Урок літературного читання на тему: «Краса природи у різні пори року».

Урок літературного читання на тему: «Краса природи у різні пори року».

Мета: Удосконалювати навички виразного читання; продовжувати розвивати зв’язне мовлення та збагачувати словниковий запас учнів; формувати вміння розрізняти лексичне значення слова, дотримуючись наголосів, пауз, інтонацій кінця й середини речення; розширити уявлення дітей про красу природи у різні пори року; навчати дітей бачити, відчувати створені словами образи природи.

                                           Зміст уроку

1. Організаційний момент: Продзвенів дзвінок,

                                                         Починається урок,

                                                         Працюватимем старанно,

                                                         Щоб почули у кінці,

                                                         Що у нашім другім класі

                                                         Дітки – просто молодці!

- Діти, я хочу дати вам дві поради до уроку:

1. Ділитися радощами з другом і радіти за успіхи товаришів.

2. Підготовчі вправи для читання. Фонетична зарядка.

1. Дихальні вправи:

а) чергування швидкого вдиху через ніс із повільним видихом ротом;

б) таке ж чергування при зв’язках (я), (р).

2. Вправи на розвиток артикуляції:

а) вимова складів: пошепки – голосно, повільно – швидко

ла – ра – ру – ле

рі – ро – ли – лу

ре – лі – ри – ла

3. Гімнастика для очей: Гра «Пишем носом». Сісти зручно, опустити руки на коліна. Уявіть собі, що у вас ніс, як у Буратіно. Із закритими очима уявно напишіть на дошці своє ім’я. Цим самим відновлюється кровообігу у рухомих м’язах ока. Спочатку пишемо повільно, після цього – швидко. Опустіть голову виз і швидко – швидко, покліпайте очима, погляньте один на одного і усміхніться.

4. Чистомовка: Рі – рі – рі – на деревах снігурі.

                             Ір – ір – ір – горобців повен двір.

                             Ла – ла – ла –вже берізка зацвіла.

                             Ей – ей – ей –вона радує людей.

5. Розчитка: «Вправи для розвитку артикуляційного апарату»

а) читання складової таблиці:

ВБР	А	О               У             И                 І             Е
ВЗД		- повільномовкою по доріжці ВБР
ВКЛ		- чітко, ніби вщипнути по доріжці ВКЛ
ВПР		- скоромовкою ШКР
ВСМ		- тепер водимо тільки очима ВСТ
ВСТ

 

б) Скоромовка: мовна – розминка:

1. Промовляння хором (двічі).

2. Тихо промовляємо скоромовку.

3. Повторення без голосу (працюють губи та язик).

4. Напівголосне промовляння з підвищенням швидкості.

5. Індивідуальне промовляння.

             Сидів горобець на сосні,

             Заснув – і звалився в сні.

             Якби не звалився в сні,

             Сидів би іще на сосні.

3. Повідомлення теми, мети уроку.

а) Гра «Що після чого?»

На дошці записані пори року: зима, осінь, весна, літо. Розмісти по порядку.

б) Загадка «Стоїть Устя серед поля,

                     В чорні цятки біла льоля.

                     Довгі коси розпустила,

                     Їх заплести їй не сила».   (береза)

в) читання вірша вчителем Л. Костенко «Берізки по коліна у воді».г)перевірка первинного сприймання тексту:

- У які пори року «берізки можуть бути по коліна у воді?» Чому?

д)  Словникова робота: узліски – місце а узліссі;   переярки – поперечні ярки;  огинати – оточувати з боків.

ж) вправляння у правильному читанні: огинає, лебедина, розмитий, бризами, низочка, березами, узлісками, переярками.

е) самостійне напівголосне читання;

є) вибіркове читання:- Хто плаває по воді? - Між чим вони плавають?

- З чим порівнює поетеса гусей? Скільки їх?

з) виразне читання вірша учнями.

4. Л.Костенко «Березовий листочок».

1. Робота над заголовком. – Прочитайте заголовок вірша. Чи подібний він до попереднього вірша? Чим саме?

2. Виразне читання вірша вчителем.

3. Словникова робота: скрадається – тихенько підходить;

                                            стинається грибочок – виростає;

                                            шарудить – шелестить, шурхотить.

4. Підготовка до самостійного читання.

- Як треба читати виділені рядки? З якою інтонацією?

Читання слів:(учитель—учні – учитель –учні) ступити, шарудить, здригнувся, спиняється, невидимий.

5. Самостійне читання. - Подумайте над головною думкою твору.

6. Кількаразове читання з прискоренням І, ІІ строфи.

7. Прочитайте рядки вірша, які стосуються малюнка у підручнику.

8. Гра «Добери ознаки» ( усний опис листка берези).

9. – Якою мовою говорить рання осінь, золота осінь, пізня осінь: яскравими кольорами, дзвоном прощальних пташиних голосів, шелестом падаючого листя та дощу?

5. Фізкультхвилинка.

6.  Л. Костенко «Ліс на світанку».

1. Вступна бесіда, спрямована на виявлення знань дітей про гриби. Бесіда про шкідливість отруйних грибів.

2. Загадка:Хто сидить на білій ніжці,

                 Біля шляху під листочком.

                 Встала шапка з-під трави,

                 Та немає голови      (гриб).

3. Виразне читання вірша вчителем. Розуміння прочитаного:

- Де росте грибочок?

- В чому він одягнений?

- Що сіє на грибок?

- Яке незвичне слово ви почули вірші?

4. Словникова робота:

 маркіз – звання знатної особи;

 жабо – оборки з мереживами , або легкої тканини біля коміра.

атлас - шовкова тканина.

5. Підготовка до сприймання читання. Вправляння у читанні слів.

жа                                                    мар                                          сосо                                  каф                         атлас              дрібне    грибне

бо        кіз            нок                  тан                           ному                                     сенький                                                  сенький

6. Напівголосне самостійне читання.

7. Вибіркове читання. Визначення головної думки твору.

8. Гра «Знайди найдовше слово» (дрібнесенький, грибнесенький).

- До якого іменника відносяться ці прикметника?

9. Гра «Фотограф». (На дошці я записала з рядки з вірша, але деякі слова пропустила, віднайдіть їх).

             В жабо й кафтані

             Стоять грибочок, маркіз. Так, у І – атласному, а в ІІ- як.

7. П.Сиченко «Українська ніч».

1. Гра « Знайди слово». Українська

(Віднайдені слова записую на дошці, слово Україна підкреслюю).

Україна, країна, рана, кара, кран, курка, ку-ку, рука, рак, кар і т. д.

2. Бесіда «Україна наша Батьківщина».

- Прекрасна наша українська земля квітучими садами, мальовничими хатинками, солов’їними піснями, стрімкими потоками, кучерявими вербами, кетягами калини, зимовими ранками, українськими ночами.

3. Виразне читання вірша П.Сиченко «Українська ніч» вчителем.

- З якою інтонаціє треба читати вірш?

- Чи захоплювалися ви коли–небудь красою неба вранці, вдень, увечері, вночі?

- Що ви побачили у цей час на небі?

- Чим воно вас зачарувало?

4. Словникова робота. Тлумачення слів, добір синонімів.

             виднокіл – виднокруг

             навстріч – назустріч

             виринає – з’являється

             отава – молода трава.

5. Підготовка до самостійного читання (учитель – учні хором).

Гра «Відлуння»: бережком, ріжком, видноколі, виринає, посріблив, шнурок, вітрила, отава, віття, лугове, навстріч, українська.

6. Самостійне напівголосне читання.

7. Вибіркове читання тексту. Спостереження за мовою вірша.

- Як ви розумієте вислів: місяць човником пливе; золотий ріжок місяця?

- Прочитайте місце, де говориться, що зробив місяць з отавою.

- З чим поет порівнює тополі?

- Прочитайте рядки, де поет передає захоплення красою української ночі. Які кольори він побачив?

8. Виразне читання вірша: робота над виразністю  читання:

а) учитель – учні;

б) І ряд – ІІ ряд;

в) один учень – всі учні;

г) хлопчики – дівчатка;

д) читання варіантами.

9. Гра «Бджілка». Учитель читає рядок, а учні шукають те слово і читають ввесь рядок).

10. Конкурс на кращого декламатора.

11. Складання опису «Місячна ніч» за малюнком у підручнику.

12. Загадки:  В синьому мішечку золотих ґудзиків багато.

                          Тисяча овець, а між ними баранець. (Місяць і зорі).

8. Вірш Л.Костенко «Баба Віхола».

1. Гра «Плутанина». –Діти, вам потрібно впіймати слова, які підходять до теми «Зима» і плеснути в долоні: дощ, сніг, санчата. гриби, лижі, ковзани, мороз, квіти, зелень, спека, роса, калюжі, хуртовини, шуба, іній, снігопад, рукавички, босоніжки, сніг, сніжинки, віхола.

2. Виразне читання вірша підготовленим учнем. - Опишіть зовнішній вигляд Баба Віхоли.

3. Словникова робота. Придумати синоніми до слова вешталась: літала без ніякої справи, без діла віялась, тинялася.

4. Гра «Розвідник». Прочитайте вірш мовчки. Учень називає двоскладові склади, а всі інші оплесками погоджуються, якщо помилка – мовчать: баба, сива, мітлі, двері, селом, люди, біле, полях, дуже, сині, нема, дайте, полем, землю.

5. Читання ланцюжком.

6. Вибіркове читання:

- Що мерзне у полі?

- Для чого потрібно решето?

- Де вешталась баба Віхола і про що вона просила? (З якою інтонацією треба читати?)

7. Читання в особах: учитель - за автора;  діти – за бабу Віхолу.

8. Спостереження за вимовою вірша. Словесне малювання.

9. Виразне читання: Два учні читають в особах.

9. Фізкультхвилинка.

10.  Л.Костенко «Пряля».

1. Підготовчі робота до читання вірша.

- На землю падають сніжинки. Як гарно падає сніг. Діти, як ви гадаєте, чому сніжинки порівнюють з метеликами, з пушинками? (Вони легенькі, біленькі).

- Снігопад надає природі особливої краси. Діти , який настрій у вас викликає рух снігу ? (спокійний, мрійливий, задумливий, радісний).

- Подивіться, як тихо й повільно спадає на землю снігове покривало і спробуйте створити казку «хто розсипає сніжинки». Одну із відповідей можна знайти у вірші Ліни Костенко «Пряля». Послухайте його.

2. Виразне читання вірша вчителем. Чим цей вірш нагадує казку?

3. Тлумачення слів та висловів.

4. Самостійне напівголосне читання учнями тексту.

5. Вибіркове читання:

- З чого пряля пряла нитки?

- Які обновки пряля готує верховинам, полям, хатам?

6. Словесне малювання.

- Якою ви уявляєте прялю – чарівницю?

- Що ви уявляєте, коли читаєте повтори у вірші:

       Сніг іде – іде - іде вже напряла…

       Мало-мало-мало-мало; вона пряде й пряде? (відповіді дітей)

- Діти , у якому темпі потрібно читати вірші?

- Так, у повільному темпі.

- Чим цей вірш подібний до попереднього? Чим відрізняться?

7. Виразне читання вірша дітьми.

8. Короткі відомості про Ліну Костенко.

- Народилася Ліна Василівна у 1930 році у м.Ржищеві на Київщині, в учительській сім’ї. Писати вірші вона почала з дитинства, друкувати – з 16 років. Вона випустила збірки «Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», за яку письменниці було присуджено державну премію Т.Шевченка. Для дітей вона видала збірку віршів «Бузиновий цар».

10. Підсумок уроку.

- Який вірш з прочитаних сьогодні вам найбільше сподобався?

- До якого вірша ви б хотіли придумати продовження? Придумайте будь ласка вдома.

- Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

- Любі діти! Дуже Ви були старанні,

                      Отже, всі Ви – учні гарні.

                      І за труд ваш на уроці

                      Вам подякувати хочу!