Урок "Літературна діаспора та її географія. « Празька школа». Поезія Є. Маланюка"

Тема. Літературна  діаспора та її географія. « Празька школа». Поезія Є. Маланюка.
Мета:
навчальна: сформувати в учнів знання про діаспору, причини її виникнення та географію; ознайомити із життям і творчістю  письменників , представників «Празької школи», зокрема з поезїєю Є.Маланюка;

розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес до самостійного пошуку знань, формувати вміння виступати з усними повідомленнями;
виховна: виховувати патріотизм, почуття національної гідності, демократичне мислення.
Тип уроку: Закріплення і застосування знань, умінь і навичок.
Методи: бесіда, групова робота, метод «Мікрофон», робота з мультимедіа, уявне інтерв’ю з поетом, дослідження, дискусія.
 

Хід уроку.

 

Лунає  музика. Читці по черзі декламують вірші українських поетів - емігрантів.

 

Юрій Клен. Уривок з поеми «Прокляті роки»

Блажен, хто гордо кинув рідний край

І з посохом в руці пішов шукати

На чужині незнаній дольній рай,

Куди веде його весна крилата.

Та тричі той блажен, який за чай

І хліб тих не схотів себе продати,

Але, минаючи тропу розлук,

Зостався, щоб зазнати кресних мук.

 

Олександр Олесь, "Як пес голодний..."

Як пес голодний, кинутий і гнаний,

Блукаю я по вулицях чужих.

Сміється з мене жах, глузує невблаганний

З думок сполоханих моїх.

Сміється цілий світ... Мовчать спокійно друзі,

Вмира без відгуку мій крик

Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі,

За роки я до всього звик.

А сни вночі, як яструби прокляті,

На частки душу рвуть... Встаю,

З кутка в куток ходжу у темряві по хаті

І втому змучений ловлю.

Олександр Олесь. " На чужині "

О принесіть як не надію,

То крихту рідної землі:                                              

Я  притулю до уст її

І так застигну, так зомлію…

Хоч кухоль з рідною водою...

Я тільки очі напою,

До уст спрагнілих притулю,

Торкнусь душею вогненою.

 

Спиридон Черкасенко. « На чужині»

Про Україну ані чутки!

Живе, умерла, міцно спить?

У серці чадом в'ються смутки,

Душа завмерла і мовчить;

Холодним болем отупіння

Ущерть налита голова

І ринуть в пітьму безгоміння

Без сліду мислі і слова...

Де взять його, отрути зілля,

Заворожить гнітючий сум,

Розвіять чорне божевілля,

Розбити долі наглий біль.

О краю мій, моє кохання!

Лани широкі, гір шпилі!

О сльози рідної землі !-

            Вас не забути до сконання!

Учитель: Розпорошені по усьому світу діти матері-України, мов ті журавлі,  розлетілись в сірій мряці по далеких чужинах. І не скрізь знаходили надійний притулок, і не всюди їх зустрічали з розпростертими обіймами. І об’єднувала їх тільки  пам’ять про рідну землю, а довірливе друковане слово давало їм розраду і світлу надію на Батьківщину.

Мета:

Учитель географії -  тому саме сьогодні ми будемо досліджувати географію української діаспори, учитель – філолог – згадаємо про життя і творчість українських письменників в еміграції, зокрема з поезією Евгена Маланюка.

Очікувані результати:

1.

Викладач географії.

 Ще зовсім недавно слово «діаспора» було мало не лайливим. Вважалося — і ця думка насаджувалася офіційною пропагандою, — що за кордоном живуть здебільшого ті українці, які проти радянської влади, що розцінювалося як зрадництво. їх називали «зрадниками Батьківщини»,  Виявилося, що живуть там українці, яким так само, як і нам, дорога Україна, які так, як і ми, хочуть кращої долі.
В умовах української державності стало можливим вивчити реалії життя українців за кордоном.
 

Учитель української літератури:

Підготуйте і розгорніть зошити з географії і української літератури і запишіть темууроку.

Клас поділений на групи.Учні заздалегідь отримали окремі завдання.

 

Учитель географії з'ясовує значення нових понять:

-    Гляньте на екран  і зясуйте значення поданих слів  :

-    діаспора – (З розсіяння) по різних країнах народів, вигнаних за межі Батьківщини завойовниками;

-    міграція - переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу;

-    імміграція - в'їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання;

-    еміграція - переселення зі своєї країни в іншу на постійне місце проживання, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.

