Урок "Лірична драма І.Я.Франка «Зів’яле листя» — модерний твір про нерозділене кохання"

Лірична драма І.Я.Франка                                      «Зів’яле листя» — модерний твір про нерозділене кохання

Мета уроку: розкрити перед учнями особистість І.Я.Франка не тільки як поета-патріота і поета-борця, а як творчу особистість, ніжну людину, що прагнула знайти в житті справжнє кохання, використовуючи шедеври інтимної лірики (лірична драма «Зів’яле листя»); поглибити розуміння суті поетичного мистецтва; допомогти учням зрозуміти неперевершену красу інтимної лірики І.Я.Франка; сприяти вихованню шанобливого ставлення до інтимних почуттів людей, вихованню чистоти і благородства почуттів.

Обладнання:  підручник, хрестоматія, дошка,  портрет та родинні  фотографії І.Я. Франка різних років, структурно-логічна схема         « Лірична драма «Зів’яле листя» — шедевр інтимної лірики», мультимедійний комплекс.

Тип уроку: Урок аналізу художнього твору з впровадженням інтерактивних технологій.

Форма проведення: літературне кафе.

Підготовча робота: перед проведенням уроку учні працювали в таких групах: «Дослідники», « Актори» та «Декламатори».

Епіграф:

 В зів’ялих листочках хто може вгадати                                                         Красу всю зеленого гаю?                                                                                     Хто знає, який я чуття скарб багатий                                                                     В ті вбогії вірші вкладаю?                                                                                            Іван Франко

Хід уроку

І.  Організаційний момент                     ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя. Добрий день, діти. Сьогодні у нас незвичайний урок . Запрошую всіх вас помандрувати чарівними стежками поетичної творчості Івана Франка.

 

 

 

 

 

 

Учитель читає вірш під музичний супровід:                                                   «У думках і у віршах змальована

Мене гріє як гріла колись

Де ти, доле моя нецілована!

Де ти ходиш скоріш озовись

Озовись, прилети, білокрила, пригорнись,

Притулись, прихились, моя згуба!

Печаль моя мила, обійму тебе так, як колись.

Обійму тебе ніжно, згорьовано,

І здіймуся з тобою у вись

Свою долю, красу неціловану

Розцілую, неначе колись,

Розцілую, журбо моя, доле!

Повернися з зірниць та заграв

Розцілую тебе, як ніколи

Я нікого не цілував!»

- Як ви думаєте, хто і про кого міг так сказати?

 

 ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та  незвичайної форми його  проведення – літературного кафе.

 

1. Слово вчителя. Сьогодні ми з вами на уроці опрацюємо тему: «Лірична драма І.Я.Франка «Зів’яле листя» — модерний твір про нерозділене кохання»

Як епіграф я вибрала уривок з вірша Іана Франка. Для того, щоб досягнути мету, я обрала форму уроку у вигляді літературного кафе.

•     Скажіть для чого ви приходите в кафе?

Отже, сьогодні ми з вами проведемо урок у формі літературного кафе, бо саме такий метод дає можливість створити неповторну атмосферу довіри і вільного спілкування. Коли хочеться висловлювати власні враження від прочитаного, ділитися з друзями своїми емоціями, творчістю та знаннями. Сторіччя тому такі кафе були дуже популярними, молодь тут читала вірші, ділились враженнями. Сподіваюсь, що такі літературні кафе знову увійдуть в моду.

• Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Яким ви уявляєте  наше ЛІТЕРАТУРНЕ кафе?

2. Колективне складання «асоціативного куща»:

Учитель.   Осінь… За вікном накрапає сумний дощик, холодний вітерець обриває з дерев зів’ялі листочки, а в нашому кафе – тепло та затишно, ледь чутно звучить   мелодія…  І хочеться говорити  про кохання.  Що це за почуття? Звідки воно  приходить? Куди зникає? Що означає?..

Над цими питаннями рано чи пізно задумується кожна людина.

