5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Урок "Міжнародні відносини в 1920-х роках"

Про матеріал

Розробка уроку №6 на тему «Міжнародні відносини в 1920-х роках». Розділи "Перша світова війна. Війни та революції", "Облаштування повоєнного світу".

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Перегляд файлу

Міжнародні відносини в 1920-х роках

Мета:

  •               Сформувати в учнів уявлення про міжнародну політику 1920-их рр..;
  •               розкрити процес перегляду Версальсько-Вашингтонської системи та системи виплати репарацій;
  •               пояснити значення пакту Бріана-Келлога як першої спроби створення системи колективної безпеки;
  •               продовжувати розвивати навички аналізу історичних джерел (документи та візуальні джерела);
  •               на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями та явищами;
  •               виховувати в учнів демократичні цінності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

 

ХІД УРОКУ

  1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Історичний диктант

  1.                Коли і з якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?
  2.                Які країни не були запрошені до участі в ній?
  3.                Хто був ініціатором створення Ліги Націй?
  4.                Які країни відіграли ключову роль на конференції?
  5.                Коли був підписаний Версальський мирний договір?
  6.                Якими територіями Німеччина поступилась на користь Франції і Польщі?
  7.                Якими міжнародними договорами регулювались території західноукраїнських земель?
  8.                Які країни утворилися після розпаду Австро-Угорської імперії?
  9.                Які імперії припинили своє існування по завершенню І світової війни?
  10.            Яким міжнародним договором визнавався суверенітет Китаю?
  11.            Який документ ліг в основу Версальсько-Вашингтонської системи? Хто був його автором?
  12.            Які питання вирішувала Мандатна комісія?

 

Вправа «Закінчи речення»

  1.                Підсумком Паризької та Вашингтонської конференцій встановилось нове співвідношення сил у світі, здатне призвести до …
  2.                Німеччина, що втратила деякі зі своїх володінь і змушена була сплачувати велику контрибуцію, могла …
  3.                Версальсько-Вашингтонська система не могла вирішити усі спірні питання міжнародних відносин, тому що…
  4.                Спробу організувати конференцію на Принцових островах можна розцінювати як…

 

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Новий світовий правопорядок не розв’язав заплутаного клубка міжнародних проблем, що постали після завершення Першої світової війни, тому в нього були як палкі прихильники, так і послідовні критики. Узгодити позиції і прийняти виважені рішення в інтересах усіх країн були покликані міжнародні конференції, що відбулися в першій половині 1920-х років.

 

Дидактична гра «Пароль»

Кожен учень по черзі має назвати поняття з попередньої теми, що буде своєрідним паролем переходу до іншої теми.

 

  1. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  •                характеризувати значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США;
  •    пояснювати механізм розв’язання проблеми репарацій та її значення для досягнення стабільності у світі;
  •                використовувати історичну карту для визначення кордонів нових незалежних держав Європи;
  •                узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;
  •                порівнювати зовнішньополітичну діяльність провідних країн світу та висловлювати власну думку щодо ролі міжнародних організацій в житті окремої країни;
  •                хронологічно співвідносити події та явища теми.

 

  1.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Постановка проблемного питання

Чому Версальсько-Вашингтонська система зазнала коригування у 1920-х рр.?

 

План вивчення теми

  1.                Перегляд Версальсько-Вашингтонської системи договорів.
  2.                Врегулювання виплати репарацій Німеччиною (Плани Дауеса і Юнга).
  3.                Значення пакту Бріана-Келлога як першої спроби створення системи колективної безпеки.

 

Пояснення вчителя

Версальсько-Вашингтонська система мала в собі великі суперечності, нехтування інтересів багатьох держав. Країни-переможниці Антанти підписали мирні договори і тепер пред’являли жорсткі вимоги уже до інших держав, які вже повалили режими, винні у розв’язанні світового побоїща (Німеччина, Австрія та інші). А на молоді демократії покладалася провина за їхніх монархічних попередників.

Умови миру були несправедливими. Розміри репарацій набагато перевищували можливості переможених країн. Населення відчувало національне приниження, що створювало ґрунт для крайнощів націоналізму.

