Урок "Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання"

Тема. Ліна  Костенко. «Маруся  Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання.

Мета: дослідити майстерність письменниці у змалюванні образів роману, розкрити неповторну індивідуальність, духовну силу і красу Марусі Чурай, що органічно зливається з образом України, її трагічною історією; розвивати спостережливість, образне мислення, творчі здібності учнів, уміння узагальнювати матеріал, виділяти основне, доводити свою точку зору; виховувати почуття патріотизму, людської гідності, доброти, милосердя, справедливості, формувати національну самосвідомість, високі моральні цінності.

Тип уроку:  урок узагальнення.

Форма проведення: урок-дослідження,  урок творчий пошук істини.

Обладнання:проєктор, презентація Microsoft Office PowerPoint, предмети українського побуту, портрети Ліни Костенко та Марусі Чурай, текст роману «Маруся Чурай», ілюстрації до твору, запис пісень легендарної піснярки, на дошці – тема й епіграф,.

Епіграф: Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Створення психологічного настрою.

(посміхніться одне одному)

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.  (Учні записують тему в зошити)  Звучить запис пісні "Засвіт встали козаченьки." Слайд 1

Слово вчителя. Сьогодні Україна переживає період активного самопізнання, шукає  відповіді на актуальні питання сучасності. І саме роман у віршах «Маруся Чурай» і є тим невичерпним джерелом, що відображає не тільки історичний процес 17 ст. на теренах України, а й пробуджує національну пам’ять, яку вбивали століттями.

1.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні на уроці, перекинувши місток від сучасного до минулого, ми простежимо, як жили в цьому бурхливому світі герої історичного роману у віршах Л. Костенко, хто з них, пройшовши через помилки, сумніви, вагання, не схибив, не зрадив собі, своєму народу, своєму великому призначенню – бути людиною. Хай кожен з вас для себе дасть відповідь: чи гідні ми з вами сьогодні нашого минулого, тієї славної сторінки в історії народу?        Слайд 2

Проблемне запитання.  Чому Маруся Чурай – це голос  України, її душа?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. З сивої давнини через три з половиною століття повернулася до нас з вами талановита дочка українського народу, поетеса, співачка і складачка пісень Марія Гордіївна Чурай, що «піснею в безсмертя увійшла» 

Пісня для нашого народу – це його душа, його доля, його історія, це той живий скарб, що передається із покоління в покоління, утверджуючи наш національний корінь.

-         А хто ж розказав нам цю історію?

1. Автор (фейсбук-сторінка) (інд. вип. завд.)
2. Реклама твору

3.Заповнити літературний паспорт твору (Робота в парах.Самоперевірка)

Слайд 3                                                  Слайд 4

1.Рік видання

2.Жанр

3.Кількість розділів

4.Сюжетні лінії

5.Історична епоха

6.Місто,де відбуваються події

7.В основі твору балада

8.Державна нагорода за твір

1.1979

2.Історичний роман у віршах

3.9

4.Історична,особиста

5.Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

6.Полтава

7. “Ой не ходи,Грицю,та й на вечорниці…”

8.Державна премія ім.Т.Г.Шевченка

 4.Бесіда.

-  Про що цей твір і хто в ньому є головним героєм?

(Це енциклопедія життя українського народу середини 17ст., світ вічних мотивів духовного життя народу з усіма його світлими і сумними сторінками. Вихопивши драму окремої особистості, трагічну історію нещасливого кохання, поетеса показала трагедію цілого народу, висвітлила болі і сучасного покоління, його страх перед майбутнім.)

- Якими лініями розгортається сюжет твору ?

(Сюжет твору розгортається двома лініями: особистою – доля М. Чурай та інших персонажів, які відіграють у її житті важливу роль, та історичною – боротьба українського народу за своє визволення з-під влади польської  шляхти.)

IV.Міні-дослідження учнів     Слайд 5

Історична лінія

Поетеса з великою відповідальністю поставилась і до історичного матеріалу. У романі ожила ціла історична епоха 17ст.. Саме про національно - визвольну війну під проводом Б. Хмельницького 1648-1657-рр.

Роман «Маруся Чурай» Л.Костенко – це дзеркало тієї конкретної історичної дійсності, а саме доби 17ст. На мою думку, головний герой роману -  це Вітчизна, рідна земля. Чому? Бо саме любов’ю до неї пронизаний увесь твір.

Буває часто сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ті ліси,

Усе так чисто, гарно, незрадливо,

Усе моє – дорога, явори,

Усе моє, все зветься  -  Україна

- Чому в шостому розділі «Проща» письменниця вводить образ мандрівного дяка? (Мандрівний дяк – це борець за Україну, за правду, він ненавидить компроміси у сфері духовності, пристосовництво, таврує сучасних поетів, які складають віршики. Ліна Костенко осучаснює минуле, розглядає його як місток у майбутнє.)

Маруся зрозуміла, що її особисте горе ніщо в порівнянні із всенародною трагедією. Шлях на прощу стане другим прозрінням Марусі, усвідомленням своєї причетності до долі народу. Мандри з дяком показали дівчині горе розтерзаної України і в минулому і, в сучасному. Маруся розуміє, що комусь на світі гірше, ніж тобі. Вразлива і чуйна душа дівчини ніби вдруге народжується, оживає від дотику до страждань співвітчизників. Так роман нагадує нам історію не однієї Марусі, а багатьох людських доль, що і сприймається нами як життя цілої нації, цілого народу. Я думаю, що в цьому саме і є новаторство Л. Костенко.

Особиста лінія та творчий спадок Марусі Чурай

Красива ж я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

«Маруся Чурай» Л. Костенко

- Хто така М. Чурай за переказами народу?

(Кажуть, що жила колись в Полтаві 350 років тому дівчина на ім’я Маруся Чурай, донька славного козака, урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій Бобренко, піддавшись материним умовлянням кидає Марусю і одружується з багачкою Галею Вишняківною. У розпачі дівчина хоче втопитись, але  її рятує Іван Іскра, що палко кохає дівчину. Маруся мстить за зраду, отруює Гриця настоєм із зілля. Її засуджують до страти, та Іскра встигає привезти від гетьмана помилування. Змучена докорами  сумління  Маруся вмирає від сухот. Доля відміряла їй 28 років.) 

Слово учителя. Ця легенда стала сюжетною схемою роману, але, використовуючи її, поетеса по-новому осмислює відомий сюжет. Це стосується і самого трактування постаті головної героїні та зображення духовного життя нації конкретної епохи. Для Л. Костенко  Маруся Чурай – не просто вродлива дівчина. Вона – натура творча, а тому особлива: з ніжною, вразливою душею, яка вбирає в себе радощі і болі простих людей як свої.

V. Творчі завдання.

1. На які основні групи ви поділили б свідків на суді?  ( за і проти)

- Яка різниця в моральності цих груп?

Висновок У сцені суду виявляється ставлення інших героїв до дівчини. Для одних вона – гордість, душа народу, а для інших – убивця. Сама Маруся мовчить, болісно переживає драму зрадженого серця, не говорить про те, що Гриць сам випив настій зілля, який вона готувала для себе

Слово вчителя. Маруся шукає відповіді на болючі питання: чому Гриць покинув її? Чому пішов свататись до Галі?

То ж хай оживуть зараз сторінки роману, хай заговорять до нас його герої

Слайд 6

2. Інсценівки в особах: сцена розмови Гриця і матері, де мати наполягає на сватанні Гриця ; Марусі та її матері про батька

Розмова Mapyci з матір'ю

      Маруся.       Чого ви, мамо, незлюбили Гриця?

Яка вас думка все не полиша?
Мати. Не служать очi на таке дивиться,

щоб так двоїлась хлопцеві душа!

