Урок "Золота симфонія осені в поезії письменників Закарпаття"

                       

 

 

 

                                      

                                    Міністерство  освіти  і  науки  України

 

                              ТУР’Я – РЕМЕТІВСЬКА  ЗОШ  І – ІІІ  СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

                             ЛІТЕРАТУРА  РІДНОГО  КРАЮ

 

 

                             ЗОЛОТА  СИМФОНІЯ  ОСЕНІ

                             В  ПОЕЗІЇ  ПИСЬМЕННИКІВ

                                           ЗАКАРПАТТЯ

 

                         УРОК – ЗУСТРІЧ  ІЗ  ПРЕКРАСНИМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         УЧИТЕЛЬ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ  І  ЛІТЕРАТУРИ

                                                                          МЕГЕЛА  АНТОНІНА  ІВАНІВНА

       Опорний план-конспекту уроку

             ЗОЛОТА СИМФОНІЯ ОСЕНІ В ПОЕЗІЇ ПИСЬМЕННИКІВ ЗАКАРПАТТЯ

Проблемне питання: Як досягти гармонії внутрішнього світу людини із природою?

 

Блок 4    «Перші паростки»              Творчість              учнів                на            осінню          тематику

 

Блок 1            Пейзажна лірика Ставлення людини до природи – це мірило людської моралі. Збереження фауни і флори рідного краю залежить від нас, від нашої совісті. Дуже важливо виховати кожному в собі таку мораль, бо справжня любов до природи повинна бути не лише споглядальною, а й активною, діючою, спрямованою на захист і примноження багатств рідного краю.

 

Блок 2   Інтимна лірика  Кохання окрилює людину, надихає її на творчість. Не завжди воно приносить блаженство, а може завдавати і душевного болю. Тому і кольори у коханні різні: від яскраво-червоних до приглушено-сірих.

 

Висновок. Природа – це краса. А краса виховує чутливість душі, збагачує людину духовно. Отже,          якщо людина буде працювати над собою, самовдосконалюватись, дбати про чистоту і красу своєї душі, дотримуватись норм народної етнопедагогіки, християнської моралі, то вона досягне гармонії свого внутрішнього світу із природою.

 

Блок 3    Філософська лірика  Людина – вінець земного творіння. Вона має бути гармонійно-розвиненою особистістю, розвивати свій внутрішній світ, об’єктивно оцінювати своє місце в суспільстві, одним словом, жити у гармонії із собою та світом, уміти відчувати прекрасне в ньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАУКОВІ                                                         «Панна-осінь очима художників рідного села» ДОСЛІДЖЕННЯ                                             «Осінні мелодії закарпатських композиторів» УЧНІВ                                                              «Осіння тематика в поезіях закарпатських письменників»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 Тема:                Золота симфонія осені в поезії

                          письменників Закарпаття.

 

Мета:                   розкрити поетичну красу доробку закарпатських                            письменників, передати через художнє слово важливість гармонії внутрішнього світу людини із зовнішнім, із природою;  розвивати навики виразного читання;  виховувати потяг до краси, розвивати інтерес до літератури рідного краю.

 

Тип уроку:                 модульно-розвивальний.

Форма

проведення:               урок-зустріч із прекрасним.

 

Обладнання:              поетичні збірки письменників Закарпаття, словники, навчальний посібник С. Жупанина «Верховиночка», антологія «Закарпатська поезія ХХ століття», картини місцевих художників.

 

                                    Хід уроку

І. Установчо-мотиваційна бесіда.

 

                                                                 Що є життя? Коротка мить.

Яке його надбання?

Красою душу напоїть

І, не вагаючись, прожить

Хвилину раювання.

                        М. Вороний

Вступне слово вчителя. Закарпаття – один із найчарівніших куточків нашої мальовничої України. Дорогий він нашому серцю ще й тому, що це – наша батьківщина, край, де ми народилися, ростемо. Тут живуть наші рідні, знайомі. Називають ще Закарпаття «срібною землею», бо має воно багатовікову історію і культуру. А такої дивовижно-казкової природи нема ніде. Хто хоч раз побував на Закарпатті, бачив предковічні зелені ліси, сині гори, безкраї полонини, дзвінкі потоки, того назавжди зачарує незвичайна краса.

 

 

 

Наш край  вабив  до  себе  багатьох  митців, вражав  загадковістю, надихав  на  творчість. Цим, напевно, і  пояснюється  поетична  самобутність  літературного  Закарпаття.