Представники нової Радянської Росії не були запрошені на конференції ні до Парижа, ні до Вашингтона. Більшовики захопили владу в найбільшій у світі країні і нарощували свою міць. Російські комуністи  негативно оцінювали новостворену Версальську систему міжнародних відносин. 

 

Робота зі схемою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота в групах

1-ша група

Генуезька конференція 1922 р.

Для розв’язання економічних і фінансових питань у повоєнному світі було скликано міжнародну конференцію в Генуї (Італія), яка тривала з 10 квітня по 19 травня 1922 р. і в якій брали участь представники 29 держав. Офіційною метою конференції був пошук засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи». Але на її засіданнях переважало «російське питання». Західні країни домагалися, щоб радянська Росія визнала усі борги царського і Тимчасового урядів, повернула підприємства, що були націоналізовані, або відшкодувала їхню вартість, ліквідувала монополію зовнішньої торгівлі.

Радянський уряд погоджувався сплатити колишні борги Росії, якщо західні країни візьмуть на себе зобов’язання відшкодувати збитки від іноземної інтервенції, а також нададуть економічну допомогу, вигідні кредити й підпишуть торговельні угоди. Зазначена сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців) значно перевищувала борги царської Росії й Тимчасового уряду (18 496 млн). Така пропозиція не влаштовувала західні країни, і конференція припинила свою діяльність. Питання врегулювання взаємних фінансово-економічних претензій, а також питання про роззброєння, поставлені радянською делегацією не були розв’язані.

Запитання

1. Де і коли відбулась чергова післявоєнна конференція з проблем врегулювання економічних та фінансових питань?

2. Якими насправді були цілі конференції?

3. Чим завершилася робота конференції?

 

2-га група

Витяг з Рапалльської угоди між

Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою та Німеччиною

Стаття 1. Обидва уряди згодні, що суперечності між: Німеччиною та Російською Радянською Республікою у питаннях, які виникли за час перебування цих держав у стані війни, регулюються на таких підставах:

а) німецька держава і РРФСР відмовляться від відшкодування їхніх воєнних витрат… збитків, завданих їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включно з ужитими на території супротивної сторони реквізиціями…;

в) Німеччина та Росія відмовляються від відшкодування їхніх витрат на військовополонених.

Стаття 3. Дипломатичні та консульські відносини між Німеччиною та РРФСР негайно відновлюються…

Стаття 5. Обидва уряди будуть у доброзичливому дусі іти назустріч господарським потребам обох країн…

Запитання

1. На яких умовах було підписано Рапалльську угоду?

2. Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини?

 

3-тя група

Гаазька, Лозаннська та Локарнська конференції

Гаазьку конференцію було скликано за рішенням Генуезької конференції 1922 р. Це була фінансово-економічна конференція, у роботі якої брали участь представники ділових кіл, «зацікавлених у російських справах». На конференції обговорювали питання про націоналізацію іноземної власності, яку здійснили більшовики в Росії, а також про борги царського й Тимчасового урядів і про можливе надання кредитів радянській Росії. Представники західних держав наполягали на відшкодуванні збитків, що їх зазнали власники-іноземці в Росії.

Радянський уряд запропонував перелік підприємств багатьох галузей економіки, що могли бути передані в оренду, концесію або спільне управління іноземним підприємцям. Проте цю пропозицію не було прийнято. Захід сподівався хоча б на часткове повернення боргів з боку Радянської Росії. Конференція закінчилася, так і не ухваливши рішення.

Інша міжнародна конференція того часу відкрилась у швейцарському м. Лозанна 20 листопада 1922 р. і тривала з перервою аж до 24 липня 1923 р. У роботі конференції брали участь Велика Британія, Франція, Італія, Японія, Греція, Румунія, Югославія, Туреччина і США (як спостерігач). Крім того, для розгляду питання про режим чорноморських проток на конференцію запросили російсько-українсько-грузинську делегацію та делегацію Болгарії. Ще одним важливим питанням, що розглядали на конференції, було підписання мирного договору з Туреччиною.

