Модифікаційна мінливість як наслідок взаємодії генотипу та умов довкілля
І. Актуалізація опорних знань
У цій аудиторії присутні учні, яких об’єднує навчання в одному класі. Проте серед вас є такі:
Всіх рада вітати сьогодні на уроці. Дивлячись на вас важко сказати до якої категорії людей, з вище названих, ви відноситеся. Однозначно можу стверджувати, що ви розподілені на три групи, відповідно до ряду на якому ви сидите.
Зараз я поставлю вам декілька біологічних запитань і надіюсь, що ви на них дасте чесні відповіді.
Вправа «Відмінності між людьми»
Вчитель ставить питання, учні піднімаються, якщо в них прослідковується дана ознака.
У кого голубі очі?
У кого хвилясте волосся?
Хто літом отримує засмагу?
В кого спостерігаються зміни маси тіла?
Кому вирізали апендикс?
Хто постійно змінює зачіску?
Хто має смаглявий колір шкіри?
Хто з вас подібний на своїх батьків?
Хто має генетичну копію?
У кого фенотип сформувався під впливом генотипу?
У кого постійно відбувається зміна ознак фенотипу?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Ця вправа нам показала, що ми є носіями ознак, які змінюються в ході нашого життя. Ця властивість притаманна всім живим організмам.
Що визначає фенотиповий прояв ознак? – генотип
Що визначає зміни фенотипу впродовж індивідуального розвитку організму? – умови довкілля.
Взаємодія генотипу та умов довкілля є основою формування фенотипу і його змін упродовж індивідуального розвитку організмів. Зміни фенотипу проявляються у вигляді модифікаційної неспадкової мінливості.
Оголошення теми і завдань уроку.
Тема уроку «Модифікаційна мінливість як наслідок взаємодії генотипу та умов довкілля».
Завдання:
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку.
Модифікаційна мінливість – це зміни фенотипу, набуті під час індивідуального розвитку організму, спричинені впливом умов довкілля і не пов’язані зі зміною генотипу.
У генетично однорідних організмів вони мають однаковий прояв.
Спадкова програма будь-якого організму реалізується не тільки під контролем генів, а й під впливом навколишнього середовища. Яким чином це відбувається?
Робота в групах. Кожна група отримує завдання і виконує його впродовж 3-4 хв.
Завдання 1:
Завдання 2:
Завдання 3:
Завдання 4:
Завдання 5:
Завдання 6:
Підсумок:
Брейн-ринг «Спадкова ознака чи модифікація».
Застосування отриманих знань для розв’язку ситуаційних завдань.
За малюнками команди за 20с мають визначити характер ознаки – спадковий чи набутий. Відповідь обґрунтувати.
Рослини є генетично однорідними. Відмінні ознаки сформувалися внаслідок зростання за різних умов: 1 – на світлі, 2 – в затінку.
2.
Модифікація. Трутні розвиваються з незапліднених яєць, матка і робочі бджоли - з запліднених яєць. Матка розвивається з личинок, що розвиваються у великих комірках стільників і вигодовуються «молочком», робочі бджоли – розвиваються у комірках звичайних розмірів і вигодовуються пергою (сумішшю пилка і меду).
3.
Модифікація. Забарвлення шерсті формується під впливом температури різних частин тіла.
4.
Спадкова ознака. Мулати і метиси народжуються в сім’ях в яких батьки належать різним расам.
Модифікації. В Китаї маленьким дівчинкам з 5 років замотували ноги формуючи ноги-лотоса.
Спадкова ознака. Квазімодо народився з вадами за які його переслідували і зневажали люди.
…. , прекрасне обличчя вкриється зморшками …
В. Шекспір
1953
Королева Єлизавета
2018
Модифікації.
Модифікації. Сколіоз – бічні викривлення хребта, що розвиваються внаслідок порушення постави.
У Нефертіті довга шия є спадковою ознакою.
У жінки-каян – модифікація. Жінки падаунг, починаючи приблизно з п'ятирічного віку, носять на шиї мідні кільця (точніше спіралі з прута завтовшки біля одного сантиметра, що мають вигляд кілець), які встановлюються місцевими жінками з належною кваліфікацією. Поступово кількість кілець (вірніше оборотів спіралі) збільшується, що приводить до ефекту «витягування шиї», тому туристи називають їх жінками—жирафами. У дорослої жінки кількість кілець може досягати пари десятків, а їх вага — чотирьох-п'яти кілограмів. Періодично кільця (спіралі) за бажанням, або за необхідності, знімаються і надягають знову, шкоди здоров'ю це не завдає. У разі повної відмови від носіння кілець, шия приймає звичайний вид за період від року до трьох.
3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.
Пояснення вчителя
4. Виконання лабораторного дослідження
Тема. Дослідження мінливості у рослин і тварин
Мета: дослідити модифікаційну мінливість у рослин і тварин, набути умінь побудови варіаційного ряду та варіаційної кривої; навчитися за варіаційним рядом і варіаційною кривою характеризувати норму реакції ознаки.
Обладнання і матеріали: листя лавровишні, лінійка.
Із правилами безпеки ознайомлений (-а), зобов’язуюся їх дотримуватись
____________ (підпис)
Використай у роботі
ХІД ДОСЛІДЖЕННЯ
І. Дослідження модифікаційної мінливості у рослин.
1 ____________________________________________________________________
2 ____________________________________________________________________
3 ____________________________________________________________________
№ листка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
Довжина листка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ листка |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
Довжина листка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ варіанти |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
Довжина листка, V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Частота прояву, p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M = |
∑ (V1·p) + (V2·p) + … + (V 15·p), |
n |
де М - середнє значення ознаки; ∑ - сума варіант, (V·p) – добуток довжини листка на частоту прояву; n - кількість варіант.
M = |
|
= |
|
М = ________
межі норми реакції ____________________________________________________
тип норми реакції _____________________________________________________
межі норми реакції ____________________________________________________
прояв ознаки з найбільшою частотою зустрічі _____________________________
Порівняйте середнє значення прояву ознаки, яка частіше зустрічається ________
____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
ІІ. Дослідження мінливості у тварин.
Мал. 1. Коні світло-гнідої масті
1 ______________________________ 2 ______________________________
3 ______________________________ 4 ______________________________
5 ______________________________
Ознака |
Тип норми реакції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зробіть підсумок виконаної роботи
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІV. Домашнє завдання:
2. Завершити лабораторне дослідження 3
3. Підібрати пари прикладів:
- спадкова ознака – модифікація
- ознаки з вузькою та широкою нормою реакції
4.Дати відповідь на запитання. Знання біології: Спадкова ознака чи модифікація?