Урок "Культура на західноукраїнських землях"

Тема: Культура на західноукраїнських землях

Мета: показати процес розвитку культури на західноукраїнських землях; розкрити здобутки у різних сферах національної культури; характеризувати українську політичну еміграцію 1920-1930-х рр.; формувати історичну самосвідомість здобувачів освіти; виховувати особистість на кращих культурних традиціях українського народу.

Очікувані результати: здобувачі освіти зможуть визначати здобутки культурного життя українців під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Обладнання: підручник, карта України, атлас, ІКТ.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування:

1. Які українські землі входили до Чехословаччини?
2. Де і коли була проголошена Карпатська Україна?
3. Яку форма правління була затверджена в Карпатській Україні?
4. Охарактеризуйте державну символіку Карпатської України.
5. Чому, на вашу думку, А.Гітлер підтримав створення Карпатської України?
6.  Яке історичне значення мало проголошення Карпатської України?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Стан освіти в західноукраїнських землях.
2. Розвиток науки.
3. Література і мистецтво.

1. Стан освіти в західноукраїнських землях.

Аналіз статистичних даних.

    Для окреслення картини розвитку освіти викладач пропонує здобувачам освіти проаналізувати такі дані:

1. У 1911-1912 рр. у Східній Галичині було 2418 українських  шкіл, в 1922-1923 – 1859, у 1926-1927 – 845, у 1937-1938 – 360;
2. На Волині з майже 400 українських шкіл, які діяли в 1922-1923рр., в 1937-1938 рр. залишилося тільки 8.
3. У Північній Буковині в 1927 р. не залишилося жодної української школи.
4. У Закарпатті з 1924 по 1938 р. кількість початкових шкіл зросла з 525 до 851, а гімназій – з 3 до 11.

За 20 років, уряд Праги відкрив  213 самосійних чеських шкіл і 191 чеський філіал при українських та  угорських школах.

   Здобувачі мають дійти логічного висновку: уряди Польщі і Румунії проводили політику асиміляції, що позначилася на стані народної освіти. Більш поміркованої лінії дотримувалася чеська влада, хоча не можна сказати, що на Закарпатті не було чехізації, проте її процеси були значно м’якшими.

Розповідь викладача

   Окупація українських земель Польщею, Румунією та Чехословаччиною не зупинила їх культурний розвиток, проте умови його змінилися.

      У 1924 р. польський сейм прийняв закон про переведення українських шкіл на двомовне навчання. Згідно з ним, у двомовних школах історію і географію, викладали польською мовою, вивчення – обов’язкове. У багатьох школах українських вчителів заміняли вчителями-поляками, які не володіли українською мовою, через що й інші предмети вже автоматично викладалися польською.

Запитання до здобувачів освіти:

• До чого вело застосування цього закону?  (До поступової полонізації українських шкіл).

         Схожий процес відбувався на українських землях, що опинилися під владою Бухареста, який також прийняв у 1924 році закон про щкільну систему, однозначно трактуючи українців як «громадян русинського походження, що забули свою мову».

          За таких умов українська громадськість починає розбудовувати мережу приватних українських шкіл. Головна роль у цьому процесі належить Українському педагогічному товариству, яке у     1926 р. було переіменоване у «Рідна школа». До кінця 30-х рр.. товариство створило 41 народну школу, кілька гімназій і ліцеїв.

            Дуже активно, у цей період, діяли «Просвіти». Так у Галичині у 1920р . діяло 8, а у 1935 – 83. У 1932 р. на Волині, польською владою були закриті осередки «Просвіти». На Закарпатті була організована мережа народних читалень (167).

             Щодо вищої освіти, то їх не оминула полонізація і румунізація. У Львівському та Чернівецькому університетах було закрито українські кафедри. Проте, політичним і громадським організаціям вдалося налагодити діяльність недержавних закладів освіти. На Закарпатті чехословацький уряд надавав більше можливостей для розвитку вищої освіти українців. Офіційно діяли Український вільний університет і Педагогічний інститут ім. М.Драгоманова (1923-1933) у Празі, Українська академія у Подебрадах (1922-1935).

             Найрозгалуженішою і найвпливовішою організацією у 20-30-ті рр. була Українська греко-католицька церква. 1939 р. у Галичині і Закарпатті було 4,37 млн. віруючих, діяло 3040 парафій з 4400 церквами. В Румунії УГКЦ стала об’єктом румунізації.

