Урок "Мова. Фізіологічні основи мови"

Тема: Мова. Фізіологічні основи мови

Мета: дати учням можливість у ході науково-евристичної бесіди визначити особливості  психічної діяльності людини;

             сформувати уявлення про другу сигнальну систему та її значення у сприйнятті 

           навколишнього середовища;

            продовжувати формувати  вміння раціонального підходу до розкриття теми,       

           більш глибокого її пізнання;

           сформувати уявлення про взаємозв'язок біологічних і соціальних    

           регуляторів поведінки людини;

           показати роль мови в мисленні людини;

           розвивати аналітичне мислення;

           виховувати любов і повагу до рідної мови.

Тип уроку: бінарний (інтегрований) природничо-мовний.

Основні поняття: вища нервова діяльність, психічна діяльність, перша й друга    

             сигнальні системи.

Методи навчання: евристичний, частково-пошуковий, елементи проблем­ного  

            викладу, використання принципу рефлексії як наслідок засвоєння матеріалу.

Обладнання: схеми, таблиці «Будова головного мозку люди­ни», «Еволюція мозку 

             хребетних», «Вироблення умовних рефлексів у тварин», висловлювання  

            про мову, випереджальні завдання (прислів’я  про мову), аудіо записи з 

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель біології: Ми вже багато знаємо про себе, але найбільш таємне нам невідоме. Що це? Колись у одного мудреця спитали: "Що важливіше: руки чи ноги для війни, праці, подорожей?". "І ще - голова", - відповів він. Я би ще додала - розумна голова. Історія розвитку мозку своїм корінням сягає дуже далеко в минуле і до сьогоднішнього дня зберігає багато таємниць. Сьогодні ми з вами відкриємо ще одну завісу, з'ясуємо таємницю народження мови. Зробимо це разом, бо ніхто не знає так багато, як всі ми разом.

Учитель повідомляє тему, мету уроку.

Якось одного мудреця спитали: «Як краще здобувати знання?» Як ви гадаєте, що відповів філософ? Що б ви відповіли в цьому випадку?

Учні міркують.

Учитель біології: Відповідь була такою: «Я не соромився запитувати». Запитувати — це значить... (звертається до учнів.) Як ви продовжите цю думку?

Учні: Збирати інформацію.

Учитель біології: Чому так важливо збирати інформацію? Яка роль інформації для людини?

Бесіда про значення інформації.

Учень: Ми пізнаємо світ через органи чуття, сенсорні системи. Інформація — це шлях до пізнання світу, спосіб вивчення досвіду, поглиблення свого інтелекту.

Учитель біології: В чому полягає подібність та відмінність цього процесу у тварин та людини?

Послухайте записи голосів тварин. (Дуже добре послухати імітаційні звуки птахів).

• Яку роль грають ці звуки в житті тварин?
• Чи реагують тварини на слово?
• Чим відрізняється сприймання слів тваринами і людиною?
• До чого це призвело?

     Ще О. С. Пушкін писав: "Мысль! Великое слово! Что же и составляет наличие человека, как не мысль!"

      Розглянемо ці питання більш докладно.

III. Вивчення нового матеріалу: 

                                                   План уроку

1. Вища нервова діяльність (ВНД) людини та тварин.
2. Звуки в житті тварин.
3. Дві сигнальні системи (за І. П. Павловим).
4. Слово — сигнал сигналів. Розвиток мови:
   • суспільно-історичний;
   • в процесі онтогенезу;
   • мовні центри
5. Мовлення. Участь кори головного мозку в мовленні
6. Функції мови та мовлення.

 Сигнальні системи (дослід, бесіда). Дзвенить дзвоник.

•    Що ви чуєте?
•    Чи сприймають це тварини?
•    Які ще сигнали ми сприймаємо із зовнішнього середовища?
•    Чи сприймають їх тварини?

(Вводиться поняття про першу сигнальну систему).

• А якщо я заміню дзвін на слово "дзвоник", ви мене зрозумієте?
• А тварини? Бесіда підтверджується висновками з підручника

(Вводиться поняття про другу сигнальну систему).

Учитель біології. Епіграфом уроку ми взяли слова І. П Павлова (на дошці): «Слово склало другу, спеціально нашу (людську) сигнальну систему дійсності, будучи сигналом перших сигналів... Слово зробило нас людьми».

У нас сьогодні бінарний урок. Шляхом інтеграції знань про фізіологію мови підійдемо до розкриття теми разом з мовознавцями.

