Урок "Мацуо Басьо. Хоку – поезія краси та неповторності".

v Тема:  Мацуо Басьо.

            Хоку – поезія краси та неповторності.

 

Мета: наблизитись до опанування списку тривіршів японської поезії хоку; використовуючи можливості навчального діалогу, асоціативного сприйняття художнього тексту та розкриття художнього паралелізму; зрозуміти художній світ Мацуо Басьо, дослідити практичне втілення принципів поетики хоку, їх зв’язок зі світобаченням, виховувати цікавість до самобутньої японської культури, розвивати зв’язне мовлення.

 

Тип уроку:  засвоєння нових знань на основі умінь та навичок.

 

Обладнання:  карта або глобус світу, виставка учнівських малюнків, вид гори Фудзі, нецке, бонсай, ікебана, орігамі, фонозапис Масаюки Коги «Японська флейта».

 

Між предметні зв’язки:  географія, історія, мистецтво.

 

Зміст уроку

 

І. Актуалізація опорних понять.

ІІ. Оголошення теми, мети.

ІІІ. Засвоєння навчального матеріалу.

ІV. Домашнє завдання.

 

Вы бросали в нас цветами

Незнакомого искусства,

Непонятными словами

Опьяняя наши чувства.

                            Н.Гумилёв

І. Актуалізація опорних знань.

1. «Мозковий штурм»

Художній світ Мацуо Басьо

• Що найбільше цінує М.Басьо у житті для людини? (духовну незалежність)
• Яку релігію сповідував поет? (буддизм)
• Чому Басьо багато часу проводить у мандрах? (щоб пізнати істину, сенс людського життя)
• Який головний принцип покладено у вчення дзен-буддизму? (принцип запозичений в Китаї. Означає бути уважним до всього світу, до кожного предмету, заглиблення у сутність речей)
• Який псевдонім мав поет, з чим це пов’язано? («Басьо-ан» - той хто мешкає біля бананової хижки», учень подарував хатинку на знак подяки і поваги до вчителя. Бананова пальма символізує змінність, нестійкість, плинність життя)
• Який жанр японської літератури довів до майстерності М.Басьо? (хоку, або хайку)
• Чи схожі ці вірші на поезію, яку ми звикли читати в інших поетів?
• Що ж є характерною, визначальною рисою хоку? (трирядковий неримований вірш, японська пейзажна лірика)
• Кого з українських філософів нагадує японський поет? (Григорія Сковороду)

Слово вчителя. Г.Сковорода у сірій свиті, з палицею й улюбленими книжками в торбі за плечима, шукав по світу істину. Розкіш, почесть не становлять щастя й не сприяють розумові, вважав Г.Сковорода. Щастя – це постійний пошук, пізнання себе й природи, це – чиста совість. Такої думки дотримувався й Мацуо Басьо. Мандруючи, шукав такі куточки природи, де до нього ніхто не бував. Там надходило натхнення, поетичне прозріння.

То ж спробуємо і ми сьогодні осягнути художній простір японської поезії, неповторної, загадкової, дивної. Поезія Басьо – літопис його життя, результат подорожей Японією і роздумів. Дивна країна, країна, що першою в світі зустрічає схід Сонця. Країна, де майже кожен день року є днем милування: сакурою, сливою (хагі), що прикрашає восени своє абсолютно безлисте гілля, або місяцем, або зіркою, або співом комишівки. Не можна перелічити усього, на чому зосереджують свою увагу японці.

З чим це пов’язано. У першу чергу з особливостями сприйняття навколишнього світу японцями. Людина себе вважає невід’ємною часткою природи. Часткою листочка, що впав із дерева, квіткою, яка щойно розквітла, гірським стрімким потоком, птахом, твариною – усім, що може побачити людина.

ІІ. Оголошення теми, мети  уроку.

Завдяки вашим повідомленням і ми здійснимо мандрівку до самобутньої, неповторної країни, де кожен може побачити велике – у малому, безмежне – в обмеженій формі.

«Перлина полюбляє ховатись у непоказній оболонці». Ця мудрість подобалась Басьо-сенсею з дитинства, тому й мав здібності помічати красу у тому, що багатьом здавалося незначним, буденним.

2. Повідомлення  «Що я дізнався про Японію?» (випереджальне завдання, під час розповіді демонструються ілюстрації, фігурки нецке, орігамі, ікебана, картини японського художника Х.Хокусая)

Перед повідомленням учні демонструють японську церемонію чаю (дівчатка одягнені в кімоно під супровід музики М.Коги «Японська флейта» розливають чай)

 

Географія Японії

 

Японські острови лежать у зоні мусонних вітрів. Наприкінці весни і на початку літа маси вологого повітря з боку Тихого океану приносять рясні дощі, такі необхідні для рисової розсади. Взимку ж холодні вітри з боку Сибіру набираються вологи, пролітаючи над Японським морем, і приносять на північно-західне узбережжя Японії найбільшу в світі для цих широт кількість снігу.

 

Ікебана

 

Згідно з законами ікебани, у букет входять три основні компоненти: природний матеріал (квіти, гілки дерев, трава, листя, хвоя і т. ін.), ваза і пристосування для надання потрібного положення стеблу, гілці.

Ікебана – породження японського способу життя. Цей вид мистецтва створений нацією, яка століттями виховувала в собі вміння звертатися до природи як до невичерпної скарбниці прекрасного. Мистецтво ікебани користується гарячою любов’ю народу саме за його загальнодоступність, за те, що воно допомагає людині навіть у бідності відчувати себе духовно багатою.

«Сад каміння»

 

«Філософський сад», «Сад каміння», «Сад Рьоандзі» - все це найменування найвизначнішої пам’ятки Кіото. Цей сад, створений у другій половині ХV століття, являє собою порівняно невеликий прямокутний майданчик (ширина – 19 м, довжина – 23 м), засипаний білим піском. На ньому розташовані групи каменів: п’ять, два, три, два, три. Кожна група оточена буро-зеленим мохом, який частково затягнув і самі камені. Всього п’ятнадцять каменів. Стільки вказано в путівнику. Насправді ж з будь-якої точки веранди, звідки можна споглядати сад, видно лише чотирнадцять каменів. П’ятнадцятого каменя перед очима немає, його закривають сусідні. П’ятнадцятий камінь завжди невидимий, це створює враження таємниці, незвичайного, схованого за зовнішньою простотою.

 

 

 

 

 

Бонсай

 

Бонсай – карликове деревце. Японці люблять карликові дерева, як символ їх національної особливості – природженої любові до природи. Не маючи можливості розвести сад з деревами нормальних розмірів, японці вирощують карликові дерева.

Потрібно щонайменше три роки, щоб крихітне деревце почало набувати справжнього вигляду карликового дерева, і близько дев’яти років, поки воно наблизиться до бажаного результату. І тільки потім з кожним десятиріччям воно стає все красивішим – і, нарешті, сторічне диво чаруватиме всіма своїми красотами.

Вирощуючи карликові дерева, японці формують їх за подобою, побаченого у природі або сфотографованого дерева.

Нецке

 

Спочатку японці виготовляли нецке, як деталь одягу – брелок для носіння на поясі. Та в кінці ХVІІ століття нецке набуває характеру мініатюрної скульптури. Матеріалом для виготовлення цієї скульптури були: слонова кістка, рибна кістка, дерево. Нецке обезсмертили мандрівних акторів, селян і ремісників. Зустрічаються й мініатюрні зображення тварин, птахів, риб, цикад, мавп, конячок.

Орігамі

 

Прикладне мистецтво, якому характерно за допомогою ножиць і паперу виготовляти різні фігурки: квітів, птахів, тварин, паперові іграшки. «Орі» - складати, «гамі» - папір.

 

Слово вчителя. Японія… Недосяжна, як вершина Фудзі, крихка, як гілочка сакури, гостра, як меч самурая… Вже протягом багатьох століть – японська культура, мистецтво, література дивують нас чарівністю та неповторною красою.

ІІІ. Засвоєння навчального матеріалу.   

Басьо, використовуючи принципи художнього паралелізму, створює вірші-замальовки, вірші-посвяти, вірші-елегії.

Митець формує основні принципи поетики хоку, які полягають у таких поняттях як: сабі, саторі, карумі.

Словникова робота.

Сабі – краса і гармонія у простоті, печаль, просвітлений смуток, коли час є безкінечним.

Саторі – осяяння, інтуїтивне пізнання світу, що досягнуте раптово.

Карумі – легкість, тепле співчуття людині, красу у буденному.

 

                         краса                                      осяяння                                            легкість

                          

Сабі                 гармонія       Саторі               асоціації          Карумі                  співчуття

 

                         печаль                                    раптовість                                        краса буденності

 

 

Басьо вважав, що результатом опанування даних понять є хоку. Темою хоку є людина та природа, їх нерозривність; тема кохання відсутня.

 

Робота в групах.

Найчастіше мініатюрні поезії об’єднувалися за тематикою. Спробуйте і ви відшукати хоку, що відповідають темі:

1. Мандрівок.
2. Темі сезонних слів.
3. Краси природи, рослин, птахів.
4. Філософських поглядів.

            (до кожної теми знайти ключові слова, вказати їх)

 

 

Порівняльний аналіз перекладів хоку (звучать хоку у перекладі Туркова, Маркової)

На висохлу гілку

Сів ночувати крук

Глибока осінь       (Турков)

 

Фуру і ке я

Кавадзу тобікому

Мідзу-но ото

 

На голій гілці

Самотній ворон тихо старіє

Осінній вечір         (Маркова)

 

* Порівняйте значення слів висохла і гола гілка, які асоціації виникають у вас при спогляданні?

(Висохла – та, що вже ніколи не відродиться, старість, що наблизилася до своєї останньої межі.

Гола – та, що втратила листя, прийшла осінь, колообіг у природі, плинність життя, настане весна 

                 і гілочка знову оживе)

Слово вчителя. Ви вже зрозуміли і відчули, що хоку – це «зорова поезія», поезія душевних переживань, мрій, спогадів і кожен може інтерпретувати вірш по-своєму.

Поезія природи – різної як і людське життя, що вгадується у підтексті. Саме ці ознаки дають можливість сприймати хоку, як поезію загадки через осяяння, просвітлення, пізнання краси.

 

Складання асоціативного куща

 

Визначальні риси Хоку

 

• трирядковий неримований                                                    -     принцип натяку, недомовленості

                        вірш

 

• японська пейзажна лірика                                                      -     тема самотності

 

                                                    -    відсутність теми кохання

 

                                                          -    філософські роздуми

 

                                                   -     наявність сезонних слів

•      весна – сакура, соловей, верба
•      літо – зозуля
•      осінь – хризантема, клен, дикі гуси
•      зима – сосна, слива, бамбук
•      спогади – місяць, зірки
•      старість, сивина – іній

 

Для того, щоб пізнати світ – перш за все необхідно пізнати самого себе: через інтуїцію, а не логіку, проникнути в сутність речей. Чи притаманне вам інтуїтивне відчуття? Спробуйте і ви стати співавтором у довершеному мистецтві – складання хоку.

 

 

 

 

 

Творче завдання

(Дописати третій рядок)

Група 1

 

1. Так легко проплив угору,                       4.  Воробышки под окном

І раптово засоромився                                 Пищат, а им отзываются

…………………………...                            ? [……………] на чердаке.

 

2. Дорого моя!                                             5.  Цветы увяли,

Немає нікого назустріч,                              Сыплются, падают семена

Тільки …………………..                             Как будто? [……………]

 

3. Гірська троянда.                                      6.  С ветки на ветку

Її гілочки так і просяться                             Тихо сбегают капли…   

…………………………...                             ? […………………………]

 

Група 2

(Із поданих слів скласти хоку)

 

•      Тінь, літає, полі, метелик, на, одна-однісінька, всьому.

 

***

Тільки одна-однісінька,

На всьому полі тінь.

Літає метелик.

 

•      Гілки, снігах, самі, залишились, у, соснові, скількох, собою.

 

***

У скількох снігах

Залишились самі собою.

Соснові гілки.

 

Підведення підсумків уроку.

Заключне слово вчителя.

Японські поети повторюють знову й знову: вдивляйтесь у звичне – і побачите несподіване, вдивляйтесь у непривабливе – і побачите привабливе, вдивляйтесь у просте – і побачите складне, вдивляйтесь у частки – і побачите ціле, вдивляйтесь в мале – і побачите велике.

Презентація власних хоку учнів. (учні читають і пояснюють складені ними хоку)

Басьо доніс до нас запашні квіти японської поезії, дивовижні, неповторні, що п’янять своїм ароматом (звернення  та пояснення епіграфу уроку)

Отже, ви зрозуміли, що в основі японської поезії лежить культ краси. Японське мистецтво не терпить поквапливості. Коли ви стомитеся від біготні, навчання, телефонних розмов – візьміть у руки олівця і папірець, спробуйте забути про всі складнощі і життєві негаразди, згадайте як шарудить метелик над білою квіткою, зашумить у нічному саду осінній дощ, зашелестять літні трави. Щезне утома, залишиться лише цілюща магія слів, магія вічної , неминучої краси й мудрості.

 

Оцінювання роботи учнів на уроці, домашнє завдання.

 

 

 

 

Творче завдання

(Дописати третій рядок)

 

Група 1

 

4. Так легко проплив угору,                       4.  Воробышки под окном

І раптово засоромився                                 Пищат, а им отзываются

…………………………...                            ? [……………] на чердаке.

 

5. Дорого моя!                                             5.  Цветы увяли,

Немає нікого назустріч,                              Сыплются, падают семена

Тільки …………………..                             Как будто? [……………]

 

6. Гірська троянда.                                      6.  С ветки на ветку

Її гілочки так і просяться                             Тихо сбегают капли…   

…………………………...                             ? […………………………]

 

 

 

 

Група 2

Із поданих слів скласти хоку

 

 

•      Тінь, літає, полі, метелик, на, одна-однісінька, всьому.

 

***

 

 

 

 

 

Із поданих слів скласти хоку

 

•      Гілки, снігах, самі, залишились, у, соснові, скількох, собою.

 

***

 

 

 

 

 

ЯПОНІЯ

1. Символи країни (Сонце, хризантема, сакура)
2. Найменша грошова одиниця. (Єна)
3. Найвища гора Японіїї. (Фудзіяма)
4. Сад каміння називається. (Роандзьо)
5. Японський лицар. (Самурай)
6. Що це, коли людина може заподіяти собі смерть в ім'я імператора. (Харакірі)
7. Найвідоміші поєзії Японії. (Хоку)
8. Його ім'я у перекладі означає «Бананова пальма». (Мацуо Басьо)
9. У якому будиночку збираються чоловіки, щоб відпочити, набратися духовних сил і як називається така церемонія. (Чайний будиночок)
10.  Які страви найпоширеніші у Японії, традиційні. (Суші)