      Маруся.         Не вірте, мамо! Гриць такий хороший.

Bin клявся, мамо, що навіки мій.

Мати. Ой доню, доню, в їx до смутку грошей,

то ж Вишняки, то ж Галя, зрозумій.

 Маруся.         Але ж то –  Гриць. I я. То ми із Грицем.

                           Та він же в світі отакий один.

Він, мамо, гордий. Він козак. Biн лицар.

I що для нього грошi, мамо? Дим.

Xiбa наш батько ласий був на грошi?

                          Хоч таляр він у вузлик зав'язав?

                           Xiбa ж не ви були в Золотоноші

єдине золото, яке він там узяв?

Мати. Ох, не рівняй! Роти в людей, як верші,

Ти кажеш –  батько, а життя біжить.

Наш батько – з тих, що умирали першi,

А Гриць Бобренко –  з тих, що хочуть жить.

Суперечка Гриця з матір'ю

Бобренчиха.    Чого сидиш? Одвик хазяйнувати.

 Meні б оце невістку молоду.

 А то все мати, мати, мати, мати!

 Чи я коли хоч помочі діжду?

От ти прийшов з великого походу,

а не приніс ні слави, ні добра.

Сидиш, мовчиш, нi за холодну воду.

Та й не гуди, що я уже стара.

Все дивишся, та якось наче здалеку.

Все думаєш, i лікоть на столі.

То все небесні, сину мій, мигдалики.

А треба жити, сину, на землі.

I грошей, грошей треба позаріз.

Гриць.            Чого ви, мамо, є в нас, слава Богу,

                         хліб i до хліба, поле i воли.

Бобренчиха.   Якби ти взяв ще дівчину невбогу,

                        то, може б, якось ми i прожили.

Гриць.       А що покрив я дівчину неславою?

                   Не буде, мамо, доля нам сприять.

Слайд 7

Учитель. Виявляється, дві системи цінностей формували душу Гриця. Чому він виродився духовно? Яка система доводить його до життя на «дві душі»? І до чого це приводить?

Кохання Марусі і Гриця отруєне страшною зрадою. Пекуче прозріння болить Марусі нестерпно. «Нерівня душ - це гірше, ніж майна!» - звучить у творі. Дівчині болить Грицева невірність, роздвоєність, власна помилка.

Тож річ не в тім, -  женився, не женився,

Прийшов, пішов, забув чи не забув,

А в тому річ, коли ж він так змінився,

Чи може він такий і з роду був?

3.Запитання для бесіди 

- Чому Маруся не може пробачити зради?(Бо будучи чуйною душею, вона  душею зрозуміла, що до неї повернувся інший Гриць, а не той давній, якого вона любила!.)

Він говорив і, відбувалось диво,

Він зразу якось так перетворив,

Так говорив беззахисно й правдиво,-

Неначе він про подвиг говорив.

Горда Чураївна не хоче заплямувати своє велике кохання, вірніше пам’ять про нього. Вона зрозуміла, що їхні душі різної глибини.

Слово вчителя. Життя – це не чернетка, в якій можна закреслити помилки, вирвати аркуш. В житті не може бути так, що одного разу, зрадивши людині, коханій, країні, а завтра ти знову станеш порядною людиною і будеш робити тільки добро. Отруївши кохання  Марусі підступною зрадою, Гриць, сам того не помічаючи, став на слизьку і холодну стежку підлості.

(Учні згадують образ Лукаша із драми – феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки і роблять висновок, що Гриць і Лукаш мали багатий життєвий потенціал, але власноруч його знищили).

Бесіда з учнями.

• Чи справедливо поступив Іскра? Що ним керувало: любов чи справедливість?
• Як реагувала на події юрба, яка зібралася на майдані,? Яке ж моральне обличчя нації тієї епохи постає перед нами?