             Слід зазначити, що на базі греко-католицької семінарії з ініціативи митрополита А.Шептицького було створено Львівську богословську академію – єдиний легальний вищий навчальний заклад у Східній Галичині, де студенти навчалися українською мовою. У середині 30-х рр. в академії було понад 600 слухачів.

Повідомлення здобувачів освіти про А.Шептицького (випереджувальне домашнє завдання). Викладач коментує та доповнює виступи здобувачів освіти, показ невеликої презентації.

2. Розвиток науки

Робота з картою

      Викладач пропонує здобувачам освіти з’ясувати за допомогою карти атласу, яке товариство було осередком західноукраїнських наукових сил. (Наукове товариство ім. Т.Шевченка – НТШ).

      Запитання до здобувачів освіти:

1. Що вам відомо про НТШ? (Започатковане в 1873 р. О.Кониським і М.Драгомановим як літературне, з 1892 р. воно стає науковим).
2. Хто був головою НТШ у 1897-1913 рр.? (М.Грушевський).

Розповідь викладача

    Головним осередком української науки та загалом культури залишалось НТШ. Його членами у 1920-1930-х рр. було понад 200 науковців. Завдяки допомозі української громади НТШ вдалося утримувати велику бібліотеку, три музеї і два науково-дослідні інститути. Товариство відіграло важливу роль у розвитку історії, етнографії, археології, літературознавства. Діяли три секції: історико-філософська, філологічна, математично-природописна-лікарська.

    НТШ розгорнуло велику видавничу діяльність: вийшли друком «Атлас України і суміжних земель», «Українська загальна енциклопедія», регулярно друкувалися «Записки НТШ»

    У 1920-х рр. певні кошти на утримання НТШ надходили від уряду УСРР. Членами ВУАН у міжвоєнний період було понад 200 членів НТШ, серед них літературознавці В. Гнатюк, К. Студинський, історики І. Крип’якевич, С. Томашівський, археолог Я. Пастернак, філолог і мистецтвознавець І. Свєнціцький, фольклорист і музикознавець Ф. Колесса, математик і фізик В. Левицький та ін. Самогубство М. Скрипника і переслідування М. Грушевського обірвали контакти між ВУАН і НТШ, а західноукраїнські вчені на знак протесту проти більшовицького терору і Голодомору відмовилися від своїх академічних зарплат.

3. Література і мистецтво

• Здобувачі освіти виступають з повідомленнями  про діячів культури даного періоду, якщо викладач давав їм випереджувальне завдання.

Самостійна робота здобувачів освіти з підручником й одночасне складання таблиці

Викладач підводячи здобувачів освіти до висновків уроку та закріплення нових знань, демонструє невеличку презентацію «Здобутки української культури на західноукраїнських землях».

ІV. Закріплення нових знань і вмінь здобувачів освіти

Запитання до здобувачів освіти:

- Назвіть спільні і відмінні риси розвитку української культури на західноукраїнських землях.

Викладач підсумовує відповіді здобувачів освіти і разом з ними робить висновки:

• Національна українська культура на західноукраїнських землях у міжвоєнний період розвивалась як у відповідності із загальноєвропейськими мистецькими тенденціями, так і в напрямку протистояння асиміляційним процесам, що проводили уряди Польщі та Румунії.

• Попри несприятливі обставини, українська культура активно розвивалася: працювали та відкривались школи з українською мовою викладання, громадські та просвітні організації, науково-освітні заклади, мистецькі товариства, музеї, театри, видавалась україномовна преса, книги тощо. Сформувалася нова плеяда українських діячів культури.

• Поразка боротьби за державність спричинила другу хвилю української еміграції, котра мала переважно політичних характер. Саме українська політична еміграція 1920-1930-х рр. стала тим містком, який зв’язав покоління борців за незалежність України 1917-1921 рр. і 1940-1950-х рр.

V. Підсумки уроку

1. Заключне слово викладача

    Наукове, літературне і мистецьке життя на західноукраїнських землях у 20-30-ті рр. характеризується істотними успіхами, воно зберігало і розвивало традиції національної самобутності, формувало кадри української інтелігенції.

2. Викладач оцінює роботу здобувачів освіти на уроці.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект уроку і текст підручника § 30. (Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Сорочинська )

2. Заповнити порівняльну таблицю.

3. Підготуватися до тематичної атестації.