( Учитель  представляє  учням  антологію  поезій  Закарпаття, навчальний  посібник  С. Жупанина  «Верховина» )

 

- Як, на  вашу  думку, можна  передати  красу  рідного       краю? Які засоби  можна  виконати? ( Слово, музику, барви )

Так, справді. Бо  чи  є  на  світі  мова, виразніша  за  музику, поезію, живопис? Чарівна  мелодія  музики, пензля  чи  слова  діє  на  людину  магічно, проникаючи  в  найпотаємніший  закуток  людської  душі. Особливу  силу  має  слово  поетичне, золотий  сплав  думки, почуття  і  фантазії  талановитого  лірика. У  лексичному  вжитку  майже  кожної  людини   є  слово  «ліричний».

• Назвіть  синоніми  до  нього? ( поетичний, схвильований, емоційний, задушевний ).
• Коли  ми  кажемо  про  людину – «лірична  душа», то  що  маємо  на  увазі? (Так називають людину, яка багата на почуття, здатна пройнятися красою музики, живопису, поезію, яка готова розділити чуже горе і щастя).

Ці риси властиві натурам витонченим, інтелігентним, гармонійно-розвиненим.

Давайте звернемося до нашого словника термінів і повторимо значення слів, якими сьогодні будемо оперувати.

(На дошці записано такі слова)

Симонія – співзвуччя.

Пейзаж – зображення картин природи чи якоїсь місцевості

Поезія – словесна художня творчість; щось піднесене, ніжне і витончене.

Музика – мистецтво, у якому переживання, настрої, ідеї виражаються в  сполучені ритмічно організованих звуків і тонів.

Гармонія – ідеальність, співзвуччя, краса тощо.

Краса – те, що гарне у фізичному і моральному відношенні.

 

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми будемо знайомитися із літературою рідного краю. Тема уроку: «Золота симфонія осені у поезії письменників Закарпаття».

• Чи любите ви поезію? Аргументуйте свою відповідь.
• Як ви розумієте вислови «проза життя», «поезія життя»?

(запишіть у зошити тему, епіграф).

 

 

 

Поезія існувала й існуватиме вічно, потрібно лише навчитися розуміти її, відчути, «побачити». Отже, сьогодні ми спробуємо розкрити поетичну красу… (формулює мету).

Якщо творчо підійдемо до висвітлення теми уроку, то обов’язково зустрінемось із прекрасним (зачитує епіграф).

Проблемне питання уроку: як досягти гармонії внутрішнього світу людини із природою? (записати).

Учитель. А запросити вас на зустріч із прекрасним я б хотіла словами закарпатського письменника В. Вовчка, який побував у нашому селі якраз у цю прекрасну пору року – восени. Він був враженим розмаїттям осінніх кольорів, зачарований піснями хору, який тоді діяв у нашому селі. Все це так вплинуло на чуттєву душу поета, що вилилося в такі поетичні рядки:

Сині гори кучеряві димка огорта.

Між горами, як в колисці,

Тур’я – Ремета.

 

Хто не чув пісень гарячих, друзі молоді,

Приїжджайте та почуйте в Тур’я – Реметі.

 

А хто з Вас ще не бачив осінь золоту,

Подивіться, приїжджайте в Тур’я – Ремету.

У бесіді з учнями вчитель з’ясовує завдання, які задовго до уроку були поставлені перед учнями:

1) дібрати і вивчити поезію закарпатського письменника, творчо підійти до її прочитання;

2) творча група – літературознавець, мистецтвознавець, музикознавець – мала зробити невеличкі дослідження («Осіння тематика в поезіях закарпатських письменників», «Панна-осінь очима закарпатських композиторів»);

3) представлення власних поетичних спроб на осінню тематику.

 

ІІ. Чуттєво-естетичний момент.

 

• Чим прекрасна осінь?
• Із чим у вас асоціюється осінь? (теплом, дощами, старістю, сумом, втраченим коханням, чарівністю природи);
• А якого кольору слово «осінь»? Чому? Об мотивуйте.

 

 

 

 

• Які почуття, який настрій вона викликає?
• А як вона виглядає?

 

Учитель. А може так?

( У клас заходить дівчина-осінь )

Учитель.  Чим «пахне» осінь?

