Урок літератури за темою Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі"

Про матеріал
Конспект уроку за темою Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі" містить багато цікавого матеріалу, різноманітні вправи для розвитку критичного мислення. Форма проведення уроку сприятиме формуванню ключових компетентностей в учнів.
Перегляд файлу

Тема: Зірка  Мензатюк. «Таємниця  козацької  шаблі». Історичне     минуле  нашого  народу  в  житті  сучасної  людини. Образи  козаків  та  символіка  козацької  шаблі  у  творі.

Мета: формувати  ключові  компетентності:

  • аргументовано  й  грамотно висловлювати  власну  думку  щодо  проблем, порушених  у  творі;
  • дискутувати  про  значення  історичного  минулого  для  сучасної  людини;
  • розвивати  критичне  й  логічне  мислення, пам'ять, увагу, спостережливість;

формувати  предметні  компетентності:

  • вдосконалювати  вміння  виразно  читати   та  переказувати 

найяскравіші  фрагменти  твору;

  • характеризувати  образи козаків  у  творі;
  • висловлювати  міркування  з  приводу  прочитаного  і  його  актуальності  для  сучасного  життя  й  особисто  для  себе;

формувати  емоційно-ціннісне  ставлення:

  • формувати  національну  свідомість, патріотичні  почуття, громадянську  позицію;
  • виховувати  інтерес  до  історичного  минулого  рідного  народу, моральні  цінності.

Тип  уроку: формування  компетентностей

Форма  проведення:урок-експедиція

Обладнання: текст  повісті  «Таємниця  козацької  шаблі»,  плакат «Десять  кроків  до  успіху», ілюстрації  із  зображенням  козаків, мультимедійна  презентація, проектор, комп’ютер.

Епіграф:                            Козаку  найперше  - воля,

                                            Козаку  найперше – честь.

                                                                 Вадим  Крищенко

 

Перебіг  уроку

І. Мотиваційний  етап 

1. Забезпечення  емоційної  готовності  до  уроку.

Учитель  читає  поезію.

Я - українець

Батьки – українці, і  я – українець,

І  прадіди  теж  українці  були.

Були  роботящі, були  нездоланні,

Від  ворога  землю  свою  берегли.

І  пісню  співали, і  мову  любили,

Молилися  Богу  за  діток  вночі.

Як  лихо, бувало,  загляне  неждано,

Уміли  відстоять  себе  в  боротьбі.

Моя  Україна, як  мати, – велична,

За  неї  боролися  наші  діди,

А  ми, її  діти, повік  не  забудем,

Що  маємо  волю  її  зберегти!

 

ІІ. Цілевизначення  і  планування

  1. Повідомлення  теми  та  мети  уроку.
  • На  попередньому  уроці, діти, ми  мандрували  відомими  історичними 

місцями  Західної  України, відвідали  замки, фортеці, історичні  заповідники. А сьогодні    ми  здійснимо  науково-літературну   експедицію. Чи  знаєте  ви, що  таке  експедиція? Чим  експедиція  відрізняється  від  подорожі?

 

Експедиція – це  поїздка, відрядження  групи  людей  в  тривалий  похід  у  визначене  місце  зі  спеціальною  метою, завданням.

 

  •  Отже , під  час  експедиції  ми  будемо не  просто  подорожувати, а    й

 виконувати  завдання, досліджувати. Для  цього  учні  класу  поділилися  на  дві  групи: групу  істориків  та  групу  літературознавців. Кожна  група  вдома  вже  виконала деякі  завдання. Як  групи  справилися  зі  своїми  завданнями  ми  перевіримо  в  ході  експедиції.

  • «Кожен  порядний  українець  має  побувати  в  Берестечку», - каже   мама

 Наталочки. Отже,  ми   теж вирушаємо  в  Берестечко. Тема нашого  дослідження  -  «Образи  козаків  та  символіка  козацької  шаблі  у  творі Зірки  Мензатюк «Таємниця  козацької  шаблі» (Слайд 1 ). В  кінці  уроку  ви  повинні   написати  невеликий  звіт  про  те, що  ви  дізналися, що  зрозуміли  під  час  експедиції, зробити  висновки. Тому  будьте  уважні  виконуючи  завдання.