(Учні дають відповіді, користуючись текстом)

Учитель. Кого ж дійсно могла б впустити в своє серце Маруся Чурай і бути щасливою? (Івана Іскру)

Учитель.  Як ви розумієте слова Івана Іскри:

«Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть,  один лелека нас приніс?»

(Взаємини Івана і Марусі - це своєрідний виразник великого кохання двох рівноправних людей, двох високих і чистих душ. Любов Івана до Марусі немов би відтінює любов Гриця, допомагає зрозуміти її недостатню глибинність. Іван і Маруся – духовно близькі, але доля судила їм нерозділену любов, і остання зустріч з Іваном викликала у Марусі велику тугу – вона відчула в ньому по-справжньому близьку людину.)

Вічний вогонь - це любов, а сам Іван – це шляхетна іскра цього вогню. Тільки хвороба і смерть Марусі зупинили цей процес – процес народження в ній нової, по-справжньому великої і щасливої любові

VІ. Підведення підсумків.  Тож якою перед нами  постає Маруся? Дівчина з легенди, чи конкретна історично особа? (Учні діляться власними роздумами)

1. Охарактеризуйте Марусю, склавши асоціативне гроно  (або сенкан)

Маруся Чурай – пам'ять, Україна, патріот,душа, пісня, шляхетність, співчуття, духовність, краса, максималізм, емоційність.

2.То чому ж для України Маруся «не  просто так Маруся, а це голос, це пісня, це душа»? (проблемне запитання)

Маруся не брала прямої участі у війні, але чи залишилася б вона скільки поколінь в пам’яті народній, якби вона стояла осторонь життя народу  та  його боротьби за волю?

 Хто з героїв роману ближчий вам за духом: Маруся, Гриць, Іван? Поясніть, чому.

Висновок Турбуючись про духовне життя нації, ми не маємо права забувати свою історію, треба відновити свою історичну пам’ять і зберегти її, утримати зв'язок поколінь. Завжди пам’ятати: хто ми є, чиїх батьків чиї діти. Тільки тоді ми зможемо мати сильну українську державу, жити красиво і багато гордитись, що ми українці. У нашій свідомості образ Марусі органічно зливається з образом України. Маруся увібрала в собі кращі риси нашого народу(називаються риси характеру Марусі, підтверджені цитатами)

4.Займи позицію.  От і пройшли ми тернистими дорогами разом із своїми героями роману. Пройшли через сумніви і вагання, кохання і зраду. Хто ж з героїв роману не схибив, не зрадив ні собі, ні своєму народові, ні своєму високому призначенню - бути людиною? (учні називають імена героїв роману)

         VІ. Рефлексія .  Уроки життя.              

 Пройде  кілька місяців,  і ви станете на стежку дорослого і самостійного життя. Що ж  понесемо ми сьогодні з нашого уроку для себе у нелегку, часом жорстоку, дорогу життя?

-         Які погляди на любов і сім’ю  імпонують вам особисто після детального розгляду образів роману?

Візьму в життя ( дерево життя)

Отже, роман "Маруся Чурай" сприймається як дуже сучасний, бо примушує нас ще раз замислитись, якою повинна бути людина. Сьогодні ми вчимось жити на уроці, завтра вашим учителем стане саме життя, іноді важке, нестерпне. Роман «Маруся Чурай» вводить нас у духовний світ наших предків, розкриває забуті сторінки історії, на достойних взірцях вчить громадянської мужності, пробуджує почуття власної гідності причетності до великої історії                                                                  

VІІ. Оцінювання. Самооцінка

VІІІ. Домашнє завдання: 

1.Підготуватись до написання контрольного твору на тему:

«Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа».

Тож хай наш сьогоднішній діалог запалить в наших душах любов до рідної землі, до отчого дому. Маруся живе серед нас, пісня її продовжує жити

Нема її могили, земля над нею рівна,

А значить, не вмирала Маруся Чураївна …  

Дякую за роботу! Ви розумники й розумниці. А так як у нас був творчий урок , давайте подякуємо одне одному оплесками!