Мовознавець (читає уривок з вірша Т. Г. Шевченка)

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..

Учитель мови: Слово... Саме воно є тим чинником, що здатний переносити й передавати величезний обсяг інформації з минулого в сьогодення, із сьогодення в прийдешнє. У слові відбита вся історія нашого народу, його ідеали, прагнення, в ньому починається духовне життя людини. У мові, що постійно змінюється, збагачується, вдосконалюється залежно від життя її носіїв, відбита й екологія етносу, і його культура, побут, звичаї. Що значить мова для людини? Якою вона повинна бути? Це ми спробуємо з'ясувати як мовознавці, і епіграфом до нашої частини уроку будуть слова Вольтера: «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну слід вивчати ціле життя».

Учитель біології. Відтворимо в пам'яті найважливіші знання з пройденого.

1.Опишіть дугу слиновидільного умовного рефлексу в собаки на запах та вигляд їжі.

Учні, користуючись таблицею, розповідають, роблять висновки.

• Умовні рефлекси виробляються на сигнали зовнішнього середовища.
• Сигнали (подразники) надходять до головного мозку через сенсорні системи.
• Умовні рефлекси змінюють поведінку тварин, пристосовуючи її до умов навколишнього середовища.

2.Розкрийте вироблення умовного слиновидільного рефлексу на вигляд, запах їжі в людини. Чи є особливості умовних рефлексів у людини?

За допомогою малюнку слиновидільного рефлексу в людини учні роблять висновки про спільні ознаки та відмінні особливості:

• У людини умовні рефлекси виробляються набагато швидше.
• Умовні рефлекси більш різноманітні й складні.
• У людини умовні рефлекси контролюються корою головного мозку.
• Спільне в тому, що в людини та тварини умовні рефлекси становлять основу вищої нервової діяльності (ВНД);

Учитель звертається до схеми, підбиває підсумок.

3. Мислення.

а) Повторення понять "відчуття", "сприйняття" (бесіда)

- Чи відбуваються ці процеси у тварин?

• Як це довести?

б) Уявлення (розповідь, бесіда).

     Е. Золя писав: "Коли я визиваю в пам'яті предмети, які я бачив, вони уявляються мені такими, які вони є з їх лініями, кольором, запахом, звуками. Сонце, яке їх освітлювало, сліпить мене, я задихаюся від запаху..."

•    Про що йде мова?
•    Що є фізіологічною основою уявлення? (Умовно-рефлекторні зв'язки).
•    Чи є уявлення у тварин?
•    З якою сигнальною системою вони у них пов'язані?
•    Чим відрізняються уявлення у людини?
•    Яке це має значення?

в) Аналітико-синтетична діяльність кори.  Поняття про асоціативні зони (розповідь).

г) Що таке "поняття"? (Розповідь, бесіда).

     Вчитель демонструє учням знайомі предмети: помідор, огірок, яблуко та ін.

• Чим вони відрізняються?
• Чи є між ними щось спільне?
• Чим вони подібні? і т. д.

(Бесіда йде доки не сформується поняття "плід").

• Як ми з вами мислимо?

(Аналіз  узагальнення  виділення головної ознаки  абстракція + слово  поняття).

ґ) Абстрактне мислення:

 Дослід:

Спробуйте пропустити крізь металеве кільце декілька металевих кульок (залізну, сталеву, алюмінієву). Кульки вільно проходять, ледь торкаючись стінок кільця.

Нагрійте ці кульки на вогні і спробуйте знову пропустити їх крізь кільце. Вони не проходять.

• Чому? Який висновок можна зробити? (Метали при нагріванні розширюється).
• Що допомогло нам зробити цей висновок? (абстрагування від конкретних фактів).
• Що є основою абстрактного мислення?
• Завдяки чому людина оперує такими явищами, як швидкість світла, відносність часу і простору?
• Завдяки чому можлива наука, мистецтво?

Чи здатні на це тварини? Чому ні?

Учні: На відміну від тварини, у людини умовні рефлекси утворюються не тільки у відповідь на конкретні сигнали (звук, світло тощо), але й почуті або прочитані слова, цифри, малюнки. Завдяки цьому людина здатна до абстрагування й узагальнення, які становлять основу її мислення та свідомості.