  • Епіграфом  до  нашого  уроку будуть  рядки  з  пісні відомого

українського  поета-пісняра  Вадима  Крищенка(Слайд 2 ). Які  ключові  слова  ви    виділили б  в  цих  рядках?( Воля, честь)

  1. Формулювання  цілей  уроку.
  • Учитель: Сформулюйте, чого  ви  очікуєте  від  цього  уроку, починаючи

 словами  «Я  хочу  дізнатися…», «Мені  цікаво…», «Я  намагатимуся…», «Я  впевнений(а), що…».

      -  А  тепер  давайте  подумаємо, що  нам  потрібно  взяти  в    дорогу.

Оберіть  те, що, на  вашу  думку, вам  може  згодитися    під  час  експедиції. (Учні  розглядають  плакат  « Десять  кроків  до  успіху»)

         1. Уміння  грамотно  висловлювати  свою  думку.

2. Уміння  наводити  докази  на  підтвердження  своєї  думки.

3. Уміння  толерантно  відстоювати  свої  погляди  в  дискусії.

4. Уміння  уважно  вислухати  думку  товариша.

5. Уміння  працювати  в  групі.

6. Уміння  переказувати  найважливіші  фрагменти  твору.

7. Уміння  наводити  приклади  з  художнього  твору.

8. Готовність  вдосконалювати  зв’язне  мовлення.

9. Готовність  приймати  спільне  рішення

10. Готовність  брати  на  себе  відповідальність.

ІІІ. Опрацювання  навчального  матеріалу

          Бесіда  за  змістом  твору

  • Що  ви  дізналися  про козацьку  реліквію  на  початку  твору?

(На  заході  України на  місці  великої  козацької  битви  перебуває  коштовна  реліквія, яка  потрапила  в  непевні  руки.)

  • А  що  означає  слово «реліквія»? ( Слайд 3 )

Реліквія – шанована  річ, пов’язана  з  історичними  або  релігійними  подіями  минулого, яку  свято  зберігають.

 

  • Від  кого  ви  дізналися  про  існування  цієї  реліквії?

(Від  одного  патріотично  настроєного  привида, що  полюбляв  зявлятися  у  квартирі  пана  Богдана.)

  • З  чого  стало  зрозуміло, що  козацькою  реліквією  є  шабля?

( Привид  махав  правою  рукою, ніби  фехтуючи  шаблею.)

  • Чому  батьки  Наталочки не  роздумуючи подалися  шукати  козацьку  реліквію?

( Вони  розуміли, що  це  важливо  не  лише  для  привида  і  пана  Богдана, але  й  для  всього  українського  народу. Жодна  козацька  реліквія  не  повинна  бути  втрачена, бо  це  частинка  нашої  історії.)

 

Зупинка 1

  Робота  в  групах

  •  Запишіть  у  зошиті, які  асоціації  викликають  у  вас слова «козак»

(група  істориків), «шабля» (група  літературознавців)?

( Орієнтовні  відповіді:

Козак – кінь, шабля, сила, мужність, витривалість, честь, слава, воля, степ.

Шабля – козак, сила, вправність, битва, перемога, реліквія, зброя, звитяга.)

  • Ми  бачимо, що  слова «козак»  і  «шабля»  записали  обидві  групи. Яке

 значення  мала  шабля  для  козака?

 

      Повідомлення  групи  істориків (домашнє  завдання)

Чи можна уявити собі козака без коня, шапки, люльки, пістоля та шаблюки? Звісно,що ні!
      Я хочу розповісти, що таке шабля для козака, яке ставлення було до неї, яке її значення. ( Слайд 4 )

       Шабля – різновид  козацької  зброї.  Головною  деталлю  шаблі  є  сталева  штаба, що  складається  з  леза (бойової  частини), хрестовини (гарди) та  руків’я. Клинок  шаблі  викривлений. Верхня  частина леза звалася  «застава», середня  частина – міць, а  кінець  був  дволезий  і  звався «перо».