Позиція радянської делегації щодо статусу чорноморських проток різко відрізнялася від позиції західних держав. …Пропозицію радянської делегації було відхилено… і прийнято конвенцію, що базувалася на англійських пропозиціях. Вона зводилася до вимоги про вільне проходження протоками військових суден під будь-яким прапором як у мирний, так і у воєнний час, якщо Туреччина залишається нейтральною, а якщо вона бере участь у війні, то мав залишатися вільний прохід лише для суден нейтральних країн. Прийняття цієї конвенції порушувало життєві інтереси чорноморських країн, у тому числі й Туреччини.

…1925 року загострилися німецько-французькі суперечності. Для вирішення цих та інших проблем було скликано Локарнську конференцію (5–16 жовтня 1925 р.), у якій взяли участь представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Польщі та Чехословаччини.

Локарнська конференція уклала Рейнський гарантійний пакт, підписаний 1 грудня 1925 р. у Лондоні, що забезпечував недоторканність кордонів між Францією, Бельгією та Німеччиною. Франція та Бельгія зобов’язалися не розпочинати війни. Велика Британія та Італія виступали як головні гаранти Рейнського пакту. Проте гарантії не поширювалися на кордони Німеччини з Чехословаччиною та Польщею…

Запитання

1. Якою була мета кожної з конференцій, що відбулися протягом 1922–1925 рр.?

2. Які рішення було прийнято внаслідок кожної з конференцій?

 

Робота з поняттями

Анексія — насильницьке приєднання, загарбання однією державою території іншої держави (або народу) з порушенням міжнародного права.

Мандатні території — назва колишніх колоніальних володінь Німеччини та Османської імперії, які були передані Лігою Націй під управління країнам-переможницям на підставі мандату.

Пацифізм — антивоєнний рух, який виник ще наприкінці ХІХ ст. в окремих країнах і набув міжнародного масштабу після Першої світової війни.

Репарації — відшкодування переможеною у війні державою матеріальних збитків у грошовій або іншій формі державі-переможниці.

Статус-кво — в міжнародному праві положення, які існують на певний момент.

 

Робота з таблицею

 

План Дауеса

План Юнга

 

план економічного оздоровлення Німеччини

 

Мета

забезпечити сплату Німеччиною репарацій через відновлення її господарства

Головна  ідея плану полягала в зменшенні загального розміру німецьких репарацій

Коли розроблено

Квітень, 1924 р.

1929 р.

Ким розроблено

американським банкіром Чарльзом Дауесом і британським міністром закордонних справ Джозефом Остіном Чемберленом

голова комітету експертів з репараційної проблеми Ліги Націй ам. Оуен Юнг

Основні положення

  •   Франція виводить свої війська з Руру;
  •   Німеччина щорічно сплачує певну суму репарацій (5,4 млрд – до 1928 р., з 1929 р. – 2,5 млрд марок щорічно);
  •   Джерелом покриття репарацій мають бути прибутки Німеччини за рахунок встановлення високих податків на товари широкого вжитку, а також прибутки від важкої індустрії і залізничного транспорту;
  •   США надають Німеччині значні позики (близько 800 млн золотих марок) для сплати перших внесків.
  •   Німеччина зобов’язувалася до 1988 р. сплатити 34,5 млрд золотих марок. Репарації сплачуються Німеччиною винятково за рахунок надходжень до її бюджету та прибутків залізниць.
  •   Відрахування від прибутків промисловості скасовувалися.
  •   Фінансовий контроль і контроль над економікою Німеччини скасовувався.

 

Наслідки

до Німеччини прийшов іноземний, в основному американський, капітал, сума якого перевищувала репарації; виплативши 7,5 млрд марок репарацій, Німеччина отримала позик на 21 млрд.

1929 р. розміри виплати Німеччиною репарацій за «планом Юнга» знову було зменшено, а наступного року війська союзників на п’ять років раніше встановленого терміну було виведено з Рейнської зони. Проіснував план фактично до 1931 р., хоча формально був скасований в 1932 р.

 

Робота з документом

Витяг з пакту Бріана–Келлога від 27 серпня 1928 р.

Стаття 1. Високі Сторони, які домовляються, урочисто оголошують від імені своїх народів, що вони засуджують використання війни для врегулювання міжнародних конфліктів і відмовляються у своїх відносинах від війни як знаряддя національної політики.

Стаття 2. Високі Сторони, які домовляються, визнають, що врегулювання або розв’язання усіх суперечностей або конфліктів…, що можуть виникнути між ними, повинні здійснюватися лише мирними засобами.

Стаття 3. Ця угода буде ратифікована Високими Сторонами, що домовляються… згідно з конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ними, щойно всі документи про ратифікацію буде депоновано у Вашингтоні.

Ця угода… залишиться відкритою доти, доки це буде необхідно для приєднання до неї інших держав світу.

Запитання

1. Що спонукало Францію та США розробити та укласти так званий пакт Бріана–Келлога?

2. Якими були основні умови цього пакту?

3. Які країни приєдналися до цього пакту?

4. Чи відіграв пакт свою роль у забороні гонки озброєнь та війни, як засобу розв’язання конфліктів між державами? Свою думку обґрунтуйте.

 

Робота з таблицею

Пакт Бріана—Келлога

Дата

27 серпня 1928 р.

Учасники

З ініціативи міністра закордонних справ Франції А. Бріана і державного секретаря США Ф. Келлога в Парижі 15 держав підписали пакт Бріана—Келлога. (Згодом до цього пакту приєднались майже всі європейські держави, у тому числі й СРСР.)

Основні положення

 

• Високі договірні сторони від імені своїх народів урочисто заявляють, що вони засуджують використання війни з метою вирішення міжнародних спорів і відмовляються від неї як від інструменту державної політики в їхніх взаєминах.

• Високі договірні сторони визнають, що для врегулювання всіх суперечок або конфліктів, які можуть виникнути між ними, незалежно від їхнього характеру чи причин, вони прагнутимуть удаватися тільки до мирних засобів

 

  1. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Робота з проблемним питанням

Чому Версальсько-Вашингтонська система зазнала коригування у 1920-х рр.?

 

Бесіда за запитаннями

  1.                З якою метою було скликано Генуезьку конференцію? Які її підсумки?
  2.                Які наслідки угоди в Рапалло між Радянською Росією та Німеччиною?
  3.                Як вирішувалися репараційні проблеми з Німеччиною?
  4.                Який ключовий документ був підписаний у Локарно?
  5.                Чому радянсько-німецький договір у Рапалло, як стверджувала тодішня преса, «здивував світ»?
  6.                Які зміни були внесені до Версальсько-Вашингтонської системи?
  7.                Які основні ідеї пакту Бріана-Келога?

 

Робота з поняттями

Вставте в твердження пропущені історичні поняття та поясніть свій варіант відповіді.

  1.                Укладення … частково вирішувало питання про визнання і дотримання встановлених післявоєнних кордонів у Європі (Рейнський гарантійний пакт)
  2.                … було вимушеною мірою, оскільки стало необхідним для всіх європейських держав (переможців та переможених) з економічних та політичних причин (визнання СРСР)
  3.                … можна розглядати як перший крок на шляху створення системи колективної безпеки в Європі (пакт Бріана-Келлога)
  4.                Загальна сума репараційних виплат Німеччини залишалась попередньою, хоча … змінив щорічну виплату Німеччини (план Дауеса)
  5.                … спробувала вирішити питання царських боргів Росії, однак російська делегація підняла питання про виплати із відшкодуванням збитків, нанесених Росії під час інтервенції (Генуезька конференція)
  6.                В наслідок прийняття … було скорочено загальні суми виплат Німеччини по репараціях (план Юнга)

 

  1.        ПІДСУМКИ УРОКУ
  2.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
  •               Опрацювати матеріал підручника
  •               Створити «Хмару слів» до теми
Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Гура Ірина Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
18 липня 2018
Переглядів
6467
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку