Урок: Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Тема: Морські  походи козаків. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Мета уроку: з’ясувати, з якою метою українське козацтво брало участь у морських походах та у Хотинській війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, визначити наслідки участі козацтва у Хотинській війні; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати історичні документи та візуальні джерела інформації та на їх основі робити певні висновки, узагальнення; виховувати в учнів повагу до славного минулого нашого народу, готовність до захисту Батьківщини.

Очікувані результати

 На уроці учні мають навчитися:

•         встановлювати хронологічну послідовність подій;
•         характеризувати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного як людину та історичного діяча, давати оцінку його діяльності;
•         показувати на карті напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, території, які найчастіше зазнавали нападів, виявляти територі­альні зміни, що відбулися на українських землях у складі Речі Посполитої;
•         визначати наслідки морських походів козац­тва, Хотинської війни;
•         описувати морські походи козаків на турецькі володіння, хід Хотинської      війни;
•         висловлювати ставлення до історичних діячів, судження про доленосні події та явища доби.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: історична карта, портрет П. Конашевича-Сагайдачного, картки з документами та ілюстраціями.

Основні поняття: Хотинська війна, «Доба героїчних походів».

Структура уроку.

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми.
3. Мотивація навчальної діяльності.
4. Оголошення теми та навчальних цілей.
5. Вивчення нового матеріалу.
6. Узагальнення та систематизація нових знань і вмінь.
7.                Підсумок уроку. Висновки.
8.        Домашнє завдання.

 

Хід уроку

 

     I .  Організаційна частина:  створення робочого настрою.

Учитель організовує робочі місця, перевіряє на­явність в учнів підручників, зошитів, атласів та інших необхідних для уроку матеріалів, письмових приладів.

II. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми

Перш ніж розпочати вивчення теми,  організовую бесіду на повторення  вивченого матері­алу за такими запитаннями.

•         Коли і за яких обставин утворилося Кримське ханство?
•         Коли над ним було встановлено турецький протекторат?

•         Якими були відносини кримських татар з українським населенням у XVI ст.?
•         Які наслідки мало таке сусідство для україн­ського народу?
•         Якою була доля українських невільників, за­хоплених під час нападів ординців на українські землі?
•        3 якою метою вони брали ясир?
•         Чи існувала в Україні сила, спроможна при­пинити спустошливі грабіжницькі набіги?

III. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Дві правди — одна брехня»

 Готую три твердження (записую на дошці або на аркуші паперу). Два з них мають бути прав­дивим, а третє — хибним. Учні, базуючись на наяв­них знаннях та інтуїції, повинні правильно визна­чити, аргументуючи свій вибір. Отримавши варіан­ти відповіді,  занотовую їх крейдою на дошці під твердженнями, зауваживши, що остаточну відповідь учні зможуть дати наприкінці уроку, опа­нувавши вузлові моменти теми.

В кінці уроку ще раз повертаємося до вправи і перевіряємо правильність її виконання.

Варіант тверджень

•         Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний — один із найвідоміших історичних діячів України початку XVII ст., блискучий полководець, мудрий політик, талановитий дипломат.
•         Блискучі перемоги в морських та суходільних походах козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним призвели до того, що Туреччина змуше­на була укласти з Польщею військову угоду про спільні бойові дії проти українського козацтва.

  Найвагоміший внесок у перемогу в Хотинській війні зробило українське козацтво.

 IV. Оголошення теми та навчальних цілей
Учитель: Ми з вами сьогодні здійснимо захоп-
ливу подорож стежками бойової слави українсько-
го козацтва початку XVII ст., зустрівшись на них із
видатним представником козацької еліти — геть-
маном Петром Конашевичем-Сагайдачним, слава
про якого живе у народі й досі. Отже, тема уроку – «Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.» Озвучення очікуваних результатів.

V. Вивчення нового матеріалу

План

1. Чому козацькі морські експедиції перших де­сятиліть ХЛІІ ст. називають добою героїчних по­ходів.
2. Чим уставив своє ім'я гетьман Петро Кона­шевич-Сагайдачний.
3.    Якою була роль козаків у Хотинській війні.

Розповідь учителя. Складання хронологічної таблиці «Доба героїчних походів українського козацтва»

1606р. Напад козаків на Білгород,  Кілію і Варну                                

1608р. Запорозькі козаки здобули і зруйнували Перекоп

1614р. Козацький флот напав на Трапезунд, оволодів Синопом   1615р. Флот П. Сагайдачного атакував Стамбул

Робота з настінною чи вміщеною у підручнику картою та атласом.

Уважно розгляньте карту чи атлас, виконайте завдання, вміщені у підручнику, знайдіть міста, здо­буті козаками у ході морських походів, і позначте їх на контурній карті.

Експрес-узагальнення: (робота на картках)  Виберіть з наведеного переліку події ті, що по­в'язані з епохою героїчних походів:

а) молдавський похід І. Підкови;

б) козацькі напади на Аккерман, Кілію, Варну;

в) битва під ІІецорою;

г) «Тарасова ніч»;

ґ) захоплення Кафи і звільнення великої кіль­кості невільників;

д) московський похід гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного;

 Хотинська битва;

є) штурм фортеці Трапезунд;

ж) Деулинське перемир'я.

•         Чим уславив своє ім'я гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
•                  Повідомляю, що героєм сьогоднішнього уроку є козацький гетьман, полководець, дипло­мат, політик, державний діяч, Петро Конашевич-Сагайдачний, про якого польський мемуарист Якуб Собеський сказав: «В очах прийдешніх нащадків по­томства він гідний стати в один ряд з найвидатнішими людьми свого часу...Це була людина сміливого розуму, що шукала небезпек, що не шкодувала жит­тя; перший у нападі, а у відступі останній».
•                  На дошці вивішується портрет гетьмана. (Додаток 1)
•        Невеличка історична довідка
•        Виклад матеріалу починаю з неве­ликої історичної довідки в якій повідомляю, що справжнє прізвище  Петра — Конашевич. Сагайдачний — це прізвисько, що походить від слова сагайдак — шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. Сагайдачним чоловіка назвали за винятково май­стерну стрільбу з лука.
•         Аналіз літературно-художніх джерел. Робота в групах. (Додаток2)
•        Об'єднавшись у 4 групи за допомогою аналізу літературно-художніх джерел,  протягом 4 хвилин школярі відшукують у тексті біографічні дані і дають ха­рактеристику Петру Конашевичу-Сагайдачному як політику, військовому керманичу, дипломату. Після закінчення роботи групи презентують свої напрацювання.
•       Літературно-художні джерела
•       І група:
•            І був поет такий, що бачив,
•            Усе, що вкрите нині сном,
•            Як Конашевич-Сагайдачний
•            Стояв на смерть під Хотином.
•            Тут він рубав ворожу зграю,
•            Та шабля більше не сестра,
•            І він поранений вмирає
•                     На гострім березі Дніпра.  
•                       І вже наш гетьман за імлою,
•            Де лік історія веде,
•            Та в пісні «Яром-долиною»,
•            Та в пісні він попід горою
•            Позаду їде чи іде.
•            Іде чи їде?Пісню хором
•            Несе козацтво, як вогонь,
•            Туди, де ворог під Самбором,
•            В родинні Кульчинці його.
•            Живе у пісні славний батько,
•            Здається, зараз підійде
•            І запитає: «Ну, нащадку,
•            На що ж ти проміняв себе?
•            Ти сокіл чи дністровська жаба?
•            Ти син Вкраїни чи свистун?
•            Я жінку проміняв на шаблю,
•           Не лиш на люльку та тютюн.
•            Я з братством записавсь в козацтво!

  Я з ним за ворогом гасав!

•            Я не міняйло! Все багатство
•           На рідну школу записав.
•           Шаблями записали школи,

          Бо я нових людей хотів,

•                          Щоб не соромились ніколи 
•                          Своєї мови і батьків.   ( О. Пушик)

 

• II              група:
•                  ...Про народження Петра варто розказати.  Як дорогу до наук став він прокладати. У черемиських краях виріс, у Підгір'ї. В церкви східної його виховали вірі. Він пішов до Острога для наук поштивих, що там квітли, як ніде, за благочестивих Тих князів, котрі отам мудрість покохали. І майно, і кошти всі, в школи віддавали. Щоби юні до наук схильності набрали і для рідної землі корисні ставали.... Конашевич, в Острозі досить літ проживши і науки у письмі нашому заживши здібність у душі відкрив сильну до звитяжства. В запорозьке він пішов славнеє лицарство і отам немало теж, поміж них живучи,  діла лицарського скрізь пильно стерегучи, досягнув, що військо те в гетьмани обрало, мужньо з ним воно татар, турків розбивало. Він за гетьманства свого взяв був місто Кафу — Цісар турський там зазнав немалого страху!...
•              («Марсове поле». Героїчна поезія. Переклад Валерія Шевчука)
•     III              група:

...Несмертельної слави достойний гетьмане, Твоя слава в мовчанні нігде не зостане, Поки Дніпр з Дністром много рибнії плинути  Будуть про діяльності твої судити... ...За свого гетьманства взяв у Турцеях місто Кафу, Аж сам цісар турський був у великому страху, Каторги одні палив, інші потопив, Багато тоді з неволі християн звільнив, За що Бог з воїнством його благословив, Бо за найбільшу для себе нагороду Вважає лицар, коли кого на свободу Визволити, за що гріхів отпущеньє Отримає, а по смерті на небі поміщеньє. (Касіян Сакович «Вірші на жалісний погреб славного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»)

•   ІV група:

Гей, широко залунала

Запорізька честь і слава —

Сагайдачному дісталась

Та гетьманська булава!

Бо такого ще не було

В товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно

Яничара й бусурмана.

І ніхто не вів так мудро

Товариство в чистім полі,

Так братів ніхто не вивів

Із турецької неволі.

Для могутності народу

Дбаєш ти і про освіту,

І на школи ти даруєш

Більшу частку заповіту.

Ти - хоробрий, правий, чесний,

Всі обіцянки тримаєш,

Помагать сусідам в бою

         Аж під Хотин поспішаєш.

Для добра сусідки – Польщі

Перевагу бєш турецьку,

Сам ти чесний, то й не диво,

Що повірив в честь шляхетську…

Закріпив ти Україну,

Славний батьку Сагайдачний.

(Юрій Шкрумеляк)

 

 Якою була роль козаків у Хотинській війні. Розповідь учителя. Робота з історичною картою У1618 р. у Туреччині до влади прийшов войов­ничий султан Осман И. У цей період дуже загост­рилися турецько-польські відносини за Молдавію.

У вересні 1620 р. під молдавським селом Цецорою поблизу Ясс (знайдіть на карті населений пункт) турецько-татарські війська розгромили польське на чолі з коронним гетьманом С. Жолкевським. Сам гетьман у цьому бою загинув.

Як пояснював причину поразки літописець: « Жолкевський без козаків війну вів і мовив так: «Не хочу я разом з Грицями воювати, нехай ідуть до ріллі або свиней пасти».

Польський уряд все ж був змушений звернути­ся за допомогою до козаків, коли 150-тисячна ту­рецька армія у 1621 р. підступила до Дністра і роз­ташувалася поблизу фортеці Хотин (знайдіть її на карті).

Робота з візуальними історичними джерелами. На кожну парту учням роздаються репродукції картин Хотинської битви. Учні повинні розглянути їх і проаналізувати за планом.  (Додаток  3)

Робота з підручником: складання розгорнутого плану відповіді.

Опрацювавши текст підручника, складіть роз­горнутий план відповіді на тему: «Роль козаків у Хотинській битві».

Використовуючи складений план, заповнити таблицю «Значення Хотинської битви»

Значення Хотинської битви

 

Відвернула
Спростувала
Спричинила
Змінила
Підірвала
Спровокувала
Відповіді:

Відвернула загрозу втрати Польщею значних територій.

Спростувала міф про непереможність Туреччини.

  Спричинила спалах національно-визвольної боротьби серед підко­рених турками народів.

Змінила плани османського уряду з завоювання всієї Європи.

Підірвала військову міць Туреччини.

Спровокувала заколот проти Сулеймана II.

 

 

 VI. Узагальнення та систематизація нових знань і вмінь

 

Робота в групах: заповнити таблицю «Діяль­ність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (дослідження та аналіз тексту підручника)

1-а група-політична та дипломатична; 2-а група-військова; 3-а група просвітницька й меценатська.

 Дидактична гра «Склади оповідання» (за варіан­тами) за допомогою методу «Займи позицію». Впра­ва «Струмок». Робота «Аналітичного центру»

Уявіть, що ви - учасник Хотинської битви. Опи­шіть хід подій битви та роль у ній П. Конашевича-Сагайдачного з точки зору:

а) українського козака;

б) вояка турецького війська.

Кожен варіант повинен скласти і записати на аркушах формату АЗ одне оповідання за отрима­ним завданням. При цьому учні по черзі записують на аркуші лише одне речення, в якому має бути відображена і обґрунтована запропонована пози­ція, після чого передають його наступному учаснику (вправа «Струмок»), який, прочитавши думки і аргументи товаришів, доповнює їх власними, щоб вийшов зв'язний текст.

Готові оповідання (їх може буди 3—4 з однієї теми, залежно від кількості однакових варіантів у класі, передаються в «Аналітичний центр» (його «аналі­тики» — представники від кожної команди-виконавця), який аналізує отриманий матеріал, визна­чає позитивні риси та недоліки оповідань, визна­чає кращі й вивішує їх на дошці для загального оз­найомлення після уроку.

VII.  Підсумок уроку. Висновки. Рефлексія

 Надаю можливість учням оцінити зміст уроку і власну діяльність на ньому, отримуючи зво­ротний зв'язок.

Рефлективна бесіда, в ході якої узагальнюється і оцінюється вивчене.

У ході бесіди учні роблять такі висновки.

1.       Маневруючи між польською владою та про­стим козацтвом, гетьман уникнув в часи свого прав­ління гострих конфліктів, проводячи політику, спрямовану на визнання інтересів козацтва.
2.       Козацтво вперше в особі гетьмана проголоси­ло себе офіційним захисником церкви і національ­ного життя.
3.       Під керівництвом П. Сагайдачного козаки почи­нають справжню війну проти Турецької імперії, яка ос­лабила саму Туреччину і її васала — Кримське ханство.

    4. Активна протидія туркам і татарам з боку
українського козацтва допомагала визволенню підкорених народів з-під турецького ярма.

5.    Завдяки українським козакам, яким належа­ла вирішальна роль у перемозі над турками під Хо­тином, Річ Посполита позбулася загрози втрати чималих територій.
6.    Під час військових походів формувалася й укріплювалася козацька армія, вироблялися її стра­тегія і тактика.

Повернення до вправи «Дві правди — одна брех­ня»; перевірка правильності її виконання.

Хибним є друге твердження. Польща і Туреччи­на продовжували ворогувати одна з одною, а ось міжнародний авторитет українського козацтва зав­дяки цим успіхам неймовірно зріс. Тож з урахуван­ням виправлень, твердження мають звучати так:

• Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний — один із найвідоміших історичних діячів України початку XVII ст., блискучий полководець, мудрий політик, талановитий дипломат.
• Блискучі перемоги в морських та суходільних походах козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним сприяли зростанню міжнародного ав­торитету козаків.
• Найвагоміший внесок у перемогу під Хотином зробило українське козацтво.

Підбиваючи підсумок, учитель акцентує увагу на тому, що сьогодні учні навчилися встановлювати хронологічну послідовність морських походів та важливих битв за участю українських ко­заків; характеризувати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного як людину та історичного діяча, давати оцінку його діяльності; показувати на карті та відміча­ти на контурних картах напрямки походів козаків «доби героїчних походів»; визначати наслідки мор­ських походів козацтва, Хотинської війни; вислов­лювати ставлення до історичних діячів, судження про доленосні події та явища доби.

VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал за підручником ст. 72-77.

Скласти в зошитах історичний портрет гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. (Додаток 4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

Пам’ятка для аналізу народної пісні, думи.

 

 

1. Визначте жанр твору.
2. Визначте час написання пісні, думи.
3. Про які історичні події в них розповідається?
4. Які історичні особи, географічні назви згадуються в тексті?
5. Що нового ви дізналися зі змісту твору?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Картина №1  І. Їжакевич. Хотинська битва

 

Опишіть картину за такими запитаннями:

 

1. Який історичний період описує дана картина?
2. Які  художні засоби використані художником для розкриття історичної події?
3. Які асоціації у вас викликає зображення природи і війська, що готове штурмувати фортецю?
4. Яким чином передана неприступність і велич Хотинської фортеці?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4  Картина № 2

 

 

О. Климко. Хотинська битва.

Опишіть картину за такими запитаннями:

1. Як називається картина?
2. Що на ній зображено?
3. Це наступальна операція чи відступ?
4. Які художні засоби і кольори використано художником? Чому саме такі?
5. Опишіть зброю козаків, їх настрій під час битви.
6. За якими ознаками можна розпізнати козаків і турків?
7. Яким чином передана жорстокість битви?
8. Які результати битви?
9. Які почуття викликає у вас ця картина?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Пам’ятка

Як скласти історичний портрет.

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

•                                  Де і коли він народився?
•                                  Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
•                                  Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

• Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
• Які з особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

• Охарактеризуйте основні справи його життя.
• Які успіхи й невдачі були в його справах?
• Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
• Якими були наслідки його діяльності для сучасників і для нащадків?
• За що людство пам’ятає цю людину?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

• Які почуття викликає у вас його діяльність?

5.Як ви ставитесь до засобів і методів його діяльності?   Обгрунтуйте свою позицію.