17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Урок "Множення раціональних чисел через призму традицій і звичаїв свят висняного циклу"

Про матеріал
Бінарний урок з математики і польської літератури на тему: "Множення раціональних чисел через призму традицій і звичаїв свят весняного циклу" На уроці використаннімобільні телефони для проходження тестів., а також групова форма роботи.
Перегляд файлу

Тема: Множення раціональних чисел скрізь призму народних звичаїв та традицій Великодніх свят.

Мета: сприяти формуванню та розвитку в учнів інтелектуальних і творчих здібностей у процесі узагальнення та систематизації матеріалу; закріпити вміння та навички розв’язувати вправи на множення раціональних чисел; виховувати любов до природи.

Cele ogólne:
-rozmowa na temat zwyczajów związanych ze świętami wielkanocnymi;

-analizuje przeczytany tekst;
-wyrabianie nawyku szacunku i pielęgnowania zwyczajów i tradycji polskich;
-kształcenie umiejętności wypowiadania się zdaniami na określony temat;
-redagowanie zdań na temat tradycji wielkanocnych;
-uzupełnianie zdań z lukami o tradycjach i zwyczajach wielkanocnych;
-rozwiązywanie zagadek; ćwiczenia w czytaniu;
-redagowanie życzeń świątecznych;
-układanie zdania z rozsypani wyrazowej;
-kształtowanie umiejętności sprawnego liczenia pamięciowego.
Przewidywanie osiągnięcia ucznia:
-potrafi wymienić zwyczaje wielkanocne; tradycyjne świąteczne potrawy; 
-wypowiada się na określony temat;
-uzupełnia zdania z lukami na temat zwyczajów świąt wielkanocnych;
-samodzielnie redaguje i zapisuje zdania na temat tradycji pielęgnowanych w swoim domu;
-odczytuje i rozwiązuje zagadki;
-samodzielnie redaguje i zapisuje życzenia świąteczne;
-układa zdanie z rozsypani wyrazowej;
-mnoży i dzieli liczby (ustny rachunek);
Metody wspierania : rozmowa, wyjaśnienie, praca z tekstem.
Pomoce: indywidualne karty pracy, kartki z napisami zwyczajów wielkanocnych, zagadki, szablon jajka na kartkę świąteczną
Тип уроку. Урок узагальнення знань, умінь і навичок.

Обладнання:мобільні телефони, картки, ноутбук, проектор,роздатковий матеріал.

Девіз уроку: Працюй міркуй відгадуй.

                                           Хід уроку:

І Вступне слово вчителя.

Добрий дунь, як ви бачите урок у нас буде незвичайний,  сьогодні на уроці ми з вами спробуємо обєднати такі предмети як математику і польську літературу, будемо працювати  разом  я розраховую на вашу підтримку і допомогу. Кожному з вас хочу побажати бути УСМІХНЕНИМИ, СПОКІЙНИМИ, ПРОГРЕСИВНИМИ, ІНІЦІАТИВНИМИ, ХОРОБРИМИ, УВАЖНИМИ одним словом я вам бажаю УСПІХУ.

     Давайте помандруємо сьогодні з вами Україною де переплітаються традиції та звичаї різних  народів і урок наш проведемо під девізом:” Працюй , міркуй, відгадуй.”

І . Мотивація.

Цей тиждень  має особливу назву, а яку саме ми з вами дізнаємосьмося  відповіши на запитання кросворду.

  1. Знак, що стоїть перед від'ємним числом
  2.   Знак, який використовується для запису десяткових дробів.
  3.    Результат дії додавання.
  4.    Число, на яке дане число ділиться без остачі.
  5.    Рівність, що містить невідоме.
  6.   Число, яке не є додатним і ие є від’ємним.
  7.   Одне, з неозначуваних понять математики.

 

 

 

 

М

І

Н

У

С

 

К

О

М

А

 

 

 

 

 

 

 

 

С

У

М

А

 

 

 

Д

І

Л

Ь

Н

И

К

Р

І

В

Н

Я

Н

Н

Я

 

 

 

 

 

Н

У

Л

Ь

 

Т

О

Ч

К

А

 

 

 

 

 

За народними звичаями Масляну святкували останнього тижня лютого.  Люди прощалися із зимою, із зимовими святами, залишаючи в пам'яті найкраще. Цього тижня відзначається перемого світла і тепла над силами холоду.

