Урок – лінгвістичне дослідження ЧАСТКА НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ

Урок – лінгвістичне дослідження

ЧАСТКА НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ

МЕТА: повторити правила написання частки не з

           дієсловами;вивчити правила правопису не з

           дієприслівниками і закріпити набуті знання на

           практиці; вчити правильно вживати

           дієприслівники у мовленні; розвивати

           спостережливість, увагу, пам'ять, творчі

           здібності; виховувати бережливе ставлення до

           природи та любов до рідного краю.

ТИП УРОКУ:  урок вивчення нового матеріалу.

 

                    Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

               Поетичне вітання вчителя

          Так чудово на весні, як квітне сад,

           Чути спів пташок, дитячий сміх.

           Як приємно, коли скрізь і мир, і лад,

           Щире розуміння поміж всіх.

           Між людьми панує світла доброта,

           І любов серця нам зігріва.

           Мова гарна, щира і проста.

           І звучать в ній чарівнії слова.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Діти! Нещодавно мені до рук потрапив текст з дивною назвою «Звинувачувальний документ».

Ось саме з нього хочеться мені розпочати сьогоднішній урок. Давайте з ним ознайомимося і висловимо свою думку щодо почутого. (На парті лежить аркуш з текстом. Один учень читає)

 

                  Звинувачувальний документ

   Ще в 1976 році заснована в Україні «Червона книга фактів». Це звинувачувальний документ, який природа пред’явила людині. До неї заносяться зникаючі види рослин і тварин. Вони взяті під охорону. Тому книга і має червоний колір обкладинки, який закликає берегти рідкісні рослини і тварини від зникнення. Розробляючи заходи, які сприяють охороні та збереженню живої природи, учені вважають, що до цієї важливої справи необхідно залучати школярів.

                           За  А. Давидовим та Г. Кузнєцовим

 

1. Про що говориться в тексті?
2. Чому текст має таку назву?
3. Яке важливе питання порушується?
4. Які рослини нашої місцевості занесені до «Червоної

          книги» України?

    5.  Що ж таке екологія?

 

• «Довідкове бюро». Учні за тлумачним словником з’ясовують значення слова «екологія».

 

ІІІ.  Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

• – Для багатьох із вас с. Кам’янка стало рідним  селом, адже тут ви народилися, тут живете,

навчаєтесь. Сьогодні мені хочеться, щоб уявно ми знову пройшлися по цьому селі, пригадали ті куточки, які ви не раз бачили і добре знаєте. Але спочатку послухайте вірш «Кам’янці». Автор цієї поезії Антон Гриб, колишній меліоратор і житель села, а зараз прекрасний художник і поет, викладач Кременецького педагогічного інституту.

 

                             Кам’янці

 

Ходив я в Кам’янці колись,

Де сосни до річок зійшлись.

Бурхлива хвиля ніжно-мила

В душі поезію будила.

 

Співало серце молоде,

Як більш ніколи і ніде.

І пісню ту дзвінку і милу,

Вплели собі до кіс берези.

 

Давно протоптані сліди

Уже пісок замів туди,

Де я писав живі етюди,

Щоб образ твій понести в люди.

 

Манила Вілія здаля

Мене сюди, немов маля.

Тут я пізнав життєву суть

Джерел пречистих незабудь.

 

Любові квітка тут цвіла…

Та доля вивела з села.

О, Кам’янко, моя тривого,

В тобі життя краплина мого.

 

   – Правда, гарний вірш? Мені дуже хочеться, щоб через багато років кожен із вас так само гарно відгукувався про своє рідне село, а, можливо, дехто це зміг би зробити і в поетичній формі.

 

• Самостійна робота. Із тексту вірша виписати  5 різних дієслів і утворити від них слова з часткою

не-. Слова правильно записати і пояснити їх правопис. (Учні виписують, утворюють слова з не, роблять висновок про правопис не з дієсловами)

 – Молодці, правопис всіх слів пояснили правильно. А коли ж ми пишемо не- з дієсловами разом?

 

• «Пошук ». Прочитати речення, зробити висновок про правопис не- з дієприслівниками.

   Нехтуючи честю, не вбережеш совісті. Зима не за горами, вона прийде, не давши телеграми. Незважаючи на тривале іноземне панування. Ідея української державності продовжувала жити. Не почавши, думай, а почавши роби..

 

– А тепер давайте опрацюємо матеріал підручника і зіставимо його з вашими висновками.

 

• «Уявна подорож». А зараз від школи ми з вами помандруємо до річки Вілія, туди, де проходить

кордон між двома областями: Хмельницької та Рівненської. Щоб нам було веселіше йти, пропоную пограти в гру «НЕ з різними частинами мови». Екскурсовод, названий мною учень, називатиме вам словосполучення або речення, до яких входять слова з не-Вам, звісно, треба відразу продемонструвати, як правильно написати ці слова: якщо ви берете товариша за руку – разом, відхиляєтесь один від одного – окремо. Один з вас виконує роль слова, а другий – частки не-. Розібралися? Тоді рушили!

(Наприклад: недалеко від школи; неглибока річка; не чекаючи довго; не глибока, а мілка річка …)

 

• Незчувшись, ми підійшли до призначеного місця. Чи можна недооцінювати красу цієї місцевості, неповторний краєвид, пахощі трав та квітів? А дехто її не цінує.

  –У моїй розповіді тільки що прозвучали слова (звертається увага на слова, які записані на дошці): (не)зчувшись, (недо)оцінювати, (не)повторний, (не)цінує.

 – Як правильно слід написати ці слова?

 

•  – А зараз звернемося до орфографічного словника і відшукаємо слова з не-, які пишуться з дієсловами разом  Від цих слів утворити дієприслівники. (В орфографічно- му словнику С. І. Головащука їх – 7. Вчитель доповнює ці слова ще новими )

 

Ненавидячи   Нездужаючи (хворіти)   Нехтуючи               Неславлячи   Незчувшись   Незважаючи   Непокоячись   Недобачаючи

 

       – Два слова ввести в речення.

 

• А тепер, діти, думаю краще нам продовжити подорож селом не всім разом, а розділитись на групи. Кожна група одержить своє завдання.

ПЕРША ГРУПА пройдеться вулицями рідного села, уважно придивиться до природного середовища, поспілкується із жителями села, а те, що «побачить» чи «почує» на тему екології висловить у двох-трьох реченнях, але так, щоб там обов’язково були дієприслівники з не-.

ДРУГА ГРУПА помандрує околицями Кам’янки вздовж річки Вілія і по дорозі перебудує речення так, щоб від дієслів утворити дієприслівникові звороти.

 Зразок. Як не спитаєш, то не знатимеш. Не спитавши, не знатимеш.

Як не напрядеш, то не ткатимеш. Як не посієш, не збереш. Річка, як не розіллється, не нанесе намули. Як не візьмешся за справу десятьма пальцями, десять років працюватимеш.

   –  А які прислів’я та приказки з дієприслівниками ви знаєте?

ТРЕТЯ ГРУПА залишиться біля мене. Посидимо на Андрієвому горбку, поміркуємо про довкілля, а заодно виконаємо вправу 268.

 

 – А тепер пропоную повернутися всім до нашої школи,

де повторимо вивчений матеріал.

 

ІV. Підсумок уроку.

 

От, нарешті, й прийшов нашій подорожі кінець

Всім утіха, а справі вінець.

Вам правило треба вивчене знати

І не слід анікуди тікати.

 

- Яке правило ми сьогодні вивчили?

- Як ми пишемо не з дієприслівниками?

- Наведіть приклади.

 

Домашнє завдання:

І група – написати творчу роботу «Моє село», використовуючи вивчений матеріал.

ІІ –ІІІ групи виконають вправу  за підручником