Урок математики з елементами українознавства

Урок математики з елементами українознавства

Нетрадиційний урок у 6 класі

 Застосовуючи українознавчу інформацію на уроках математики, учитель досягає водночас кількох цілей. Таке поєднання дає змогу подати учням матеріал у новому світі, що значно підвищує їх інтерес, концентрує увагу та покращує процес мислення й самого навчання. Крім того, запровадження українознавчих елементів розвиває в учнів почуття патріотизму, допомагає ознайомитись з історією, звичаями та традиціями рідного краю, духовно збагачує.

 Тема. Узагальнення та систематизація знань з теми «Дії з раціональними числами»

 Цілі.

•       Навчальні: повторити та вдосконалити навички виконання вправ з раціональними числами; виявити рівень засвоєння знань учнями.
•       Розвивальні: розвивати вміння узагальнювати та робити висновки, розвивати логічне мислення, увагу, вміння працювати в групі і самостійно.
•       Виховні: створення комфортних умов для формування ціннісного ставлення до традицій рідного краю, духовного збагачення, виховувати пізнавальний інтерес.

Тип уроку. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.

Обладнання. Картки для математичного лото, таблиці для усного рахунку, таблиці з рівняннями і ключ до назви символу України, таблиці з віповідями до математичного диктанту для кожного учня, виставка рушників, орнаменти.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

1. Учні вибірково називають відповіді до домашнього завдання, а учитель підтверджує або спростовує відповідь. Допущені помилки аналізуються.

2. Учитель відповідає на запитання, які виникли в учнів під час виконання домашніх робіт.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми повинні повторити тему «Дії з раціональними числами», вдосконалити обчислювальні навички. Разом з тим, ми поєднаємо математичні знання з традиціями нашого народу і його символами.

Для початку прослухаємо повідомлення учнів про історію виникнення від’ємних чисел та їх необхідність.

1. Історія виникнення від’ємних чисел

Від’ємні числа люди винайшли значно пізніше, ніж натуральні числа та звичайні дроби. Ідею існування від’ємних чисел першими озвучили китайці у ІІ ст. до н. е.

У Європі від’ємні числа почали використовувати, починаючи з ХІІ ст.. Однак, ставилися до них з недовірою, називаючи «фіктивними», «абсурдними», «хибними» тощо. «Справжніми» числами вважали лише додатні. Лише у XVII ст., коли видатний французький математик Рене Декарт (1596 – 1650) запропонував зображати від’ємні та додатні числа на координатній прямій, від’ємні числа були повністю визнані й стали широко використовуватися в математиці.

2. Необхідність у від’ємних числах

Потребу у від’ємних числах першими відчули географи, моряки, картографи, оскільки потрібно було характеризувати положення населених пунктів, материків тощо. Головними початками відліку були обрані екватор і Гринвіцький меридіан.

Характеризуючи нерівності земного рельєфу, а саме – висоту гір, глибину впадини морів і океанів, геологи приймають за початок рівень морі.

Фізики, інженери, астрономи використовують від’ємні числа, вимірюючи температуру. У XVIII ст. шведським ученим Андерсом Цельсієм (1701 – 1744) був запропонований вимірювальний приклад зі стоградусною шкалою, який мав назву термометр зі шкалою Цельсія або термомент Цельсія.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

(Проводжу у вигляді гри «Математичний волейбол»)

1. Як додати два від’ємних числа?
2. Як додати два числа з різними знаками?
3. Сформулювати правило віднімання раціональних чисел.
4. Сформулювати сполучну властивість додавання.
5. Чому дорівнює сума протилежних чисел.
6. Правило множення двох чисел з різними знаками.
7. Правило множення двох від’ємних чисел.

IV. Усний рахунок

(Таблиця завчасно накреслена на дошці)

1. Знайти правило і заповнити порожні клітинки.

Відповідь:

2. Приклади і таблиця для розшифровки записані на дошці:

1.      -35 : 7                               (-5)
2.      9 ∙ (-0,1)                           (-0,9)
3.      -12,5 ∙ (-8)                        (100)
4.      -4 ∙ 0,25                            (-1)
5.      0,82 : (-2)                         (-0,41)
6.      -0,5 ∙ (-31) ∙ (-2)               (-31)
7.      - ∙ (-3) ∙ 14                       (12)

Відповідь. Україна

V. Узагальнення і вдосконалення навичок, умінь.

1. Учитель. Сьогодні поговоримо про нашу державу – Україну.

 Україна… Це не тільки територія, а це звичаї, обряди, традиції, мова. Щасливі ми, що народилися на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь українського роду.

 Одним із символів нашого народу є рушник.

 Український рушник… І сучасну, і колишню оселю в українців важко уявити без нього. Першоосновою рушника було полотно, яке виготовлялося вручну. Від чого і стало називатися «ручником», а потім «рушником». Відповідно до функцій, які виконував рушник, йому давали назви: «утирач» - для обличчя і рук, «стирок» - для посуду і стола, «покутний» - для прикрашання ікон та портретів.

 Та загадковим для багатьох поколінь залишається «Диво-рушник» - оберіг від небажаного та небезпечного. Сила його у візерунках, які можна читати, як читають книжки. За допомогою математики ми дізнаємось про візерунок «Диво-рушника».

 Щоб побачити його, зіграємо в математичне лото.

 Клас поділено на групи. Кожній групі я даю картки, що являють собою з однієї сторони розрізаний на 8 частин візерунок рушника, а з другої – приклади, а також листок, розграфлений на 8 частин і у кожній частині записано відповідь до прикладів. Покликавши кожну частинку на своє місце ми одержимо орнамент рушника.

 Приклади для карток

1.                                  
2.      -5,4 : 0,6 + 9,6 : (-0,8)                  (-21)
3.      -4 ∙ 23 ∙ (-0,5)                                (46)
4.      -0,4 ∙ (-250) ∙ 5 ∙ (-0,2)                  (-100)
5.      -2,8 – (-5,2)                                   (2,4)
6.      -5,3 – 3,7                                       (-9)
7.      -78 + 36 +14 + 78                          (50)
8.                                      

Візерунок диво-рушника – це міфічне «джерело життя», прекрасна квітка. З давніх-давен рушник на Поліссі вишивали червоними нитками на білому полотні. Білий колір символізував початок, упевненість, чистоту; червоний – радість, лідерство, гідність.

2. Підведення підсумків гри в математичне лото.

3. А зараз будемо розв’язувати рівняння і не тільки. Разом з тим, назвемо ще один із символів України. Вивішуємо таблицю з рівняннями і ключем до назви символу.

1) х : (-0,5) = 7                             (-3,5)

2) 2х – 15 – 5х + 24 – х = -1        (2,5)

3) (х – 4) : 7 = 0                            (4)

4) |x – 3| = 5                                  (8) (-2)

5)                              

6) -7х + 4х – 8х = -9,9                   (0,9)

Відповідь. Кобзар.

 Кобзар – назва збірки поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка. У нас час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії.

 У Черкасах існує єдиний у світі музей однієї книги – «Кобзаря», відкритий у травні 1989 року в меморіальній будівлі, в якій із 18 до 22 липня 1859 року жив у сім’ї Цибульських                 Т. Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.

4. Математичний диктант

 Записати назви понять, про які йдеться.

 1) Відстань від початку відліку до точки, що зображає дане число на координатній прямій. (Модуль)

 2) Найменше натуральне число (Один)

 3) Натуральні числа, їм протилежні і число 0 складають множину … чисел. (Цілих)

 4) Від’ємні числа і число нуль. (Недодатні)

 5) Результат дії додавання. (Сума)

 6) Результат дії віднімання. (Різниця)

 Роздаємо таблиці 1 і 2 кожному учню.

 Знайти записані відповіді на таблиці 1 і 2, викреслити їх. Прочитати прізвища авторів українського гімну.

Таблиця 1

Таблиця 2

 Учитель. Чубинський Павло (1839 – 1884) – етнограф і фольклорист. Очолював етнографічно-статистичні експедиції з вивчення Україні, Білорусії, Молдовії. Автор тексту гімну України. Вербицький Михайло (1815 – 1903) – священник, композитор. Автор багатьох композицій для чоловічих і мішаних хорів, «Заповіту» Т. Шевченка, пісень на слова                            Ю. Федьковича. Автор музики до гімну України.

 VI. Підсумки уроку

1. Що ми сьогодні на уроці повторили?

2. Що нового дізналися?

3. Чи сподобався вам урок?

4. Які знання використовували?

 VIІ. Домашнє завдання.

Список використаної літератури

 1. Істер О. С. Математика. 6 клас: Вправи. Самостійні роботи. Тематичні контрольні роботи. Завдання для експрес-контролю / О. С. Істер. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. 228 с.

 2. Потапенко О. І. Шкільний словник українознавства. / О. І. Потапенко, В. І. Кузьменко – К.: «Український письменник», 1995.

 3. Тарасенкова Н. А. Математика: підруч. Для 6 класу загальнооствіт. Навч. Закл. / Н. А. Тарасенкова, І. М. Богатирьова, О. М. Коломієць, З. О. Сердюк. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 304 с.

 4. Матеріал із Вікіпедії «Кобзар (збірка)» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобзар_(збірка)