(Чується грамзапис пісні «Україночка», музика Г.Татарченка, слова А.Демиденка).

 

Учитель геграфії. Для української нації характерне явище еміграції, як і для багатьох народів світу тією чи іншою мірою.Які ж причини еміграції українців за межи рідної землі.?

1. Виїжджали зі своєї землі з різних причин: економічних (пошуки кращого життя, заробітку - це перша хвиля),

2. політичних (виїздили ті представники народу, а серед них і письменники, які брали активну участь у розбудові держави й могли чекати на фізичне знищення від більшовицького уряду - друга хвиля

3. третя хвиля української еміграції накрила Європу наприкінці Другої світової війни.

 

Учитель: В українській діаспорі існували школи, творчі угрупування, об'єднання літературного життя письменників. З-поміж цих осередків у Європі найважливіші були в Празі, Варшаві, Парижі, Берліні. Великий внесок у розвиток української поезії зробили представники «Празької школи».

Презентація письменників «Празької школи»

 Підсумок. Отже, література української діаспори показала світові безприкладний зв'язок служіння творчої інтелігенції своєму народові, будучи за межами рідної землі. Творчий доробок поетів - емігрантів заслуговує на дослідження, вивчення, бо є складовою частиною української літератури.

Особливості лірики поетів «Празької школи» (що об’єднувало):

 

1.Вплив західної культури та історичного минулого українського народу.

2.Аристократизм духу.

3.Формування нового типу українця.

 

Учитель.Але сьогодні ми згадаємо одного із яскравіших представників «празької школи»-Є.Маланюка.

Учитель:

А зараз уявно перенесімося у часи, коли жив і творив Євген Маланюк . Наш кореспондент газети «Лиманщина» Наталія Дехтяренко і Павло Борисенко, який виступить у ролі Євгена Маланюка, підготували інтерв’ю, щоб глибше пережити той час, пройнятися стражданням і співчуттям до всіх тих, хто покинув рідний край, домівку, Батьківщину.

 

Інтерв’ю з Євгеном Маланюком

Кореспондент:

Скажіть, будь ласка, Євгене Филимоновичу пишучи  про те, що у кожного митця його творчість, «як усе органічне, виростає з дитинства і дідизни», що ви при цьому  мали на увазі?

Маланюк:

Мої батьки жили в хаті, яка була поділена на 2 половини:

• у першій жили дід Василь і бабуся Євдокія , у них  витав дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів. Дід тужив за Гетьманщиною і так і не простив царському уряду знищення Запорізької Січі.
• у другій жили  батьки, де  панувала атмосфера «українського інтелігента»,
• Кореспондент:

Прокоментуйте цитату: «…голодне обірване Запоріжжя за колючими дротами».

Маланюк:

Мова йде про моє  перебування у таборах для інтернованих. Тут я переосмислив долю України і власної долі, тут  почав писати.

Кореспондент:

Ви змінювали Чехію на Польщу, Німеччину, але що змусило Вас покинути Європу і пливти до Америки?

Маланюк:

Радянський прокурор Вишенський (на совісті якого мільйони смертей) вимагав від урядів країн Західної Європи видати мене.

Кореспондент:

Чому, на вашу думку, О.Тарнавський назвав Вас «українським Одисеєм в Америці?

Маланюк:

Бо я не покидав надії до останнього повернутися в Україну, хоча б перед смертю.

Кореспондент:

Що є вашим стилетом і стилосом?

Маланюк:

Стилет –це мій свідомий вибір жертовної боротьби за ідеал народу.

Стилос – це лоно краси, світ мистецтва , це магія добра.

Кореспондент:

Чи змінили б ви що-небудь у своєму житті, якби Вам дано було прожити по-новому?

Маланюк:

Можна я відповім словами поезії і ви все зрозумієте:

Купив цей час фальшивою ціною,

Ісходом, втечею, роками болю й зла,

А треба було впасти серед бою

На тій землі, де молодість цвіла

А треба було вдряпатись нігтями

Заклятих рук в той кревно рідний грунт.

Зерном лишитись, хай би в вовчій ямі,

Щоб виросли в землі і гнів, і бунт.

 

Учитель.Групи досліджували творчість Євгена Маланюка. Ви повинні були знайти рядки із віршів поета, які влучно характеризують його..

 I. Учень

Завжди напружено, бо завжди - проти течій,

Завжди заслуханий: музика, самота.

Так без шляху, без батька, баз предтечі,

Так - навпростець, - де спалює мета.

 

2 Учень.

Талан - ліричне джерело.

То ж - не поет, хто лиш невпинно

Дзюркоче про добро і зло.

Поет - мотор! Поет - турбіна!

 

3 Учень.

Поет - механік людських мас,

Динамомайстер, будівничий.

Повстань, майбутнього сурмач,

Що конструює День над Ніччю.

 

 

II. Учень:

Як в нації вождя нема,

                       Тоді вожді її - поети.

 

Мій ярий крик, мій біль тужавий, 
Випалюючи ржу і гріх, 
Ввійде у складники держави, 
Як праця й камінь слів моїх. 

Підсумок. «Коло вільних думок».( як же характеризують Маланюка його поезії, яким він постає перед нами)

Учні.  Маланюк - поет глибокої думки, вольової напруги. Він вважав за гріх оспівування квіточок, сонечка, бо муза поета повинна бути наснажена боротьбою, волею до перемоги. Тільки така поезія може формувати активну, дієву людину.

Читання поезії» Стилет чи стилосм».

 

Учитель. Він вірний син України, що прожив більшу частину свого життя далеко від рідної землі, однак служив їй словом: іноді гірким і болючим, але завжди щирим.

Учень
Тебе б конем татарським гнати, 
Поки аркан не заспівав! 
Бо ж ти коханка, а не мати, - 
Зрадлива бранко степова!

І тут же каяття:
Прости, прости за богохульні вірші, 
Прости тверді, зневажливі слова! 
Гіркий наш вік, а ми ще, може, й гірші, 
Гіркі й пісні глуха душа співа.

Учитель. Про що б не писав поет, його погляд звернений до долі  рідної землі.Інколи критичне ставлення до України, рідного народу, до Батьківщини є виявом надлюдської  любові митця до неї, прагненням віднайти шлях до щасливого майбуття народу.

Учитель .Саме такий патріотизм утвердився у кращих взірцях українського поетичного мистецтва - у творах Т. Шевченка, І Франка, Лесі Українки.

Учитель .В еміграції Маланюк снив рідним краєм. Його ліричний герой волів би навіть вмерти, аби тільки знову повернутися під рідну стріху, де б його зустріла в обіймах мати:

Робота в групах

Проаналізувати Поезію «Під чужим небом»

Підсумок.

 

   Постійно у реальному житті, в снах Є.Маланюка з'являються "херсонської прерії - мов "Січ", все сняться материнські руки, стара солома рідних стріх", і "сниться степ твій сняться луки і на узгір'ях - вітряки", "синя Синюха і верби над плесом", "вольний вітер Херсонщини", "сниться гомін дубів прадідівських та річка, бідна хата та тепла долоня сестри". Глибоке почуття любові до України надає пекучої сили Маланюкові поезії.

Тоді кожен оглянеться і зрозуміє

Що ця хата, цей шлях і цей обрій -

це мати - Земля,

Що її ображати ніхто не сміє

 

Читець ІУ   

Ні каган , ні король , ні мешканець Кремля .

Що не треба заплутано метикувати

В залежності від нагород і годин, -

Тільки знати:

Вона-Мати

Ти - Син

І бачити вічність - блакить бездонну,

І тільки вічністю міряти час.

Не благати, не переконувати

Ні їх, ні нас.

   .

  Учитель.Переймаючись болем за долю Батьківщини, поет розвиває тематику державності, самостійності України. Весь час він озирався на землю, де народився, де жили його предки, де полонився духом козацтва.

 

 

 

Учениця виконує пісню на слова Б.Лепкого «Видиш, брате мій»

Учитель. Скажіть, хто автор цієї пісні і кому вона присвячена?

Учитель.Недарма саме журавель, який облітав сто морів і сто земель стверджує, що кращого місця, ніж рідний край, рідна земля, немає. І чому саме ми згадали цю пісню?

Учні. Бо вона була улюблена піснею української діаспори.

Підсумок уроку.

 

VI. Домашнє завдання:

 

Написати твір-роздум на тему:

Може, мені на чужині

Жити легше буде,

Як іноді в Україні

Згадувати будуть.

Т.Г. Шевченко