Урок "Література рідного краю. Лірична Зміївщина"

Тема. Література рідного краю. Лірична Зміївщина

Мета: Ознайомити учнів із поетичною спадщиною письменників рідного краю; учити учнів створювати усні повідомлення; розвивати уяву; виховувати почуття патріотизму та любові до рідного краю.

Обладнання: збірка «Поетична Зміївщина» Михайла Саяного, ілюстрації учнів до поезій.  

    Наш Зміїв буде жити

У зеленім квітчанні

Поки є на цім світі,

Ми, брати – зміївчани…

                                                                             Туманова Світлана «Наше місто»

Хід проведення:

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Що для вас є рідний край?
2. Створіть словесну картину рідного краю.
3. Як ви розумієте епіграф сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми ознайомимося з творчістю земляків, які оспівують Зміївський край.

Велично стоїть над Дінцем, біля Мжі

Це місто у нашій країні,

На щедрій своїй Солобожанській землі

Із славною назвою Зміїв!

                                           Бабич Юрій

Краєзнавці:

Зміївщина – легендарна земля, яка своєю історією сягає у глибину               XII століття. У літописах є  свідчення про те, що ще Ігор Новгород-Сіверський, вів боротьбу з половцями та мав підтримку в Зміївському городищі, який знаходивсь у басейні Сіверського Дінця.

 Літературознавці:

Недаремно у  вірші «Місту-ювіляру» Лідія Крилова пише:

І виринають в записах старих

Сторінки славні берегів донецьких,

Як Ігор Святославович водив

Полки в бої на зграї половецькі.

Крокує вже історія сама,

До нас події наближає ближче

Часів, коли Кіндратій Сулима

Тут заснував фортецю – городище.

 Краєзнавці:

         Так, саме у 1640 р. татари зруйнували вартове укріплення городища, але загін козаків, який очолював Кіндрат Сулима, розгромив їх, відновив укріплення та збудував фортецю. Тому цей рік вважається роком заснування Змієва.

Звідки ж така незвичайна назва міста? Існує кілька версій. За переказами, у навколишніх лісах і болотах жив багатоголовий Змій. Є ще версія, у якій згадується про невеличку річечку,

Літературознавці:

Олександр Давиденко в поезії «Розповідь про Зміїв» зазначає:

Колись – то Змійка тут текла

І назву міста принесла.

Здавна жили тут поселяни:

І скіфи, й половці, й слов’яни.

Краєзнавці:

Образ Змія можна побачити й на гербі нашого міста, ще  4 лютого                 1803 року Указом імператора Олександра I було затверджено герб Змієва.

Літературознавці:

Роздивляюся я

Дивний герб на долоні:

Золотом в’ється змія.

Мужність, мудрість – в змії,

А державність – в короні

розповідає у вірші «Наш герб – історія і честь» Тимченко Михайло.

Краєзнавці:

А ще славна наша Зміївщина героїчними подвигами козаків, які ніколи не здавалися. Щоб не потрапити в полон до царських військ, вони стрибали з Козачої гори.

Літературознавці:

Безверхий  Станіслав у поезії «Земля Зміївщини» про це писав:

Поглянь, подивися на гору Козачу,

Де край боронили колись козаки.

Їх славу, безсмертя, відвагу, удачу

Як спадок залишено нам на віки.

Краєзнавці:

Друга світова війна не оминула наш рідний край. 22 жовтня 1941-го року німецькі війська ввійшли до Змієва. Це був ще один прояв масового героїзму народу у боротьбі проти загарбників.

 Літературознавці:

Юрій Грабілін присвячує свої твори цій тематиці. Ось у поезії «Пам’ять серця» згадується про подвиг Широнінців:

Зроста пшениця в Таранівці,

На переораних полях,

Де зупинили згубу німців

Бійці Широніна в боях.

У вірші «Сімнадцять» поет розповідає про бої за село Бишкини:

Давно війна сховалася в безодні,

Та відгомін хвилює Бишкини:

Тут полягли за нас в землі холодній

Твої, Вітчизно, праведні сини.

Десь тут весною, в сорок другім році

(За свідченням донесень бойових)

Сімнадцять мужніх, витривалих хлопців

Ворожим танкам зупинили біг.

Згадує про спільну боротьбу українських та чеських воїнів проти фашистів за землю Зміївщини Давиденко Олександр у вірші «Розповідь про Зміїв»:

Проводячи нерівний бій

За Соколів та за Зміїв.

Друг Ярош! Довелось тобі

Лежати у сирій землі…

Краєзнавці:

Наш край славиться й сучасними відомими людьми. Наприклад, у Змієві народився  відомий льотчик-космонавт Ігор Вовк, який здійснив космічний політ у 1984 році

Літературознавці:

І сини відважні космос покоряють,

І в моря далеких водять кораблі.

Хай на твоїх схилах квіти розквітають,

Найрідніше місто на усій Землі

Так співається в пісні «Місто на Дінці» на слова Гребіник Ніни.

Краєзнавці:

А ще Зміївщина відома своїми живописними куточками. Хіба це не чудово, що почуття патріотизму починаються з любові до рідної природи, яку ми пізнаємо з дитинства? Саме Зміївщину називають «Другою Швейцарією».

Літературознавці:

«Швейцарія друга» її називають,

Казкова земля, тут річки та ліси,

Як матір, її зміївчани кохають,

Повік не забути такої краси.

Зазначає в поезії «Земля Зміївщини» Безверхий  Станіслав. Згадує поет і про цілющі властивості рідної землі в пісні «Слобожанщини дитина»:

Їдьте в Мохнач, це село,

З-під гори б’є джерело.

Хто легенду-воду п’є,

Дуже гарним завжди є.

 ІV. Підбиття підсумків

Учитель:

Багатою і щасливою є людина, яка відчуває свій зв'язок із рідним краєм.

Край шляхетних людей,

Слобожанщини край –

Моє щастя, Моя Батьківщина.

Край моєї любові,

Живи й розквітай,

Слався вічно, земля Зміївщини!

(Микола Ашитков «Слався вічно»)

 V. Домашнє завдання: Напишіть відгук на поезію письменника рідного краю