Урок-квест "Культура усного і писемного мовлення. Слова ввічливості"

Тема: Культура усного і писемного мовлення. Слова ввічливості

Мета: розширити уявлення учнів про культуру усного і писемного мовлення; узагальнити уявлення учнів про ввічливість, сприяти засвоєнню учнями правил ввічливості з метою самовдосконалення та самовиховання; розвивати навички етичних норм поведінки під час спілкування; сприяти розвитку пам'яті, діалогічного мовлення, активізації словника; вчити працювати в групах; виховувати повагу до людей і самих себе; підвести до висновку, що доброзичливість та повага - основа добрих стосунків між учнями класу, друзями та рідними.

Обладнання: комп’ютерна презентація,  лист від королеви Ввічливості, картки для «Асоціативного куща», картки для роботи в групах, плакат з кросвордом, зображенням королівства, макет ключика, квіточки для прикрашання.

Хід уроку:

I.Самовизначення до уроку:

Пролунав уже дзвінок,                                                                                                      Починається урок.                                                                                                              Будем добре працювати,                                                                                        Хороші результати будемо мати.

II.Мотивація навчальної діяльності:

— Колись давно в одній країні – країні  Ввічливості та культурного спілкування, злий чарівник  зачарував ціле королівство.  Королеву замкнув у своєму замку, а ключ розпиляв на частини і наклав на них прокляття.

— З того часу перестало світити сонечко, зав’яли  квіти. Діти не сміялися, не співали пісень, а часто сварилися і плакали. Люди не говорили одне одному добрих, лагідних слів. І тоді Королева написала нам листа, в якому попросила про допомогу:

 «Любі діти!!! Врятуйте мою країну! Сподіваюся, ви зможете одержати всі частинки ключа, з’єднати їх і визволити мене з полону. Для цього вам потрібно виконати всі завдання, які зустрінуться на вашому шляху. Бажаю успіхів!»

III.Повідомлення теми і мети уроку:

— Перш ніж почати свій шлях, нам потрібно повторити, що таке усне та писемне мовлення, з ’ясувати, що таке культура усного і писемного мовлення.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

«Асоціативний кущ»

           усне мовлення                                                          писемне мовлення

передача думок в усній формі                                     

літери, розділові знаки                                                       

правильне, грамотне, охайне                                                     

жести, міміка                                                                   

виразне, емоційне, зрозуміле

каліграфічне, без помилок

-Без мови людина не може існувати.

Складання «сенкана»

1. Мова. 

2. Українська, співуча, барвиста, рідна, милозвучна, калинова, солов’їна, колискова, багата, барвінкова, чиста. 

3. Ллється, мовиться, розвивається, поповнюється, збагачується. 

4. Дзеркало душі, багата скарбниця, схованка людського духу, чарівна пісня, диво калинове, рідна і тепла, як батьківська хата. 

5. Мова потрібна людині для спілкування. 

6. Мова — найважливіший засіб обміну думками між людьми, пізнання світу і передачі досвіду між поколіннями. Без мови людина не може існувати. Щоб гарно говорити, необхідно знати мову, якою спілкуєшся. Краще говорить і пише той, хто багато читає, вміє уважно слухати. 

-А ще наша мова повинна бути багата на чарівні слова.

У нашій рідній мові                                                                                                  Чарівні є слова.                                                                                                             Слова ці всім відомі,                                                                                                                Бо сила в них жива.

1 завдання. «Словник чемної людини».
Учні, ви знаєте ввічливі слова? Тоді ось яке вас чекає завдання. Вам потрібно скласти словник.

Загадки

Учні йдуть щоранку в школу.                               Вранці вас послала мама                                                                                                                                                                                           Дзвонить дзвоник: «Дзень – дзелень»             До сусідки тьоті Тані.                                                                                                                                                                                Учні вчителя стрічають                                           Вийде тітонька на ганок.                                                                                                                                                                                                І говорять ...  добрий день.                                   Ми їй скажем …  добрий ранок.

Допоміг тобі товариш –                                        Коля наш образив Таню.                                                                                                                                                                                              Поспіши з подякою.                                               Чути схлипування, плач.                                                                                                                                                                                         Не забудь йому сказати                                        Що сказати треба Колі?                                                                                                                                                                              Гарне слово …  дякую.                                           Люба Танечко, …  пробач.

Як задачу вирішити                                                                                                                              Дуже-дуже важко.                                                                                                                     Тут сказати треба другу:                                                                                                    Поможи,… будь ласка.

-Молодці! Вийшов гарний словник. Сподіваюся, ви будете завжди користуватися ним. Давайте запишемо ці слова в зошитах. Залиште ще один пустий рядочок. Ми потім ще допишемо слова.
(перша частина від ключа)

 2 завдання.«Містечко вихованих людей».
-О, та тут побував хуліган. Він переплутав усі  правила мешканців міста, і їхнє життя зіпсувалося.
Діти, допоможемо жителям цього містечка виправити помилки? (робота в групах)

Речення із помилками:
1. Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за коси.
2. Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим.
3. Виховані діти обгортку від цукерки кидають на тротуар.
4. Виховані хлопчики завжди лазять по деревах.
 

Давайте запишемо речення.

 -Ввічливість нічого не коштує, але багато дає.

(друга частина від ключа)

 3 завдання.«Скринька народної мудрості».

-Мудра Сова. Вона далеко літає, ба­гато знає і все бачить. Вона хоче пе­ревірити, чизнаєте ви народну мудрість про ввічливість.

Одне приємне слово                               дорожчі за частування.

Від теплого слова                                   і лід розмерзає

Слова щирого вітання                            краще за цукор і мед.

(запис одного прислів’я)

(третя частина від ключа)

4 завдання. «Вулиця ввічливих слів».

 Складання діалогів.

У магазині (відновити відповіді продавця та покупця, використовуючи ввічливі слова)

— Доброго ранку!                                                                                                                     —……………… (Доброго ранку!)                                                                                               — Дайте, будь ласка, хліба.                                                                                                    —………………… (Будь ласка, візьміть).                                                                                    — Дякую. А булочки у вас свіжі?                                                                                            — …………………..(Так. Скільки вам дати?)                                                                              — …………………(Дві, будьте ласкаві).                                                                                        — Ось, прошу.                                                                                                                             — ……………………(Дякую. До побачення).                                                                                          — До побачення.

5 завдання. «Кросворд».

1.Людині,яка лягає спати, ми говоримо (на добраніч).

2.Коли сідаємо до столу обіда­ти, що бажаємо? (смачного).

3.При зустрічі з другом треба сказати (привіт).

4.Якщо ти образив когось ненароком, що кажеш? (вибач).

(п’ята частина від ключа)

6 завдання «Провулок чемності».

-Знайдіть всі неправильні вчинки, із-за яких Оксанка назвала Миколку невихованим в оповіданні Алли Потапової «Чемний» Миколка.

Примчав Миколка до школи, не спізнився — саме перед дзвоником. Та чергова, дівчисько з червоною пов’язкою, біля дверей перейняла його. Ще й зауважила суворим го­лосом.                                                                                                    — Поглянь-но, якого бруду на­ніс. Чом ноги не витер?                                                         Глянув Миколка — справді, сліди на підлозі. Надворі сніг з дощем. Онде які чорні сліди…Притулив Миколка руку до гру­дей. І так вже ввічливо мовив:               — Візьми, будь ласка, ганчірку та витри підлогу. Ти своє чергуван­ня мусиш     нести відмінно, чи не так? А мені треба до класу поспішати. А то спізнюся! Обурена чергова тільки зойкнула, та Миколка вже біг сходами. Квап­лячись, він так штурхонув якогось малюка, що той аж упав.                                                        — Ти чого штурхаєшся? — заре­петував малий, розмазуючи сльози.                          — Пробач, будь ласка! — стенув плечима Микола й махнув іще на три сходинки вгору. І знову штовх­нув, уже іншого учня.                                                          — Тобі що—місця мало?—спи­тав хлоп’як, потираючи забите об ґратки поручнів коліно.                                                                                                                                        — А ти не плутайся під ногами, коли бачиш, що я йду! — кинув Ми­колка. І додав, навіть трохи вкло­нившись: — Пробач!                                                                         До класу він забіг найперший. Смикнув за кіски Оксанку, яка са­ме відчиняла двері. Проте не забув сказати лагідним голосом:                                                                — Спасибі, що пропустила. Бо мені ще треба вірш повторити.                                            Але Оксанка відказала сердито:                                                                                                — Який ти невихований, Миколко.                                                                                    — Дурниці! — відповів той. — Хіба я не кажу «дякую», «будь ласка», «пробач». А ти — «невихо­ваний, невихований». Ти, Оксанко, щось наплутала.        Та вперта Оксанка чомусь стояла на своєму.

(шоста частина від ключа)

-Діти, ми з вами цим ключем відкрили браму, визволили королеву Ввічливості. Жителі цього королівства нам дуже вдячні. Останнє прохання королеви – назвати якомога більше ввічливих слів, щоб це дерево ожило та розцвіло.

Вправа «Королівство врятоване»

-Перед вами Королівство Ввічливості. Підходьте, називайте чарівне слово і прикрашайте його галявини своєю квіточкою. (Діти називають чарівні слова і прикрашають територію королівства квіточками).

V.Рефлексійно-оцінний етап.

Доповни речення:

-Говорити потрібно … (правильно, виразно, чітко)

-Писати потрібно … (красиво, зрозуміло)

-Під час усного і писемного мовлення потрібно використовувати … (ввічливі слова)

-Сподіваюся, ви зрозуміли сьогодні, чому потрібно бути ввіч­ливими й добрими, і як такими стати.

Як багато гарних слів                                                                                                                     Є на світі!                                                                                                                               Треба знати їх завжди                                                                                                           Дорослим і дітям.                                                                                                                       Треба дякувати тим,                                                                                                                   Хто нам допоможе.                                                                                                                      Ну, а зараз дружно всім                                                                                                               «До зустрічі!» кажем.