        Козацькі  шаблі  були  доволі  тонкі  та  легкі, ручку  мали  оздоблену, піхви  прикрашені  різьбою. Отримати  шаблю  козак  міг  лише  двома  шляхами – у  спадок  від  батька  чи  діда  або  здобути  в  бою. Купити  шаблю  міг  лише  заможний  козак, бо  коштувала  вона  дуже  дорого.

        Шабля  для  козака - то товариш, що в бою допоможе, нагодує та зігріє. Козак з шаблею у бою був машиною смерті, хоробрим, гордим, сильним, мужнім лицарем. Шабля берегла українського лицаря. Козаки  повсякчас  удосконалювали  свою  техніку  шабельного  бою. Якщо козак добре володів шаблею, а то й двома, перемогти його майже неможливо, за те і козак до неї відповідно ставився, як до жінки, інколи називав сестрицею, берегинею. Її цінували навіть більше ніж рушницю та пістоля. Козак не мав права віддати комусь свою шаблю чи програти її, якщо він її програвав, то сотник міг покарати його.
       Якщо в бою один козак був сильно ранений і просив, щоб побратим його залишив мук, то другий не мав права «допомогти» йому шаблею, адже в козаків не можна було омивати шаблюку кров’ю свого побратима. Це було неприпустимо і вважалося за гріх.
        Шаблею посвячували в козацтво, з шаблею і помирали. Шабля  для  козака  була  втіленням  лицарського  меча, символом  волі  та  бойового  побратимства.(Слайд 5)

        Ця зброя українських лицарів мала і має велике значення для нашої культури та  історії!

  • Про  лицарську  звитягу  козака  та  козацьку  шаблю  є  чимало 

прислів’їв  та  приказок. Які  з  них  ви  знаєте?

 

    Повідомлення  групи  літературознавців ( домашнє  завдання)

Козак з біди не заплаче. 
Береженого Бог береже, а козака шабля стереже
Де козак, там і слава. 
Козак не боїться ні тучі, ні грому. 
Козацькому роду нема переводу. 
Коли козак у полі, то він на волі.  
Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води! 
Степ та воля — козацька доля.  
То не козак, що отаманом не думає бути.

Без  коня  немає  й  козака.

Дай, Боже, воювати  і  шабель  не  виймати.

Козаку  лучче  проміняти  шаблю  на  веретено,ніж  напасти  вдвох  на  одного.

В  бою  козак  себе  славить  не  на  язиці  пилюкою, а  конем  та  шаблюкою.

Кінь, шаблюка, вітер  в  полі  і  ніхто  не  здолає  козацької  волі.

 

Бесіда  за  змістом  твору

 - Чому  родина  Руснаків  вирішила  їхати  на  пошуки  шаблі  в  Берестечко?

(Загадкова реліквія загублена на старому бойовищі, можливо, в замку чи фортеці на заході України. Наталочка  підказала, що  найбільша  битва  відбулася  під  Берестечком)

   -   Де  зупинилася  родина  Руснаків дорогою  до  Берестечка?

   -   З  ким  познайомилася  Наталочка у  місті Дубно?

   -   Пригадайте, що  розповів  Антип  Наталочці  про  битву  під  Плоскою?

( ...Зранені козацькі полки відходили з-під Берестечка. Щохвилі могли напасти поляки. Щоб їм завадити, щоб уберегти військо, яке відступало після нещасливої битви, полковник Іван Богун виставив під Плоскою заслону з шестисот козаків. Шістсот сміливців проти ворожої навали!.. Козаки стали табором: оточили себе возами, скували їх залізними ланцюгами, обсипали земляним валом. Билися, як чорти… Багато їх полягло. На полі досі стоять кам’яні хрести.)

  • Які  картини  виникли  в  уяві  дівчинки?

( Сумна та велична картина поставала в її уяві. Поле, сковані вози. І козаки, роковані на смерть. Верхи на конях налітає шляхта... Дим від пороху... Іскри

з-під шабель... Шалений зблиск очей... І гаряча кров, і смерть. Ось захитався молодий козак, шабля-домаха випала йому з руки...)

  • Як  Антип  пояснив, чому  багато  шабель, знайдених  на  полі  бою,  було

знищено?

( З  них робили найкращі ножі, щоб колоти свиней. Різники платили за них великі гроші).

  • Який  сон  приснився  Наталочці  тієї  ночі?

(Їй приснився зажурений козак. Він дивився на неї з сумним докором. «За самий держак моєї шаблі давали мені найкращий табун коней і овець три тисячі. А ти не вберегла її…»І Наталочка уві сні металася, переверталася з боку на бік, вгадувала й не могла вгадати, в чому її провина.)

 

Зупинка  2

  • А  що  вам  відомо  про  битву  під  Берестечком?

 

        Повідомлення  групи  істориків (домашнє  завдання)

      Берестéчко — місто Горохівського району  Волинської області. (Слайд 6 ) Одне з найменших в Україні за кількістю мешканців. Світову  славу  Берестечко  здобуло  у  зв’язку  з  битвою, що  відбулася  поблизу  нього  18-30  червня  1651  року  між  військами  Б. Хмельницького  і  польського  короля  Яна  Казимира  ІІ. Проти  150-тисячної  польської  армії виступило  100-тисячне  козацьке  військо  разом  з  татарами, очолюваними  ханом  Іслам-Гіреєм ІІІ . Однак   напередодні  вирішальної  битви  татари  зрадили, хан  віддав  наказ  своїй  орді  відходити  в  Крим. Через  це  польська  армія  притиснула  козацькі  війська  до  болотистої  річки  Пляшівки.

        Б. Хмельницький, довідавшись  про  зраду  татар, поїхав  до  хана, щоб  примусити  його  повернутись  на  поле  бою. Але  це  було  марним – хан  не  тільки  не  повернувся  під  Берестечко, а  й  узяв  у  полон  Хмельницького  і  утримував  його  10  днів. 

      Тим  часом  селянсько-козацькі  війська, оточені  під  Берестечком, героїчно  боролися  проти  ворога. Козаки  під  керівництвом  полковника  І. Богуна   побудували  через  болото  й  річку  Пляшівку  три  греблі  з  возів, сідел, бочок  та  одягу  і  до  ранку  1  липня  вивели  з  оточення  значну  частину  війська. Довідавшись  про  це, польсько-шляхетські  вояки  вдерлися  в  опустілий  табір  і  почали  нещадно  вбивати  тих, які  ще  залишились. 300  звитяжців  прийняли  на  себе  головний  удар  ворога  і  протягом  цілого  дня  відбивали  наступ  переважаючих  сил  поляків. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.  (Слайд 7)У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський собор, в підземеллях якого покояться останки загиблих запорожців.

      В Берестечку щороку проходить з'їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.

Перегляд  фільму «Козацькі  могили. Берестечко» ( 4 хв)

Бесіда  за  змістом  твору

   -   З  ким  познайомилася  Наталочка  у  Берестечку?

   -   Хто  такі  пластуни? ( Слайд 8)

 

Пластуни – члени  національної  молодіжної  організації  України, мета  якої  сприяти  всебічному  патріотичному  самовихованню  української  молоді  на  засадах  християнської  моралі.

 

  • Що  розповів  Наталочці   про  Берестечко   Северин?

( Місцеву легенду про  те, що обложені козаки не загинули, а вскочили в церкву і разом з нею провалилися під землю. Кажуть, у великодню ніч чути, як у них під землею дзвонять дзвони. У цьому щось є. Тут витає козацький дух... Дух волі. Тут інакше дихається. Інакше думається .)