 Учитель біології. Звернімося до слів І. П. Павлова. (Ще раз зачитує епіграф.) Зробимо висновок. Відповідні реакції тварин і людини на сигнали навколишнього світу сприймаються через сенсорні системи. І. П. Павлов виділив це як першу сигнальну систему, а рефлексію на слово — як другу сигнальну систему. (Прикріплює на дошці схему.),

І сигнальна система     II сигнальна система

 (Слово — сигнал)

Підтвердження цього висновку учні знаходять в підручнику

На дошці запис: «Слово (основа мислення) — мова — мовлення — свідомість».

Учитель рекомендує прокоментувати цей запис.

4. Функції слова (бесіда, розповідь).

а) Умовний подразник.

б) Основа формування понять.

в) Засіб спілкування.

• Яку функцію слово виконує у людини і тварин?
• Кажуть, що, по-перше, щоб бути людиною, треба нею народитися. Як це розуміти?
• З іншого боку, щоб бути людиною, треба жити серед людей. Доведемо цю думку на  конкретних прикладах.

Учень. Слово — це основа сприйняття світу, відбиття світу в нашій свідомості, основа формування таких людських цінностей, як мистецтво, творчість, наука, здобування знань, засіб спілкування між людьми.

Учитель мови. З точки зору політиків, мова — це не тільки засіб мислення та спілкування, мова — це засіб примирення й порозуміння. Тільки за її допомоги вдалося уникнути багатьох війн і катастроф. Для людей деяких професій слово є міцною зброєю. Наприклад, для дипломатів, юристів. Мова є також засобом висловлення найтонших думок і почуттів.

Учень (читає вірш І. Коваленка «Освідчення»)

Люблю тебе всяку: і праведну, й грішну,

Сумну і веселу, холодну і ніжну,

У радості й гніві, у сміху й скорботі,

У годину розваги, в буденній роботі.

Люблю тебе завжди, щодня, щохвилини,

Усю до останку, усю до краплини —

Лице твоє, губи, і очі, і руки,

Люблю без вагання, до болі, до муки.

Учитель біології. Звернімося до плану. Як виникла мова? Становлення мови пройшло великий суспільно-історичний шлях, який можна відобразити схемою:

               міміка — жести — звуки — слова (на дошці)

1-й учень (випереджальне завдання). Мова виникла близько 500 тис. років тому…

 Основними факторами виникнення мови стали:

1) суспільний спосіб життя;

2) праця створила мову, а мова, у свою чергу, розширила види діяльності, сприяла

 кращому мисленню. «Слово зробило нас людьми»,— так підсумував суспільний розвиток мови І. П. Павлов.

2-й учень. Що сприяло розвитку мови? Мова розвивалась в процесі спілкування людей. Усе людське в нас від людей. Науці відомо понад 30 випадків, коли діти вигодовувалися тваринами (вовками, леопардами, мавпами, ведмедями). В усіх випадках вирослі серед тварин люди не володіли мовою й мисленням. Уперше в 1927 році в Індії в лігві вовків були знайдені дві дівчинки: Амала й Камала дво- та семирічного віку. Серед людей старша навчилася стояти через два роки, ще через шість — ходити, але бігати на двох нотах так і не змогла. Після чотирьох років навчання вона знала шість слів, а через сім — тільки 45.

3-й учень. «Що таке Слово?» — запитуєш себе. І чіткої відповіді дати не можеш. Слово зробило людину Людиною. Не знаряддя праці (і мавпа, всупереч твердженню Дарвіна, може ними користуватися), а саме Слово. І це стало особливо зрозумілим у наш світоперебудовчий час, коли людина постала, за висловом В. Вернадського, «геологічною силою», коли біосфера перейшла у новий еволюційний стан — ноосферу. І все це завдяки Слову, через Слово, адже думка втілюється насамперед у Слові.

Учитель біології. Мовний апарат людини формується ще в ембріональному розвитку.

Учень (користуючись таблицею «Голосовий апарат»). Він складається з голосового апарату — голосових зв'язок. Волокна голосових зв'язок з'єднуються з волокнами кільцевих зв'язок гортані. Формується піднебіння. Так формується мовний апарат, створюючи умови відтворення звуків. Така будова голосового й мовного апарату властива виключно людині; тому будь-яка спроба навчити мавп говорити не дає результатів.

Учень. Людина, чуючи мову, розуміє її. Цікавим є досвід сім'ї Келлог, який вони провели в 1932 р., виховуючи дитинча шимпанзе зі своїм шестимісячним сином. Дитина під час спілкування з людьми розвивалася нормально, а шимпанзе не набуло людських якостей. Це доводить, що в людини ще в онтогенезі формується центр мови, а у тварин — ні. У цьому полягає величезна відмінність людини від тварини.

Учитель біології (використовуючи малюнок «Відбиття троянди в мозку людини). Мозок є системою, що сама себе регулює. Фізіологи та психологи підтвердили, що півкулі функціонують неоднаково і відповідають за розумові операції неоднаково. У лівій півкулі розташовані центри керування письмовою мовою. З цією півкулею пов'язані лінгвістичні (мовні) здібності, читання, образне мислення). У правій півкулі містяться центри розуміння мови, вона відповідає за музичні здібності, логічне й абстрактне мислення. Наприклад, слово «троянда» передається в логічні центри правої півкулі та в образні центри лівої. Абсолютне й конкретне зливається в цілісний образ квітки.

Таким чином, голосовий апарат, губи, зуби, головний мозок — це. система еволюційно-історичного та ембріонального розвитку мовлення. У головному мозку відбуваються основні процеси розумової діяльності і (див. рис. підручника на с. 55), аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, міркування. В яких же формах проходить мовлення?

Учень. У письмовій та усній формі, а також в особливій формі думці. Думка — це слова, повернуті в себе.

Учитель мови. З того, як говорить людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту та культурний рівень. Що культурнішою є людина, то більш розвиненою є її мова, багатшою на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, метафорами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів'їв, приказок і приповідок. У природі не буває людей, що відзначалися б високим інтелектом і водночас примітивною, як у первісного дикуна, мовою. Боротьба за чистоту й високу мовну культуру — це боротьба за культуру взагалі.

• Яке значення має культура мовлення?
• Які існують способи підвищення особистої культури мовлення?
• Як ви гадаєте, чи є у громадян мовні обов'язки? Зможете назвати хоча б деякі?

Учні перелічують мовні обов'язки.

3 усіма іншими мовними обов'язками ви ознайомитеся пізніше, вдома.

     Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір'ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що словом можна скарби в землі знаходити, хвороби та всілякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра оборонитись. «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом»,— запевняє народна мудрість. Та про тих, хто не стежить за своєю мовою, у народі кажуть: «Не тямить голова, що язик лепече».

А які прислів'я та приказки про мову підготували ви?

Учні відповідають.

Учитель мови. Правильно й чисто говорити рідною мовою може кожен, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників. Це не тільки ознака, але й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично.

 Як часто користуєтеся сленгом ви?

• Що ви порадите сучасній молоді?
• Багато видатних людей надавали величезного значення «слову».

Учні наводять приклади, які підготували заздалегідь.

Учитель мови. Величезне значення має письмова мова. Зміст письмової мови може залежати від однієї літери, а ця літера може мати величезне значення.

Уявіть собі такий наказ: «Лишити людину життя!» Яку літеру потрібно змінити, щоб зміст кардинально змінився і став оптимістичним? («Лишити людині життя!»)

     Отже, з письмом треба поводитись дуже обережно.

IV. Рефлексія на уроці

Учитель біології. Чи розкрили ми зміст епіграфу? Обговорення підсумків уроку у вигляді діалогу між двома учнями.

• Як ви поясните вислів «Щоб стати людиною, треба нею народитися»?
• Що є необхідним для розвитку мови?

1-й учень. Мовний апарат, центри мовлення в головному мозку; розвинені зорову, слухову, рухову системи; наявність суспільства.

Учитель біології. Прийоми розвитку мови. Завдяки їм ми сьогодні розкрили тему. Збудження цікавості — зосередження уваги — послідовність запам'ятовування — наступність оволодіння знаннями — емоційне забарвлення — асоціації — закріплення (підручник) — повторення.

Учитель мови. А на завершення уроку ми пропонуємо прекрасні віршовані рядки про нашу мову. (Читає вірш Д. Білоуса «Здрастуй, Сло­во, Українська Мово!».)

Здрастуй, Слово, Українська Мово,

Здрастуй на межі тисячоліть!

Квітни калиново й барвінково,

Запашна вічнозелена віть!

Слово – брила, слово — крила, диво,

У незнане зоряний політ.

Через мову щиро і правдиво

Одкривається нам білий світ.

Любо й мило людям щастя зичить,

Бачить, як сузір'я мов зорить,

Знати, як усім народам личить

Мовою своєю говорить.

V. Домашнє завдання:

 1) Словникова робота:

Запис у словник і пояснення термінів: відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, абстрактне мислення, перша сигнальна система, друга сигнальна система, асоціативна зона.

2)опрацювати § 52 підручника

3. Використовуючи свої знання, заповніть таблицю ( 10 – 12 балів ):