чинник суспільного життя на українських землях.

Робота з документом

Французький історик де Бартенон, 1608 р.

«Ці люди виросли в труді, як скіфи; загартовані всілякими злигоднями, як гуни; здатні до війни, як готи, засмаглі на сонці, як індійці, і жорстокі, як сармати, леви у переслідуванні ворога, схожі на турків за підступністю, подібні до скіфів за люттю, вони християни за віросповіданням».

Запитання

1. Про кого, на вашу думку, йдеться в документі?

2. Про що свідчить це висловлювання?

Учитель. Таким чином, козацтво стало важливим чинником суспільного життя на українських землях, а також грізною політичною силою на арені світу, з якою рахувалися, якої боялися і до якої не раз зверталися по допомогу.

Робота в парах

Г. Боплан «Опис України»

«Селяни там надзвичайно бідні: вони мусять працювати по три дні на тиждень зі своїми кіньми на користь панові і давати йому, відповідно до належної їм землі, багато мір збіжжя, багато каплунів, курей, гусей і курчат на Великдень, Трійцю і Різдво; до того ж, возити дрова своїм панам і відбувати тисячу інших повинностей, які вони не повинні робити безоплатно. Вимагають від них пани грошову повинність, десятину баранів, поросят, меду, всяких плодів і за кожні три роки третього бика. Селяни примушені віддавати своєму панові все, що той хоче: тому не дивно, що ці нещасні, поневолені, поставлені в такі тяжкі умови, не можуть ніколи нічого зберегти. ... Поміщики їхні мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а навіть і над їхнім життям. Така велика свобода польської шляхти (вона живе як в раю, а селяни — як у чистилищі), і тому, коли селянам трапляється потрапити в неволю до лихого пана, то становище їх гірше, ніж галерних невільників».

Завдання

1. Чому автор документа робить висновок, що становище селян було «гіршим, ніж галерних невільників»?

2. Яких утисків зазнавали українці, окрім соціально-економічного гноблення?

3. Зробіть передбачення, до чого могло призвести погіршення становища селян і козаків на початку XVII ст.

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

Учитель. Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося з козацько-селянськими повстаннями 20-30-х pp. XVI1 ст., які стали реакцією селян та козаків на суттєве погіршення свого становища.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Становище в Україні в 20-х pp. XVII ст. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 року

Розповідь учителя, супроводжувана роботою з картою та заповненням таблиці У вересні 1625 р. великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський з 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров'я. Проти цього загону виступили козаки, очолювані Марком Жмайлом — козацьким гетьманом.

Марко Жмайло спромігся згуртувати навколо себе 20 тис. козаків. На південь від Крилова вони влаштували укріплений табір. Сили були нерівними. Наслідки бою можна було передбачити, хоча поляки так і не змогли здобути укріплених позицій запорожців. Зрештою, справу вирішив не бій, а суперечності серед козаків. Помірковані запорожці під проводом Михайла Дорошенка вступили в переговори з поляками, результатом яких стало підписання Куруківської угоди.

Дата повстання	Керівники	Причини	Основні події	Результати

Робота з документом

Із Куруківської угоди, укладеної між польськимгетьманом великим коронним С. Конецпольськимі гетьманом М. Дорошенком. 5 листопада 1625 р.

«Ми вважаємо справедливим, щоб військо запорозьке... мало голову або старшого, за прикладом давніх років, призначеного королем або гетьманами коронними його королівської милості.

Протягом 6 тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 000 із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві.

Для війська запорозького ми призначаємо платню на рік 60 000 злотих польських, які вони будуть одержувати в місті його королівської милості Києві...

Із числа 6 000 козаків 1 000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу... Решта, живучи по волостях, мусять йти в похід з наказу коронних гетьманів на допомогу регулярному війську... »

Завдання

1. Визначте основні положення угоди.

2. Відомо, що укладання Куруківської угоди було компромісом між Польщею та козаками. У чому ви вбачаєте компроміс з боку Польщі?

3. Як, на вашу думку, до цього документа поставились козаки? Які пункти угоди могли викликати незгоду козаків?

2. Повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 року

Метод «Пошук інформації»

Самостійна робота з підручником за орієнтовним планом.

1. Що стало приводом до козацького повстання 1630 року?

2. Хто його очолював?

3. Яка подія дістала назву «Тарасова ніч»?

4. Якими були умови Переяславської угоди?

Завдання

1. Порівняйте зміст Куруківської та Переяславської угод. Яка з них більше відповідала інтересам козаків?

3. Повстання Івана Сулими 1635 року

Метод «Три речення»

Опрацювати текст підручника про повстання Івана Сулими і передати його зміст трьома реченнями.

Повідомлення учня

Історія життя Івана Сулими нагадує детективний роман. Він рано почав козакувати. Особливо його вабило море. Походи під проводом Самійла Кішки для Сулими стали морською академією. 1605 року він потрапив у полон. Майже 15 років плавав Іван на турецькій галері, але за слушної нагоди звільнився сам і своїх товаришів-невільників визволив. Вони узяли курс до берегів Італії. Обідрані, голодні запорожці справили надзвичайне враження на мешканців Рима. До того ж моряки вишикували на пристані 300 закутих у кайдани яничарів — лютих ворогів Венеції. Про це невдовзі дізнався сам Пана Римський. Він особисто познайомився із запорожцями. Захоплюючись мужністю козаків, Павло Vтепло вітав їх, дав козакам гроші для повернення додому. Л Сулимунагородив золотою медаллю зі своїм портретом — найвищою нагородою в Європі. Після повернення з полону С. Кішка неодноразово організовував успішні морські походи проти татар і турок. Тому після повстання 1635 року, коли козаки під проводом С. Кішки зруйнували щойно збудовану фортецю Кодак, славетного ватажка не без участі реєстровців було видано полякам. За вироком польського сейму Івана Сулиму було страчено у Варшаві.

4. Козацьке повстання 1637-1638 pp. Прийняття «Ординації Війська Запорозького»

Розповідь учителя, робота з картою та таблицею

Новим великим виступом стало повстання 1637-1638 pp., очолюване Павлом Бутом (Навлюком), Яковом Остряпином (Остряницею) і Дмитром Гунею. Поштовхом до повстання стала чергова «чистка» козацтва, здійснена польним гетьманом Миколою Потоцьким, унаслідок якої в реєстрі залишалися лише ті, за кого ручалися старости. У битвах під Кумсйками (біля Черкас) і Боровицею (біля Чигирина) козаки зазнали поразки. Почалися переговори, у яких посередником виступив польський комісар Адам Кисіль. Він переконав реєстровців погодитися па умови поляків, запевняючи, що Павлюк не буде покараний. Проте його було страчено. Дмитру Гуні вдалося пробитися на Запоріжжя. Козаки змушені були дати розписку про свою покору.

Було складено «Ординацію Війська Запорозького», за яким:

• реєстр обмежили до 6 000;

• козакам заборонялося оселятися в містах, окрім прикордонних — Черкасах, Чигирині, Корсуні;

• козаків позбавили права обирати старшину.

Десятирічний період після придушення козацько-селянських повстань (1638-1648) поляки назвали добою «золотого спокою» на українських землях. Щоправда, спокій був примарним і нетривалим, бо насувалася грізна хмара Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вправа «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися»

У чому полягало значення козацько-селянських повстань 20-30-х pp. XVIIст.?

1. Повстання сприяли накопиченню досвіду боротьби.

2. Козацтво перетворилося на велику силу, яка здатна була очолити боротьбу за національне визволення.

3. Повстання сприяєш формуванню національної свідомості українського народу, розумінню необхідності боротьби за національне визволення.

4. Висунуті гасла захисту православ'я, звільнення селян від панів і всієї України від польського панування забезпечили підтримку повстанців більшістю населення.

 

 

 

 

 

Групова робота. Розгадування кросворду

		2		3		4			5
1
																7
								2		6
						3
							15
						8							10
			9
4															11
									5
	6
									12
				13
				7
	14
9

 

По вертикалі:

1. Історичний та військовий діяч, гетьман козаків у 1624-1625 роках, підписав міжнародний договір з кримським ханом Шагін-Гіреєм 24 грудня 1624 року.

2. Посадова особа, яка наділена певними повноваженнями.

3. Набір до війська.

4. Історичний та військовий діяч, який займав посаду гетьмана запорозьких козаків у 1622-1623 роках.

5. Керівник національно-визвольного повстання козаків проти польського війська у 1625 році.

6. Козаки, виписані із реєстру.

7. Місто, де було підписано договір між козаками та поляками 8 червня 1630 року.

8. Польський коронний гетьман, який вів постійну боротьбу проти козацького війська у 20-30-х роках ХVІІ ст.

9. Підрозділ в польському та козацькому війську.

10. Гетьман козаків, який очолив козацьке повстання у1635 році в районі польської фортеці Кодак.

11. Військові частини, які розташовані на певній території.

12. Козацький гетьман на ім’я Дмитро.

13. Козацький гетьман на ім’я Дмитро.

14. Розправа з політичними противниками насильним шляхом.

15. Прізвисько козацького гетьмана П. Павлюка.

По горизонталі:

1. Звільнення з лав збройних сил військових після закінчення війни.

2. Польський військовий.

3. Прізвисько Тараса Федоровича.

4. Група виборних або призначених осіб для вирішення певних питань.

5. Місто, де було страчено І. Сулиму.

6. Укріплений пункт, передова сторожа, передовий пост.

7. Полковник запорізьких нереєстрових козаків на ім’я Карпо, який загинув в 1638 році.

8. Назва договору 1625 року між козаками та поляками. 

9. Документ під назвою «… Війська Запорозького».

Відповіді:

По вертикалі: 1. М. Дорошенко. 2. Комісар. 3. Мобілізація. 4. Голуб. 5. М. Жмайло. 6. Випищики. 7. Переяслав. 8. Конєцпольський. 9. Хоругвь. 10. Сулима. 11. Залога. 12. Гуня. 13. Острянин. 14. Терор. 15. Бут.

По горизонталі: 1. Демобілізація. 2. Жовнір. 3. Трясило. 4. Депутація. 5. Варшава. 6. Форпост. 7. Скидан. 8. Куруківська.  9. Ординація.

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

1. Найбільше мене сьогодні вразило...

2. На сьогоднішньому уроці я вперше дізнався...

3. Я хотів би більше почути про...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручника та конспект.