Урок "Література рідного краю" для 10-х класів.

Література рідного краю

Тема: Мужність, незламність і краса, дивовижний світ поезії Володимира Омеляновича Забаштанського

Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити світ його поезії; розвивати навички виразного читання, здійснювати аналіз поезій; виховувати цілеспрямованість, активну життєву позицію, прагнення до самореалізації, розвивати пам’ять.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Дослідження поетичної творчості В.О. Забаштанського

Уявна подорож життєвими стежками поета, сторінками поетичних збірок.

Обладнання: портрет Володимира Забаштанського, виставка поетичних збірок, газетні матеріали, географічні мапи Вінниччини, краєвиди Браїлова, кубок мрії, стрічки, фото П. І. Чайковського, аудіодиски.

Теорія літератури: тема, ідея, символи, художні тропи.

Доля виявилася неймовірно жорстокою до нього,

Але він не зламався, не втратив віри в життя,

Він – людина з великої літери

І. Дзюба

Хід уроку

1.                      Повідомлення теми, мети уроку

Вступне слово вчителя

Дивлюся на літературну карту Вінниччини, дивлюсь і радію, як щедро народжувала і плекала таланти рідна земля. У місті Вінниці, над Бугом-рікою народився Михайло Кооцюбинський, на немирівській землі «зійшла ясна зоря української літератури Марко Вовчок», щедра рахнівська земля дала нам Василя Стуса, а Зятківці – видатного фольклориста Гната Танцюру, мудру Явдоху Зуїху. Саме вони прославили гайсинську землю на всю Україну, на весь світ. У нас на Поділлі писав дотепні гуморески Степан Руданський, тут народилися Анатолій Свидницький, Яків Качура, «мандрівник далекої Півночі – Микола Трублаїні». Гордістю подолян є і Михайло Панасович Стельмах, автор прекрасних повістей про нелегкі дитячі і юнацькі роки хлопчаків і дівчаток, яких манили лебедині крила, пестили лагідні весни і годувала щедра земля.

На Вінниччині народилося, жило і творило багато видатних людей. Немає сумніву, що і молодші покоління були, є і будуть не менш талановитими. А славний перелік імен постійно зростатиме: писатиметься проза, творитиметься поезія…

Сьогодні ми зупинимося на поетичній творчості людини нелегкої долі Василя Омеляновича Забаштанського.

Як жити, коли не бачити білого світу, коли не можеш доторкнутися до пальцем до всього того, що миле, любе тобі? А він жив, бачив білий світ; відчував доторки його, та й ще й нас, зрячих, спонукав гостріше й чутливіше пізнавати все навколо.

Володимир Забаштанський став поетом. І поетом значним, не таки собі легкокрилим, а могутнім птахом. Дебютна збірочка В. Забаштанського «Наказ каменярів», яка вийшла в 1960 році, сколихнула київську літературну спільноту: в Україні з’явився   справжній поет. Земляки з Вінниччини не повірили, що отой хлопчина, котрий разом із ровесниками бігав босоніж брайлівськими стежками, став письменником.

З’являлися одна за одною книги справжнього майстра: «Віра в людину», «Крицею рядка», «Гранітні краплі», «Вага слова», «Жага життя», «Мужністю завдячую тобі», «Запах далини» (1986р, удостоєна найвищої нагороди – Державною премією імені Шевченка), «Треба стояти», «Браїлівські балади».

Великий Гейне радив: «щоб краще зрозуміти поета, треба відвідати його Батьківщину». У цій простій пораді – велика мудрість, бо, справді, хто краще повідає про митця, ніж його отча земля.

Тож давайте познайомимось із життєвими дорогами і творчістю В. Забаштанського, заглянемо в його творчу лабораторію, озвучимо його поезії.

2.                      Мотивація навчальної діяльності школярів.

Розглянемо план життя і творчості поета

1.               «Мені ніколи не забуть Вас, батьки…»
2.               «Уроки до півночі при каганці…» (Види Браілова, розповідь про П.І. Чайковського, звучить музика композитора).
3.               «А мене до Вас авто засапане притаскало в біле небуття бинтів…» (Мрії поета – повернутись до повноцінного життя. Кожен із вас має мрію, а щоб вона збулась, давайте присягнемо про те, що докладемо сил для її здійснення, а засвідчити це ви зможете, пов’язавши стрічку на кубку мрії, як це роблять учасники телепрограми «Танцюю для тебе».
4.               «В них мільйони є рук – з ними я не безрукий,

В них мільйони очей – з ними я не сліпий.»

5.               «Моя дружина Ольга Василівна Гордієвська – більше, ніж мій співавтор.»
6.               «Народжений, зрощений їхніми бурями

Ні, не можу сидіти скалічений я.»

7.               «Україно, молюся за тебе, за безсмертя молюся твоє.»

3.                      Актуалізація опорних знань.

1.               Виразне читання поезії В.Забаштанського «Віра в людину.»
2.               Що об’єднує цю поезію з віршем В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина.»

4.                      Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.               Виступи членів творчих груп.
2.               Виразне читання поезії «Молитва.» В.Забаштанського.
3.               Евристична бесіда:

•                   Провідні мотиви вірша (патріотичні, громадянські)
•                   Жанр твору (громадянська лірика, близька до пісні: анафора, повтори, мелодійність, паралелізм.)
•                   Образи твору.
•                   Які картини постають у вірші.
•                   Доберіть художні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору.
•                   Які почуття і роздуми викликала поезія?
•                   Визначте, які художні засоби вжив поет у даних рядках: «Україно, молюся за тебе» (анафора); вічне небо, нива золота, златоглава столиця (які асоціації викликало у Вас вживання даних епітетів?)
•                   Тема поезії, ідея.
•                   Зясуйте, які образи, на Вашу думку, є символами (символ (з грец. – знак) предмет або слово, що умовно виражає суть певного явища): мова божественна, врода калинова.
•                   Що об’єднує цих письменників:

М.Стельмах «Гуси-лебеді летять»

П.Тичина «Не бував я у Ваших краях»

Л.Українка «Красо України, Подолля»

В.Забаштанський «Молитва»

В.Мантак «Гайсинський вальс»

5.                      Закріплення знань, умінь, навичок.

 Складання сенканів

1-ий до біографії В.Забаштанського:

1.               В.Забаштанський.
2.               Мужній, сильний.
3.               Пише, складає, любить.
4.               З любовю до людей пише вірші.
5.               Поет.

2-ий до поезії Забаштанського:

1.               Поезія В.Забаштанського.
2.               Сильна, щира.
3.               Живе, прославляє, оспівує.
4.               Мене зворушують вірші В.Забаштанського.
5.               Лірик.

6.                      Підсумок уроку.

1.               Повідомлення учня про Параолімпійські ігри.
2.               Вправа «Мікрофон». Доповніть речення: «Мужність – це …», «Мені поезія В.Забаштанського запам’яталася тим, що …»
3.               Оцінювання.
4.               Заключне слово вчителя.

Отже, твори В.Забаштанського вчать нас стійкості і мужності, вірності і доброти, віри в людину. Слово – це його професія. І це його зобов’язувало. Він любив усіх: прагнув встигнути зробити багато. Ставив до себе такі ж вимоги, як і до інших, вимагав від себе за найвищим рахунком – треба! В розмові з Дзюбою казав: «Велика сила, може, більше, ніж, обдаровання, - вміння контролювати себе, твердо оцінювати, бути невдоволеним собою, багато від себе вимагати. Для багатьох стала критерієм кількість написаного. У мене єдиний критерій: наскільки воно справжнє, потрібне. У цих і падаєш, і підводишся, і втрачаєш себе, і знаходиш. У творчих муках головне: кому воно потрібне – те, що ти пишеш? Коли потрібне – це найвище щастя.

Мета у мене: написати таке, щоб людина взяла з собою. Взяла з собою – це взяла у пам'ять, у душу. Це, мабуть, головне – коли людина бере тебе з собою, радиться з тобою.

По ньому залишилися збірки поезій та спогади друзів. Саме в них поет увічнив себе і свій час, щиро привітавши незалежність своєї Вітчизни, яку він самовіддано любив.

7.                      Повідомлення домашнього завдання.

Написати твір на тему: «Поезії В.Забаштанського - невичерпне джерело людяності та мужності»