Урок "Ми – діти України (1 клас)"

Тема. Ми – діти України (1 клас)

Мета уроку: формування в першокласників почуття патріотизму та любові до свого народу; виховання громадянських почуттів; розвиток кругозору дітей; виховання доброзичливості, чуйності.

Обладнання: карта України, малюнок сонечка, смужки-промінці з іменами дітей.

Хід уроку

І.Організація класу

Учитель.    Ранок. Сонце в небі піднімається.

  Наші діти з усіма вітаються.

  Доброго ранку, - мовим за звичаєм.

  Доброгоранку кожному зичимо!

  Доброго дня вам, люди, бажаємо!

  Вечором добрим стрічних вітаємо.

  І посміхаються у відповідь люди –

  Добрі слова ж бо для кожного любі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми, мети уроку.

Учитель. Приємно, коли нас оточують добрі люди, веселі, приємні посмішки та гарний настрій.

 А як називають добру, лагідну людину, яка зігріває своїм гарячим, щирим серденьком?

Ось вам підказка-загадка:

  Всі від нього навкруги

  Набираються снаги.

  Тільки ранок настає,

  Виглянь у віконце,

Всім воно життя дає –

Променисте…   (сонце)

Учитель.  Сьогодні ми будемо вчитися як стати сонечком для своїх рідних, для твоїх друзів, для Батьківщини.

«Ми – діти України».

Наша Батьківщина – Україна,

а ви – маленькі українці.

ІІІ. Основна частина уроку

1. Розповідь.

Батьківщина – це та земля, де ви народилися і живете. Це наша рідна Україна. А ми хто? (українці)

• А що ви, маленькі дітлахи, можете зараз зробити для України?

(Добре вчитись, добре поводитись, нести радість людям)

А що таке радість? (Це посмішка, гарний настрій)

Так давайте дарувати всім посмішки й добрі вчинки та справи.

Діти читають віршики.

2.Фізкультхвилинка

Усміхнемось сонечку! (підняли руки вгору. усміхнулися)

Здрастуй, дороге! (помахали руками)

Усміхнемось квіточці! (присіли, уявили квіточку на підлозі, посміхнулися їй)

Хай вона росте! (показали руками, як росте квіточка)

Усміхнемось дощику! (підняли руки вгору, посміхнулись)

Лийся, мов з відра! (руки вгору – вниз, угору - вниз)

Друзям усміхнемося! (посміхнулися сусідові справа, зліва)

Зичим всім добра! (простягли руки в сторони, узялися за руки. Підняли всі разом руки вгору)

3. Гра «Коло рук» (усі діти встають у коло, беруться за руки)

Учитель. Уявіть у своєму серці вогник добра, ніжності, любові. Уявіть, як він збільшується, його сили переходить у вашу долоньку. А далі передається в долоньку того, хто стоїть праворуч, збагачується добром, ніжністю, любов’ю та рухається далі по колу. Потоки ніжності й любові збільшуються та збільшуються. Посміхніться один одному. Давайте завжди будемо дарувати один одному тільки добро й любов.

III. Підсумок уроку

Учитель. Отже, тепер можна гордо сказати, що ви – діти України – справжні школярі. Але найголовніше, щоб ви були справжніми людьми: добрими, чесними, чуйними, небайдужими до чужого горя, а справжніми друзями, готовими завжди прийти на допомогу.

 Я хочу, щоб наш клас був дійсно дружньою сім’єю. А тепер погляньте на свої парти. Там лежать промінчики, які розгубило наше сонечко. Як ви гадаєте, що написано на промінчиках? (імена дітей). Я хочу, щоб кожен із вас засяяв, як цей промінець, і ніс людям тільки добро. А що цікавого ще ви помітили в промінчиках? (маленькі сонечка)

 Ось і закінчився наш урок. Ми навчилися бути сонечками та гідними дітьми України.

А це сонечко залишиться вам на згадку і буде зігрівати теплом.

Я всміхаюсь сонечку:

Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці –

Хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику:

Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся –

Зичу всім добра!