Урок літератури в 11 класі "Трагічне життя і титанічна творчість О.П.Довженка. Теорія літератури: ознаки кіносценарію"

Наталія Антонівна Осатюк,

учитель української мови та літератури

гімназії № 2 м.Хмельницького

 

Урок української літератури

11 клас

 

 

Тема: Трагічне життя і титанічна творчість О.П.Довженка.
               Теорія літератури: ознаки кіносценарію

Мета:

• Ознайомити учнів з біографією письменника і неперевершеним талантом українського Мікеланджело в кінематографії.
• Дати уявлення про кіноповість.
• Вдосконалювати навики пошукової діяльності, самостійної роботи з додатковою літературою, вміння аргументовано відстоювати власну позицію.
• Виховувати прагнення стати самодостатньою особистістю.

Тип уроку: урок вивчення нового

 

 

Епіграф уроку:

Він лишився як дерево, що вічно цвіте, вічно плодоносить, як великий мислитель, який може стояти поряд із Сократом і Гомером.

                         А.Малишко

 

 

План уроку:

1. Сходження на голгофу слави. Трагічне життя О.П.Довженка:

•             дитячі роки О.Довженка, його славний родовід;
•             вчительська кар’єра;
•             дипломатична служба;
•             становлення таланту О.Довженка у 20 – 30 роки ХХ ст.;
•             О.Довженко і Друга світова війна;
•             повоєнне життя і творчість.

2. Неперевершений талант українського Мікеладжело в кінематографії. Еволюція світогляду митця.
3. Кіноповість як різновид повісті. Ознаки кіносценарію.

Хід уроку

 

І. Оголошення теми, мети, завдань, епіграфа уроку.

ІІ. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.

1. Розглядається перший пункт плану з використанням методу «Лекція за  участю учнів» (Додаток 1).

Учні розшифровують інформаційне гроно (представлене на слайді), опираючись на матеріал, підготовлений до уроку.

 

(Учні приходять на урок із заздалегідь підготовленими тезами, конспектами за темою уроку. Під час розшифровки інформаційного грона коротко занотовують у зошитах ту інформацію, якої у них не було.)

2. Учням пропонується сформулювати 2-3 основних положення із щойно почутого, а потім порівняти їх в парах.

 3. Учитель розкриває зміст другого пункту плану уроку, використовуючи метод «Керована лекція» (Додаток 2).  (Пояснення вчителя супроводжується слайдами)

 

План лекції вчителя:

1. Досконале поєднання дару письменника й режисера.
2. Еволюція світогляду митця:

• віра в ідеальний образ комунізму «першого» Довженка;
• три твори, в яких найяскравіше виявив себе «перший» Довженко;
• філософська інтерпретація становища України та естетика «другого» Довженка.

 

 

Твори, в яких найяскравіше виявив себе «перший» Довженко

 

 

 

Знакові кіноповісті

 

 

 

4.Учні обмінюються конспектами, перевіряють записи один одного щодо повноти і точності, задають питання один одному, а потім і вчителю щодо незрозумілих положень.

5. Перевірка засвоєння учнями матеріалу за допомогою відкритого тестування. (Запитання представлені на слайді).

 

 

6. Взаємоперевірка робіт. (Відповіді до запитань висвітлюються на слайді)

7.  Пояснення вчителем особливостей кіносценарію та кіноповісті. Попередня бесіда за питаннями:

• Як ви собі уявляєте процес створення фільму?
• Елементи яких видів мистецтва поєднує у собі кіномистецтво?
• Які із цих елементів є головними?

 

 

 

ІІІ. Підсумки уроку.

ІV. Домашнє завдання: вивчити відомості з теорії літератури; повторити тему «Довженко і Друга світова війна», «Композиція художнього твору»; прочитати оповідання О.Довженка періоду війни, визначити їх проблематику та особливості композиції (це завдання учні виконують по групах).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Метод «Лекція за участю учнів»

Це достатньо складний метод, який потребує від учителя чіткого розуміння мети його використання. Наприклад, П.Дж.Фредерік вказує, що даний варіант лекції дозволяє:

•  активізувати розумову та пізнавальну діяльність учнів;
•  створити умови для творчості і самостійності учнів;
•  надавати учням можливість стати головним суб’єктом навчання. Учитель може відкривати нове для себе, слухаючи учнів, а вони, у свою чергу, беруть активну участь не тільки в лекції, але і в її створенні;
•  побачити різноманітність думок і уявлень про тему лекції й організувати роботу з її створення;
•  залучати учнів з різним рівнем підготовки з певного предмета, організувати роботу з їхнім досвідом і знаннями.

