Урок "Братовбивство як вияв моральної деградації людини (за повістю О.Кобилянської "Земля").

Тема. Братовбивство як вияв моральної деградації людини ( за повістю О. Кобилянської „Земля”).

Мета: докладно висвітлити проблематику повісті; дати характеристику основним образам-персонажам, розкрити їх психологічну глибину; формувати в учнів здатність до критичного мислення, особистого ставлення до поведінки та вчинків головних героїв;  виховувати любов та повагу до батьків, рідних людей, праці на землі.

Обладнання: портрет О.Кобилянської, опорні схеми, порівняльна таблиця, ілюстрації до тексту, повість „Земля”.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

 

   Хід уроку

 

          Кругом нас знаходиться якась

      безодня…але тут, у наших

серцях, вона найглибша

Юнас Лі.

I. Створення емоційного настрою

   (Звучить сумна гуцульська мелодія-супровід)

 

 Слово вчителя (учитель читає кульмінацію повісті (розділXIX)

 … Марійка стояла в полудневій порі коло столу і завивала саме в якусь хустку горнець із борщем і кулешем, що недавно зварила хлопцям. Михайло або Сава мали прийти й узяти їду в бурдей. Вона спішила сьогодні. Її ожидала різна праця.

      Була лише в сорочці, обперезана барвним поясом, без рушника на голові, і з своїм сивим розпатланим волоссям виглядала дико. Не мала нині навіть часу пригладити волосся та закинути яку хустку на голову.

 Надворі забрехала собака. За пару хвиль відтворилися двері й на порозі станув старий Онуфрій Лопата.

   - Дай, боже, добрий день, Маріє!

   -  Дай, боже, й вам, бадіко! Ступайте ближче!

    Він не йшов далі. Станувши на порозі, глядів мовчки хвилю на неї. Відтак спитав:

     - Маріє, де ваш Михайло?

     - В бурдею! Я от жду на нього або на Саву, аби прийшли та взяли собі їду.

      Погляд старого облетів цілу хату, відтак спинився на Марії. На його лиці був дивний вираз.

   - В бурдею, кажете?

   -  Ая!

  Він сплюнув.

   - Ая, в бурдею! – відповів. -  Він лежить застрілений в „ сусіднім” лісі, ідіть туди та й заберіть собі його!

          Вона повернула до нього свою розбурхану голову за ним і витріщилася на нього затуманено…

        Він повторив свої слова:

     -  Ващ Михайло лежить застрілений в „сусідньому” лісі, ідіть та й візьміть собі його!

      Тепер зрозуміла його. Не звертаючи з нього очей, ба витріщившися на нього з найбільшою увагою, повела нараз собі руки цілком звільна до голови, зарила пальці в волоссяй почала кричати.

     Кричала так страшно, мов звір, і, кричачи, вилетіла надвір…

 

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

    (Учитель зачитує Біблійну розповідь про Каїна і Авеля).

 

 Отже, тема уроку: „Братовбивство як вияв моральної деградації людини”.

На дошці записані проблемні питання, які ми сьогодні спробуємо вирішити:

 

• Чи дійсно земля є причиною братовбивства?

- Чи можна виправдати злочин, що стався під  тиском обставин?

 

III. Робота з текстом

   Повість О. Кобилянської –– соціально-психологічна; річ безжалісно викривальна, стала річчю високопоетичною, потужно ліричною. Це поєднання досить рідкісне і „нелегке для художника”. 

     -А що означає поняття „психологізм в літературі”?

(Відповіді учнів).

  Вчитель. Задум повісті народився від глибокого внутрішнього болю, що його викликало братовбивство як наслідок відступництва від законів народної етики, зневажання загальнолюдських цінностей, усталених віками. Письменниця ніби застерігає світ: „Люди, схаменіться! Так не повинно бути, так не можна!”

 

Сцена слідства (інсценізація)

 

Автор. Другого дня над’їхала комісія. Оглянули мертвого і сконстатували – скритоубивство.

Суддя. Вистріл був уцілений зблизька. Михайло зрубував, схилений, кілля, а  убійця стрілив до нього ззаду, цілком зблизька. Куля застряла глибоко в легких, одначе, коли б мав зараз поміч, міг би бути врятований, а так загиб через велику втрату крові. Очевидно, волікся якийсь кусень від нещасного місця, кликав, може, й помочі, але що ніхто не з’являвся, повалився й загинув.

Автор. Івоніка сидів під час слідства, як камінь, коло мертвого. Ні одна сльоза не заблисла в його очах. Він згадував Михайла, а з ним і життя своє.

 

            (Лунає весільна мелодія)

Івоніка і Докія. Докійко…кумко…всі нині веселі, але ніхто не знає, що там у моєму серці діється!.. Ви знаєте, що я нічого іншого в світі не бажав собі, як вашу Парасинку для мого Михайла. Вона буде така, як ви! Добра й чесна газдиня.

Докія. Ви журитеся, що не дістанете невістки, бадіко? Не журіться! Нема,  відай, у селі такої, що не хотіла би вашого Михайла. По всіх селах навкруги немає йому пари -  такий працьовитий, чесний та добрий.

Івоніка. А зрештою… пощо чоловік живе? Не на те, аби робив, Докійко, день і ніч тяжко робив?.. Як я замкну колись очі, то хочу, аби моя земля перейшла в робочі руки. Я її не вкрав і не придбав оманою. Я і моя Марійка – ми обоє доробилися її, оцими нашими руками доробляли її… Вона підпливла нашою кров’ю і нашим потом. Кожна грудка, кожен ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!

 

Івоніка… Це було того мрячного дня по обіді. Я вертав саме з міста, ходив у банк. У малій торбинці ніс Михайлові красні яблучка і білий хлібець, і білі свічки до церкви. Завтра ж свято Михайла треба піти до церкви. Мене тягнуло додому, я ні разу не спічнув дорогою, хоч дуже втомився. Якась глуха тривога гнала мене вперед і думка, аби лише якнайскоріше добитися додому. Нарешті, вступив у село. Моя хата чомусь мертвецьки глянула на мене. Двері сінні стояли широко відтворені, з них била темінь. Мені тепер не хотілося туди ступати. Волів піти просто до бурдея, до Михайла. Раптом увага впала на сусідній ліс. Щось відділилося з ніжно-сивої тканини імли. Що це, мої воли? Бурі?

Автор. Очевидно, везли щось… Вдарило його щось іззаду в плечі так сильно, що він мало не впав. Швидше, швидше туди. Глянув. На возі лежав білий-біліський його син.

Івоніка. Він неживий! „ Де Сава?” – щось спичаком майнуло в його голові.

Автор. Всі оглянулися. Сави не було.

            Опустив голову на груди й не сказав більше ні слова. Його лице пожовкло, уста задубіли, а серце неначе стихло”.

 

Вчитель. Витоки наших вчинків – у душах. Саме цю думку підтверджує О. Кобилянська епіграфом до повісті, запозиченим із твору норвезького романіста Юнаса Лі. Отже, центр уваги письменниці – не безодня навколо нас, а серце людини.

 

 

   

- Пригадайте сцену на суді (розділ XXIV). Чому і Марійка, й Івоніка захищають Саву від тюрми?

(Відповіді учнів).

 

 - Чи знали люди, хто вбив Михайла? Чому мовчали?

 (Відповіді учнів).

 

-  Як ви розцінюєте таке ставлення до злочину?

(Відповіді учнів).

 

Вчитель О.Кобилянська поступово, крок за кроком, показує цілковиту залежність селян від землі, яка сама по собі щедра й багата. Село змальовано письменницею в морально-етичній площині. Сталась трагедія в родині чесного хлібороба – брат убив брата. Причина злочину – земля! Це вразило не лише авторку твору, односельців, а й читача. Подія примусила аналізувати, давати відповіді на запитання: чому?

 

   Перш ніж відповісти на це нелегке питання, спробуймо з’ясувати:

  - Що є головною метою в житті селян?

 (Відповіді учнів).

 

- Чи можна засуджувати або звинувачувати селянство в такому фанатичному ставленні до землі? Чому?

(Відповіді учнів).

 

Вчитель. Письменниця через ставлення до землі показала різні характери, різний ступінь свідомості тогочасного селянства. О. Кобилянська поглиблює ідею про те, що не тільки селянин, а й взагалі людина перебуває під владою землі, причому влада ця має два різновиди: духовний і матеріальний. Аби жити із землі, успішно господарювати на ній, селянин має прийняти її закони. Які саме?

 

(Учні самостійно визначають „закони землі”, а потім записують їх в зошити:

1. Любов до землі.

2. Необхідність керуватися і знаннями, і вірою.

3. Життя – це найвища краса і самоцінність.

4. Сумлінна праця – священний моральний обов’язок, єдиний засіб і виправдання буття людини.)

 

 - Хто з героїв твору живе за цими законами? Доведіть свою думку, спираючись на цитати з тексту.

(Відповіді учнів).

 

Вчитель. Страшенна духовна катастрофа настає тоді,  коли людина цілком зрікається влади землі над собою, пориває з нею зв’язок. Тоді вона пориває і з мораллю, губить совість (здатність розрізняти добро і зло), витісняє Бога зі своєї душі. Такою людиною виступає в повісті Сава. Властиво, він повторює комплекс Каїна.

 

 - Заповніть таблицю, добираючи відповідні цитати з тексту

 

Спільне в житті Михайла і Сави
Відмінне в житті двох братів

 

- Які почуття керують вчинками і помислами Сави? Чи не винні у цьому батьки? Чи однакове було ставлення Івоніки і Марійки до обох синів? Наведіть приклади з тексту.

(Відповіді учнів).

 

  - Що є головною метою життя Сави?

(Відповіді учнів).

 

  - Куди ж веде така настанова цілковитої свободи і незалежності від усього – батьків, дому, землі, людей?

(Відповіді учнів).

 

Вчитель. Зрікаючись влади землі, а значить влади любові над собою, Сава прагнув вибороти абсолютну свободу, а знайшов абсолютну неволю, втратив здатність володіти собою. Пригадуєте, як під час весняної оранки парубок, побачивши зайця, тут же убив його грудкою, а потім викинув геть? На батькове питання: „Пощо ти вбив зайця?” – не міг нічого відповісти, бо „ в дійсності не знав, пощо вбив його; якесь „щось” у нім приказало йому те вчинити”.

     Значить, не жадоба землі – причина братовбивства, а, навпаки, зречення влади землі. На погрозу позбавити його спадку Сава якось відповідає: „Чи я жадаю від вас землі?.. Я не жадаю від вас ані крихти землі! Держіться вашої землі, а я зроблю, що мені схочеться!”

    Отже, не земля, а оте „щось”, що „приказало” Саві вбити зайця, підштовхнуло його і до братовбивста.

 

  - Чи можна назвати Саву блудним сином? Підберіть спільнокореневі слова до слова „блудний”.

 

 Словникова робота:

Блудний – блудити, блуд, заблудитись.

Заблудитись – загубити правильний шлях.

 

   Отже, блудний син – це не тільки той, хто кинув рідний дім, батьків. Це людина, яка заблудилась у житті.

 - А що означає втратити дім, заблудитись у житті?

(Відповіді учнів).

 

Вчитель. Дійсно, заблудитись у житті означає порушити моральні заповіді, зрадити ближніх, втратити сенс життя, заплямувати совість.

Блудний син, розтративши маєток, впадає у злидні Чи не так і душа легше впадає у злидні і голод, коли ми заблудились у житті?

 

 - А що в такому разі означає „повернутись додому”?

(Відповіді учнів).

 

- Чи „повернувся додому” в цьому значенні Сава? Чи відчував він муки совісті? Чи визнав свої помилки? Чи просив вибачення? 

(Відповіді учнів).

 

Вчитель. В епілозі твору видно духовну смерть братовбивці. Пристрасний потяг до Рахіри  минув, бо тепер, після законного одруження, це вже не гріх, не долання заборони; батьки, люди загалом відсахнулися від нього. А головне – сам він „не має спокою”, „ ходить, як зблуджений”, тобто відчуває смерть своєї душі, а відтак і безцільність свого існування. 

 

 - Які ж істини проголошує О.Кобилянська?

(Відповіді учнів).

    Отже, проаналізувавши життєві ідеали героїв твору, накреслимо опорні схеми:               

 

 

 

Бог

 

 

 

 

Спільне духовне життя                     любов           

    

 

 

 

добро     милосердя

негідні вчинки

 

  жорстокістьненависть

 

заздрість

 

 

- То яка ж ти, земле? Руйнівна сила чи добротворча? 

(Відповіді учнів).

 

 - Як ви розумієте слова Івоніки про те, що земля має переходити в порядні руки?

(Відповіді учнів).

 

  - Який же висновок можна зробити, осмисливши цей прекрасний твір?   

( Відповіді учнів).

 

Слово вчителя Серед наших сучасників, що виросли приблизно в однакових умовах, є люди високопорядні і мерзотники, чесні і підлі, альтруїсти і людиновбивці (не за землю, а за гроші, мобільний телефон тощо).               „Земля” сповнена тривогами за моральність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю українського села.

 

IV. Закріплення матеріалу

  Інтерактивна вправа – „Незакінчене речення”

  Продовжіть речення:

 1. О. Кобилянська звернулась до теми влади землі над селянином, тому що… 

 2. У цьому творі виявилось новаторство письменниці у художньому дослідженні порушеної проблеми. По-перше,…

 3. Психологізм твору полягає у…

V. Домашнє завдання: „Вибери сам”

 

Для високого рівня:

  Прокоментувати слова І.Франка, висловивши при цьому своє розуміння проблеми: „Сила землі для селянина така велика, що вона не випускає його від колиски аж до самої могили, формуючи його характер і світогляд” (письмово).

Для достатнього рівня:

 Провести паралель між повістю О.Кобилянської „Земля” та іншими відомими вам творами, де порушується визначена проблема, скласти плани порівняльної характеристики основних персонажів.             

 

Для середнього рівня:

 Скласти міні-твір на тему: „Яке враження справила на мене „ Земля”

О. Кобилянської”.

 

Для початкового рівня:

Переказувати епізоди твору, які вразили найбільше (усно).