  • Які  видіння  бачить  Наталочка  у  Берестечку?

 

           Повідомлення  групи  літературознавців  (домашнє  завдання)

(Виразне  читання  уривків тексту)

 

1. …Дим клубочився, вогко торкав Наталочці лице – дим чи туман? Авжеж туман, білий, як молоко, і в ньому по груди стояло... козацьке військо. Вся похоловши, Наталочка збагнула, що вона якимсь дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року, третій день Берестецької битви. Туман осідав дрібними ряхтливими краплями на козацьких чубах-оселедцях, на відвологлих вусах, згори ледь проглядало сонце – розмите бліде кружальце, а попереду крився за білою заслоною польський стан, величезне 150-тисячне військо. Шляхта, посполите рушення, німецькі драгуни й рейтари. Король Ян Казимир зібрав, кого лиш міг, стягнув до Берестечка пів-Європи, аби тільки здолати Хмельниччину, здолати повсталу Україну, цю рахманну, ласкаву, медом текучу землю, яка затято виборювала волю.

Козаків стояло менше: тисяч сто, і з ними татари. Хан чатував на коні, мов хижий орел-степовик. Супився, хмурився, йому не подобалась рутвяна, багниста долина, в якій грузли його верхівці, не подобалася затятість супротивників – легкої здобичі не буде, це він бачив надто добре.

Наталочка ковзнула поглядом по козацьких обличчях. Зосереджені, зухвалі, насмішкуваті. В очах виклик: наступайте, ляхи! Ми готові, нам що? Або волю добути, або дома не бути.

І ляхи рушили: могутньою хвилею рвонула вперед кіннота. Ревма ревли гармати, дзвеніли шаблі, іржали коні, дико скрикували звитяжці, сходячись у двобої. Скільки це тривало – годину, дві? Наталочка не знала; вже й туман розвіявся, уже й сонце припекло, а битва гримотіла, ніби земля розколювалась навпіл. Все далі, далі, далі врубувалася кіннота, пробивала тверді українські лави, вже прорвала таборові укріплення ... Ні, спинилась ... відходить. Вистояли козаки!

Натомість важко посунуло вперед праве крило польського війська. Зараз усе й станеться ... Польська піхота поволі докотилася до орди, орда якось відразу подалася назад і чимраз стрімкіше відступала...

Татари тікали! "Зрада!" – прошелестіло козацькими лавами. З їхнього стану вискочив, мов іскра, вершник у дорогому вишневому жупані (Богдан Хмельницький – зрозуміла Наталочка) і, припавши до кінської гриви, помчав навперейми. За ним кинулись якийсь старшина і ще кілька козаків...

Вернися, гетьмане! Чи ти хочеш спинити вітер? Орду не завернеш, сам потрапиш у полон...

Та він летів безоглядно.

 

2....Їх стояло три сотні на пагорбі, що, мов острів, височів серед болота. Старого важко було впізнати: чуб розметався, сорочка розхристалася, очі палали, а шабля в руці мигтіла, як блискавка. Поляки насідали, козаки відбивалися, не відступаючи ні на крок. Та й не мали куди відступати. Мабуть, бій тривав давно, козаки поморилися, декотрі були поранені, проте в очах світилося все те ж тверде завзяття. Наталочка помітила, що за боєм невідривно стежив якийсь вельможний чоловік у коштовних латах. Він щось сказав одному з своїх наближених, і той, пересилюючи дзенькіт шабель, закричав до козаків:

– Панове запорожці! Ясновельможний король Ян Казимир подивований вашою відвагою, – ("Так то сам король!" – збагнула Наталочка). – Він помилує вас, якщо складете зброю. Він візьме вас на службу за високу плату!

Між козаками пішов якийсь рух.

"Невже здаються?" – не то злякалася, не то зраділа дівчинка, але раптом збагнула, що вони робили: з-за поясів та з глибоких кишень своїх безкраїх шароварів діставали гроші і зневажливо, широким жестом сівачів кидали їх у твань.