Осінь.(читає вірш під мелодію)

Снопиком золотого колосся в коморі.

Вечірнім, в якому згорає минуле літо

Свіжозораною ріллею поля, що йде на спочинок.

Букетом кленового листя, подарованим тобою.

 

Учитель. А ще чим?

 

Осінь.             Сріблястою павутинкою лагідного  бабиного  літа.

                        Пахучими  кетягами  солодкого  винограду в коморі.

                        Синіми  очима  терпкого  терну  на  узліссі.

                        Кленовим  намистом  прадавнього осіннього лісу.

                       Брунатними  кульками  каштанів.

                       Ниточкою  сушених  грибів  на  кухні.

                      Прозорими  скибочками айвового  варення.

                      Низанкою  мокрих  горобців  за  вікном.

                     Бісером  дощових  краплинок…

Учитель.  Продовжіть  асоціативний  ланцюжок.

 

ІІІ. Системно – узагальнююча  робота.

 

Учитель.   Тож  яка вона, осінь, очима  художників, композиторів, поетів? Ми знаємо, що зовнішній світ сприймається через внутрішній світ людини, створюються враження, що реалізуються у письменників – у  думках-словах, у композиторів – у звуках, художників – у барвах.

 

 

 

С В І Т

(явища                          ВНУТРІШНІЙ               ВРАЖЕННЯ

навколишньої              СВІТ  МИТЦЯ

дійсності)

 

 

                                            СЛОВА              ЗВУКИ          БАРВИ

 

 

 

Ми  не  ставимо собі сьогодні за мету робити ідейно-художній аналіз поезій про  природу. Хай зараз  прозвучать ліричні рядочки. Отож, відчинимо двері  прекрасному.

(Учні  творчо  підходять  до порядковості читання поезій, виробивши струнку композицію, врахувавши тематику, жанр.)

 

Блок 1.  пейзажна  лірика. (читають  2-3 вірші)

«Золота  осінь» С. Черкасенко

«Пожежа»  С. Бобела

«Осіння  мелодія»  І. Петровій

«Плеще  в  долоні  діброва»  А. Патрус-Карпатський

«Осіння  пожежа»  С. Жупанин

 

Оживіть  текст. Які  звуки  ви  чуєте? Які  аромати  відчуваєте?

Учитель. Вдивляючись  у чарівні барви осені, вслухаючись у мелодію  звуків, поет  проймався світлим і радісним настроєм, мовби торкався серцем лісової казки. Десь у глибині серця народжувалися чудові поетичні рядочки. Слухаючи поезії, заповніть емоційно-образну таблицю.

 

Емоції	Образи
ніжність смуток радість …	- заплакана осінь - осінні квіти спалюють себе - … - …

 

(продовжують читати пейзажну лірику).

«Осінь»  М. Носа

«Ескіз»  В. Пічкар

«Осінь»  Ю. Боршош-Кум’ятський

«Осінній листок»  М. Рішко

 

Учитель.  Як  людина має ставитися до природи?

 

ВИСНОВОК. Ставлення людини до природи – це мірило людської моралі. Збереження фауни і флори рідного краю залежить від нас, людей, від нашої совісті. Дуже важливо виховати кожному в собі таку мораль, бо справжня любов до природи повинна бути не лише споглядальною, а й активною,

 

діючою, спрямованою на захист і примноження багатств рідного краю.

 

Учитель.  Стояв поет на лісовій галявині, серед квітів і трав, залитих лагідним осіннім сонцем, і не міг надивитися на красу, наслухатися співу пташок, дзюрчання струмка, шелесту вітру. І тоді здавалося йому, що сонце, вітер, дерева, трави – все ніби грає прекрасну мелодію лісів і полів. А був він закоханий. Так, саме закохана людина тонко відчуває прекрасне, може чути музику рідної землі.

 

Блок 2. Інтимна лірика.

«Падолист» М. Носа

«Щаслива мить» М. Вайдич-Андрусь

«Вже хмари» М. Вайдич-Андрусь

!Тур’янська осінь» (пісня на слова Драгомерецького)

«Осінь» М. Носа (пісня) та ін.

«Я на тебе, хмільного, спущу сарабанду дощу…» Т. Кобаль

 

Учитель. А зараз, слухаючи поезії інтимної лірики, зробіть психограмний аналіз тексту  (учні «підбирають» кольори, відтінки до кожної поезії і записують).

Учитель. Якого кольору кохання? (учні зачитують).

 

ВИСНОВОК. Кохання окрилює людину, надихає її на творчість. Не завжди воно приносить блаженство, а може завдати і душевного болю. Тому і кольори у коханні різні: від яскраво-червоних до приглушено сірих.

 

Блок 3. Філософська лірика. Закарпатські поети у закарпатській ліриці порушують глибокі проблеми людства: люди і світ, людина і природа, мистецтво і життя, гармонія людини, її внутрішнього «я» із природою і Всесвітом.

(Учні читають поезії).

«Осінні роси» В. Вовчок

«Осіння музика»  М. Вайдич-Андрусь

«Плаче небо» М. Вайдич-Андрусь

«Метаморфози» І. Петровій

«Осінь» В. Ладижець

«Осінні акварелі» Ю. Боршош-Кум’ятський

«Осінні замальовки» М. Нейметі

 

 

 

«Весна вражає» С. Сорока

«Краплиною суму на землю впаду» збірка М. Пак-Салай

«Сентябрьская птица» Л. Кудрявська

 

ВИСНОВОК. Людина – вінець земного творіння. Вона має бути гармонійно-розвиненою особистістю, розвивати свій внутрішній світ, об’ективно оцінювати своє місце в суспільстві, одним словом, жити у гармонії із собою та світом, уміти відчувати прекрасне в ньому.

 

Блок 4  «Перші паростки»  - так назвемо ми цей етап нашої зустрічі з прекрасним.

(Учитель представляє класу поетів-початківців, які спробували розкрити тему осені у своїх поезіях. Учні презентують свої поетичні твори).

 

Учитель. Які ваші враження від почутих поезій?

(Учні роблять усні відгуки).

 

ІV. Контрольно – рефлексивний метод.

 

Учитель. Не пам’ятаю, хто про сприйняття творів живопису сказав, що мистецтво – це не те, що намальоване на картині, а те, що відбувається під впливом намальованого у душі людини.

А зараз наша творча група поділиться своїми невеликими науковими дослідженнями.

 

Відгук мистецтво знавця: «Панна-осінь очима художників рідного села». (Робить аналіз картин художників та ілюстрацій).

 

Відгук музикознавця: «Осінні мелодії закарпатських композиторів».

 

Відгук літературознавця: «Осіння тематика в поезіях закарпатських письменників».

 

                          З А П И Т А Н НЯ  Д О  У Ч Н І В .

- Які думки і почуття виникали у вас, коли ви слухали поезію письменників із Закарпаття?

- Який він, ліричний герой закарпатських поезії?

 

 

• Що об’єднує всі ці твори?
• Чиї поезії найбільше припали до душі?
• Визначте, чиє прочитання вірша напам’ять було найкращим і чому?
• Що нового ви взяли для себе із сьогоднішнього уроку?

 

Учитель. Давайте спробуємо зробити висновок із сказаного і відповісти на проблемне запитання: як досягти гармонії внутрішнього світу людини із природою?

 

(Природа – це краса. А краса виховує чутливість душі, збагачує людину духовно. Отже, якщо людина буде працювати над собою, самовдосконалюватись, дбати про чистоту і красу своєї душі, дотримуватись норм народної етнопедагогіки, християнської моралі, то вона досягне гармонії свого внутрішнього світу із природою)

.

V. Оцінювання. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Симфонія осінню природи»

 

VІ. Заключне слово учителя.

  Наша батьківщина прекрасна і варта того, щоб її оспівували у піснях, віршах, увіковічнювали на полотнах. Честь і слава талановитим митцям Закарпаття, які творять цю благородну пам’ять для прийдешніх поколінь. А ми маємо вчитися тонко сприймати прекрасне, тобто музику, живопис, поезію, вивчати і знати літературу рідного краю, бо вона робить нас добрішими, гармонійно-розвиненими людьми, вчить, як сказав С. Жупанин, чути «музику природи».

   На думку спадають слова О. Довженка: «Зустрілись двоє і дивляться у калюжу: один бачить блакитне небо, а інший – бруд». Я ж вам бажаю, щоб всюди і у всьому ви могли роздивитися прекрасне, бо краса оточує нас. Все залежить від особистості, високо моральності кожної людини, чи зуміє вона віднайти у цьому суперечливому світі прекрасне. Хай вам щастить у цьому.