 

ІV. Активізація розумової діяльності учнів

1.Технологія  «Мікрофон»:  продовжіть  речення   Любов — це…

(Учні відповідають, використовуючи власний життєвий досвід та цитуючи вислови відомих людей)

2.Робота зі структурно-логічною схемою  «Любов»

                          (Керуючись відповідями учнів, учитель заповнює схему)

 

3. Підсумок учителя (Коментує схему)  Отже, любов – це  почуття, яке змушує нас сміятися і плакати, радіти і страждати, мучитись і насолоджуватися життям. Саме  Любов спонукає нас писати вірші і присвячувати пісні нашим коханим, малювати з них картини, ліпити скульптури, одним словом — ТВОРИТИ. Але чомусь так відбувається, що  поетів найчастіше надихає не щаслива, взаємна любов, а нещасна, нерозділена. Саме під впливом страждань, «солодкої муки» від кохання без відповіді народжуються незрівнянні шедеври інтимної лірики. Отже, немає сумніву що кохання – це найпотужніше почуття, яке може жити в душі людини.

4.Що є кохання для Івана Франка? Саме над цим проблемним питанням ми будемо думати сьогодні. До нього ми повернемось наприкінці уроку.

 

 V. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.                                                                                                                           1. Слово учителя.    « Зів’яле  листя». Під такою назвою вийшла у 1896 р. друга  Франкова поетична книжка з незвичним підзаголовком «лірична драма». До неї увійшла інтимна поезія, що створювалася впродовж попередніх десяти років і  в її основі – власні любовні переживання  автора в роки його юності й зрілості. Так, муки нерозділеного кохання до жінки в реальному житті довелося пережити й славетному Каменяреві. Але про це пізніше. А наразі спробуємо уявити, як сприйняли читачі й тогочасна літературна критика  нову збірку поезій Івана Франка.     

 Отже, далекий 1896 рік, звичайна львівська кав’ярня… і діалог, якого ніколи не було.

    2.Театралізований діалог

(Частина класу стилізована під кав’ярню:  два крісла, стіл, на столі – лампа, букет зів’ялого кленового листя у вазі, на стіні — родинні  фотографії І.Я. Франка різних років. Двоє  п’ють каву. Вбігає хлопчик років  10-ти  з газетами.)

 Х л о п ч и к. Шановні пани та панянки! Купуйте «Львівські вісті»! Тільки сьогодні! Останній випуск! Сенсаційні новини! Іван Франко видав нову книгу віршів,  які написав самогубець! (Звертається до відвідувачів кав’ярні та учнів класу, пропонує їм декілька примірників  газети, в якій розміщено статті про історію написання збірки, передмови І. Франка до першого і другого видань, відгуки літературних критиків)   Купіть «Львівські вісті»! Юнак через нещасливе кохання покінчив із собою, але його щоденник у готелі знайшов відомий поет! Хто справжній автор «Зів’ялого листя?(Роздає газети усім присутнім і йде з класу)

 К р а в ч е н к о   У л я н а.    Як швидко розповсюджуються новини! Коли надсилала Франкові ті листи, я й не уявляла такого  резонансу. (Розгортає газету, задумується)

Г о л о с  з а  к а д р о м. Кравченко Уляна (справжнє прізвище Юлія Шнайдер ) – галицька поетеса й учителька з Дрогобиччини  на Львівщині. Написала мемуари про І.Франка.

К р а в ч е н к о   У л я н а.    …Я тоді вчителювала  в повітовому містечку Бібрики на Львівщині, друкувала свої вірші в місцевій пресі…Вчитель Супрун  безнадійно закохався в мене. Коли  я остаточно йому відмовила – віддав мені свій рукописний  щоденник. Нещасний благав промовити йому хоч слово надії, дати останній шанс, щоб жити далі.

В а с и л ь  Щ у р а т. Невже  Вам було не жаль юнака? Чому не застерегли його від самогубства?

Г о л о с  з а  к а д р о м. Василь Григорович  Щурат   —  український педагог, літературознавець, поет і перекладач,  виступав в австрійській, польській, чеській і західно-українськії пресі зі статтями, поетичними перекладами та ориґінальними віршами. У літературу, науку, громадянське і публіцистичне життя Львова і Відня Щурата  впровадив Іван Франко, під впливом якого він залишився до 1896р.

К р а в ч е н к о   У л я н а. (Згортає газету, кладе на край стола)   Серцю не накажеш…Мені невідомо, що  насправді сталося із закоханим, оскільки він переїхав зі  Львова.  А от   щоденник його зацікавив мого друга і учителя – Івана Франка.

В а с и л ь  Щ у р а т. Я чув, Іван Якович навіть залишив на ньому свій автограф(Зачитує з «щоденника Супруна»):  «Серця страсті рвуть на часті. Хто позаздрить цій напасті? Іронія. Але сліди прочитання полишилися в «Зів’ялому листі».      Необхідно зберегти для нащадків  цей щоденник,  щоб кожен міг переконатися, що автор її  насправді не  «чоловік слабої волі та буйної фантазії, з глибоким чуттям, який «покінчив  з собою через нещасливе кохання», а Іван Франко – тонкий лірик, який створив  розповідь про страждання змученої душі людини, що зазнала нещасливого кохання.

Г о л о с  з а  к а д р о м. Зараз  цей щоденник зберігається у відділі рукописів інституту літератури ім. Т.Шевченка в Києві.

К р а в ч е н к о   У л я н а.  ( бере до рук збірку «Зів’яле  листя»,  розгортає  її)  Не  менш цікавим є епіграф до книги, взятий з роману Гете «Страждання молодого Вертера», за яким послідувала низка самогубств.  Ним автор застерігає усіх нещасних закоханих від необдуманих кроків: «Будь мужньою людиною і не йди моїм шляхом».

В а с и л ь  Щ у р а т. (Гортає книгу) Я ґрунтовно дослідив збірку «Зів’яле  листя» і дійшов висновку, що  за настроями, поетикою і духом  вона  є високим зразком європейського декадансу, одним із перших проявів  модерністської поезії в Україні.

( Закриває книгу, бере до рук журнал «Зоря», який  потім цитує)  У своїх критичних розвідках я прагнув піднести поетичну творчість земляка до вершин світової лірики,оскільки вважав декадентизмом  «розумне і артистичним змістом ведене змагання до витвору оригінальних помислів, образів, зворотів мови і форм». Та, на жаль,  Іван Франко  не зрозумів  мене.

( З сумом продовжує) Відтак  саму назву «декадент»…

Г о л о с  з а  к а д р о м.  Учень читає зі словника визначення терміну( декаденти — покоління, «що співає і плаче», плаче від «прози життя»)

В а с и л ь  Щ у р а т. … саму назву «декадент» Франко вважав образливою для себе і для народу, оскільки отожнював  її  з «поезією  песимізму», занепадом в літературі..  Прикро, що кілька рядків моєї об’єктивної і загалом доброзичливої статті викликали не тільки негативну реакцію І. Франка, а й стали предметом  непорозуміння між нами.

 (Учні-актори  залишають імпровізовану кав’ярню і займають свої місця за партами)

 Учитель. Франко  відреагував на публікацію В. Щурата  гострим полемічним  посланням  Декадент”.

 

3. Вірш «Декадент» у виконанні учня-читця.

 Учитель. Сьогодні ми почули  думку Василя Щурата  щодо збірки Франка.  А  як інші критики оцінюють  «Зів’яле  листя»?

(Учні зачитують  з газет )

• « У Франка є прекрасна річ — лірична драма «Зів’яле листя». Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв… Взагалі Франко — лірик високої проби, і його ліричні твори просяться часто в музику» ( М.Ко­цюбинський).
• «Є в «Зів’ялому листі» речі такої красоти і глибинності, що їх сміливо можна віднести до найгеніальніших творів світової любовної лірики» (Дмитро Павличко).
• «В цілому «Зів’яле листя» стало неординарною формою вираження найінтимніших переживань поета, відбитих в його творах різних років і найбільш раціонального, навіть філософськи рафінованого оброблення ліричної теми» (Т. Гундорова).
• «Пафос життєствердження в орнаментиці осені, «серця гіпотека чиста» і «тихе зітхання» — такі духовні коди Франкової Музи в цій збірці… Своєрідно на межі падіння-злету розгортається тематично дилема безгрішного серця й чорної любові. Вона логічно переходить у дилему смерті й життя, вічності й миті» (Т.Бовсунівська).

                                 

Учитель.  Пропоную і нам дослідити  збірку І. Франка, яка відразу викликала таку жваву полеміку і набула широкого суспільного  резонанс. Перед вами невелика структурна схема збірки. Давайте згадаємо, як сам автор визначив жанр своєї збірки?                                                                                                      Отже, зб. «Зів’яле листя» за жанром лірична драма. Це словосполучення засвідчує поєднання у творі елементів лірики і драми.                                                                       То ж пригадаємо матеріал з теорії літератури, що таке драма і що таке лірика?

 

4. Словникова робота

  Лі́рика (грец. lyriks — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із родів художньої літератури, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

 Дра́ма (грец. drama — дія) — один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії 

Кожному з вас я підготувала пам’ятку «Роди літератури». Збережіть іі у вашій скарбничці «Готуюсь до ЗНО», вона вам знадобиться в майбутньому.

Учитель.   Об’єктом зобра­ження в збірці  є внутрішнє буття ліричного героя. Дія відбу­вається не в зовнішньому, об’єктивному середовищі, а у внутрішньо­му, суб’єктивному світі. 

  

 

                                            

 

 

5.Бесіда про композицію  збірки

• Яка композиція збірки?

Збірка складається з трьох великих частин, або «жмутків»  по 20 поезій – «зів’ялих листочків» і не нумерованого епілогу,  має авторську передмову. У «жмутках» вміщено інтимну лірику, в якій оспівано глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання.             

• Які характерні особливості віршів І жмутку?    У першому «жмутку» є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика, ліричний герой страждає, але леліє надію на взаємність, вірить у краще.             
• Що відрізняє поезію ІІ жмутка?                   

У поезіях другого «жмутка» Іван Франко оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи, ліричний герой поступово зневірюється.                           

• Що зображує автор у віршах ІІІ жмутка?

В поезіях третього «жмутка» автор зображує пекельні переживання героя, спричинені нещасливим коханням, відчуття суцільного відчаю, рішення піти з життя, полегшивши страждання.

• Який провідний лейтмотив збірки?
• Провідний лейтмотив «Зів’ялого листя» — нерозділене кохання.

Вчитель. Три етапи зміни почуттів і три «жмутки» поезій становлять у драмі зв’язок між планом  розвитку почуттів і композицією. Кожен цикл (»жмуток») – глибокі почуття героя, і усюди вони різні. Разом з тим, усі три жмутки поєднуються єдиним образом – образом жінки. Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зигмунтовська (Журовська) є музами «трьох жмутків». Слушно зауважує Дмитро Павличко: «Знаємо три його любові, з яких одна лілея біла, мов  метелик. Невинна, як дитина; друга – гордая княгиня, тиха та сумна, мов святиня; третя –женщина чи звір, сфінкс, мара, з гострими кігтями – та все ж перебуваємо в  зачарованому стані і бачимо лише одну жінку. В одному образі безліч відтінків гордості й гіркоти, непорочності й розуму, стриманої одержимості і прихованої іронії». Саме про це вірш«Тричі мені являлася любов»

 

 6.Вірш «Тричі мені являлася любов» у виконанні учня-читця.

(Під час виконання на екран проектуються портрети Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської та  Целіни Зигмунтовської).

Учитель.   Життя Франка склалося так, що він, тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові; усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього величного почуття: «Хвилини, в котрих я любив… були, може, найкращі в моїм житті — жаль тільки, що були це за­разом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості». Але, хоча деякі поезії не позбавлені автобіографічних ноток, збірка переросла звичні автобіографічні рамки і відтворює глибокий духовний світ нещасливого закоханого.

7. Сценка

Один з учнів, одягнений в українську вишиту сорочку, представляє постать І.Франка.

«Ще в гімназії я влюбився в дочку одного руського попа Ольгу Рошкевич. Наша любов тяглася 10 літ, батьки зразу були прихильні мені, надіючись, що я зроблю блискучу кар’єру, але по моїм процесі 1878 – 1879 р. заборонили мені бувати в своїм домі, а в 1880р. присилували панну вийти заміж за іншого… Се був для мене важкий удар,і сліди його знайдете в оповіданні «На дні» і у віршах «Картки любові».

Учениця. «Я  Ольга Рошкевич перше кохання І.Ф.  Народилась 11 лютого 1854 року я в селі Лолин,  над річкою Свічею у сім’ї священника. Вперше ми зустрілись з  Іван Франко  1874 року. Було мені тоді 20 років. Ми ділились радощами і тривогами, листувались кожен день, мріяли одружитися, але на заваді став арешт Франка 1877 року за його соціалістичні настрої. Мій батько - священник Рошкевич, так допікав мені знайомством з Іваном Франком, що я змушена була залишити сім’ю і вийти заміж за богослова Володимира Одаркевича.

Один із учнів запитує: «А чи була щаслива Ольга у своєму шлюбі?»

Відповідь: Ні, жила дуже нещасливо. побралася зі своїм чоловіком не по любові, а внаслідок тяжких обставин. У 1912 році я залишилась вдовою і жила в дочки поблизу Львова. Коли Івана проводжали в останню путь я стояла біля вікна і гірко плакала.

Учитель.  Для Франка ім’я Ольги назавжди залишилося священним. Коли почуття в нього переважали над холодними роздумами, усі його жіночі образи ставали схожими чимось на Ольгу.                                                                                     Ользі Рошкевич  І.Франко присвятив ІХ поезію другого жмутка «Чому не смієшся ніколи?»

Друге кохання Франка – Юзефа Дзвонковська

Учень.«Явилась друга – гордая княгиня,

 Бліда, мов місяць, тиха та сумна,

Таємна й недоступна, мов святиня…», -

 так писав Іван Франко про своє друге кохання, яке зустрів у Станіславі, як називався колись Івано-Франківськ.

Учениця. Я  Юзефа Дзвонковська – вродлива, розумна дівчина, полька за походженням. У мене були закохані всі Іванові друзі, але я нікому не відповідала взаємністю. Франко  закохався з першого погляду . Ми писали листи один одному. В одному з листів він запропонував вийти за нього заміж. Я відмовила йому, я відмовляля всім, бо хворіла на туберкульоз. Він не припинив листування зі мною, запропонував мені спробувати себе в літературі. Я  стала народною вчителькою. Через деякий час пішла з життя.                            Коментар. Злі язики говорили: чи то пара гоноровій польці рудий мужик? Мені здається, що справжня причина тієї відмови була, дійсно невиліковна хвороба. «Вона зреклася від нього заради нього. Він зробив би так само», – писав Роман Горак у книзі «Тричі мені являлася любов». Такої ж думки дотримується відомий прикарпатський історик, академік Володимир Грабовецький. Він каже, що Юзефа знала: через сухоти довго не проживе. «Вона вже відчувала, що відходить із цього світу, і не хотіла такому генієві заступати дорогу. Вона вірила в Франка, їй подобалась його творчість. А після того вона і скоро померла», – каже вчений.

Юзефа Дзвонковська прожила неповних 30 років. У травні 1892 року вона померла від туберкульозу. Поет їй присвятив кілька віршів і оповідань.

 

Учень.

«Явилась Третя – І очам приємно...» (Целіна Зигмунтовська)

Учениця. Я - Целіна Журавська народилась у Трускавці, мешкала у Львові.

Він уперше побачив і закохався в мене за прозаїчних обставин – я сиділа за касовим віконцем, бо служила на пошті у Львові. Щоб бачити мене знов і знов, поет неодноразово писав сам до себе листи і сам їх відбирав. Він зізнався, що саме мені присвятив збірку «Зів’яле листя». Він багато років кохав мене, але я нічого до нього не відчувала.

Я не могла покохати «русина» з рудим волоссям у вишиваній сорочці і простими манерами. Оця нерозділена любов мучила Франка багато років. Благоговійно схиляючись перед своїм ідеалом, Іван Якович писав: «Я не тебе люблю, о, ні, люблю я власну мрію».

Вчитель. Цікаво. Є кілька фактів, які цю жінку дуже підносять. Один з них: коли самотній письменник помирав від важкої хвороби (дружина Ольга Хоружинська на той час була у божевільні), вона прийшла у його помешкання і доглядала за ним...

Після того як ви познайомились з трьома музами поета, пропоную перейти до ІІ частини нашого уроку «Аналізу віршів».

 

 8.Аналіз віршів

Учитель.   Оскільки драматичний твір  передбачає дійових осіб, давайте  їх разом визначимо  в ліричній драмі «Зів’яле листя». Які дійові особи у зб. «Зів’яле листя»?

(Учні називають дійових осіб ліричної драми: Він і  Вона )

Учитель.   Пропоную, аналізуючи  поезії збірки, дослідити  внутрішній світ наших ліричних героїв, те, що з ними відбувається, а результати роботи зафіксувати в структурно-логічній схемі «Дійові особи ліричної драми «Зів’яле листя».

Розпочнемо з аналізу віршів І жмутку. А саме, з вірша  «Безмежнеє  поле в сніжному завою»  Це позія-романс, мелодійна та експресивна. Зараз ви прослухаєте цей романс, потім дайте відповідь на питання: Яким є ліричний герой поезії?

 Відеозапис вірша   «Безмежнеє  поле в сніжному завою.

Опитування учнів:

-Доведіть, що ліричний герой має романтичні риси.

-Які почуття викликав у Вас цей вірш? (учні відповідають, одна з учениць малює вершника на коні у полі, коментує свій малюнок)

          Для романтичного твору характерне зображення виняткового характеру у виняткових обставинах.  Герой Франка не може примиритися з нерозділеним коханням, прагне «обширу і волі», хоча в його серці «нестерпні болі», муки серця, прикра розлука. Саме тому він звертається до коня, символу лицарської волі:  «Неси ж мене, коню, по чистому полю…». Герой хоче втекти від себе і свого горя. Він майже у відчаї, але не робить божевільних вчинків, а виливає тугу у віршах, бо має душу художника.  Заметіль, завивання вітру, безмежнеє поле – романтичний пейзаж, співзвучний стану змученої душі героя)

 

   (Учні записують в структурно-логічну схему «Дійові особи ліричної драми «Зів’яле листя» : ВІН —  самотній вершник, благородний лицар)

Учитель. Інтимні поезії Франка, за словами Коцюбинського, самі «просяться в музику», багато з них мають народнопісенну основу. Чимало композиторів черпало натхнення в поетичній Франковій криниці, а окремі вірші на слова Франка стали народними піснями.

Вірш «Ой ти дівчина з горіха зерня» був покладений на музику у 1956 році і відтоді став улюбленою народною піснею. І сьогодні ця пісня є популярною, її співає сучасна молодь.  Пропоную вашій увазі пісню «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»

Перегляд відеокліпу «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»

Бесіда

• Яка тема та ідея даної поезії?
• Який віршовий розмір вірша?
• Яке враження на вас справив романс?
•  Які синтаксично-стилістичні особливості вірша?
• Які художні прийоми фольклору використовує Франко? (звертання, образи тварин, рослин)

 Висновок: Отже, за допомогою метафор, порівнянь, антитез І.Франко створив образ неприступної красуні. В пісні-портреті розгортається фольклорний образ фатальної любки, зітканий із контрастних метафор. Дівчина, «з горіха зерня» — невеличка і зграбна, але юнакові завдає безмежного болю.

  (Учні записують в структурно-логічну схему «Дійові особи ліричної драми «Зів’яле листя» : ВОНА – неприступна красуня, мініатюрна, фатальна любка)

9.Літературний диктант

1. Збірка «Зів’яле листя» побачила світ у ……році.
2. Друг Франка Фелікс Дашинський (в одному з листів до нього) порівняв незрівняну красу Юзефи Дзвонковської  з…..
3. Які відомі українські композитори зверталися до віршів ліричної драми?
4. Вірш «Червона калино, чого в лузі гнешся» побудований як діалог між…. 
5. У 1898році вийшла наступна збірка Франка під назвою …
6. Хто назвав Франка «ліриком високої проби»?

Самоперевірка.

1. 1896;
2. Беатріче Данте;
3. М.Лисенко, Г.Майборода, А.Кос-Анатольський, Я.Степовий;
4. Калиною та Дубом;
5. «Мій Ізмарагд»;
6. Михайло Коцюбинський.

 

 

Звучить  пісня на слова І.Франка  «Чого являєшся мені у  сні?».

