Урок літератури рідного краю: " Обряди та звичаї на Тернопіллі"

Андріївські вечорниці

( Інтер"єр відображує давнє українське село,оселю)

Україно!Чарівна моя нене, прекрасний куточку землі,солов"їна пісне! Ти прекрасна,але найбільше твоє багатство - народ.Народ чесний,трудолюбивий,нескорений,міцний,як граніт,співучий,дзвінкоголосий

Українці - то є назва славного народу,

Україна - то край славний аж по Чорне море,

Україна - то лан пишний,і степи,і гори,

І як мені Україну щиро не любити,

Мене неька по-вкраїнськи вчила говорити.

Коли надходили довгі зимові вечори,коли на небі з"являвся місяць,а зірки виблискували і падали,залишаючи по собі лиш раптовий спомин,у затишних і теплих сільських хатах веселилася молодь.Чи не від того пішло: грудень - гараздник,що не день,то празник.Особливо цікавими були забави на Андрія.

В старе гніздо лелеки повернули,

й знялись лелеченята над гніздом...

так і народ вертається в минуле,

поставивши майбутнє на крило.

Дівчина1.Ой,Катерино,куди поспішаєш?

Дівчина2. Та от мама послали до сусідки Одарки по решето.

Дівчина1 А я біжу до Оксани.Ти не забула,що дівчата збираються на вечорниці.Ні не забула,а в кого збираються?

Дівчина2. У хаті Наталки.Ти не барись.

У хаті пораються біля столу і печі господиня з кількома дівчатами.Заходять гості

Дівчина 1 Доброго здоров"я у вашій хаті.

Господиня Доброго здоров"я і вам,дівчата,проходьте.

Дівчина 2 Ми почули,що у вас сьогодні вечорниці,вирішили подивитися,бо ми перший раз.

Господиня.На Андрія кожного року в нас забавлянки.Тож тепер і ви будете приходити.Тітонько,а чому дівчата,коли заходили до хати,то кидали сім"ям у вікно?

Господиня А,то щоби скоріше віддалися.

А чому з вами хлопці не прийшли?Чи вони не знають,що ви тут?

Дівчина 3 Вони на дорозі,у мене хотіли корж відібрати.

Дівчина 4Вони знають що ми у вас,думаю не забаряться.

Господиня.А чи хочете свою долю знати?

Всі.Хочемо!

Господиня.Давайте Андрія попросимо.

Всі. Андрію,Андрію,на тебе ся надію.

Хочем долю свою знати,просим тя  допомагати.