Урок "Мацуо Басьо. Хайку.Відображення японських уявлень про красу в поезії митця

Про матеріал

Урок містить матеріал для ознайомлення учнів з культурою Японії, її звичаями та святами, з особливостями японської поезії на прикладі творчості поета Мацуо Басьо

Перегляд файлу

Тема: Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця.

Мета уроку:

навчальна: Ознайомити учнів з культурою Японії, її звичаями та святами, з особливостями японської поезії на прикладі творчості поета Мацуо Басьо;

розвивальна: розширювати кругозір учнів; розвивати логічне мислення, уяву, зв’язне мовлення, навички самостійної роботи з додатковою літературою;

виховна: виховувати повагу до культури інших народів.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу

Форма проведення : урок-екскурсія

Обладнання: карта світу; ілюстрації та фотографії природи Японії; ілюстрації до віршів; композиції із квітів; мініатюрні фігурки з пластиліну, пластмаси, глини; паперові іграшки; презентація «Таємниці Японії – «країни вранішнього сонця»; підручники; мікрофон, запис музики.

Опорні поняття та нові терміни: хоку, його жанрові ознаки

Зміст уроку

I . Організаційний момент

Прийом "До успіху"

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

II. Активізація опорних знань

1. Бесіда.

- Що вам відомо про Японію?

- Покажіть на карті, де знаходиться країна Японія.

- Назвіть столицю Японії.

- Чи знаєте ви народні звичаї японців?свята?

- Які символи або слова вам відомі, що пов’язані з культурою Японії?

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

1.Слово вчителя.

Сьогодні ми на уроці здійснимо уявну подорож, незвичайну екскурсію до далекої від нас країни світанкового сонця – Японії. Ми познайомимось з деякими святами та звичаями японського народу, своєрідним мистецтвом країни, побуваємо в японському ляльковому театрі, відкриємо новий вид вірша, який складається з трьох рядків,а також дізнаємось про поета – Мацуо Басьо – майстра у складанні таких незвичних для нас віршів.

ІІІ. Вивчення та осмислення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя з переглядом презентації ( на фоні спокійної музики)

Далеко на сході, серед бурхливих хвиль Тихого океану, на численних островах знаходиться Японія. Там живуть люди, котрі вклоняються красі та вміють її створювати. Тисячі людей сім’ями виходять милуватися місячним сяйвом, цвітінням сакури, персика, сливи, хризантем.

1 зупинка: Загальні відомості про Японію (1-3 слайди)

Вчитель. Будинок і все, що є в ньому, - священне для японців. Можливо, тому в японців так багато сімейних свят.

2 зупинка: Свята та обряди (4 – 6 слайди)

Японці люблять приурочувати сімейні торжества до знаменних явищ природи – цвітіння сакури (японської вишні), або осіннього повного місяця; люблять бачити на святковому столі нагадування про пору року: паростки бамбука навесні або гриби восени, проводять чайні церемонії, де беруть участь не більше 5 чоловік.

Не забули японці і про дітей: 3 березня відзначають свято для дівчаток – Свято ляльок. Для цього свята у кожному домі зберігається спеціальний набір ляльок, у якому обов’язково є імператор та імператриця. В цей день дівчаткам дарують такі ляльки, як «Душа Глініції» та «Шелест одягу», але ними не граються, а складають у скриньки і зберігають до наступного року. Є ще „ Ляльки Кокейсі ”, їх вирізають з дерева та розфарбовують, ними граються кожен день.

Свято хлопчиків відзначають 5 травня, тоді у дворах будинків вивішують на жердинах кольорових коропів із тканини. Такі вироби – символи мужності й наполегливості, а їхня кількість така ж, скільки хлопчиків у сім’ї.

Вчитель. Любов японців до прекрасного корениться в їх любові до природи. „ Не створи, а знайди і відкрий ”, - це загальний девіз японського мистецтва.

3 зупинка: Мистецтва Японії

ІКЕБАНА (7 слайд )

Ікебана – породження японського способу життя. Цей вид мистецтва створений нацією, яка століттями виховувала в собі вміння звертатися до природи як до скарбниці прекрасного. За традицією в ікебані відтворюється пора року, а сполучення рослин утворює

загальновідомі в Японії символічні побажання благ: сосна і троянда – довголіття; орхідея і хризантема – радість тощо. Згідно з законами ікебани, у букет входять три основні компоненти: природний матеріал, ваза і пристосування для надання потрібного положення стеблу чи гілці. Композицію визначають 3 основних гілки, які мають символічне значення: висока – небо, середня – людина, нижня – земля.

„НЕЦКЕ” – мініатюрна японська скульптура. ( 8- 9 слайд )

Спочатку японці виготовляли „ нецке ” як деталь одягу – брелок, але в кінці 18 ст. „ нецке ” набуває характеру мініатюрної скульптури. Матеріал для виготовлення цієї скульптури різноманітний: і слонова кістка, і дерево, і рибна кістка...

„ Нецке ” обезсмертили і мандрівних акторів, і селян, і міських робітників. Але є „ нецке ”, які зображують японських богів. Зустрічаються й мініатюрні зображення тварин, комах, птахів, риб, конячок тощо.

Наші майстри і майстри європейських країн намагаються робити копії „ нецке ”. Ці копії ми можемо побачити в наших сучасних брелоках мініатюрних іграшках: українські козаки, російські „ матрьошки ”, „Kinder”-сюрприз. Копії „ нецке ” виготовляють із глини, дерева, скла, пластмаси або пластиліну. В Україні заслужений майстер народної творчості Микола Сергійович Сядристий виготовляє технічні і художні мікромініатюри.

БОНСАЙ ( 10 – 11 слайди)

Мистецтво „ бонсай ” – це вирощування карликових дерев у горщиках, які обмежують їх ріст.

Мініатюрне деревце – горщикова рослина, і вона потребує поливу, оббризкування водою, вносу добрив – тільки в цьому випадку воно буде мати здоровий вигляд. У горщику можна виростити кожне дерево із застосуванням спеціальної методики і технічних прийомів.

Обрізування, прививка гілок, зміна напрямку їх росту, підрізування корнів – це агротехнічні прийоми, що стимулюють ріст рослин, допомагають мати великий врожай. Потрібно щонайменше 3 роки, щоб крихітне деревце набуло вигляду справжнього карликового дерева, і близько 9 років, поки воно наблизиться до бажаного результату.

Кожне карликове дерево, кожен мініатюрний пейзаж – це унікальний твір мистецтва, який надає естетичний вплив на людей. Це свого роду психотерапія, яка дає людині внутрішній спокій, вчить терпінню і мудрості.

ОРІГАМІ ( 12 слайд)

Орігамі – традиційне японське мистецтво рукоділля: з квадратного аркушу паперу шляхом простого складання виходять фігурки різних тварин, птахів та всілякі предмети.

З чарівних квадратиків японці складають незвичайні предмети. Кожна фігурка складається за малюнками-схемами. Японські малята роблять свої іграшки з білого паперу. „ Чарівний ” квадрат зігнути по діагоналях згином „ гора ” (мал.1) та по середній лінії згином „ долина ”(мал.2) Охайно треба притиснути фігуру до центру квадрата по середній лінії і зігнути його за вказаними лініями, щоб утворилася базова фігура „ намет ” (мал.3)

4 зупинка: Літочислення ( 13 слайд)

В Японії існує театр „ кабукі ”, у якому грають лише чоловіки. А ми завітаємо до лялькового театру і дізнаємось, чому перший в японському календарі – рік Миші.

Японське літочислення має 12-річні цикли (японці називають кожний такий цикл – „ дванадцять земних гілок ”)

Сценка в „ ляльковому театрі ”

Колись, а це було ще тоді, коли звірі вміли розмовляти, небесний володар наказав їм з’явитися до нього. Цей наказ чули всі, окрім Кішки, яка тоді полювала на рибу. Бик, котрий знав, що він неповороткий, вирішив вирушити в далеку дорогу на кілька днів раніше за всіх. А хитра Миша, дізнавшись про це, сіла Бику на хвіст(а Бик це дозволив, бо був приязний і необачний) і так доїхала до небесної брами. А тоді швиденько пробігла по спині Бика й стрибнула в ту браму першою. Так Миша стала переможницею у поході звірів і посіла перше місце у пантеоні, що має назву Зодіак. Звісно, Бик став другим, але сильно засмутився. Кішка, яка тоді приятелювала з Мишею, спитала у подруги: „Що наказував небесний володар?” На що Миша відповіла: „ Звірям шануватися, а ще не чіпати риб!” Кішка занепокоїлась, а з часом заспокоїлась і забула: „ Буду полювати на рибу тихенько, щоб ніхто про це не знав ”. А хитра Миша подумала:

„ Так і сказала я тобі правду! Кішки такі спритні, що їх не випередиш!”

Обманута Кішка так і не з’явилася до небесного володаря, через це не потрапила до Зодіаку. З тих часів вона і вдень, і вночі переслідує Мишу(навіть про рибу забула), хоче будь-що помститись. Звідси японська приказка: „ радіє, як кішка, котра спіймала мишу ”.

5 зупинка: Поезія Японії ( 14 слайд)

Японці дуже люблять поезію. Вона супроводжує їх протягом життя. Вірші можна побачити на картинках, предметах побуту. У японців існує давня традиція – вішати при вході в оселю невеликі дзвіночки, на яких кріпляться папірці з написаними на них віршованими рядками. Ці листочки господарі бережуть як найбільшу цінність.

Японська поезія дуже незвична, почуття передаються через образи природи, окремі деталі тощо.

Традиційні форми японської поезії – це хоку і танка, які не стільки описують почуття, картини природи, скільки дають натяк на певний стан людини. І сьогодні в середині січня в Японії проводять традиційні поетичні змагання, на які присилають до 10 тисяч віршів.

Хоку – особлива форма ліричної мініатюри; складається завжди тільки з трьох рядків; не римується. Її вік – 3 ст.

Майстром хоку був Мацуо Басьо.

6 зупинка: Мацуо Басьо – майстер хоку ( 15 – 17 слайди)

Мацуо Басьо народився в 1644 році в родині небагатого самурая.

Провінція Іта, батьківщина майбутнього поета, була розташована в самій колисці давньої японської культури, в центрі острова Хонсю. Багато місць тут були відомі своєю красою. Рідні поета були людьми освіченими. І батько, і старший брат заробляли на життя викладанням каліграфії.

Басьо було 28 років, коли він, всупереч умовлянням рідних, залишив службу у місцевого феодала і, сповнений надій вирушив до столиці Едо зі збіркою своїх віршів.

Життя Басьо в Едо склалося важко. Він став учителем поезії, але його учні були багаті лише талантом. Один із них, син заможного рибака, умовив батька подарувати Басьо хатинку біля невеликого ставка. У віршах поет любив змальовувати убогу бананову хатинку, яку він так назвав тому, що посадив біля неї саджанці бананової пальми. А потім став підписувати свої вірші просто Басьо (бананове дерево).

Але невдовзі пожежа знищує хатинку і для поета розпочинається період мандрів. Він мандрував близько 10 років в супроводі одного із своїх учнів. Друзі полагодили його хатину, але Басьо не міг довго бути дома, дороги кликали його. Поет пройшов пішки через усю Японію.

Під час однієї з подорожей до міста Осака, у 1694 році, Басьо помер.

Та його вірші продовжують жити.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь

1. Літературний диктант

1). Як називають Японію? (Країна вранішнього сонця)

2). Які свята, традиції існують в Японії? (Свято дівчаток і хлопчиків, чайна церемонія, милування цвітінням сакури, сливи)

3). Назвіть столицю Японії (Токіо)

4). Яка квітка є символом Японії? (Хризантема)

5). Як називається мистецтво створення букетів? (Ікебана)

6). Як називається японська вишня? (Сакура)

7). Що таке „ нецке ”? (Мініатюрні японські скульптури)

8). Як називається мистецтво вирощування карликових дерев у горщиках? (Бонсай)