Сьогоднішний урок привідкриє нам деякі таємниці ,дізнаємось , як святкують у нас свята весняного циклу. Шоб дізнатися цікаву інформацію ви маєте пройти деякі випробування.

Дізнаємось на скільки добре ви засвоїли правила множення і порівняння раціональних чисел.

Усний рахунок. ГраБитва на множення. Правила гри: у вас на партах є колоди з картками на яких написано роціональні числа. Одночасно викладайте по дві картки а обчислюйте добуток на картках.  Хто має більший результат забирає всі картки, якщо добуток рівний кожен забирає свої. По закінченні гри перевірти хто виграв.   Переможець дає установку на урок:  

Сядьмо рівно, озирнімось.

        Один одному всміхнімось

              Й за роботу всі берімось!

Тест на телефоні.(за допомогою програми kahoot)

 1. 6·(-3)=

а) 18;     б)-18;   в) 63;   г)-63.      

2. -15*4=

а) 60;     б)154;   в) -154;   г)-60.       

3. -7·(-8)=

а) 8;     б)-7;   в) 56;   г)-56.       

4. (-5)2  =

а) 10;     б)-10;   в) 25;   г)-25.      

5. -12·3=

а) 36;     б)-36;   в) 15;   г)-15.       

6. -6·(-7)=

а) 42;     б)-13;   в) 13;   г)-42.      

7. -1*(-1)*(-1) *(-1)*(-1)

а) 5;     б)-5;   в) 1;   г)-1. 

8. |-14|*1*(-2) =

| а) 28;     б)-28;   в) 14;   г)16. 

9.|-5|*(-10)=

а) 50;     б)-0,5;   в) -0,5;   г)-50.   

10. -3*5*(-4)*0=

а)60 ;     б)-0;   в) 0;   г)-60.

 

Тому хто зайняв перші три місця складають речення … Ukraina bogata na  ludowe tradycje.  Każda rodzina je pielęgnuje.             

 

Кожен день масляної мав свою назву і супроводжувався відповідальними дійствами.

Протягом тиждня  пригощалися всякими ласощами: млинцями , рогалями, пампушками.Вони мали різні начинки(учні повідомляють які начинки можуть бути)

Завдання: встановити відповідність між пончиками та начинками, але будьте уважні, адже є начинки із сюрпризами. ( В одній із відповідей зроблена зумисне помилка). Учні діляться на групи кожній групі дається завдання .Кожна група повідомлчє яка начинка з сюрпризом,якщо правильно повідомили букву ,то правильно виконали завдання.

І команда.

7(4а+6)                     28а+42 (Б)

-4(6-2х)               -24-8х (шо)

8х-5(2+3х)               -7х-10 (ТО)

ІІ команда.

9(5а+4)                     45а+36 (Я)

-5(20-3х)               -100+15х (ЛО)

7х-3(2х+5)               -х-15 (КО)

ІІІ команда

3(9х+7)            27х+21 (ЦО)

-6(2а+7)                -12а-42 (В)

9х-5(2х+6)                         х-30 (ЛА)

ІVкоманда.

6(3а+5)       18а+30(Т)

-9(4а+6)     -36+54(Д)

5х-6(2х+7)             -7х-42(МА)

Учні вписують літери у відповідну колонку таблиці, виходячи до дошки за бажанням, решта учнів виконують спрощення виразів у зошитах.Відповідь--(шоколад)

Учитель.

Після масляної  розпочинається великий піст, по закінченні якого ми всі відзначаємо велике свято усіх християн .

Учні грають математичне-лото

Задача.для І групи

Необхідно розрахувати скільки треба взяти продуктів: молока, муки, цукру і яєць. щоб приготувати 4.8 кг  тіста для приготування barahka, якщо вони входять до його складу в такому відношенні: 10:2,5:1:2,5.

Розв’язання

Нехай к-коефіцієнт пропорційності, тоді - молока 10к, муки - 2.5к, яєць - 2.5к, за умовою задачі складемо рівняння:

10к + 2,5к + к + 2,5к = 4800

16к = 4800

К = 300.

Отже, молока треба взяти 300 · 10 = 300 (г)

Муки 300 · 2,5 = 750 (г)

Цукру 300 (г)

Яєць 750 (г)

ІІ група Спростити вираз , знайти відповіді серед розсипанки числ і букв ,скласти слово. PISANKI

-2,4*4х

5*6а

-0,6а*(-0,9)

-8а*2,5в

-5х*(-0,8а)*0,4у

9/28а*7/18*(-в)               

2 5/8а*(-16/63х)                           

0,54а(P)      30(I)    -9,6х(S)    2ав(A)   1,6хау(N)   -1/8ав(K)  -2/3ах(I)

а(F)         9,6х(J)    20ав(O)   1,7хау(H)   1/8ав(U)  2/3ах(B)

ІІІ група. Обчислити зручним способом. Розмістити в порядку зростання. Знайти відповідь у відповідності з буквою. KRASZANKI

-8*36*5

10*(-6)*0,3

-0,4*19*25

-6*42*(-5)

8*(-125)*-(0,16)

0,8*(-125)*0,5*(-2)

-5,46*20*(-5)*(-0,1)

-8/9*(-5/29)* 9/16*(-58)

-190(K) -144(R)    -54,6(A)  -18(SZ)  -5(A)   126(N)   160(K)  1000(I)

ІV група. Розв’язати рівняння.( відкрити відповіді, скласти  малюнок)

х:5= -3                                                                        -15

х:3,3= -25                                                                       -82,5

х:(-2/9)= -3                                                            2/3             

х:(-2,5)+5=0,4                                                        1  42/50  уроку польської літератури.

х:(- 1/2) -5=20                                                         -12,5     

(х:(- 1/2) -5) +48=20                                           11,5

Витель польської літератури запитує дітей з яким святом повязані слова чи малюнок на лото яккі у них вийшли в результаті розвязання математичних завдань і переходить до полльської літератури.

                           PRZEBIEG ZAJĘĆ
1.Nawiązanie do tematu poprzez rozwiązanie działań matematycznych, uszeregowanie wyników i odczytanie powstałego hasła. Praca w poziomach - działania matematyczne dostosowane do możliwości dzieci. HASŁA:   KRASZANKA      PISANKA       BARANEK         MAZURKI
2. Analiza tekstów opracowanych w domu (zadania wyprzedzające)

I grupa – symbolika jaja

Tradycja święcenia jaj jest bardzo stara i pochodzi ze średniowiecza. Ma swój początek w środowiskach klasztornych, w czasach, gdy post był przestrzegany tak surowo, że zabraniał on spożywania również jaj. Poświęcony pokarm miał zapobiec chorobie po długich wyrzeczeniach postnych i zapewnić błogosławieństwo dla duszy i ciała.

W symbolice chrześcijańskiej jajko nawiązywało do faktu Zmartwychwstania Pańskiego i od początku było związane z Wielkanocą. Dawniej jajko symbolizowało Stary i Nowy Testament, a więc Stare (skorupka) i Nowe (żółtko) Przymierze Boga z ludźmi. Jeszcze w pierwszych wiekach chrześcijaństwa jajko wiązało się z kultem zmarłych – ze względu na symbol życia, nadziei i wiary w życie pozagrobowe.

II grupa – pisanki

Pisankę otrzymamy jeżeli ozdobimy jajko różnokolorowymi ornamentami, przez pokrycie woskiem fragmentów rysunku, np. kwiatów czy listków, a następnie zanurzenie w barwnikach, odbarwienie w occie i znów narysowanie wzorów, aby ponownie je utrwalić w barwniku .

Do ozdabiania pisanek używano igły lub rurki blaszanej o cienkim końcu. Pisak zanurzano w ciepłym wosku i zdobiono jajko z niezwykłą wprawą, nanosząc na nie ornamenty według własnego pomysłu. Wzory pisanek zmieniały się i przekształcały przez stulecia. Początkowo były to pojedyncze kreślenia, później z kilku prostych linii równoległych lub na krzyż wytworzyły się zadziwiająco złożone, bogate wzory.

Z pisankami związanych było wiele zwyczajów. Obdarowywano się nimi nawzajem, a każdy cieszył się, jeśli jego pisanka była chwalona przez innych. Chłopiec ofiarując pannie pisankę wyrażał w ten sposób swoje gorące uczucia. Pisanki stanowiły też zwyczajowy wykup dziewcząt przed oblaniem wodą w lany poniedziałek. Nie wolno było wyrzucać skorupek święconych jaj, można je było jedynie spalić w piecu. Często wieszano je na drzewach, aby zapewnić w sadzie dorodne owocowanie.

III grupa – kraszanki

Kraszanki-to malowane jednobarwne jaja. Kraszanki (zwane też malowankami lub byczkami) powstają przez gotowanie jajka w wywarze barwnym, dawniej uzyskiwanym wyłącznie ze składników naturalnych. Kolor skorupki uzyskać możemy na różne sposoby. Tradycyjnie już od wielu lat barwiono je  za pomocą naturalnych składników roślinnych. Używano roślin, które pozwalały na uzyskanie różnych kolorów:

brązowy (rudy): łupiny cebuli

czarny: kora dębu, olchy lub łupiny orzecha włoskiego

żółtozłocisty: kora młodej jabłoni lub kwiat nagietka

niebieski: płatki kwiatu bławatka[7]

fioletowy: płatki kwiatu ciemnej malwy

zielony: pędy młodego żyta lub listki barwinka

różowy: sok z buraka

Jeśli chcemy sobie ułatwić sprawę, wystarczy pójść do sklepu i kupić gotowe barwniki. Ugotowane jaja wystarczy zanurzyć w gorącej wodzie z farbką i kraszanki gotowe.

IV grupa – wielkanocny baranek

Nie może w święconce zabraknąć baranka. Baranek, dziś cukrowy, to Agnus Dei, Baranek Boży, będący symbolem męczeńskiej śmierci Jezusa Chrystusa na krzyżu. Symbolika ta wywodzi się jeszcze ze Starego Testamentu, gdzie w ofiarze Bogu składano właśnie ofiarę z baranka. Baranek wielkanocny nie zawsze jednak był z cukru. Pierwotnie wykonywany był z masła, lepiony ręcznie przez gospodynie, które w miarę możliwości używały też do tego celu specjalnych forem. W drewnianą formę wkładano zimne masło, będące niegdyś drogim specjałem, obie połowy formy mocno ściskano razem i po kilku minutach baranek był gotowy. Kanty powstałe w maśle na złączeniach formy wygładzano nożem, a ziarnka pieprzu służyły jako oczy baranka. To nie przypadek, że baranek wielkanocny był maślany. Masło ma długi związek ze świętami Wielkanocy. W dawnych czasach chłopi przynosili w okresie wielkanocnym do kościoła produkty takie jak właśnie masło, jajka i ser w celu ich poświęcenia. 
 

3. ZWYCZAJE WIELKANOCNE
Rozmowa na temat tradycji i zwyczajów wielkanocnych, połączona z krótkim ustnym opisem:
Praca w grupach- uczniowie wybierają tradycje wielkanocne (praca z kartkami) załącznik 1
- święcenie palemek;
- składanie sobie życzeń;
- wysyłanie kartek świątecznych;
- malowanie pisanek;
- dzielenie się święconym jajkiem;
- święcenie pokarmów oraz baranka;
- pieczenie mazurów i bab wielkanocnych;
- śmigus dyngus
4.Opisywanie wielkanocnych zwyczajów. Praca w grupach.Uzupełnianie zdań z lukami: zał  nr 2
5. Rozwiązywanie krzyżówki nawiązanie do Tłusty Czwartek.                                          

p

i

s

a

n

k

a

 

w

o

d

ą

 

 

 

 

c

z

w

a

r

t

e

k

m

a

z

u

r

e

k

 

b

a

r

a

n

e

k

 

 

j

a

j

k

o


1. jeżeli ozdobimy jajko różnokolorowymi ornamentami, przez pokrycie woskiem fragmentów rysunku otrzymamy

2. w śmigus dyngus oblewamy się

3. przed Wielkanocą dzień tygodnia zwany jako  czysty

4. tradycyjne pieczywo podawane na Wielkanoc

5. nie może go zabraknąć w święconce, dziś cukrowy Agnus Dei

6. w Wielkanoc dzielimy się

5.Wykonanie kartki świątecznej. Redagowanie i zapisywanie życzeń. Praca w grupach.

Gdy nadejdzie Wielkanocny poranek

Niech spełnią się życzenia tęczowych pisanek...

Mazurków kajmakowych, bazi srebrzystych,

Bogatego zająca i kurczaczków puszystych.

Świątecznego nastroju, biesiady obfitej,

Lukrowego baranka, a w dyngusa - głowy wodą zmytej!


 

7.Podsumowanie tematu. Kończenie przez dzieci zdań:
Wielkanoc kojarzy mi się z ………………………………. .
W święta wielkanocne najbardziej lubię ………………………………….. . 
Najbardziej lubię w święta................

Chciałbym (chciałabym) aby w święta....................
8.Zadanie domowe. Wielkanocny zajączek - mnożenie i dzielenie liczb w zakresie 30. Karta pracy dostosowana do możliwości indywidualnych dzieci.

 

procesja

dzielenie się opłatkiem

 

święcenie palemek

odwiedzanie grobów zmarłych

 

wysyłanie kartek świątecznych

malowanie pisanek

 

zasiadania do stołu – pierwsza gwiazdka

śmigus dyngus

 

śpiewanie kolęd

zapalenie znicza

 

święcenie pokarmów oraz baranka

wspólne kolędowanie

 

pasterka

pieczenie mazurków i bab wielkanocnych

 

Kartka pracy

 Zadanie Nr1

Zaznacz tradycje wielkanocne

Zadanie  Nr
Święta wielkanocne mają swoje obrzędy i zwyczaje. Wpisz w wykropkowane miejsca  wyrazy z nawiasów)
W Niedzielę Palmową święcimy ……………………………………. . Pieczemy wspaniałe ……….………. i …………………… . Malujemy …………………. W Wielką Sobotę święcimy ………………………. . W Wielkanoc dzielimy    się święconym …………………………………… . Poniedziałek Wielkanocny to tradycyjny ………………………………………………. .
( palemki, mazury, baby, pisanki, pokarm, jajkiem, śmigus dyngus)

Karta  pracy Nr 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 1. jeżeli ozdobimy jajko różnokolorowymi ornamentami, przez pokrycie woskiem fragmentów rysunku otrzymamy .................

2. w śmigus dyngus oblewamy się.................

3. przed Wielkanocą dzień tygodnia zwany jako  czysty ..................

4. tradycyjne pieczywo podawane na Wielkanoc ........................

5. nie może go zabraknąć w święconce, dziś cukrowy Agnus Dei.......................

6. w Wielkanoc dzielimy się.............................

 

Gdy nadejdzie Wielkanocny poranek

Niech spełnią się życzenia tęczowych pisanek...

Mazurków kajmakowych, bazi srebrzystych,

Bogatego zająca i kurczaczków puszystych.

Świątecznego nastroju, biesiady obfitej,

Lukrowego baranka, a w dyngusa - głowy wodą zmytej!

 

 

 

 

Koszyk na Wielkanoc Rysunek koszyk na wielkanoc rysunek - stockowe grafiki wektorowe i więcej obrazów jajko royalty-free

 

Підведення підсумків уроку.

Рефлексія проводиться за допомогою кубика Блума. Учні відповідають на запитання:

-що цікавого я дізнався на уроці;

-де у житті я можу використати дання знання;

- що ще б я хотів дізнатися з даної теми…

Домашнє завдання.(Учні обмінюються завданнями за часовою стрілкою, які були данні кожній групі.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
7 березня
Переглядів
123
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку