18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Урок-лекція з музичного мистецтва

Про матеріал
Тема: " Сім струн серця. Музика у житті та творчості Лесі Українки " .Лекція уроку передає тісний зв'язок поетеси з музикою. Леся- виконавиця , піаністка, чудова вокалістка з тембром меццо - сопрано, композитор мініатюр. Зокрема її поезія - ніжна, лірична, співана.
Перегляд файлу

 

ШУМСЬКА ШКОЛА МИСТЕЦТВ

 

 Урок-лекція

 

                    на тему:

    «СІМ СТРУН СЕРЦЯ». (Музика в житті і творчості Лесі Українки).

 

 

                                                                Підготувала  та  провела

                                                              Викладач музично-теоретичних                                                                             

                                                              дисциплін

                                                              Нікітюк Ю.В.

                               

                             2020-2021 н.р.

 

«Якби мені достати струн живих,

Якби той хист мені, щоб грать на них,

Потужну пісню я б на струнах грала,

Нехай би скарби всі вона зібрала,

Ті скарби, що лежать в душі на дні,

 Ті скарби, що для мене таємні,

Та мріється, що так вони коштовні,

Як ті слова, що вголос невимовні».

Леся Українка

25 лютого,ми всією спільнотою будемо відзначати 150 р.від дня народження нашої славетної поетеси Лесі Українки. Нашої Лесі,геніальної ,ніжної,мужньої, сміливої,вразливої, веселої і сумної,такої різної і такої цілісної ,нашої національної гордості і любові.

  Леся Українка — одна з найпримітніших постатей в українській літературі. Її твори поряд з творчістю великих поетів України Т. Шевченка та І. Франка є цінним внеском у скарбницю світової культури. Оригінальні за образами, своєрідні за засобами втілення глибоких ідей — всі вони пройняті музикою.      

      Музикальність є однією з найсуттєвіших рис її багатообдарованої натури. Навіть у дні тяжких фізичних і моральних страждань Леся Українка зверталася до співу і фортепіанної гри. Музичні враження звичайно викликали у неї активізацію художнього мислення.

     ( Біографічні дані, коротко)

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати. 6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.

Дитинство Лесі пройшло в атмосфері народного побуту, народної пісні. Вони давали їй наснагу для поетичної творчості. Час від часу Леся Українка внаслідок хвороби припиняла заняття музикою

    В музичній біографії Лесі Українки значну роль відіграло середовище родини Косачів.  Старший брат Олени Пчілки М. П Драгоманов, відомий вчений-історик, етнограф і громадський діяч, мав хороші музичні дані. Олена Пчілка була надзвичайно музикальною людиною. Вона глибоко знала українську народну пісню, славилася як її виконавиця, і сама акомпонувала мелодії в дусі народної творчості. Створені нею мелодії довгий час вважалися народними, зокрема такими знавцями музичного фольклору, як М. В. Лисенко, , К. В. Квітка : «Мелодія пісні «Без тебе, Олесю» в збірнику Лисенка, — пише Квітка, — вся створена Оленою Пчілкою.

Любов до народної пісні мала велике значення для розвитку літературного таланту Лесі Українки. Народна пісня стала тим грунтом, що живив її творчість, сприяв інтенсивності як поетичного, так і музичного розвитку. Збиранням і записом народних пісень Леся Українка, за спогадами А. Б. Шимановського, почала займатися близько 1890 року.  До сказаного слід додати, що в Луцькому краєзнавчому музеї зберігається зошит українських народних пісень, в якому є  пісні  («Кривий танець», «Зайчик», «Перепілка», «Подоленка», «Коструботко», «Царенко», «Чернушка», «Чоловік та жінка», «Танок», «Жнива») занотовані з мелодіями Лесею Українкою. 

 НАРОДНА ПІСНЯ

Грати на фортепіано Леся почала в 10 років. Першою її вчителькою була тітка  ,КОТРА СТВЕРДЖУВАЛА ВЖЕ ПІСЛЯ ДЕКІЛЬКОХ ЗАНЯТЬ,ЩО Олеся  займається не по аматорськи,  добре знала музику, з великим почуттям грала на піаніно. Особливо вона захоплювалась  мене сонатою Бетховена «Quasi una fantasia», виконувала твори Ліста, Шопена, Моцарта, Шумана, Чайковського, дуже добре грала сюїту Гріга «Пер Гюнт».

 

Слухання «Бетховен» Соната

Твої кохані струни голоснії .

Будили зграї красних мрій моїх... 

— так характеризує вплив музики на свою поезію Леся в юнацькому вірші «До мого фортепіано». Як розповідав К. В. Квітка, і в зрілому віці вона ніколи не могла слухати музику байдуже, без хвилювання, любила співати українські народні пісні, охоче фантазувала за фортепіано.

 М.СКОРИК. «МЕЛОДІЯ». ВІРШ «ДО МОГО ФОРТЕП’ЯНО»

«Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт» — писала поетеса у листі до свого дядька М. П. Драгоманова. Ця думка не покидає її все життя. Уявлення про інтерес Лесі Українки до музики композиторів-романтиків, насамперед, Шопена, Шуберта, Шумана передається у її творах.Один з віршів поетеси — «У путь» був навіяний фортепіанною п'єсою композитора, яку, певно, вона грала. На зв'язок вірша з музичним твором вказує підзаголовок, зроблений Лесею Українкою у першому виданні. Зауважимо, що інший твір Шумана, його славнозвісний романс «Я не сержусь» відіграє роль своєрідного психологічного лейтмотиву у нарисі «Голосні струни».

 Слухання Шуберт «В путь»

Про любов до музики згадуваних композиторів свідчать і написані в 1899—1900 роках рядки з листів до Ольги Кобилянської, з якою в ті роки Лесю зв'язувало творче і особисте товаришування. Запрошуючи буковинську письменницю до себе у гості, вона писала: «...будемо читати, розмовляти, я буду Вам грати Шумана і Шопена-, яких Ви, здається, дуже любите, окрім того масу українських пісень у власній транскрипції, вільній від контрапункту і всякої теорії».

Приваблювали Лесю і музичні п'єси, позначені виразним національним колоритом, найбільше — українські. Саме цим можна пояснити її зацікавленість дванадцятою «Шумкою» Завадського.

Слухання«Шумкою» Завадського

Дуже цікавою, але, на жаль, єдиною згадкою про публічний виступ Лесі Українки як піаністки є її власна розповідь про концерт, присвячений Г. Гейне, організатором якого вона була: «

Хоч Леся Українка не могла досягти високопрофесіонального рівня у грі на фортепіано, все ж вона мала змогу активно знайомитися з творчістю видатних композиторів, збагачуватися музичними враженнями

Перебуваючи за кордоном, Леся Українка знайомилася обов'язково з музичним мистецтвом: З перебуванням письменниці в Єгипті зв'язана її робота над перекладом стародавніх єгипетських народних пісень на українську мову. В передмові вона вказує, що висока поетичність цих пісень особливо зрозуміла тому, хто добре знає українські народні пісні.

На формування музичних смаків Лесі Українки благотворний вплив мало її спілкування з великим українським композитором М. В. Лисенком. На це є прямі вказівки в листах поетеси і в спогадах про неї.

Природна музична обдарованість Лесі Українки зумовила бездоганну чистоту її інтонування, яке, за словами К. В. Квітки, могло б зробити честь і професіональній співачці. Розповідаючи про індивідуальні риси Лесі Українки як виконавиці, К. В. Квітка зазначав, що голос у неї був меццо-сопрано, тихий. Загальна і головна характерна особливість виконання — природність, без будь-яких утрировки, надмірностей, штучності. Леся Українка не зловживала динамічними відтінками, які часом зустрічаються у виконанні народних пісень співаками-професіоналами і співаками з інтелігенції. її спів відзначався благородством.

Слухання :Запис виконання Лесі Українки.

 Штогаренко. Поема пам’яті лесі українки

ТВОРИ ПОЕТЕСИ ,ЩО ПОКЛАДЕНІ НА МУЗИКУ

 

docx
Додав(-ла)
Нікітюк Юлія
Додано
28 лютого
Переглядів
45
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку