Урок. Микола Чернявський – співець рідного краю. Картини рідної Донецької землі у віршах поета

Веб-квест

Тема. Микола Чернявський – співець рідного краю. Картини рідної Донецької землі у віршах поета

Мета:

• викликати в учнів інтерес до вивчення життєвого і творчого шляху М. Чернявського;
• розширити світогляд 5-класників;
• сприяти розвитку особистісних зацікавлень школярів;
• формувати вміння дітей працювати в команді;
• виховувати естетичний смак, любов до рідного краю.

Очікувані результати:

  Учні знатимуть:

• цікаві факти із біографії письменника, пов’язані з  Донеччиною;
• алгоритм організації та проведення веб-квесту;
• способи опрацювання дібраного матеріалу.

Учні вмітимуть:

• використовувати інформаційний простір мережі Інтернет;
• розподіляти доручення;
• працювати спільно щодо реалізації мети веб-квесту;
• спланувати свою роботу під час підготовки та проведення веб-квесту.

Термін: короткотривалий

Результат: створення плакату; розміщення  матеріалу на сайті  Комишуватської ЗОШ

Методи і прийоми:  наочні (інфографіка – маршрутний лист); словесні (бесіда, розповідь-пояснення); перегляд та обговорення фотоматеріалів.

Обладнання: програмне забезпечення для демонстрації  інфографіки (маршрутного листа), портрет М.Чернявського, вірші поета, маркери, картки, папір.

Попередня підготовка до квесту: ознайомитися  з біографією М.Чернявського, його віршами, з’ясувати, що таке «сонет»

https://create.piktochart.com/output/22418205-квест-з-укр-літ-мчернявський-співець-рідного-краю

Хід квесту

1. Організація роботи

Перший етап – підготовка

Мета першого етапу – спланувати роботу для реалізації веб-квесту

• обговорення  завдань, визначення часу, цілей;
• збирання матеріалів про письменника, поглиблення знань з теми;
• розподіл обов’язків (дослідники, поет, художник);
• визначення способів представлення результатів: плакат.

Другий етап – реалізація квесту

     -    ознайомлення з додатковою інформацією;

   -    виконання завдань;

     -   збирання інформаційних карток для створення плаката;

     -   оформлення результатів.

Третій етап – рефлексія та оцінювання

На цьому етапі учні порівнюють результати роботи із запланованим. Визначають складові успіху.

•  Обмін враженнями;
•  само- та взаємооцінювання роботи;
•  нагородження переможців.

2. Завдання веб-квесту

За кожне правильно виконане завдання учні отримують бали. Повне виконання завдання – 2 бали, завдання, виконане наполовину – 1бал, невиконане завдання – 0 балів. Наприкінці квесту бали обмінюються на картинки (фото, написи, інформацію) для створення плакату.

Завдання 1. Інформаційне. Складіть інформаційне гроно до образу поета

 

 

 

Географічна довідка

Відомі назви ріки: Танаїс, Малий Дон, Донець, Сіверський Донець, Північний Донець.

Назву річка отримала через те, що текла з Сіверського князівства, на відміну від витоків Дону, про що і пише мандрівник XVI століття Алессандро Гваньїні: «Є також інший Дон, менша ріка, котра бере свій початок у Сіверському князівстві, а називається — Сіверський Донець. Ця річка вище від Азова впадає у великий Дон».

Як і багато інших річок, Сіверський Донець відігравав важливу роль в житті давньої людини. Річка не тільки служила джерелом води і їжі, але пізніше засобом пересування, захисним кордоном і торговим шляхом. Крім цього, до виникнення картографії річки служили природними рубежами розселення племен і народів. Люди селилися на території басейну Сіверського Дінця з давніх часів.

Сіверський Донець — найбільша річка східної України і найбільша притока Дону. Загальна протяжність річки становить 1053 км, а в межах України — близько 718 км.

Завдання 2. Дослідницьке. Доведіть, що твір «Донець» —  сонет. Запишіть ознаки сонету.

 

Історія Савур-Могили від козака Савура до кургана української військової слави

Савур-Могила - одна з найвищих точок Донецької області. Висота кургану – майже 278 метрів над рівнем моря.

Існує кілька легенд, що пояснюють назву «Савур-Могила».

За однією, серед дозорних сторожового козацького посту на вершині кургану був молодий козак Савур. Дозорні пізно помітили татарську кінноту і не змогли вчасно запалити вогонь на вишці, який був сигналом небезпеки. Оточені козаки зуміли запалити вогонь і відійти, але Савур не зміг вибратися і був зарубаний татарами. Далі за легендою земля сама стала рости і козаки, повернувшись вранці, знайшли тіло Савура на вирослому кургані. Вони поховали його і шапками насипали ще більший курган.

З 1941 до 1943 року Донбас був окупований німецькими військами. Після Другої світової війни на Савур-Могилі було встановлено обеліск із залізобетону, облицьований гранітом, висотою 36 метрів.

Внаслідок бойових дій  в червні-серпні 2014 меморіальний комплекс отримав значні пошкодження. Рухнула фігура солдата, її уламки розсіяні. Сильно постраждали пілони, барельєфи і сам обеліск.

Завдання  3.  Аналіз твору. Заповніть таблицю за твором М.Чернявського «Савур-могила»

Літературний паспорт твору
Рід
Вид
Жанр
Тема
Ідея
Образи твору

 

Квітка маку в українській традиції

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби. Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. Відомо, що Донеччина та Луганщина – це козацькі землі України. Тому, мак – найпопулярніша квітка донецьких степів.

 З 2014року червоний мак є символом пам’яті  жертв Другої світової війни.

Завдання 4. Пошукове. Знайдіть у вірші «В степу цвітуть маки червоні…» епітети. Запишіть їх на пелюстках маку.

 

Екологічна довідка

Степи не винесені в Україні в окрему категорію земель, тому їхня охорона дуже ускладнена. Їх віддають під створення штучних лісів або розорюють.  З 2009 року Державний комітет лісового господарства України ініціює збільшення лісистості. Натомість висаджують ліс переважно на природних степових ділянках, оскільки вони нікому не належать, і їх найпростіше отримати для заліснення. На думку екологів, така діяльність знищує степи, яких в Україні залишилося біля 3%. У цих останніх залишках степів зосереджена третина всіх видів, занесених до Червоної книги України. Аби зупинити знищення степового біорізноманіття, створена громадська кампанія «Збережемо українські степи!».

Місцевий степ

         «Полове́цький степ» — регіональний ландшафтний парк, що функціонував раніше на території Донецької області.Парк створений у 2000 році. У РЛП «Половецький степ» включені три природні ділянки у Нікольському й Мангушському районах Донецької області.

Рослинний та тваринний світ цих ділянок, які складають ландшафтний парк «Половецький степ», характерний для цілинних, типчаково-ковилових, петрофільних степів, які є типовими для південного сходу України.

З 2004 року він увійшов до складу регіонального ландшафтного парку «Меотида».

Завдання 5. Творче. Уважно прочитайте вірш «Степ». Складіть сенкан на тему «Степ».

 

 

3. Критерії оцінювання

	10-12 балів	6-9 балів	1-5 балів
Розуміння завдання	Робота демонструє точне розуміння завдання.	Використані матеріали, що мають відношення до теми, а також матеріали, що не мають відношення до теми; обмежене коло джерел.	Включені матеріали,що не мають відношення до теми, опрацьовано лише одне джерело, немає аналізу зібраної інформації.
Виконання завдання	Широкий спектр джерел, джерела достовірні, висновки аргументовані, слушне цитування.	Не всі джерела достовірні, частина інформації є неточною або не має прямого відношення до теми	Випадкова підбірка інформації, яка часто неточна або  не має прямого відношення до теми, немає аналізу.
Результат роботи	Чітке, логічне, структуроване  подання інформації. Критичний аналіз матеріалу.	Точність, структурованість подання, але недостатньо виражена власна оцінка.	Матеріал логічно не-структурований, поданий непривабливо, немає чітких відповідей на питання.
Творчий підхід	Подані різні підходи до проблеми. Робота має чітку індивідуальність.	Демонструється лише одна точка зору на проблему, або робляться порівняння без  висновків.	Копіювання інформації з джерел без критичного переосмислення.

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. О.М. Задоєнко. Донеччина літературна. Хрестоматія з літератури рідного краю ( 5-9 класи). – Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. - С. 35-38.
2.  Авторський посібник «Веб-квест на уроках української мови та літератури як засіб активізації навчальної діяльності учнів»/ за ред. Гарбовської Л.Г.,Рожок І.Л./, 2015. – 22с.

Інтернет – джерела

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%BE%D0%BD%поD0%B5%D1%86%D1%8C

http://espreso.tv/article/2014/08/12/savur_mohyla___kurhan_ukrayinskoyi_slavy

http://ridna.ua/2015/05/maky-pamyati-dovidka/

http://pryroda.in.ua/step/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фотогалерея