Урок "М. Куліш "Мина Мазайло". Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховності обивателів"

Тема. Микола Куліш. «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховних обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Мета:  з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного  нігілізму; встановити актуальність п’єси на сучасному етапі; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному; формувати усвідомлення своєї  приналежності до рідного народу; виховувати патріотичні почуття, гордість за свій рід.

Тип уроку: урок –дослідження.

Обладнання: портрет М.Куліша, мультимедійна презентація-буктрейлер до твору «Мина Мазайло», аудіозапис пісні Віктора Баранова «До українців».

Методи, форми і прийоми роботи: бліц-вікторина, діалог «учитель-учень-текст», «Фішбоун», «Займи позицію», робота в групах, «Незакінчене речення», проблемні питання.

 

                                                                                     Епіграф:  

                                                                             Нації вмирають не від інфаркту.       

                                                                                                                                         Спочатку їм відбирає мову.                       

                                                                                                                                                                                   Ліна Костенко                        

 

Хід уроку

І. Мотиваційний етап 

 Буктрейлер (гіперпосилання) до комедії «Мина Мазайло»

 

                      - Філологічний водевіль чи сатирична комедія?

                 -  Українізація чи русифікація?

                 - Проблема життєвого вибору.

                 - Бути чи не бути українській мові та нації загалом?

На ці та інші питання ми спробуємо сьогодні відповісти. Отже, тема уроку:

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

 

       Бліц-вікторина за текстом

1.      Яке завдання дала Рина подрузі Улі? ( Закохати в себе Мокія)
2.      Синонім до слова темно-синій (бразолійний)
3.      Тьотя Мотя приїхала з ... (Курська)
4.      Друга частина родового прізвища Мазайлів  (Квач)
5.      Хто такі селяни, за висловом тьоті Моті? (Не українці, а мужики)  

    6. Що говорив Мина Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його      другосортним).

    7. Назвіть винахід Мини Мазайла (електрична мухобійка)

    8. Яку виставу бачила тьотя Мотя в Москві? («Дні Турбіних»)

  9. Хто такі Тертика та Губа? (комсомольці)

 10. Хто відвідав у маренні Мазайла? (діди Запорожець, Чумак, Селянин.)

   11. Прізвище, яке отримав Мина. (Мазєнін)

 12.Чим закінчується комедія? (Мазайла звільняють з посади)

 

IV. Вивчення учнями нового матеріалу

       1. Історія створення п’єси

- А чи відома вам історія створення твору «Мина Мазайло»? Давайте з’ясуємо. У «Спогадах про Миколу Куліша» дружина драматурга згадувала: «Коли працював над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Там було одне прізвище – Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що вирішив вставити цей випадок у п’єсу».

 

     2. Робота з текстом

- Це не перша п’єса, яку ви читаєте. Зверніть увагу на початок твору. Чим він відрізняється від інших? (Немає звичного переліку дійових осіб).

- Зверніть увагу на ремарки. Типові вони чи ні? Якщо не типові, то чому? (Нетипові ремарки, розгорнуті, у деяких є пряма мова).

- Хто із вас може описати інтер’єр, де відбуваються події? (Не вказані декорації; є лише велике дзеркало, у яке дивляться герої. Читач і глядач починають уявляти і домислювати те, чого немає або було раніше).

 

 3. Робота над жанровою специфікою твору

- Літературознавці й критики не були одностайними у визначенні жанру п’єси «Мина Мазайло». М.Куліш визначив свій твір як філологічний водевіль; Ю.Лавріненко – політична комедія; Лесь Танюк – філологічна комедія, яку важко перекласти іншою мовою. У шкільній програмі жанр п’єси «Мина Мазайло» трактується як сатирична комедія. Пригадайте це жанрове визначення.

Сатирична комедія – це твір, у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події, персонажі. (див. запис у словниках)

 

- Який основний конфлікт твору? Як він пов’язаний з українізацією?

   1928 року Микола Куліш пише п’єсу «Мина Мазайло». Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки минулого століття процесом українізаціЇ

 - Що ви знаєте про українізацію з історії? (учнівське повідомлення)

 

Запис на мультипроекторі

 

Українізація –1. Політика радянської влади у 20-ті роки XX століття; 

2. Процес відродження української мови, втраченої внаслідок дискримінації, упровадження в усі сфери її вживання на історичних українських територіях.

 

– Отож визначимо тему п’єси «Мина Мазайло»:

1. Художнє відтворення проблеми українізації.

2. Сатиричне змалювання новітнього міщанства.

