Тема: Т. Г. Шевченко "Тече вода з-під явора", "Тихесенько вітер віє", "Он гай зелений похиливсь..."
Мета: ключові компетентності: вміння вчитися (оцінювати результат своєї роботи); загальнокультурна (сприймає духовні і моральні основи життя); громадянська (бережливе ставлення до природи); здоров`язбережувальна (взаємозв`язок людини з природнім оточенням);
предметні компетентності:поповнити знання учнів про творчість великого українського поета і художника Т. Г. Шевченка, закріпити навички правильного,виразного читання, уміння словесно малювати картини природи; розвивати уміння працювати в парах; вчити висловлювати свої судження щодо прочитаного твору; виховувати почуття любові до рідного краю, до природи
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: Портрет Т.Г.Шевченка, мультимедійна презентація до уроку, малюнки дітей до творів Шевченка, виставка книжок
Хід уроку
І. Організація класу
Пролунав і стих дзвінок
Починаємо урок.
Так що часу ми не гаймо –
Працювати починаймо.
Привітання
Ми вам раді , люди добрі,
І вітаєм щиро вас.
І запрошуєм ласкаво
на урок у другий клас.
ІІ. Робота над розвитком артикуляційного апарату
- А розпочнемо наш урок з розминки для язичка.
1. Чистомовка.
- Діти, повторюйте, будь ласка, за мною:
Ок - ок-ок – розпочали ми урок.
Шу–шу –шу –чистомовки я кажу.
Ят- ят- ят – їх кажу для всіх малят.
Ки - ки –ки – промовляєм залюбки.
Ло- ло –ло –щоб чисте мовлення було.
2. Звуконаслідування
Шелестить листя ( ш-ш-ш)
Звучить тиша (ц-ц-ц)
Бринить бджола (дж-ж-ж)
Їде потяг (ч-ч-ч).
3.Читання скоромовки з різною інтонацією
- Діти, постарайтеся прочитати цю скоромовку декілька разів з іншою
інтонацією.
Листя падає додолу,
засинає гай і поле.
4. Гра "Склади речення"
- Перед вами канат слів. Розділіть їх так, щоб утворилося речення. Зачитайте його.
Мовомояматеринськамовомояукраїнська.
(Мово моя материнська, мово моя українська.)
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
- Сьогодні на уроці ми з вами будемо вивчати вірші відомого українського поета. А про кого йтиме мова ви, я думаю, здогадаєтесь, коли пограєте у гру «Криголам». Вам потрібно з’єднати склади по стрілочці.
Та Гри вич чен
рас горо Шев ко
(Тарас Григорович Шевченко)
Вінок - нок + р + ші = вірші
Київ - їв - и - + об + за + ря = Кобзаря
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
9 березня 1814 року в селі Моринцях у сім’ї кріпаків народився Тарас Шевченко. Ріс Тарас лагідною, чуйною та щирою дитиною. Найбільше любив свою матінку. Але радість і втіха хлопчика були не довгими. Коли йому виповнилося 9 років, померла мама. Батько оженився вдруге. І почалося страшне сирітське життя.
Коли Тарасові виповнилось 11 років, помер і батько. Перед смертю Григорій Шевченко сказав про Тараса: «З тебе вийде або велике ледащо, або велика людина». Пішов хлопчина тинятися по чужих людях: був і погоничем, і пастухом, і нянькою. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Та після кількох невдалих спроб він повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця.
1832р. пан Енгельгардт, у якого служив молодий Шевченко, віддає хлопця на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву. Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим і В. Жуковським , відомими російськими художником і письменником. Вражені гіркою долею талановитого юнака, вони 1838р. викупляють його з кріпацтва.
21 травня 1838р. Шевченка зараховують учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842). Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837 році.
18 квітня 1840р. з'являється перша збірка Шевченка — “Кобзар”.
Прожив Т.Г. Шевченко усього 47 років, із яких 24 роки був кріпаком, 10 років мучився у солдатській неволі і лише 13 років був вільною людиною.
Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року.
Та хоч прожив Шевченко таке коротке і важке життя, він намалював багато чудових картин, написав багато прекрасних віршів. Його знає і шанує український народ, його знає і шанує увесь світ. У різних країнах світу стоять пам’ятники великому Кобзареві( на дошці фотографії ).
А український народ склав багато прислів’їв про великого сина українського народу.
2. Робота в парах.
- Із слів, які лежать у вас на парті, складіть прислів’я.
В, житиме, час, Тарас, наш, чудовий, вічно. (В наш чудовий час вічно житиме Тарас).
Ми, не, забудем, Шевченка, славить, ніколи, будем, і. (Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем).
Слово, – , наша, окраса, Тараса, зброя, і. (Слово Тараса – наша зброя і окраса).
Тараса, жити, будуть, думки, віки. (Тараса думки будуть жити віки.)
Хто, знається, Шевченком, той, з, набирається, розуму. (Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.)
Хто, серцем, Шевченка, той, багатий, прочитав, став. (Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.)
Шевченко, сонце, для, Тарас, наче, нас. (Шевченко Тарас наче сонце для нас.)
Шевченкові, мов, сяють, ясні, твори, зорі. (Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.)
Фізкультхвилинка
Галя по садочку ходила
Галя по садочку ходила, (діти встають)
Хусточку біленьку згубила. (знімають хусточки)
Галя по садочку блукає, (кружляють)
Хусточку біленьку шукає. (присідають)
Не журися, Галю, серденько, (встають)
Ми знайшли хустинку біленьку. (піднімають руки вгору)
У садочку біля калини (розводять руками)
Під зеленим листям тернини. (зав`язують хустинку)
3. Опрацювання вірша "Тече вода з-під явора"
3.1. Виразне читання вірша вчителем.
- Уявіть, яку картину змалював автор у вірші.
(Ми уявляємо високе дерево, річку, маленьких каченяток зі своїми батьками. Як вони купаються у річці).
3.2. Словникова робота.
Хлюпощуться - плаваючи по водоймі, граються, збирають їжу
верболози - високий кущ або дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям
ряска - багаторічна трав'яниста дрібна плавуча рослина, що покриває стоячі води і править за їжу для водоплавних птахів
явір - білий клен
пишатися - тут: буйно рости, квітнути, мати надзвичайно привабливий вигляд.
ЯВІР ЯР
ЧЕРВОНА ХЛЮПОЩУТЬСЯ
ВЕРБОЛОЗИ КАЧЕЧКА
ЗЕЛЕНІЮТЬ РОЗМОВЛЯЄ
- Прочитайте колоноки слів двічі: зверху вниз і нвпаки;
-прочитайте найдовше і найкоротше слово; усі дієслова.
3.3.Читання вірша учнями.
- А зараз ми прочитаємо виразно вірш.
3.4. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.
- З яким почуттям поет описує природу рідного краю?
(Поет описує природу рідного краю з любов’ю, захопленням).
- Яка пора року зображена? Чому ви так думаєте?
(Автор зображує літо, тому що влітку купаються, дерева стоять в зеленому листі).
- Зачитайте рядки,в яких автор показує кудою тече річка.
(Яром на долину).
- Як поет написав про калину?
(Пишається над водою червона калина).
- Що сказано про качаточок? Зачитайте.
(Хлюпощуться качаточка поміж осокою).
-Зачитайте,які ще рослини згадує автор у вірші,крім калини.
(Явір, верболози).
-Зачитайте рядки,в яких розповідається про тварин,які милуються красою рідного краю.
(Хлюпощуться качаточка
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.)
Гімнастика для очей
- Закрийте, будь ласка очі. А тепер відкрийте. Подивіться вправо, вліво, вгору, вниз. Повторіть цю вправу ще один раз.
3.5. Конкурс на краще виразне читання вірша учнями.
- Діти, а зараз ми проведемо конкурс на кращого читця вірша «Тече вода з-під явора». Читаючи вірш, передайте голосом захоплення красою української природи.
4. Опрацювання вірша "Тихесенько вітер віє"
4.1. Слухання вірша учнями в аудіозаписі .
- Яку картину ви собі уявили, слухаючи вірш?
(Над ставком росте розлога верба, а далі степи, лани).
-Що є завжди поряд з природою? (Людина)
4.2. Гра " Блискавка"
Тихесенько віє зеленіють
мріють рясні тополі
похилились розмовляють сторожа
4.3. Читання вірша учнями по строфах у парах луною.
-А зараз ви прочитаєте вірш у парах луною по строфах.
4.4. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра " Розвідник"
- Тепер прийшов час гри "Розвідник". Потрібно прочитати найкоротшу строфу вірша.( Тополі по волі).
- Відшукайте в тексті найдовше слово і зачитайте його. (Розмовляють).
-Знайдіть порівняння. ( Тополі,мов сторожа)
б) Гра " Вовк і Заєць"
- Зараз пограємо у гру "Вовк і заєць". "Заєць" починає читати вірш. Коли він прочитає дві строфи, тоді починає читати "Вовк" спочатку. Якщо "Заєць" закінчив першим, це означає, що він втік від "Вовка", а якщо "Вовк" перегнав "Зайця" у читанні - то він його з'їв.
5. Робота над віршем "Он гай зелений похиливсь..."
- Сьогодні ми познайомимося ще з одним віршем Т.Г. Шевченка .
5.1.Читання вірша підготовленим учнем.
- Спробуйте уявити те, про що вам прочитають.
(Рівнесенька вода на ставку, верби опустили свої зелені віти і полощуть їх у воді).
(Полотно,гай, верби).
- Діти, прочитайте вірш мовчки і подумайте:
- З чим поет порівнює ставок? (Поет порівнює ставок з полотном).
- Що пише автор про верби? (А верби тихесенько купають свої зелені віти у ставку).
5.4. Виразне читання вірша учнями.
- Прочитайте, будь ласка, виразно вірш.
VІ. Підсумок уроку
- Підводячи підсумок нашого уроку, давайте виконаємо тестові завдання.
6.1.Тести
1.Шевченко народився у сім’ї ...
а) кріпаків; б) робітників.
2. Ненька Тараса померла, коли йому було ..
а) 12 років; б) 9 років.
3. Перед смертю батько сказав про Тараса..
а) "Тяжко жити сиротині..."; б) " Із нього вийде або ледащо, або велика людина".
4. Т. Г. Шевченко - це великий український ...
а) поет і художник; б) поет і композитор
6.2. Гра «Мікрофон»
- Вірші якого поета ми читали? (Тараса Григоровича Шевченка)
-Чим вони вам сподобались? (В них автор з великою любов'ю описує красу рідного краю)
-З яких поем були уривки?(Ми читали уривок з поеми "Сон")
-Які почуття з`явилися у вас від прочитаних творів? (Почуття радості, любові до рідної природи)
- Яка книга є в кожній українській хаті? (В кожній українській хаті є "Кобзар" Т. Г. Шевченка).
- Що вразило вас найбільше на уроці? (З якою любов'ю Шевченко описує природу рідної України, її степи, лани, верболози, тварин).
6.3.Книжкова виставка творів про Шевченка та його творів.
-
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь.
VІІ. Домашнє завдання (інтегроване)
Вивчити один з віршів напам’ять.
Намалювати малюнок.
Підібрати раніше вивчені вірші про красу природи рідного краю.