Урок '' Місяць. Дослідження Місяця ''

Тема: Місяць – природний супутник Землі. Дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів.

Мета: 
навчальна:сформувати в учнів загальне уявлення про Місяць як природний супутник землі та його вплив на життя.

розвивальна: ознайомити учнів з досягненнями людства у дослідженні Місяця;

виховна:виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Завдання:
• ознайомити учнів з формою, величиною, рухом і особливостями поверхні Місяця;
• сформувати в учнів знання про значення Місяця для життя на Землі;
•  розвивати вміння та навички:
• працювати з підручником та додатковою літературою, 
• порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки;
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття і терміни: природний супутник, подвійна планета,материки, моря океани, припливи і відпливи.
Методи і методичні прийоми: 
• словесний (бесіда, розповідь, пояснення, робота з підручником), 
• наочний (демонстрація фото Місяця);

Обладнання: 
• презентація, відео фрагмент, проектор, комп’ютер,  підручник.

                                                    ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Що було задано додому?
2. Які були труднощі під час його виконання?
3. Перевіримо виконання завдань. 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. 
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
На попередніх уроках ми з вами здійснили уявну подорож . Об’єктом  нашої подорожі був Місяць ми розглядали його,як складова частина Сонячної системи.
1. Які небесні тіла називають супутниками? (небесні тіла, які завжди поряд з планетою і обертаються навколо неї).
2. Які види супутників ви знаєте? (Природні та штучні).
3. Чим відрізняються між собою природні та штучні супутники? (Природні створені природою, а штучні – людиною).
4. Чи всі планети мають природні супутники? (Ні, у Меркурія та Венери супутників немає).
5. Чи має супутники наша планета? (Так).
6. Скільки супутників має наша планета? (Один).
7. Як називають супутник нашої планети (Місяць).
Отже, ви зрозуміли, що сьогодні об’єктом нашої уваги є Місяць. Яку форму має Місяць? Якою є його поверхня? Чому, коли ми дивимось вдень на Сонце, а вночі — на Місяць, нам здається, що вони однакового розміру? Чому Місяць не освітлює Землю так яскраво, як Сонце? Саме на ці запитання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці тема якого… Оголошення теми, мети та завдань уроку.

                                               План (запис на дошці)
1. Місяць — природний супутник Землі. Перші згадки про Місяць.
2. Зовнішній вигляд Місяця.
3.Внутрішня будова Місяця.

4. Дослідження Місяця.

ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Місяць – природний супутник Землі. 
Найближчим небесним тілом до нашої планети є Місяць. Місяць — єдиний природний супутник Землі. Його називають природним супутником, оскільки він створений природою і рухається завжди навколо Землі. 
Середня відстань від Місяця до Землі — 384 тис. км. Літак, який має швидкість 1000 км/год, міг би при безперервному польоті досягти Місяця за 16 діб. Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15 — 18 год. 

2. Зовнішній вигляд Місяця .

- Яку форму має Місяць?

(Місяць має форму кулі).
Його форма куляста, він майже в чотири рази менший від Землі. Маса Місяця значно поступається масі Землі, а сила тяжіння на його поверхні приблизно у 6 разів менша за земну. 
Дослідження показали, що на місячній поверхні присутні ті самі хімічні елементи, що і на земній. Ґрунт Місяця складається з каміння й пилу, забарвлених у бурий та оранжевий кольори. На Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини. Замість повітря досить розріджена газова оболонка, яка складається з водню, гелію, неону та аргону.
Першим спостерігав Місяць у телескоп Галілей,

У лунного моря

Особый секрет -

На море оно не похоже.

Воды в этом море

Ни капельки нет

И рыба не водится тоже.

В волны его

Невозможно нырнуть,

Нельзя в нём плескаться,

Нельзя утонуть.

Купаться в том море

Удобно лишь тем,

Кто плавать

Ещё не умеет совсем!

 він помітив темні ділянки і назвав їх морями. Ця назва за традицією збереглася, хоча відомо, що у місячних морях немає води. Моря – це рівнинні ділянки місячної поверхні. Світлі ділянки – материки займають 60% поверхні. Це нерівні , гористі райони, пересічені гірськими хребтами. Більшість із них мають земні назви Карпати, Кавказ, Альпи тощо.
Поверхня Місяця вкрита величезною кількістю кратерів (Робота з підручником мал.. 73 ст.) це говорить про те, що супутник постійно бомбардується метеоритами. Встановлені на Місяці сейсмометри реєстрували від 600 до 3000 місяцетрусів на рік. Кратери носять імена видатних вчених. Серед них 11 імен належить українцям. Кратерів на видимому із землі боці налічується близько 30 000, найбільші серед них кратер Клавій з діаметром 235 км і Гримальді – 200 км. на фотографіях з космічних апаратів кратерів з діаметром від 60 см налічується більше  200 000 . Біля деяких кратерів добре видно яскраві промені, де речовина відбиває до 20 % падаючого на неї світла. Найвідоміші серед таких кратерів-Тіхо і Коперник.У деяких краторах є центральні гірки.

Відповідні вимірювання показали, що в полудень на екваторі  температура поверхні Місяця  сягає  390 К, а вночі 120 К. На поверхні Місяця зареєстровано таку найвищу температуру  410 К. На Місяці триває день 15 земних діб.

3.Внутрішня будова.

Густина  місячних порід складає в середньому 3,343 г/см3, що помітно поступається середньої щільності для Землі (5,518 г/см3) Поверхневий шар -місячна кора середньої товщини 68 км (від 6 км в Море Криз до 107 км на невидимій  в північній частині кратера королева) - має склад, близький до складу «материків». Кора з боку поверненою до Землі тонше. Під корою розташовується верхня мантія - шар товщиною близько 250 км. Ще глибше - середня мантія товщиною близько 500км; вважають, що саме в цьому шарі в результаті часткового виплавленняформувалися «морські» базальти. На глибинах порядку 600-800 км, тобто у підошвитвердої оболонки Місяця - літосфери, розташовуються глибокофокусні місячнісейсмічні осередки. 

 Стале магнітне поле Місяця принаймні у 1000 разів менше, ніж геомагнітне. Це свідчить про відсутність у Місяця рідкого ядра. Місяць оточений надзвичайно розрідженою газовою оболонкою з водню, гелію,неону, та аргону, а також протяжною пиловою хмарою.

4. Дослідження Місяця

Місяць – єдине небесне тіло, крім Землі на яке висаджувалася людина.
1. У якому році і хто першим висадився на поверхню Місяця? (1969 рік, американець Дейл Армстронг).
Ось послухайте враження американських космонавтів з поверхні Місяця..
«Вимкнувши ракетний двигун, ми перевірили апаратуру, а потій припали до ілюмінатора. Пил, знятий двигуном, відразу осів, видимість стала доброю. Ми опустилися на пологій рівнині, роз'їденій кратера¬ми, найбільший з яких мав діаметр 15 м. Горизонт був нерівний, ніби горбистий; ці горбики, очевидно, є краями великих кратерів.
Місячна поверхня в момент посадки була яскраво освітлена і нагадувала пустиню в жаркий день. Оскільки небо було чорне, можна було подумати, що перебуваєш на посипаному піском спортивному майданчику вночі, під промін¬ням прожекторів. Ні зірок, ні планет, за винятком Землі, не було видно».

 Люди давно мріяли побувати на Місяці, але вперше змогли зробити це тільки 20 липня 1969 року. Це фотографії одного з перших людей на Місяці – американського астронавта Ніла Армстронга.

- На Місяці немає повітря й тому астронавтам, що висадилися на Місяць потрібно було одягати спеціальні скафандри. Великий мішок позаду - це апарат для подиху із запасом повітря. На голові - шолом з темним забралом, щоб захистити очі від яскравого сонячного світла.

- Спеціально для переміщення по Місяці вчені придумали спеціальні машини - місяцеходи.

Прилунился лунолёт.

В лунолёте - луноход.

Цирки, кратеры и лунки

Луноходу не страшны.

Оставляет он рисунки

На поверхности Луны.

Пыли много, ветра нет.

Жить рисункам тыщу лет!

-Діти, як ви вже зрозуміли з вірша,що На Місяці немає атмосфери й тому ніколи не буває вітру. А це значить, що слід, залишений місяцеходом так і залишиться там назавжди.

- Оскільки на Місяці немає повітря, навіть місячним днем, коли на неї яскраво світить сонце, піднебіння залишається чорним і можна відмінно розглянути зірки.

- Корабель «Апполон 11» доставив на Землю зразки місячного ґрунту які вивчалися вченими.

- Це знімок першого самостійно, що пересувається робота, з дистанційним керуванням. Це був Лунноход-1 і Лунноход-2 вони  подорожували по місячному морю Дощів протягом 11 місяців.

- від початку космічної ери досліджень в астрономії до Місяця було відправлено понад 60 космічних апаратів.

 Значення Місяця для життя на Землі
Рух Місяця впливає на переміщення водяних мас на Землі. Місячне притягання спричинює утворення приливів. Разом з обертанням Землі припливні виступи переміщуються вздовж морів і океанів слідом за Місяцем зі сходу на захід зі швидкістю 1800 км/год. У відкритому морі рівень води підвищується на 1—2 м, а біля узбереж — на 4—5 метрів.
Притягання Місяця двічі на добу змінює тиск повітря на декілька мм рт. ст. і спричинює підіймання ґрунту в середньому на 40 см. , 
Місячне притягання впливає й на людину. При новому місяці з'являється слабкість, знижується творча активність, псується настрій. При повні збільшується працездатність, підвищується збудливість нервової системи, посилюється подразливість.
Коли місяць зростає, добре розвивається коренева система рослин, а коли убуває,— листя. (Ці спостереження є основою для створення  місячних календарів.

ІІІ. Домашнє завдання.
• Опрацювати матеріал підручника §13  ст. 73.