 

Прийом «Фішбоун», схема:

 

Причини подій

         Проблема                                                                              Висновок

 

Факти, аргументи

Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалася непросто. «Не было, нет и быть не может»- так говорили про існування української  мови, не визнавали її, калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку.

         За спогадами сучасників, М Куліш дуже добре знав українську мову, високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих і соковитих, дуже мало на світі. Тому й боровся за її подальший розвиток. Драматург вустами героїв пʹєси  розкриває красу, багатство, національну своєрідність української мови, її неповторність.Таким чином, мова ніби говорить: «Подивіться, яка я багата й красива!» А Мазайло бачить всі свої нещастя в ній та в прізвищі.

 - Що означає прізвище головного героя? Зачитайте, як про це сказано в п’єсі.

- Чи є у нього підстава до зміни прізвища?

 

Проблемне запитання

 Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

 

 «Займи позицію»

• Орієнтовні відповіді:
• - ні, він мав гарну посаду, квартиру, дружину та дітей, був забезпечений матеріально.
• - так, бо відчував себе нещасним, «другосортною людиною».

 

 Учитель  - Отож виникає питання: що ж відбувалося тоді в Україні, що діялося з людьми, якщо вони зважувалися відмовитися від свого роду, коріння, нації? Тож спробуємо довести це, проаналізувавши позиції головних персонажів твору щодо українізації, їх ставлення до української мови.

  На попередньому уроці ви об’єдналися в міні-групи й отримали завдання. Яке це завдання, скажіть, будь ласка?

 (Знайти у творі репліки свого персонажа про українізацію і прокоментувати їх, спираючись на історичні факти, пояснити погляди героїв драми на українізацію та ставлення до української мови).

 

- Коли мова заходить про українізацію, національне питання, мовці використовують слова: патріотизм, націоналізм, шовінізм, манкурт, нігіліст. Характеризуючи своїх персонажів, вам доведеться користуватися ними.      Можливо, хтось не знає значення цих слів, тому на екрані ви бачите витяг із тлумачного словника, в якому наводяться визначення цих понять.

 

Запис на мультипроекторі

 

Нігілізм – заперечення цінностей або заперечення установлених суспільством норм, принципів, законів, авторитетів.

Нігіліст – людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

 Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.

Обиватель – житель певної місцевості; людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе  міщанськими інтересами.

 

1-ша міні-група: Мина Мазайло.

«Серцем передчуваю, що українізація- це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади».

Доповідь учнів

 З  історії України відомо, що українізації найбільший опір чинили партійні й державні службовці. Згідно з даними уряду, на початку 20-х рр. в органах радянської влади в Україні переважно працювали російськомовні чиновники, які в більшості своїй не сприймали українізацію, вважали її політичним маневром і всіляко ухилялись від неї.

 Згідно з постановою ЦВК СРСР 1929 р. якщо державні органи й підприємства спілкувалися між собою  з центром виключно російською, а з місцевими органами – національною, то чиновники взагалі відмовлялися вивчати українську мову. Особливо складна ситуація була на підприємствах,  які очолювали керівники-росіяни, поставлені Москвою.

 Тому, беручи за основу історичні факти,  можна зробити висновок, що Мина Мазайло боявся стати  другосортним службовцем, він мріяв про вищі посади . А тому українізацію він не підтримував.

 А найстрашніше те, що працівникам, які спілкувалися українською мовою, навішували ярлики «самостійників», «націоналістів», «другосортних спеціалістів».

 

2-га міні-група: дядько Тарас                      «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…Попереджаю!»

 

Доповідь учнів.

 Паралельно з українізацією йшло нечуване нищення українського народу. Були розгромлені Українська Автокефальна Православна Церква, Українська Академія наук, українські кооперації, переслідували і фізично знищували українських письменників, режисерів, акторів і т.д. Однак геноциду серед інтелігенції виявилось замало. І в 1932 – 1933рр. був улаштований штучний голод, за допомогою якого було виморено мільйони селян, які були стихійними носіями української мови. Сталін винищував українських селян передусім тому, що вони українці, а вже тоді тому, що вони селяни.

 Українськомовних громадян вимордували незрівнянно більше, ніж удалося «українізувати» російськомовних.

 «Я був невдоволений тим, як проводилась українізація; я страждав, бачачи самі тільки українські заголовки в газетах, а текст російський»,- писав Драй –Хмара 1936 р., за кілька днів до заслання на Колиму, звідки він уже ніколи не повернувся.

 Так і виглядала українізація: заголовок український, а текст російський. А хто цим був незадоволений – того в тюрму або в концтабір.

 Отож слова, промовлені устами дядька Тараса, були пророчими: все те діялося в Україні.

Учитель.                                                 - Як бачимо, в цих умовах думати, не те що розмовляти по – українськи, було ризиковано.

 

3- тя міні-група: Мокій:

  «Хто стане нищити 20 мільйонів лише селян - українців? Хто?»

 

Доповідь учнів.

 Українців дійсно нищили. Одним із найстрашніших злочинів сталінізму проти українського народу був організований ним голод 1932 – 1933рр. До цього голоду держава штовхала село, яке відмовлялося прийняти колгоспну систему, від початку колективізації. Протягом січня-листопада 1931 року в Україні було заготовлено 380 мільйонів пудів хліба. Але цього було досягнуто в результаті вилучення у селян зерна. Голод пішов Україною.

          Інформація про голод у деталях була відома вищому керівництву держави. Але замість того, щоб рятувати селян, держава посилила тиск на них. На місця були направлені надзвичайні комісії ЦК ВКП(б).Подвірні обшуки супроводжувалися конфіскацією не лише зерна, а й картоплі, буряків, сала, м’яса та інших продовольчих запасів на зиму. Селяни були позбавлені всього їстівного. Цим  партійно-державний апарат цілком свідомо прирікав їх на смерть.

      Донині не встановлена кількість жертв голоду 1932-1933рр. Сталінське керівництво заборонило згадувати про нього в засобах масової інформації. Дослідження розпочалося тільки наприкінці 80-х років. Автори називають різні цифри померлих від голоду  -  від 3 до 4,5 мільйонів чоловік.

 Тому можемо зробити висновок, що Мокій був наївний, вірив в українізацію, розпочату більшовиками.

 

4-та міні-група: тьотя Мотя.         «Та в «Днях Турбіних» Альоша, ти  знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все минеться. Зостанеться єдина, неподільна…»

 

Доповідь учнів.

 На кінець 1927р. успіхи «українізації» були вражаючими: українською мовою вчилося 77% школярів, а на 1932р. на 88% було зукраїнізовано пресу.

 Як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з-під контролю, кампанію «українізації» у 1932-1933рр. було припинено, а національне відродження – розстріляно.

        Варто тут згадати процедуру  перепису населення. Нерідко під дулом пістолета український селянин мусив відповідати на запитання: «Ты руський или петлюровец?»- і зрозуміло, що кількість тих, котрі записалися росіянами, зросла на сотні тисяч.

        Порівняно з 1932/1933-м навчальним  роком вже в наступному навчальному році кількість українських шкіл зменшилася в Україні на 270, а кількість російських зросла на 198.

 Отож, можна дійсно стверджувати, що українізація – це чорний туман.

              -  Тож, як бачимо, думки М.Куліша, вкладені в уста персонажів комедії «Мина Мазайло»,  дійсно стали пророчими.

 

У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові, українській нації?   

 

ІV. Закріплення

     1. Бесіда

    - Чому, на ваш  погляд, конфлікт у п'єсі названий «філологічним»? Чи справді він таким є?

- Суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща? Що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?

 

 

  V. Рефлексивно-оцінювальний етап

   «Незакінчене речення». Доповніть, будь ласка, речення: «Цей твір мене навчив…, вразив…, змусив задуматись…»

 

Проблемне питання

        - Чи бути українській мові, українській нації?

 

Ліна Костенко, слова якої є епіграфом нашого уроку,  застерігає  нас:

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХI ст.,і  якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу».

 

Висновок учителя. Доля українізації - це певною мірою доля української мови. Порушуючи питання національного відродження України, автор пробуджує почуття національної самоповаги. Він спонукає нас думати над тим, як відстояти мову, культуру, історію, як відродити Україну. І на завершення уроку я пропоную вам переглянути відеозапис пісні Віктора Баранова «До українців» (гіперпосилання).

VІ. Домашнє завдання   

Для високого рівня: заповнити в зошиті таблицю

 

 

Дійові особи	Позиції до українізації	Ставлення до української мови	Герої за поглядами
Мина Мазайло	робить опір українізації	відмовляється від української мови	манкурт
Мокій	наївний,вірить в українізацію,розпочату більшовиками	вивчає і пропагує українську мову	має певні риси патріота
Тьотя Мотя	вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться	українську мову вважає «австріяцькою видумкою»	шовіністка
Дядько Тарас	вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити	вболіває, але не хоче вносити нічого нового	націоналіст

 

Для достатнього рівня: написати есе «Чим небезпечні мини мазайли  у наш час?»

Для середнього рівня: підготувати цитатну характеристику персонажів твору про ставлення до української мови.