– Срібло-злото – то болото, – гукнув сивий січовик. – Вибачай, королю, але нам не потрібна твоя ласка. Лицарська смерть козакові дорожча.

 

3.Бій на острові довершувався. Козаків ставало все менше. Один за одним падали вбиті. Аж ось лишився єдиний січовик. Невже битиметься сам? Один проти цілого війська? Він озирнувся, метнувся до берега й ускочив у човен, прихований в очереті. Не сідаючи, відштовхнув його, виплив серед плеса; гордо взявшись у боки, окинув оком ворогів, мовляв, наступайте, чого ви баритесь. Король знову щось сказав своєму наближеному, той квапливо передав наказ. Поляки, брьохаючись у баговинні, оточили озерце, серед якого плавав козак, та не могли здолати героя. Він сік їх, як капусту, він сміявся їм в очі, рани йому не шкодили, кулі його не брали, смерть боялася підступити до такого несусвітнього зухвальця. Вже й шабля не витримала, переламалася навпіл, то він відбивався веслом. Троє насідало на нього спереду, якийсь мазур закрався ззаду, націлився в плечі списом...

Наталочка затулила очі. Почула, як радісно заґелґотали поляки... Човен плавав порожній. Зиркнула на короля – той роздратовано відвернувся й пішов геть. Ти не радієш, королю? Ти ж переміг!

І враз вона збагнула. Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!

 

     «Під  мікроскопом»

  • Дослідіть  як  автор  зображує  козаків, які  слова, словосполучення,

речення  використовує  для   змалювання  характерів  оборонців  рідної  землі.

Козаки – обличчя  зосереджені,зухвалі, насмішкуваті. «В  очах виклик:наступайте, ляхи! Ми  готові, нам  що? Або  волю  добути, або  дома  не  бути»

Старий  січовик – «чуб  розметався, сорочка  розхристалася, очі  палали, а  шабля  в  руці  мигтіла, як  блискавка»

Останній  січовик – «Сік  їх (ворогів),  як    капусту, він  сміявся  їм  в  очі, рани  йому  не  шкодили, кулі  його  не  брали,смерть  боялася  підступити  до  такого  несусвітнього  зухвальця. Вже  й  шабля  не  витримала, переламалася  навпіл, то  він  відбивався  веслом.»

Іван   Богун - красень-полковник,славетний  воїн, розумний  погляд,,кольчуга на     широких  грудях .

Богдан  Хмельницький – «..Вискочив, мов  іскра,…і, припавши  до  кінської  гриви, помчав  навперейми.» «Він  летів  безоглядно».

  • Прочитайте  ще  раз  епіграф   уроку. В  якому  епізоді  найкраще 

розкривається  думка, що  для  козака  найважливіше  воля  і  честь?

(Козаки  діставали  гроші  і  зневажливо  кидали  їх  у  болото)

 

    «Ілюстрування  твору»

  •  Серед  поданих  зображень  козаків  доберіть  ті, які , на  вашу  думку,

відповідають  опису  в  творі. (Див. додаток)

 

     «Сповідь  літературного  героя»

  • Я  хочу  представити  вам  ще  одного  персонажа – учасника  битви  під  Берестечком. Відгадайте, про  кого  йде  мова?

Я перекинувся від козаків на бік супротивників і видав їм важливі відомості. За  це  я  отримав  шляхетне  прізвище. Та  вже  наступного  дня в мене  почав  рости  хвіст, а  на  обличчі  стирчали  жахливі вуса. Я ховаюся у свинарниках! А що я їм! Покидьки, перепрошую на слові, одні покидьки, хіба іноді трапиться вкрасти яйце в курнику… Краще б я здох, ніж таке життя!( Сотник  Щур)

  • Як  до  цього  колишнього  козака  ставляться  інші  герої  твору?

(Навіть  представники  нечистої  сили  зневажають  його. Пан Обжорський  говорить: « Вас козаків було сто тисяч, а зрадив один ти. Таких не приймає земля.» ) 

    « Провокаційне  запитання»

  • Як  ви  вважаєте, чи  може  нас  чогось  доброго  навчити  образ  сотника

 Щура?

( Ні  за  які  гроші, звання  чи  почесті  не  можна  зраджувати  своїх  товаришів, рідну  землю. Зрадника  чекає  ганьба, зневага  і  забуття.)

     «Розумова  розминка»

  • Доберіть  та  запишіть  ті  риси , які  були  властиві  українському  козацтву.

 

К – кмітливість

О – оптимізм

З – завзяття

А – активність

Ц – цілеспрямованість

Т – терпеливість

В – витривалість, відповідальність

О – організованість

 

Фізкультхвилинка

Козацька  розминка

Раз-два – голова,

Щоб  трималася  на  вязах

Ми  тренуємо  всі  мязи

Три-чотири, руки  в  ділі –

Раз  кулак, два  кулак –

Бий  сильніше  козак.

Щоб  триматись  на  коні,

Треба  ноги  нам  міцні,

Сильні  ноги, дужі  ноги –

Не  злякаються  дороги.

Підемо  разом  в  присядку

Це найкраща  зарядка.

 

    «Позитивне  мислення»

  • Козаки  загинули. Поляки  перемогли. А  чи   було   щось  позитивне   у

 цій  ситуації? Свою  думку  аргументуйте.

( Поляки  перемогли  зраджених  татарами  козаків, але  не   скорили. « Вони  гинули, не  піддавшись, не  схилившись, лишаючи  по  собі  невмирущу  славу!»)

      -    Северин  сказав  Наталочці: «Хіба  війна  або  й  будь-яке  змагання  бувають  без  поразок?..Треба  вміти  тримати удар! Може  це найважливіше…»

Як  ви  розумієте  слова  Северина?

  житті  кожної  людини  була  якась  особиста  невдача. Потрібно  навчитися  правильно  ставитися  до  поразок, не  опускати  рук, сприймати  невдачі  як  перший  крок  до  майбутньої  перемоги.)

 

 Зупинка  3

Бесіда  за  змістом  твору

  • Чому  Наталочка  намагається  врятувати  шаблю  навіть  тоді, коли  вже

майже  немає  шансів?

(Вона  пригадала  слова  Северина, сказані  про  козаків. «Треба  вміти  тримати  удар.» Дівчинка  не  втрачає  надію, не  здається  і  бореться  до  кінця.)

  • Яку  угоду  вона  укладає  з  Антипком?

(Шаблю  мають  продати  наступного  дня. Антипко  за  допомогою  загадки  дає  підказку. Але, якщо  дівчинка  не  врятує  шаблю,то  змушена  буде  брехати  кожного  дня. Наталочка  погодилась  на  таку  умову  і  угоду  скріпила  кровю.)

  • У  якому  місті  відшукали  козацьку  реліквію?
  • Нарешті  ми  дізнаємося, який  вигляд  мала козацька  шабля, яку  так 

довго  шукали. Що  в  ній  було  незвичайне?

( Шабля  була  схожа  на  місяць-молодик. Руківя  мала  просте, без  золота  й  діамантів, проте  сяяла  так, що  Антипко  та  його  родина  не  могли  дивитися  на  те  сяйво. А  усі  інші  дивилися  на  шаблю, як заворожені.)

  • Куди  ж  віддали  врятовану  реліквію?
  • Як виглядала  шабля  в  руках  артиста  театру?

(«Сяяла, мов  вогонь», «спадала  на  ворогів, наче  блискавка», «шабля  в  його  правиці  сяяла, як  сонце»)

 

    «Альтернативна  кінцівка»

  • Поміркуйте, як  дальше  розвивалися  б  події, якби  миршавий  не

злякався  привидів  і  не  погодився  б  віддати  шаблю?

 

    «Павутинка  дискусії»

  • Злякавшись  привидів, Миршавий  говорить: «Та що... Я ж патріот... Я

продам шаблю нашій рідній українській державі... Музеєві чи, може, банкові, який непогано заплатить...» Поміркуйте, чи   можна  цю  людину  назвати  патріотом? Чому?

  • Кого  ми  називаємо  патріотом?( Слайд 9 )
  • Антипко  теж  знає  історію, бо  розповідає  Наталочці  про  битву  під

Плоскою,багато знає  про  козаків, про українські  фортеці. Чи  можна  вважати  його  патріотом?

  • Чому  Антипко  та  його  родина  постійно  перешкоджають  Наталочці  та

 її  сім’ї  у  пошуках  шаблі?

(Чортяча  родина  полює  на  козацьку шаблю, аби  швидше  спекатися  священної  реліквії, бо  не  хочуть, щоб  у  персонажів  твору  відродився  патріотизм. Тож  чорти  з  усіх  сил  заважають  національному  пробудженню, особливо  серед  молоді.)

  • Чому  чортяча  родина  не  змогла    отримати  перемогу  в  боротьбі  за

 шаблю?

( Наталочці  та  її  родині  допомагали  пластуни  зі  Львова  і  навіть  привиди  обєдналися  і  дружно  виступили  на  захист  шаблі).

  • Як  ви  вважаєте, що   необхідно  зробити, щоб  подолати  підступного  та

лукавого  ворога?

( Потрібно  обєднатися, доки  народ  єдиний, він  непереможний)

  • Кого з  героїв  твору  можна  вважати  патріотами?
  • А  ви  вважаєте  себе  патріотами ?

ІV. Закріплення  вивченого  матеріалу

  • А  тепер  настав  час  виконати  останнє  завдання – написати  звіт  про те,

що  ви  дізналися, що  зрозуміли  під  час  нашої  експедиції.

 «Незакінчене  речення» ( Робота в  групах )

1. Шабля – це   символ…( волі  та  бойового  побратимства)

2. Козаки  потерпіли  поразку  під  Берестечком, але…( не  скорилися  ворогам )

3. Того, хто  зрадив  свій  народ, чекає… ( ганьба , зневага і  забуття)

4. Український  народ  доти  непереможний, доки…(він  єдиний)

5. Потрібно  берегти  козацькі  реліквії, бо…( це  наша  історія, яку  не  можна  забувати)

6. Патріотом  можна  вважати  лише  того, хто…(знає  історію  свого  народу, любить  свою  Батьківщину і  готовий  захищати  її  від  ворогів)

V. Рефлексивно-оцінювальний  етап

   - Пригадайте, що  ви  очікували  від  цього  уроку?

   - Чи  збулися  ваші  очікування?

   - Що  нового  ви  дізналися?

   - Що  вас  найбільше  вразило?

   - Де  ви  можете  в  майбутньому  використати  набуті  знання?

   - Чого  нас  вчить  повість  «Таємниця  козацької  шаблі»?

   - Наскільки  актуальні  зараз  висновки, які  ви  записали  у  своєму  звіті?

   - До  вашої  відповіді  я  додам  лише  поетичні  рядки  з  пісні  відомого   вам уже    Вадима  Крищенка: (Слайд  10)

      Де  єдність – там  воля,

      Де  єдність – там  сила,

      Там  кривди  лихої  нема.

      Хай  мати-Вкраїна

      Щаслива  й  красива

      У  єдності  всіх  обніма.

( Оцінювання  роботи  учнів  у  групах)

 

VІ. Домашнє  завдання  (на  вибір)

1.Дізнайтеся  більше  про  пластунів  та  підготуйте  повідомлення  для  однокласників.

2.Поміркуйте, якби  Наталочка  й  Антип  жили  в  часи  козацтва, ким  би  вони  могли  стати? Напишіть  невеличку  розповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12  3  4 5  6      7    8

 

doc
Додано
21 серпня
Переглядів
114
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку