Урок літературного читання «Ми в театрі. Наталя Забіла «У дитячому театрі»

Бабинецька ЗОШ І-ІІ ступенів

 

 

 

Урок

літературного читання

на тему:

«Ми в театрі.

Наталя Забіла «У дитячому театрі»

3 клас

                      

 

 

            Підготувала і провела

         вчитель початкових класів

 Любімова Ольга Валентинівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Ми в театрі. Наталя Забіла «У дитячому театрі»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати культуру поведінки в театрі.

Обладнання: презентація,  ляльки (ведмедя, лисиці, каченят, собака, бабуся), портрет письменниці.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Знову день почався, діти!

Пролунав і стих дзвінок.

Всі зібрались на урок.

Із гостями привітайтесь,

Та частіше посміхайтесь.

Давайте усмішки всім дарувати:

І друзям, і гостям, і мамі, і татові.

Хай радість злітає у небо, як птах,

І добрі слова у всіх на вустах.

Я дарую всім усмішку, гарний настрій, тепле слово.

- Який настрій у вас? Зробіть його на обличчі.

- Усміхніться самі до себе, усміхніться до мене, поділіться гарним настроєм з товаришами.

- Я дуже хотіла б, аби такий настрій був у нас усіх до кінця уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Мікрофон».

- Який урок розпочинаємо? (Читання).

- Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок.(Цікавим, навчальним, трохи казковим, продуктивним, веселим, світлим, загадковим).

- А ви на уроці якими маєте бути? (Уважними, зібраними, активними, вправними, наполегливими, кмітливими, чемними тощо).

IІІ. Перевірка домашнього завдання  

Тестування

1. Де відбувається дія?

а) В лісі;  б) на луці;  в) в горах.

2. Від кого застерігала бабуся каченят?

а) Від Лиса;   б) від Вовка;   в) від Ведмедя.

3. Хто підійшов до бабусі, коли вона заснула?

а) Песик;   б) Лис;   в) Ведмідь.

4. Чим бабуся задобрила Ведмедя?

а) Цукерками;  б) медом;  в) печивом.

5. Як Ведмідь допоміг бабусі?

а) Пас каченят;

б) поміг нести торбинку;

в) зловив Лиса.

6. З чого видно, що бабуся і Ведмідь потоваришували?

а) Запросили один одного в гості;

б) подарували один одному подарунки;

в) почали співати.

Тестування продовжуватиметься протягом уроку, за яке ви отримаєте оцінку.

IV. Мовленнєва розминка

1. Вправи на вимову звуків     

Відтворіть свист вітру [c]

Відтворіть шум моря [ш]

Дзижчання комах [дз]

Відтворіть усі звуки послідовно і швидко

2. Робота над скоромовкою  

На місточку скоромовка

Сіроманця стріла вовка.

Скоро мовить вовк почав —

Ледь язик не поламав!

Бо була та скоромовка

Для Івася — не для вовка.

3. Вправа «Читай, як актор»   

Прочитайте поданий вірш з різними інтонаціями.

Вчення, наше сонце ясне,

Світлий промінець несе.

І життя стає прекрасне,

Як людина знає все.

V. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

1. Вправа «Мікрофон»   

— Чи доводилося вам бувати в театрі? Розкажіть про свої враження.

2. Слухання вірша. Бесіда  

Театр для нас — це, наче казка.

Тут можна зняти свою маску,

І стати можна тут поетом,

Й складать віршовані куплети.

Театр — це море сподівань,

І нездійсненних побажань.

Це гарне місце відпочинку,

І восени і навіть взимку.

— Чим є для нас театр?

Теа́тр (з грецької — місце для водовищ, потім — видовище, дивлюсь, бачу) — вид виконуючого мистецтва.

Театр — це взаємодія всіх мистецтв, куди відноситься і музика, архітектура, живопис, кінематограф, фотограія.  

Основним засобом передачі змісту того, що відбувається на сцені є актори.  

При цьому актор не обов’язково  повинен бути живою людиною. Це може бути лялька або будь-який предмет, яким керує людина.  

Театри бувають різні:

-театр ляльок;

-театр світла;

-вуличний театр;

-дитячий;

-драматичний;

-балет;

-опера.

Тестування

7. Одним словом можна сказати, що театр -  це:

а)твір;             б)видовище;            в)фільм

— Які правила поведінки в театрі ви знаєте? Давайте ще раз їх пригадаємо! (слайд)

• Театральні спектаклі починаються в точно призначений час, і тому треба вчасно приходити і займати місця.
• Щоб краще бачити з далеких місць сцену й артистів, беруть театральний бінокль, але він не повинен служити для того, щоб розглядати публіку.
• На концерт бінокль не беруть.
• На знак схвалення артистам аплодують.
• Після закінчення дії чи музичного твору ви можете виражати своє замилування оплесками.
• Не йдіть з театру до кінця вистави, не кидайтесь до дверей відразу після того, як опустилася завіса. Артисти, як правило, виходять ще раз на сцену прощатися з публікою, що, аплодуючи, віддячує їм за гру.
• Перед входом у глядацьку залу відвідувачі здають у гардероб пальта й капелюхи. Після закінчення вистави слід почекати своєї черги та не штовхатися.
• Варто пам’ятати, що ті глядачі, які брали біноклі, забирають речі у гардеробі без черги!

- Сьогодні на уроці ми познайомитесь з твором Наталі Забіли « У дитячому театрі» та побуваємо у справжньому ляльковому театрі.  

VІ. С приймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша Наталі Забіли «У дитячому театрі» (с. 90–91)  

1. Розповідь про автора (розповідає підготовлений учень про Н. Забілу)

Наталя Забіла — одна з найулюбленіших українських дитячих поеток.

Народилася у дворянській родині 1903 року у Санкт-Петербурзі (Москва). Серед її предків — поет-романтик Віктор Забіла. Дід поетеси — Пармен Забелло — скульптор. Батьки Наталі вчилися в художньому училищі Штігліца.

Дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом. І це, певна річ, вплинуло на її розвиток, художні смаки. Вона багато читала, зокрема, твори Тараса Шевченка, і вже в дитинстві пробувала писати вірші.

1917 р. сім'я переїжджає в Україну й оселяється в невеличкому селищі Люботин (нині Харківської області). Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям довелося працювати, щоб якось вижити. Наталя закінчує прискорений курс гімназії, працює на різних посадах, кілька років вчителює в селі Старий Люботин під Харковом.

Ще в студентські роки починає писати для дітей. Видавши 1928 р. віршоване оповідання «Про маленьку мавпу».

Близько 200 книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користувалися й користуються збірки: «Про Тарасика й Марисю» , «Ясоччина книжка» , «Стояла собі хатка»  та інші.

Померла на 83 році життя у Києві.

На творах Наталі Забіли виросло декілька поколінь українських дітей.

Тестування

8. Наталя Забіла – це:

а)художник;        б)актриса;           в)дитяча поетеса.

9. Народилася Наталя Забіла:

а)у Санкт-Петербург;          б) у Києві;              в)у Полтаві.

2. Фізкультхвилинка

3. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями  

— Підготуйтеся виразно прочитати вірш: яку інтонацію підказують розділові знаки? Визначте рядки, читання яких вимагає підсилення голосу. Після яких слів слід зробити найдовшу паузу?

Тестування

10. З чим порівнює автор виставу в театрі:

а)з казкою;              б)з веселкою;             в)з людьми.

3. Словникова робота  

Читання «пірамідок» слів

тло    путь

залі    згасло

сцена    кожен

завіса    хоробрий

глядачі    відкритими

Тло — задній план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, виділяє основні елементи зображення.

4. Виразне читання вірша учнями

— Про які почуття глядачів театру йдеться у вірші?  

— У яких словах вірша найвиразніше сказано про захоплення дітей виставою?

— Поясніть вислови:

 відкриті серця, поринули у казку, дія розгортається, життя розквітло. (слайд)

— У якому значенні вони вжиті — прямому чи переносному?

5. Лялькова вистава до п’єси-казки «Бабусині пригоди»  

Бабуся жене каченят на луку і спиняється під деревом.

Бабуся:

Пасіться, любі каченятка,

Скубіть собі м'яку травичку,

Купайте в сонечку крилятка

Та поринайте у водичку.

Ловіть метелики та мушки,

Але наставте добре вушки:

Там, бачите, синіє ліс?!

Живе в тім лісі хитрий лис...

Вважайте, крихотки, вважайте!

Як лиса вгледите,— втікайте!

(До Песика.)

А ти, чорненький, не лежи:

Малих пильненько стережи!

Коли б десь лис чи вовк скакав,

Що ти робитимеш?

 

Песик:

Гав, Гав!

 

Бабуся:

Гаразд! Дивись пильніш

Та гавкай дужче, голосніш!

 

Песик:

Гав-гав! гав-гав, гав-гав, гав-гав!

 

Бабуся:

Та я ж не лис,— чого пристав?

Песик біжить до каченят.

 

Бабуся:

Як любо, мило серед гаю!..

Спочину, ляжу задрімаю.

Лягає на траву. Засинає. Виходить Ведмідь, розглядається навкруги і враз спиняється, побачивши Бабусю.

 

А Ведмідь хто це тут лежить та спить?

Хто смів ногою тут ступить?

Тут все моє: і луг, і гай.

Я з'їм тебе! Ану, вставай!

(Будить лапою Бабусю.)

Бабуся

(прокинувшись):

Ой лишенько! Ведмідь! Боюся...

Ведмідь: Ти хто така?

Бабуся:

Та я — Бабуся.

Там, під горою, в мене й хатка...

А тут пасу я каченятка.

Ведмідь:

А що то в клуночку у тебе?..

Бабуся:

Та це медку взяла для себе...

Ведмідь (облизуючись):

Медку?! Медку! Люблю медок

Але ненавиджу бджілок! 

Коли медку й мені даси,

Хоч і щодня качок паси.

Бабуся:

Чому ж Ведмедику не дати,

Коли він хоче ласувати...

На хліб намазати — чи так?..

Ведмідь:

І сам не знаю, краще як...

Бабуся бере ложку й набирає меду. Ведмідь нетерпляче тупцює і похапливо їсть, облизуючи ложку й лапи. Здалека чується страшне гавкання Песика.

Песик:

Гав-гав, гав-гав, гав-гав, гав-гав!..

Бабуся: Ой Боженьку, це ж Лис напав!

Ведмідь:

Не бійсь, Бабусю, захищу,

А Лиса хитрого провчу!

Біжать каченята, за ними женеться Лис і ловить каченя. Ведмідь забігає збоку і накидається на Лиса.

Ведмідь:

Ага! Попався! Не пручайсь!

Кажи всю правду, признавайсь!

Чого ти гнався за малими?

Лис:

Та я хотів погратись з ними...

Ведмідь:

Ой, будеш, Лисе, у мішку...

Твій ніс чого це у пушку?

Лис:

Це каченя мене напало

І якось в рот само попало...

Ведмідь:

Не вірю, Лисе... Ти збрехав?!

Він бреше, Песику?!

Песик (притакуючи):

Гав-гав!

Каченя (виступаючи перед Ведмедем):

Неправду каже Лис,

Що я його напало...

Чого б я в рот скакало?!

Щоб голову одгриз?

Каченята (гуртом):

Так-так, ках-ках, так-так, ках-ках

Ведмідь:

Кажи негайно, признавайся,

А коли ні, то в торбу пхайся.

Песик:

Гав-гав, гав-гав, гав-гав, гав-гав!

Ведмідь (до Песика):

А може б, ти вже перестав?

(До Лиса.) Не сором гнатись за малими?

Лис:

Та я хотів погратись з ними...

Ведмідь:

Бабусю, маєш ти лозину?

Ану, почухай Лису спину...

Бабуся, усміхаючись, бере лозину.

Песик (до Лиса):

Гав-гав, гав-гав, гав-гав, гав-гав...

Лис (до Бабусі):

Скажіть, щоб він хоч не лякав.

Пустіть!.. У мене діточки...

Всі золоті, як зірочки...

Вони мене додому ждуть,

Без мене не їдять, не п'ють.

Я вже не буду, присягаю...

Бабуся (до Ведмедя):

Пустіть... І я вже вас благаю,

Він більш не буде...

Ведмідь (до Лиса):

Ну, дивись!..

А попадешся — не просись...

Пускає Лиса. Лис тікає. Песик кидається за Лисом і шалено гавкає.

 Песик:

Гав-гав, гав-гав, гав-гав, гав-гав...

Всі стають навшпиньки і дивляться. Песик за хвилину вертається.

Ведмідь (до Песика):

Чому ж ти Лиса не піймав?

Песик винувато стає перед Ведмедем на задні лапки.

Бабуся (до каченят):

Напаслися? Наїлись?

На Лиса надивились?

Каченята (киваючи головами):

Так-так, ках-ках, так-так, ках-ках.

Бабуся:

Ходімте вже до хатки.

Вже вечір... Час і спатки.

Подякуйте ж, маленькі,

Ведмедику гарненько...

Каченята (низько вклоняючись Ведмедю)

Так-так, ках-ках, так-так, ках-ках.

Ведмідь:

Коли б щось трапилось, кричіть

«Біжіть, Ведмедику, біжіть!»

Хай нападе чи вовк, чи лис,

Вже не сховається і в ліс.

Бабуся

(бере клуночок і лозинку):

Так ми вже підемо до хати...

VIІ. Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці я вчився...
• Я дізнався...
• Найбільше мені сподобалося...

VIІІ. Домашнє завдання  

— Використовуючи слова театр, актори, сцена, глядачі, завіса, герої, оплески, п’єса, ляльки, балет, дитяча опера підготуйте розповідь про своє відвідування театру.