Насолоджуючись піснею, учні  працюють у групах і знаходять образи, які характеризують дійових осіб драми і заповнюють таблицю. 

10. Робота в групах

Кожна група виступає і характеризує дійову особу .

За жанром вірш – ліричний портрет, змальований крізь призьму сну. Такі навіювання зумовлені палкою любов’ю ліричного героя до дівчини, яка не відповіла йому взаємністю. Якими ж зобразив своїх героїв Іван Франко?

                                                  (очікуваний результат)

(Після цього виду роботи в структурно-логічну схему «Дійові особи ліричної драми «Зів’яле листя»  доповнюємо записами: ВІН —  безтямно і самовіддано закоханий, тамує біль  своїми піснями; ВОНА —  незрівнянно вродлива, горда, загадкова.)

Висновок. Поезія «» увійшла до світової скарбниці любовної лірики.

Збірка «Зів’яле листя» до глибини душі вразила видатну російську поетку українського походження Анну Ахматова (Ганну Горенко). Вона зробила переклад кількох найбільш емоційно напружених творів книжки. Зачитайте один з цих перекладів.

Учень зачитує вірш (ст. 124 з підручника)

Учитель. Ми спостерігаємо за конфліктом між здоровим глуздом та почуттями. Здоровий глузд пропонує змиритися з долею, а почуття ніяк не даються приборкатися. Настає момент, коли ліричний герой вирішує закінчити життя самогубством: «Пісне моя……..Час тобі вже на спокій»(с.123) Діти, в житті буває дуже важко, але всі проблеми вирішуються. Ніколи не робіть необдуманих кроків, подумайте перш ніж зробити щось. Тому що хтось дуже за вас переживає.

 Але не все так похмуро в цьому житті. Як мрія про краще майбутнє звучить вірш «Як почуєш вночі край свойого вікна». Ця поезія вразила молодого композитора Богдана Лепкого. Він дописав і перетворив її на прекрасну пісню, яка стала народною і нині відома як пісня «Час рікою пливе», яку талановито виконує Микола Гнатюк.

Читання вірша під музичний супровід.

Які враження справив на вас цей вірш? 

Учень.  Коли ми слухаємо цю поезію, то уявляємо закоханого, який горює під вікном дівчини. Та це й не дивно, бо жанр твору – літературна пісня-серенада. Не бажаючи турбувати кохану, герой виявляє шляхетність.  Образи розпуки, невтишимої тоски яскраво характеризують трагічну пристрасть ліричного героя, його любов-плач, любов-стогін. Настільки природно звучить цей вірш, що Дмитро Павличко назвав його«діамантом-самородком», бо «такого ні вигадати, ні вистраждати неможливо. Без цього маленького творіння важко уявити собі гігантський материк Франкової поезії».  (Учні записують в структурно-логічну схему: ВІН –  шляхетний, нещасний)

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Структурно-логічна схема «Дійові особи ліричної драми «Зів’яле листя»

 

  Учитель.  ( робить висновок до структурно-логічної схеми «Дійові особи ліричної драми «Зів’яле листя») Страждання спонукають мрійливого ліричного героя драми до само осмислення, пізнання сенсу свого життя і сенсу буття взагалі. Так виникає образ закоханого юнака – Романтичного Героя. З віршів збірки перед нами постає образ неприступної, гордої дівчини – Прекрасної Дами.

• Чому серед поезій немає твору присвячений дружині Франка?

ДРУЖИНА ОЛЬГА ХОРУЖИНСЬКА

Минуло майже десятиліття, перш ніж уже тридцятирічний Франко написав іншій жінці, своїй майбутній дружині, яку зустрів «за кордоном» – у Києві: «повіяло свіжим вітром» і «починається нова доба в моїм житті». Ольга Хорунжинська закінчила Харківський інститут шляхетних дівиць, отримала диплом учителя, володіла французькою, німецькою і англійською мовами, чудово грала на фортепіано. Ця освічена жінка була йому вірною дружиною, народила трьох синів і дочку, писала статті, видавала журнал «Життя і слово», багато допомагала чоловікові у написанні та виданні творів, переживала з ним радість і горе. Саме вона спонукала Франка записатися до Чернівецького університету – і він здобув вищу освіту. А невдовзі за кошти дружини Іван Якович поїхав до Відня, де написав та захистив дисертацію і отримав диплом доктора філософії.

 Про їхній шлюб говорили, що це сокровенна мрія українського народу, розділеного кордоном, про возз’єднання Заходу і Сходу України. (Цікаво, що під час весілля наречений на викрик «Гірко» не знав що робити, адже в Галичині тоді ще такої традиції не було). Але Іван Франко у листі своєму другові Агатангелу Кримському зізнався: «З теперішньою моєю жінкою я одружився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою (себто наддніпрянкою), і то більш освіченою курсисткою... Но то дарма. Судженої і конем не об’їдеш». Своїй дружині Франко не присвятив жодного вірша.

Окрім жінок, яких Франко уславив у своїй збірці були й інші жінки це і Уляна Кравченко,і Ольга Білінська, Климентія Попович..

Учитель. Але жодна жінка, яка мала стосунки з Франком, потім не була щаслива. Трагічною є й пам’ять про них. Внучка Ольги Рошкевич Марія розповідала, що бабця до кінця свого життя дуже шкодувала за Франком, не любила свого чоловіка і вважала себе дуже нещасливою. Вона дуже рано овдовіла – у 1912 році, а померла у 1935-му, доживаючи віку при родині сестри Михайлини, повністю відкинулася від світу – ні до кого не ходила, не хотіла нікого в себе приймати, а тільки сиділа і перечитувала листи Франка, що їх просила рідних покласти, коли помре, їй у домовину. Попри те, що Уляна Кравченко вийшла заміж, її творчість постійно пов’язана з Франком і подекуди має фатальні риси. Жахливо склалася доля Климентії Попович, яка теж вийшла заміж, але її чоловіку постійно здавалося, що вона недодає йому уваги, тож він страшенно з неї знущався – Климентія зійшла з розуму, коли її чоловіка просто так, як попа, розстріляли в неї на очах. Надягнувши ковдру на голову, вона пішла блукати селами і померла в Новосілках, де була похоронена як приблуда. Ольга Білинська так і не вийшла заміж, хоча мала гарні варіанти, і сьогодні навіть не знаємо, де її могила. Швидко зійшла зі сцени життя Юзефа Дзвонковська, так нічого й не лишивши по собі, навіть фотографії, аби прийдешні могли побачити, якою вона була. Целіна померла на початку 40-х років, але де її могила – не відомо.

Дивним і незвичним залишається те, що після смерті Івана Франка Ольга, дружина Франка, товаришувала з Ольгою Рошкевич і Целіною.

 

 Робота з епіграфом уроку

 Вірш «Розвійтеся з вітром листочки зів’ялі»   у виконанні учня-читця.

1. Як ви розумієте епіграф уроку?
2. Поясніть алегоричні образи строфи:

Зів’яле листя – «завмерлеє в серці кохання»;

Листочки зів’ялі – вірші;

Краса вся зеленого гаю – краса,щирість і сила кохання;

Чуття скарб багатий – сила почуття;

Вбогі вірші – бракує слів для висловлення почуттів.

• Чи можуть зів’ялі листочки знову стати зеленими?

 

VІІ. Підсумок уроку.

1. Робота над проблемним питанням.

Отже. На початку уроку ви відповіли на питання: Що таке кохання? А зараз спробуйте дати відповідь на проблемне питання нашого уроку: Що таке кохання для І.Франка? Цитуючи вірші поета.

Сьогодні ми опрацювали збірку Івана Франка «Зів’яле листя» і дійшли висновку, що збірка виразно засвідчує еволюцію Франка у бік модернізму, зокрема неоромантизму, що вона дійсно є шедевром інтимної лірики світової літератури.

2. Оцінювання.

VІІІ.  Домашнє завдання.

• У підручнику опрацювати матеріал “Творча еволюція майстра) (с. 112 – 126)
• Твір-міркування “Кохання – щастя чи «в’язниця, Бог від якої заховав ключі?» (за бажанням)
• Напам'ять “Чого являєшся мені у сні?”
• Повідомлення “Пісенна спадщина Івана Франка» (сайт в Інтернеті: www/pisni.org.ua, у пошук ввести «Іван Франко» )