Урок "М.Гоголь „Ніч перед Різдвом”. Народні традиції і звичаї у творі."

Тема: М. Гоголь „Ніч перед Різдвом”. Народні традиції і звичаї у творі. Елементи фольклору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць, різдвяні символи, елементи казки). Роль фантастики в повісті.

Мета: простежити особливості зображення національних традицій і звичаїв у творі; з’ясувати функцію фантастичних елементів та ознаки українського фольклору у повісті; навчити учнів характеризувати героїв, розвивати уважність, уміння логічно мислити; виховувати любов до звичаїв та свят українського народу.

Тип уроку:  урок узагальнення і систематизації знань;

Очікувані результати: учень (учениця) знає зміст повісті «Ніч перед Різдвом» і може відтворити основні події твору; визначає роль фантастики у творі, аргументує свою думку, виявляє національні традиції й звичаї, елементи українського фольклору, що знайшли відображення у повісті (традиційні образи, символи, елементи казки тощо); характеризує героїв повісті; висловлює власне враження від прочитаного.

Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, робота з таблицею, робота з текстом, словникова робота.

Випереджувальні завдання: повідомлення «Традиції святкування Різдва у моїй родині»

 

Епіграф: Різдво! Величне свято серця –

                  Во ім'я істини і вічності життя.

                                                         М. Бойко, сучасна українська поетеса

 

 

 

І.Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності.

- З яким настроєм ви прийшли на урок?

Активізуємось до роботи, виконаємо вправу «Дарунок».  

Потремо свої долоні одна об одну і передамо частинку свого тепла, впевненість, бадьорість сусідам. (Діти «переймають» тепло один від одного) 

 2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

  Слово вчителя. Сьогодні ми продовжимо  подорож різдвяної ночі  мальовничим селом Диканька.

         Повість М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» приваблює читачів цікавим сюжетом, описом незвичайних казково-містичних подій. А відбуваються ці події на тлі майстерно змальованих українських пейзажів. Як саме фантастичні елементи та описи природи втілюються у цьому творі та яку роль вони відіграють, ми з вами дізнаємося протягом уроку. 

Робота з епіграфом.

Зверніть увагу як сучасна українська поетеса передала  велич Різдва. Різдвяні дні – це світлі дні, що приносять добро та тепло в наші душі, яке так необхідне кожному. Тому це свято так люблять , шанують українці і тому воно таке традиційне. Давайте зануримось у це свято, послухавши різдвяну пісню…..

         (Колядка супроводжується відеороликом на мультимедійному проекті про народження Ісуса Христа).

Бесіда

1.     Як називається жанр пісні, яку ви щойно прослухали? (Колядка)

2.     На яке свято прийнято співати колядки? (Різдво)

3.     Чи можемо ми віднести колядки до народних традицій?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. 

У дні Різдва кожна людина очікує на диво, бо душа потребує його. Для одних таким дивом буде іграшка, про яку давно мріяв, для інших – очікувана зустріч з друзями, рідними  людьми. Є й такі, для яких дивом буде зустріч із цікавою книгою, що здатна перенести нас в невідомі краї, подарувати зустріч з улюбленими героями. Саме це і чекає сьогодні на нас.

ІІ. Етап ціле визначення та планування.

Визначення цілей.

ІІІ. Етап проектування діяльності.

Подорожувати ми будемо за маршрутним листом, завдання кожної зупинки знаходиться на зірках.

1. Українські традиції у повісті.
2. Парад героїв. (Гра «Впізнай героя за цитатою»)
3. Знання з теорії літератури.
4. Фантастика і реальність.
5. Гра «Дешифрувальник»
6. Фантастичні герої.
7. Реальні герої.
8. Пейзаж у повісті.
9. Експрес-газета «Анкета повісті «Ніч перед Різдвом»».

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

         1. Бесіда. Мозковий штурм.

-         Які українські традиції святкування Різдва ви знаєте? Коли святкують Різдво?

-         Яка страва є головною на Різдво?

-         Які ще українські страви готують на Різдво?

-        Які символи Різдва ви знаєте?

-         Як святкують Різдво у вашій родині?

Діти, давайте зараз спробуємо скласти асоціативний ряд до слова Різдво. Які у вас виникають асоціації із образом Різдва?

-Запишіть, які асоціації виникають у вас із образом Різдва.

      2. «Асоціативний ряд».  

         - Які вам приходять на думку слова до літери Р?

Р – радість, родина

І – іскра, ікона

З – зірка

Д – диво, добро

В – вогонь, веселощі

О – очікування

Слово вчителя.

На минулому уроці ми поринули у світ героїв повісті «Ніч перед Різдвом». Давайте їх зараз пригадаємо.

  3.  «Парад героїв повісті».  (команди  впізнають  героя.)

  1. «...їй не було ще й сімнадцяти, коли парубки хором проголосили, що ліпшої дівчини не було ще ніколи і вже більше не буде у селі. Вона мала свіже, живе в дитячій юності обличчя із сяючими чорними очима і невимовно приємною посмішкою, здатною запалити душу...» (Оксана)  

2. «...Вузенька, безперервно вертлява мордочка закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п'ятачком; ноги були тонкі... У нього висів хвіст, такий гострий і довгий, як мундирні фалди; лише хіба що по козлячій бороді під мордою, по невеликих ріжках, які стирчали на голові, та ще що був не більшим від сажотруса, можна здогадатися, що він не німець, не губернський чиновник, а просто...» (Чорт)  

3. «Силач і парубок хоч куди, який чортові був більш гидкий, ніж проповіді отця Кіндрата. У вільний від справ час він малював і вважався найліпшим живописцем у всій окрузі...» (Вакула) 

 4. «Вона мала від народження не більше сорока літ. Була ні гарна, ні погана із себе. Але ж уміла зваблювати найбільш поважних козаків. Вона кланялася всім, а кожен думав, що йому одному». (Солоха)  

5. «...Коваль побачив перед собою невисоку на зріст жінку, дещо навіть повну, напудрену, з голубими очима, яка велично посміхалася і, здавалося, вміла підкоряти собі все». (Цариця)

  6. «Незважаючи на невисокий зріст, ширину він мав вагому. До того ж його шаровари були настільки широкі, що, який би великий не робив він крок, ніг не бачили, і здавалося, - винна бочка рухалася вулицею. Можливо, саме це дало привід прозивати його Пузатим». (Пацюк)

7. Чуб говорив " сухорлявому, високому, в короткому кожусі, мужикові з бородою, що обросла." (Кум).
8.  увійшов, покректуючи і потираючи руки, і розповів, що у нього не був ніхто і що він сердечно радий цьому випадку погуляти трохи у неї і не злякався заметілі.” (Дяк).

4. Теорія літератури.

Гра «Пінг-понг» (Обмін запитаннями, що стосуються знань з теорії літератури. За кожну правильну відповідь команда отримує фішку.)

 Цих героїв  об’єднує одне – всі події, у яких вони беруть участь відбуваються напередодні Різдвяної ночі. І, звісно, без вигадки, фантастики, фольклору у таку ніч не обійтися.

- Що таке фольклор?  (Фольклор – сукупність різних видів і форм словесної творчості, яка побутує в усній формі і створюється колективно).

- Які твори належать до фольклорних? (Народні пісні та казки, легенди, прислів'я, приказки, загадки).

- Що таке фантастика? (Фантастика (з грецької «здібність уявляти» ) - світ химерних уявлень та образів письменника , який базується на основі раніше засвоєних фактів із реального життя).

- Що лежить в основі фантастики? (В основі фантастики лежить вигадка, яка опирається на дійсні враження).

- В яких жанрах фольклору найчастіше використовується цей прийом? (Елементи фантастики найчастіше використовуються  в казках, легендах, переказах).

- Які елементи фантастики має повість «Ніч перед Різдвом»? (Елементи казки

• Головний герой у пошуках щастя — «коваль Вакула».
• Чарівні явища: Чорт зменшується — «лізь до мене в кишеню...», переміщення в просторі — «раптом опинився за шлагбаумом».
• Чарівне перетворення — «Чорт, перелетівши через шлагбаум, обернувся в коня...»
• Перемога добра над злом.

Слово вчителя. Ну а тепер ми переходимо до роботи над змістом повісті.

5. Фантастика і реальність у повісті

• Зачитайте епізоди, у яких описуються фантастичні події (чорт краде місяць; чорт і відьма літають у небі; вареники летять до рота Пацюка; Вакула дістався до Петербурга верхи на чорті). Перегляд відео (Пацюк)
• Назвіть фантастичних і реальних героїв повісті

Фантастичні	Реальні
Чорт, відьма	Коваль Вакула, Оксана, Дяк, Голова, Чуб, Солоха
Пацюк

6. Характеристика героїв.

Перш ніж перейти до детальної характеристики героїв пограємо в гру «Шифрувальник»

(на дошці зображені малюнки, які вказують на рису характеру певного героя. Ваше завдання вказати рису характеру і героя, якого це стосується)

Сміливість, хитрість, розум, підступність, боягузтво, богобоязливість. Слабкість, вірність, скромність, мстивість.

Вакула	Чорт
Сміливість, розум, богобоязливість, вірність, скромність	Боягузтво, хитрість, підступність, мстивість, слабкість

Невизначеність (мінливість), гордість, хитрість, себелюбство, користолюбство, гостинність, непостійність.

Оксана	Солоха
Мінливість, гордість, себелюбство	Непостійність, хитрість, користолюбство, гостинність

Висновки: Вакула й чорт виявляють абсолютно протилежні риси характеру. Оксана й Солоха теж не дуже схожі між собою, хоча обидві мають успіх у протилежної статі й обидві легковажні.

Фізкультхвилинка. 

      Давайте перервемо нашу роботу і трохи відпочинемо. Встаньте, будь ласка. Зараз ми з вами виконаємо декілька вправ.

1-а вправа - потягування. Уявіть себе в ролі чорта.  Вам треба зібрати якомога більше зірок. Прямо над собою дістаємо зірку, ліворуч, справа (3 рази)

2-а Наступна вправа - ходьба на місці. Ви - Чуб і кум, що йдуть по зимовому хутору у гості до Солохи.  Отже, почали.

3-тя вправа - дихальна гімнастика. Подув сильний вітер. Видихаємо повітря.  Вітер  став піднімати сніг. Нічого не стало видно. Закрили очі. Відкрили.

4-та вправа - присідання.  Нарешті ви у будинку Солохи. Але постійно в двері її хати хтось стукається. Солоха  вимушена ховати вас в мішок.  А для цього вам потрібно присісти. Отже, виконуємо 5 присідань.

Слово вчителя

А зараз поговоримо про фантастичних героїв повісті.

7.  Слово етнографам

 Відьма – давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова «відати», тобто знати. Відьми, за народними повір’ями спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей.

 Чорта в народі називали бісом. Біс – за народною уявою – маленький. чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий.

8.  Бесіда з учнями

• Чи відповідають гоголівським героям зображені на ілюстрації відьма і чорт?
• Чи викликають страх зображені у повісті фантастичні істоти?
• Чому вони викликають швидше посмішку, ніж страх?
• Чим вони схожі на людей? (Відьма і чорт у повісті М.В.Гоголя зовсім не страшні, навпаки – вони дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не зловредних, смішних).
• Для чого чорту захотілось викрасти місяць? (Щоб помститись ковалю Вакулі за малюнок, який він написав у церкві на стіні).
• Ким була відьма і що про неї говорили у Диканьці? (Відьмою була мати коваля Вакули – тітка Солоха. У Диканьці про неї ходили не добрі плітки).

Учитель. Гоголь  у своїй повісті зумів в жартівливій формі розповісти про звичаї українського народу, при цьому він уміло перемішав фантастику і реальність.  Дія відбувається і на землі і в небі. У небі літають чорти і відьми, які замислюють інтриги на шкоду людям. На землі ж з'єднуються закохані, торжествує добро.

9.Робота в групі.

Характеристика образів Вакули та Оксани

Заповнення порівняльної таблиці (самостійна робота)

Вакула	Оксана
1. Відомості про героїв
син Солохи, коваль,  «займався малюванням», «богобоязкий чоловік», сильний (гне руками підкови)	17 років; дочка заможного козака Чуба; має багате придане
2. Портрет
«Силач і козак хоч куди», красень (у запорозькому кафтані дуже сподобався цариці	«красуня на все село», чорні брови... чорні коси...»
3. Риси характеру
добрий, щирий; вірний; має чисте серце; рішучий і винахідливий; наполегливий у досягненні мети (не кидає залицяння до Оксани); сміливий (подорожує по небу); кмітливий (перехитрив чорта).	весела, життєрадісна; кокетлива, грайлива, горда, примхлива; пишається своєю красою, самовдоволена
4. Почуття героїв
щиро кохає,  не приховує своїх почуттів; терпить образи, насмішки від Оксани	Кокетує  зневажає  ображає  кається  картає себе  хвилюється  переживає  закохується  радіє
5. Вчинки
за допомогою чорта дістав черевички для коханої; свій гріх (угоду із чортом) Вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього»	ставить умову — дістати черевички цариці; здатна усвідомити свої помилки; відмовляється від черевичків і признається, що любить Вакулу
Висновок
довгоочікуване взаємне почуття

Слово вчителя.

Відомо, що у повісті «Ніч перед Різдвом» основну увагу автор приділив описам вчинків героїв, подіям. Та значна роль у творі належить описам природи. Їх не так багато, але вони досить колоритні.

9. Словникова робота

• Що таке пейзаж? (опис природи).
• Які його функції у художньому творі? (Пейзаж є одним із композиційних прийомів. Використовується він для того, щоб змалювати місцевість, про яку йдеться у творі, підкреслити настрій героя. Іноді пейзаж виступає контрастом, на фоні якого чіткіше зображується глибокі внутрішні переживання героїв.).

10. Виразне читання тексту

«Зображення зимової місячної ночі».

11. Бесіда за прочитаним

• Як опис ночі пов'язаний з основною оповіддю?
• Якою зображена ніч? (текст)
• Що підкреслює цей опис?
• Хто з героїв не спить цієї ночі? Чому?

12.  Метод «Коло ідей» Рекламний плакат (біг-борд) (Експрес-газета).

Як ви пам'ятаєте,  повість "Ніч перед Різдвом" входить у збірку "Вечора на хуторі біля Диканьки".  У 2012 році у цієї книги був ювілей, їй виповнилося 180 років. Щоб пам'ять про цю книгу збереглася довше, ми з вами зробимо експрес-газету (тобто швидку газету).

Скласти в групах експрес-газету  «Анкета повісті «Ніч перед Різдвом»

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.Продовжте речення.

 У повісті Гоголя мені найбільше сподобалося ...

Прочитавши повість «Ніч перед Різдвом», я зрозумів ...

Хочу подякувати автору (героям твору) за те …

2. Підсумкове слово вчителя

Кожна ніч закінчується, і починається новий день – день нових надій. Промені вранішнього сонця несуть світло, яке відганяє темні сили. Добро перемагає завжди, тому що його все ж таки на землі більше. Світлом добра осяяні твори М.Гоголя. Письменник прагнув достукатися до людської душі, щоб пробудити в ній все найкраще.

Домашнє завдання. Написати твір "Чому нас учить повість Н.В.Гоголя "Ніч перед Різдвом"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1.

Анкета повісті М.Гоголя  «Ніч перед Різдвом»

 

Микола Гоголь (Рудий Панько)  «Ніч перед Різдвом» (1831-1832)

Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (1829 -1832)

1. Жанр. Казково-фантастична повість

2. Час дії. Дія відбувається у ніч перед Різдвом і наступного дня.

3. Місце дії. Село Диканька Полтавської губернії

4. Настрій твору. Веселий, урочистий, різдвяний настрій

казково-фантастична повість

5. Сюжет. Три лінії: перша — лінія чорта, друга — лінія залицяльників Солохи, третя — лінія Вакули й Оксани.

 

План

1. Відьма краде зорі, а чорт - місяць.

2.Картина коваля Вакули в церкві і клятва чорта помститися Вакулі.

3. Оксана перед дзеркалом.

4. Розмова Вакули й Оксани.

5.Солоха, чорт і мішок.

6.Обіцянка Оксани вийти заміж за Вакулу, якщо він принесе черевички, які носить цариця.

7.Гості Солохи - голова, дяк і Чуб – в мішках.

8.Вакула виносить мішки.

9. Колядки в селі. Глузування Оксани з Вакули.

10. Рішення Вакули: «піду втоплюся в ополонці»

11.Вакула й Пузатий Пацюк.

12. Договір чорта й Вакули.

13. Знахідка у мішках. Чубів кум знаходить Чуба й дяка, а голова опиняється у будинку  Чуба.

14. Політ Вакули на чорті у Петербург.

15.Вакула в запорожців.

16.Вакула отримує від цариці черевички.

17. Чутки про загибель коваля.

18.Вакула повертається та йде сватати Оксану.

19. Епілог.

6. Герої твору. Чотири центральних персонажі: коваль Вакула, Оксана, відьма Солоха і чорт.

Реальні герої	Фантастичні герої	Напівфантастичні герої
Вакула, Оксана, голова, дяк, Чуб	Чорт, відьма	Солоха, Пацюк

7. Особливість системи образів повісті:  люди та міфологічні істоти перебувають в одному просторі й діють в одному часі. Наприклад, Солоха постає і як відьма, і як звичайна жінка. Вона може літати на мітлі, зустрічатися і з чортом, і з реальними односельцями

Система образів повісті побудована на подвійній антитезі: «нечистий» протиставлений християнській душі, Вакулі; дівоча чистота Оксани - відьмівству Солохи.

8. Характеристика образів Вакули та Оксани

Вакула	Оксана
1. Відомості про героїв
син Солохи, коваль,  «займався малюванням», «богобоязкий чоловік», сильний (гне руками підкови)	17 років; дочка заможного козака Чуба; має багате придане
2. Портрет
«Силач і козак хоч куди», красень (у запорозькому кафтані дуже сподобався цариці	«красуня на все село», чорні брови... чорні коси...»
3. Риси характеру
добрий, щирий; вірний; має чисте серце; рішучий і винахідливий; наполегливий у досягненні мети (не кидає залицяння до Оксани); сміливий (подорожує по небу); кмітливий (перехитрив чорта).	весела, життєрадісна; кокетлива, грайлива, горда, примхлива; пишається своєю красою, самовдоволена
4. Почуття героїв
щиро кохає,  не приховує своїх почуттів; терпить образи, насмішки від Оксани	Кокетує  зневажає  ображає  кається  картає себе  хвилюється  переживає  закохується  радіє
5. Вчинки
за допомогою чорта дістав черевички для коханої; свій гріх (угоду із чортом) Вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього»	ставить умову — дістати черевички цариці; здатна усвідомити свої помилки; відмовляється від черевичків і признається, що любить Вакулу
Висновок
довгоочікуване взаємне почуття

9. Історичний факт - прийом Катериною делегації запорожців.

10. Основна думка твору. Перемога кохання Вакули — над байдужістю Оксани; світлих сил — над темрявою (чистої душі коваля — над чортом).

11. Реальне й фантастичне в творі

Реальне	Фантастичне
Традиції святкування Різдва; місця подій (Диканька, Петербург); природа України; побутові деталі; опис деталей одягу; історичні особи, козацтво; характери героїв.	відьма верхи на мітлі краде зорі, запихає їх до рукава; чорт краде місяць, місяць вилітає крізь димар і повертається на небо; вареники слухняно залітають Пацюку до рота; політ Вакули на спині в чорта до Петербурга й назад; помело відьми літає в повітрі, чорт перетворюється на коня; чорт зменшується і ховається у кишеню Вакули; Вакула дістає черевики самої цариці.

12. Гумор в повісті. Пояснення походження колядок (від ідола Коляди), образ чорта (німець, схожий на свиню й водночас на губернського стряпчого), мотив розмови Оксани з Вакулою («Чи правда, що твоя мати відьма?»), кумедні порівняння, епізод, у якому відьма й чорт опускаються крізь димар у пічку, зображення веселих колядників, зауваження чорта про те, що він може пожертвувати власною душею, відвідини Солошиної хати головою, дяком, Чубом, ковалем, Свербигузом, веселі ігри парубків із дівчатами, Пацюк «диригує» варениками, сюрприз появи із мішку Чуба та дяка.)

13. Художні засоби, використані при описах природи. Метафори: подивилися зірки, місяць велично виплив на небо посвітити добрим людям, місяць зазирав крадькома у вікна хат; місяць викликав дівчат на вулицю; зірки грали у жмурки; сніг запалав широким срібним полем і весь обсипався кришталевими зорями; ніч, що весело сміється; клубився рій духів; доми вп’ялися в нього своїми незчисленними вогняними очима і дивились.

Епітети: ясна (ніч), кришталеві (зорі); рипучий (сніг): замерзлий (сніг) добрі (люди). Порівняння: так було тихо, що рипіння морозу під чоботом чути було за півверсти; Вакула, як муха, пролетів, під самим місяцем.

Гіпербола: скрип морозу під чоботом було чутно за півверсти; ще трохи і зачепив би місяць шапкою: будинки росли і ніби підіймалися із землі на кожному кроці; мости дрижали; карети літали.

14. Українські народні традиції та звичаї й обряди на Різдво.

• Святкова атмосфера Різдвяної ночі: «Сніг загорівся широким срібним полем і весь обсипався кришталевими зорями».
• Колядники-парубки співали пісні, веселились, «бешкетували й бісилися досхочу».
• Колядники-дівчата співали колядки, хизувалися обновками, жартували з хлопцями;
• «Парубки й дівчата» раділи Різдву, розважалися: «шум, крик, один кидав грудкою снігу...».
• Різдвяні витівки, жарти: «...у кожному мішку сиділо по дві людини».
• Щедре частування колядників: «вивантажували мішки і хвастались паляницями, ковбасами...
• Національні страви на Святвечір: «кутя», «варенуха», «гречаники», «галушки».
• Прибирання перед святами.
• Український національний одяг, побутові речі.

Різдвяні символи: традиційні страви; колядки, різдвяні пісні; обдаровування ласощами колядників; гуляння, ігри, забави; зірка, яку носять колядники

15. Фольклорні елементи: колядки, щедрівки, народні легенди про нечисту силу; Гоголь використав у творі поширену в Україні фольклорну легенду про благочестивого маляра і поєднав її із сюжетами про популярного героя слов’янської міфології — коваля.

Традиційні образи

• Чорт — «Одну лише ніч залишилось йому вештатись на білому світі...»;
• Відьма — «чорною кішкою перебігла дорогу», «закричала півнем»;
• Місяць — «танцював на небі...»

Елементи казки

• Головний герой у пошуках щастя — «коваль Вакула».
• Чарівні явища: Чорт зменшується — «лізь до мене в кишеню...», переміщення в просторі — «раптом опинився за шлагбаумом».
• Чарівне перетворення — «Чорт, перелетівши через шлагбаум, обернувся в коня...»
• Перемога добра над злом.

Роль фольклорних елементів. Створюють національний колорит, оригінальну картину світу, підводять до морального ідеалу - гармонії зовнішньої та душевної краси.

 

 

 

Різдво! Величне свято серця –

Во ім'я істини і вічності життя.

 

 

М. Бойко, сучасна українська поетеса

 

 

 

 

 

1. Українські традиції у повісті.

2. Парад героїв. (Гра «Впізнай героя за цитатою»)

3. Знання з теорії літератури.

4. Фантастика і реальність.

5. Гра «Дешифрувальник»

6. Фантастичні герої.

7. Реальні герої.

8. Пейзаж у повісті.

9. Експрес-газета «Анкета повісті «Ніч перед Різдвом»».

 

 

 

 

 

 

Р І З Д

В О

 

 

радість родина

іскра  ікона

зірка

диво 

добро

вогонь 

веселощі

очікування

сміливість хитрість

розум

підступністьбоягузтво богобоязливістьслабкість

вірність

скромність мстивість

невизначеність мінливість

гордість хитрість себелюбство

користолюбство

гостинність непостійність

 

 

 

 

 

 

 

Вакула	Оксана
1. Відомості про героїв
2. Портрет
3. Риси характеру
4. Почуття героїв
5. Вчинки
Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1831-1832)

Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»

(1829 -1832)

Казково-фантастична повість

Веселий урочистий різдвяний настрій

національний одяг

побутові речі

традиційні страви колядки різдвяні пісні

забави  зірка

Українські символи Різдва 
Головний атрибут українського святкування Різдва – різдвяна зірка. 
Різдвяна зірка у наших предків символізувала новонароджене Сонце, яке освячувало оселі дбайливих господарів у новому році. 

Наступний символ та традиційна різдвяна прикраса українців – дідух. 
Дідух – символ доброго врожаю, достатку в домі, миру й злагоди в родині. 

Коза – також символ українського Різдва.
Коза у традиційній культурі українського народу символізує багатство, достаток, урожай, плодючість, а також — воскресіння сил природи, завмерлих на час зими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Традиції святкування Різдва.

Свято Різдва чекають з нетерпінням і дорослі, і малі. Воно приносить чимало радощів, веселощів та солодощів. Свято тішить своїм затишком, спокоєм та надіями на краще майбутнє. 

Розпочинається Різдво 6 січня – Святий Вечір. Як відомо, на Святий Вечір прийнято збиратися родиною, не ходити в гості, бажано не запізнюватися на вечерю. Прикмета говорить, якщо запізнитися на Святу Вечерю, то потім цілий рік запізнюватися будеш. В цей день прийнято ввечері ходити з Віфлеємською зіркою із позолоченого паперу, прикрашеною ліхтариком. З нею ходили по селу та співали різдвяні пісні. Це називається колядуванням. Колядувати можуть діти, дорослі парубки та дівчата.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головна українська страва на Різдво.

Кутя – це каша з пшениці або рису, до якої додаються родзинки і мед. Її ще іменують іноді напівзабутим словом «сочиво» – саме від неї і пішла назва «Святвечір». Спочатку кутю готували або з розмочених сухофруктів, або просто з пшона. Блюдо символізує достаток, багатство. Його ставлять на стіл, щоб всі члени сім’ї разом з порцією куті отримали порцію здоров’я і благополуччя на цілий рік.