Родзинка цього виду лекції і полягає в реалізації останнього завдання.

Підготовка до лекції починається на попередньому уроці і потребує 20 – 25 хвилин. Викладач оголошує тему лекції, потім зауважує, що в нього ще не повністю готовий план лекції і пропонує учням взяти участь у його розробці. Він пропонує учням на окремому аркуші паперу записати по одному питанню, яке бажано, на їх думку, розглянути під час лекції.

Потім учитель просить учнів по черзі підійти до дошки, прочитати свої записи і прикріпити аркуші на дошку. Аркуші, близькі за змістом, розміщують поряд. Таким чином створюються кілька груп аркушів, і кожна група буде об’єднана спільним змістом. Учитель може також записати і повісити свої аркуші з пропозиціями.

 Після того, як усі аркуші будуть розміщені на дошці, педагог пропонує структурувати групи карток у певній послідовності і дати кожній групі назву, формулюючи її як пункт лекції.  Для цього педагог може взяти на себе роль фасилітатора дискусії з класом протягом 10 – 12 хвилин. Можна замість цього організувати роботу малих груп, які візьмуть на себе розробку варіантів плану лекції протягом 5 – 10 хвилин з наступною презентацією їхньої роботи. Потім підводиться загальний підсумок роботи всіх груп, результатом чого є сформульований спільний  план лекції.

На наступному уроці вчитель читає лекцію, побудовану за виробленим всіма учнями планом, або вчитель може попросити учнів підготувати виклад частини матеріалу (зазвичай це потребує додаткової зустрічі з учнями і погодження змісту).

У  зміст такої лекції органічно можуть вплітатися інші види інтеракцій, наприклад, гронування. Гронування є стратегією навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Вона націлена, передусім, на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями. Це нелінійна форма мислення, яка подібна до принципу роботи нашого мозку. Гронування може бути використане як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії. Його можна використовувати для стимулювання мислення тоді, коли тема ще недостатньо вивчена. Воно також може бути використана для підбиття підсумків вивченого, як спосіб побудови нових зв’язків чи як спосіб графічного зображення нових уявлень. Це різновид роботи з письма, який може стати потужним інструментом для залучення до процесу письма учнів, неохочих писати. Гронування – це стратегія, яка допомагає тому, хто пише, краще зрозуміти самого себе, свої знання, переконання щодо теми. Оскільки асоціювання являє собою письмовий вид діяльності, воно може прояснити авторові поняття та зв’язки, які він до цього міг не усвідомлювати.

Етапи гронування є простими і дуже добре запам’ятовуються:

•  Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша паперу, на слайді, на дошці або на будь-якій іншій поверхні для письма.
•  Починайте записувати слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми.
•  Коли всі ідеї записані на папері, починайте встановлювати  там, де це можливо, зв’язки між поняттями.
• Пишіть стільки ідей, скільки дозволить час, або ж доки всі вони не будуть вичерпані.

 

Додаток 2

Метод «Керована лекція»

 

Цей метод дозволяє:

•  викласти новий матеріал;
•  навчити учнів вибірково підходити до інформації, виділяти головне;
•  активізувати діяльність учнів під час викладу нового матеріалу.

При підготовці лекції учитель має розподілити навчальний матеріал на логічно завершені частини. Виклад однієї частини матеріалу не має перевищувати 5 хвилин. Процедура викладу може тривати 25 – 30 хвилин і складатись з кількох частин: вступної, основної і заключної.

Вступна частина містить: оголошення вчителем теми, плану лекції, пояснення учням алгоритму діяльності на уроці. Педагог просить учнів уважно слухати і виділяти головне в його розповіді, не записуючи в зошит.

Основна частина: учитель викладає першу частину матеріалу. Можливе використання наочних посібників і технічних засобів навчання залежно від теми заняття. Учні слухають його і не роблять ніяких записів. Після 5 хвилин викладу педагог зупиняється і пропонує їм записати основні положення з його розповіді. Це займає 3 – 4 (5 – 10) хвилин. Потім продовжується виклад. Така процедура може повторюватись кілька разів.

Заключна частина: протягом решти часу на уроці організовується робота учнів у малих групах або парах з метою повторення матеріалу лекції і корегування записів. Потім засвоєння може перевірятись за допомогою тестів, фронтальної бесіди, порівняння їх з текстом підручника тощо.