Урок. МАНІПУЛЯЦІЙНИЙ ВПЛИВ МЕДІА

Громадянська освіта, 10 клас

МАНІПУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ МЕДІА

Очікувані результати:

- учень/учениця розуміє та пояснює зміст понять «фейк», «мова ворожнечі»;

- описує сутність та методи подолання «мови ворожнечі»;

- пояснює, як маніпуляції впливають на наші цінності;

- критично аналізує медіаповідомлення.

План уроку:

1. Маніпуляції в медіапросторі.

2. Як розпізнати фейкову інформацію, пропаганду.

3. Роль медіа у провокуванні конфліктів та поширенні стереотипів.

4. Що таке «мова ворожнечі», і як її розпізнати.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Запитання для фронтальної бесіди:

«Медіа – сторожовий пес демократії». Як ви розумієте цей вислів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання для учнів:

Визначити, які з наведених прикладів мають більше шансів стати новиною:

- пересічне життя пересічної людини;

- екстраординарна подія у житті пересічної людини;

- пересічний одружений чоловік, який має семеро дітей;

- жінка, яка була тричі заміжня;

- досвідчений касир, який 30 років працює у банку;

- досвідчений касир, який поцупив у банку 1000000 гривень;

- пересічна людина похилого віку;

- людина похилого віку, яка прожила понад 100 років.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Маніпуляція в медіа – це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування певного погляду, ставлення до тієї або іншої проблеми/особи/явища.

Фейк – це підробка у широкому сенсі.

Сьогодні «фейками» називають:

1) підроблені фотографії чи відеоролики;

2) фальшиві новини, які не всі здатні відрізнити від правди;

3) сторінки в соціальних мережах, створені від імені інших осіб (як правило, відомих людей).

«Мова ворожнечі» - це зміст того чи іншого повідомлення, що свідомо чи підсвідомо програмує людину на агресію; це мова нетерпимості, спрямована на сприйняття відмінностей, притаманних для інших людей.

Основні ознаки «мови ворожнечі»:

- емоційність;

- дегуманізація (людина зображується як тварина, неприємна істота);

- поширення негативних стереотипів тощо.

За даними соціологів, найчастіше об’єктами цькування медіа стають:

- представники ромської національної меншини;

- люди африканського походження;

- люди нетрадиційної сексуальної орієнтації (ЛГБТ);

- представники єврейської національності;

- люди мусульманського віросповідання;

- жінки.

Техніки мови ворожнечі

У мові ворожнечі, як і в будь якій полеміці, застосовуються певні техніки.

1. Просування на перший план: використання та цитування різних джерел, як то старі визначення, вибіркові судження, використання метафор «ми проти ненависті, але..
2. Освіта: більшість змісту представляють як освітній і такий , що містить наукові докази, факти та логічне виправдання.
3. Заперечення: заперечувати проблему висловами «ніхто не дискримінує ЛГБТ» або «не було Холокосту».
4. Псевдо-наука: використання «фактів», теорій та наук, які насправді не мають наукового підтвердження.
5. Розбудова солідарності групи: заклики захистити групи (наприклад «ми маємо зберегти білу расу» тощо).
6. Історії героїв: представлення лідерів груп ненависті як героїв, прославляння носіїв мови ворожнечі.
7. Тактики страху: створення атмосфери та апелювання, що мова ворожнечі націлена на небезпечних об’єктів, як можуть зруйнувати існуючу систему цінностей.
8. Символи ненависті: використання візуальних символів для побудови солідарності та емоційного змісту.
9. «Іншування»: бачення інших як чужаків, дегуманізація «інших».
10. Апелювання до релігії: ескалація протистояння між релігіями та твердження, що релігійна догма застосовується до кожного.

V. Рефлексія

Поради від професора Георгія Почепцова, експерта з питань масової комунікації

• Перевірка фактів з альтернативних джерел. Однак населення не дуже любить перевіряти в принципі. Це порада тільки для активного прошарку цього населення. Більше того, пропаганда часто базується на правдивих фактах, вона тільки підсилює потрібні для себе характеристики і применшує непотрібні.
• Довіряйте авторитетним нейтральним джерелами. Наприклад, за радянських часів всі слухали BBC, розглядаючи цю радіостанцію як джерело заслуговує довіри.
• Доброю ознакою є відсутність емоційних перекосів в освітленні. Коли ж вони присутні, градус спору завищений, є варіант того, що перед нами пропагандистський матеріал.
• Мова ненависті ніколи не може бути мовою об'єктивного викладу фактів. Тому використання негативу, особливо по відношенню до цілій країні, етнічної групи відразу повинні сигналізувати про пропагандистських цілях.
• Намагайтесь знизити емоційність сприйняття, нагадуючи собі: всі прагнуть до своїх цілей і спеціально фільтрують таким чином інформацію.
• Пошукайте ще хоча б одне джерело, яке пропонує інший погляд на події.
• Не шукайте підтвердження власної точки зору, а вчитуйтесь в чужу, щоб витягти звідти шматочки правди. Будьте недовірливими скептиками.

VІ. Домашнє завдання

Завдання для учнів:

Проаналізуйте вечірні новини на головних каналах України на наявність у них маніпуляцій та прихованої реклами. Свої спостереження обґрунтуйте конкретними прикладами.