Моніторинг фізичної складової здоровя

Про матеріал

Тема. Моніторинг фізичної складової здоров'я

Мета: Сформувати в учнів поняття про моніторинг фізичної складової здоров'я. Розвивати навички правильної постави, ведення правильного моніторингу власного здоров'я. Виховувати здоров'язберігаючі компетентності.

Обладнання та матеріали: фотографії й плакати, що дозволяють ілюструвати моніторинг фізичної складової здоров'я. Базові поняття й терміни: моніторинг фізичної складової здоров'я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Перегляд файлу

Тема.   Моніторинг фізичної складової здоров'я

Мета:  Сформувати в учнів поняття про моніторинг фізичної складової здоров'я. Розвивати навички правильної постави, ведення правильного моніторингу власного здоров’я. Виховувати здоров’язберігаючі компетентності.

Обладнання та матеріали: фотографії й плакати, що дозволяють ілюструвати моніторинг фізичної складової здоров'я. Базові поняття й терміни: моніторинг фізичної складової здоров'я.

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.  Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації «Кирило сказав Сергієві, що той занадто повільно росте й що йому слід звернути на це увагу. Сергій розхвилювався, оскільки не знав, як ви­значити, відповідає його фізичний розвиток віку чи ні. Що б ви порадили Сергієві?»

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

■ 1. Для чого потрібний моніторинг здоров'я

Латинське слово означає «той, що попереджає», а слово моні­торинг означає «спостереження», «контроль», «вимір». Під моніторингом розуміють систематичне одержання й обробку інформації, що може бути використана в процесі прийняття того або іншого рішення. Моніторинг може бути корисним і при здійсненні контролю стану здоров'я. Фізичний розвиток підлітка можна відслідковувати для того, щоб вчасно вживати заходів щодо його збереження. Які показники можна при цьому врахо­вувати?

Учені розрізняють суб'єктивні й об'єктивні показники здоров'я. До суб'єктивних показників стану здоров'я належать показники само­почуття, працездатності, сну, апетиту, настрою.

Об'єктивні показники стану здоров'я пов'язані з антропометричними вимірами (наприклад, вимір маси тіла, зросту, окружності грудної клітки, шиї, плеча, стегна, гомілки), частотою дихання, життєвою ємністю легенів, пульсом, артеріальним тиском.

Універсального критерію для оцінки здоров'я вчені поки що не виро­били. Зазвичай задля цієї мети використовують сукупність тестів.

Якщо вести моніторинг стану фізичної складової здоров'я в підлітко­вий період, то можна судити про те, наскільки успішно йде дорослішання організму. У тому разі, коли цей розвиток не відповідає віковим вимогам, необхідно вживати заходи, які допоможуть виправити ситуацію. Тож не ви­падково вчені використовують слово топііог. Саме моніторинг попереджає нас про небезпеку, на яку наражається наше здоров'я.

Вести спостереження й проводити вимірювання, пов'язані з фізичним аспектом здоров'я, слід регулярно. Отримані показники можуть щось гово­рити про стан здоров'я тільки в динаміці.

■ 2. Як проводити моніторинг фізичної складової здоров'я

Моніторингом здоров'я підлітків займаються медичні працівники. Але існують прості методи самоконтролю, який можна здійснювати власноруч у домашніх умовах.

Перше, що свідчить про стан фізичного здоров'я,— це самопочуття. Відчуття бадьорості й сили, почуття впевненості в собі, життєрадісність, міцний сон з вечора до ранку, гарний апетит свідчать про те, що фізична складова здоров'я не викликає побоювань.

Друге — це здатність справлятися із фізичними навантаженнями. Якщо ви добре вчитеся, упродовж дня ефективно працюєте у школі, ввечері можете виконувати необхідну повсякденну роботу вдома, легко витримуєте тривалі поїздки в громадському транспорті — виходить, ваш фізичний роз­виток іде нормально.

Але ці оцінки свого здоров'я є суб'єктивними, вашими особистими оцінками. Окрім цього, існують ще й об'єктивні показники для самоконтро­лю. Можна використовувати досить прості прийоми, що дозволяють судити про те, як працюють життєво важливі органи й системи органів.

Одним з надійних показників об'єктивного контролю стану свого здоров'я є пульс. Артеріальний пульс — це коливання стінок судин, ви­кликане змінами тиску крові, у ритмі скорочень серця. Пульс подає інфор­мацію про реакцію серцево-судинної системи на фізичні навантаження.

У спокої частота серцевих скорочень коливається від 60 до 80 ударів за хвилину. У процесі регулярних спортивних занять пульс стає більш рід­ким, частота пульсу може знизитися на 3 і більше ударів за хвилину. Це свідчить про тренованість організму.

Оцінка стану органів дихання Оцінку стану органів дихання заведено проводити за кількістю по­дихів за хвилину в положенні сидячи в розслабленому стані. Для цього покладіть долоню на нижню частину грудної клітки, дихайте рівномірно, природно — як виходить само по собі.

Нормальний показник у стані спокою — це 14—18 дихальних циклів. Один дихальний цикл складається зі вдиху й видиху. З поліпшенням фі­зичної підготовленості частота подихів знижується.

Зовнішні ознаки нормального фізичного розвитку Оцінюючи фізичний розвиток підлітка за зовнішніми ознаками, визна­чають поставу, форму хребта, форму грудної клітки, будову ніг та форму стопи.

Ознаки неправильної постави:

  • голова виходить за поздовжню вісь тіла (опущена голова);
  • плечі зведені вперед, підняті (асиметричне положення плечей);
  • кругла спина, запала грудна клітка;
  • живіт випнутий, таз відставлений назад;
  • надмірно збільшений поперековий вигин.

При порушеннях постави може утворитися кругла спина, плоска спина, сідлоподібна спина. Найбільш виражені відхилення у формі спи­ни відзначаються при бічних викривленнях хребта — сколіозах. Можли­вість появи бічних викривлень хребта (сколіозу) є особливо високою у віці 11—15 років, коли швидко росте скелет, а м'язова система відстає у своєму розвитку. Саме в цей період на поставу впливають сон на м'якій постелі, неправильне положення тулуба під час сидіння й стояння, нерівномірне навантаження на хребет.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Робота із зошитом. Виконання практичної роботи на с. 23—26.

Практична робота № 2

Тема:   самооцінка рівня фізичного здоров'я

Мета:   навчитися проводити самооцінку рівня власного фізичного здоров'я.

Обладнання та матеріали: сантиметр, картка з тестом.

Хід роботи

■ 1. Визначення стану організму за допомогою суб'єктивних показ­ників.

Заповніть таблицю, позначивши в ній суб'єктивні показники вашого здоров'я.

Показники стану

Оцінка

 

добре («4»)

задовільно («3»)

погано («2»)

Самопочуття

Гарне

Млявість, знесилля

Слабкість, дратівли­вість, запаморочення

Сон

Спокійний, міц­ний, освіжаючий

Переривчастий, за­сипання через силу

Безсоння або під­вищена сонливість

Апетит

Нормальний або трохи підвищений

Знижений

Відсутній

Настрій

Життєрадісний, ба­дьорий, позитивний

Сумний, кволий, негативний

Занепадницький

Бажання навча­тися

Велике

Помірне

Відсутнє

Працездатність

Висока, гарна

Погіршена

Різко знижена

Біль у м'язах

Відсутній

Є, але швидко минає після душу, масажу

Тривалий

Підрахуйте загальну суму балів, отриману в результаті відповідей. Якщо сума балів становить:

  • від 26 і вище — стан вашого організму дуже гарний;
  • від 22 до 25 балів — гарний;
  • від 18 до 21 — задовільний;
  • від 14 до 17 — поганий.

2. Визначення стану організму за допомогою об'єктивних показників.

Грудолопатковий тест

Грудолопатковий тест є найпростішим для оцінки змін, що відбу­ваються в поставі. У нормі лопатка по всій площині прилягає до грудної клітки, тимчасом як у разі порушень постави виникає «зяючий» простір, величина якого й підлягає виміру. Вимірюють його так. Підліток стоїть у звичайній вільній позі. Тверду сантиметрову лінійку ставлять строго уздовж спини безпосередньо під нижнім краєм лопатки. При цьому фіксу­ється кількість міліметрів до зовнішньої поверхні нижнього краю лопатки. Наприклад, у Петра на початку навчального року грудолопатковий вимір становив 14 мм. Через півроку ця величина була вже 18 мм. Це свідчить про те, що в хлопчика відбулося погіршення постави на 4 мм.

Проведіть за допомогою твердої сантиметрової лінійки грудолопатковий тест. Запишіть результат. Для того щоб судити про те, що відбувається з вашою поставою, цей тест треба знову провести через кілька місяців.

Грудоплечовий тест

Інший тест, що може показати зміну стану постави,— це грудоплечовий тест. Методика цього тесту полягає у визначенні відстані від середини одного плеча до середини іншого попереду й позаду. Після цього перший показник ділять на другий (див мал. на с. 25 робочого зошита).

У нормі частка від ділення має бути в межах 1—0,9. Показники 0,8—0,9 уважають початковими проявами порушення постави. Показник 0,7 і нижчі свідчать про порушення постави. Наприклад, у Катрусі на по­чатку навчального року передній грудоплечовий вимір складав 27 см, за­дній — 28 см. Через півроку передній розмір був уже 26 см, а задній — 29 см. Це свідчить про погіршення постави.

Проведіть за допомогою твердої сантиметрової лінійки грудоплечовий тест. Запишіть результат. Для того щоб судити про те, що відбувається з ва­шою поставою, цей тест треба знову провести через кілька місяців.

Визначення ширини плечей.

Для визначення ширини плечей спочатку намацайте виступаючі кіст­кові горбочки над плечовими суглобами. Візьміть сантиметрову стрічку лі­вою рукою за нульову поділку й притуліть її до лівого горбочка. Правою рукою простягніть стрічку по лінії ключиць до правого горбочка. Отримане число показує ширину плечей.

Для того щоб судити про свій фізичний розвиток, це вимірювання тре­ба проводити кожні два місяці.

Визначення окружності талії.

Окружність талії вимірюють так. Візьміть сантиметрову стрічку правою рукою за нульову поділку, а лівою — за середину й, визначивши з її допомо­гою найвужче місце тулуба між грудною кліткою й тазом, виміряйте окруж­ність. Стежте за тим, щоб позаду й попереду стрічка була на одному рівні.

Для того щоб судити про свій фізичний розвиток, це вимірювання тре­ба проводити кожні два місяці.

Визначення окружності плеча. Окружність плеча визначається спочатку в напруженому, а потім у розслабленому стані. Зігніть у ліктьовому суглобі руку, стиснену в ку­лак, і підніміть кулак до плеча. Іншою рукою візьміть стрічку за нульову поділку, накладіть на найбільш опукле місце двоголового м'яза (біцепса) так, щоб зверху й знизу вона була на одному рівні, і з'єднайте кінці на вну­трішньому боці. Зафіксуйте показник. Потім, не знімаючи стрічки, опустіть руку вниз, розслабте м'язи й у тому самому місці зробіть другий вимір. Різниця між результатами першого й другого вимірів якраз і характеризує розвиток м'яза, це так званий «розмах плеча».

■ 3. Оформлення результатів.

Заповніть таблицю. До цієї самої таблиці треба записувати й усі на­ступні виміри.

Дата прове­дення тесту

Дані грудолопаткового тесту

Дані грудоплечового тесту

Ширина плечей

Окружність талії

Окружність плеча

 

 

 

 

 

 

 

V. Самостійна робота учнів

Робота із зошитом. Виконання завдання № 1—5 на с. 20—21.

VI. Домашнє завдання

  1.   У підручнику прочитати § 6, відповісти на запитання після параграфа.
  2.   У робочому зошиті виконати завдання № 6—9 на с. 21—23.

VII. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, які вони отримали на уроці, демонструють розуміння основ­них понять уроку.

Волобуєва Тетяна Миколаївна

вчитель  біології та основ здоров’я

Слобожанської гімназії №2

Зміївської районної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Петрович Михаил
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
2 липня 2018
Переглядів
20806
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку