Урок "Мова рідна, звучи у нашім домі!"
бібліотечний урок до Дня Рідної мови
Мета: вшанування рідної мови, виховання поваги до неї, передавати з покоління в покоління слова незабутнього В.Сосюри: « Без мови рідної юначе, й народу нашого нема», які повинні для кожного з нас стати наказом-заповітом, зробити вагомий внесок у збереження і збагачення рідної мови.
21 лютого відзначається Міжнародний день Рідної мови – це ще один привід поговорити про нашу рідну мову – українську. Вивчати її, вдосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас під час читання і спілкування, досконало володіти нею – обов'язок кожного українця
Мова рідна, звучи у нашім домі
( бібліотечний урок до Дня Рідної мови )
Мета: вшанування рідної мови, виховання поваги до неї
Обладнання: книжкова виставка «Наша мова солов’їна піде з нами у віки», крилаті вислови
Хід уроку:
Сценка: двоє учнів, між ними відбувається діалог:
- Хто ти, дівчинко маленька?
- Доня я Вкраїни-неньки
Українкою зовуся й тою назвою горджуся
- А по чім тебе впізнаю?
- По вкраїнському звичаю. В мене вдача щира й сміла і відвага духу й тіла. І душа моя здорова – українська в мене мова.
- А скажи, де край твій рідний?
- Там, де неба круг погідний, там де сонце сяє ясне та вкраїнські діти красні. Де лани, степи безкраї, Де орел буйний літає. Де Карпат вершини високі, Де потоків дна глибокі, Де Дністер і хвилі Прута, де Дніпро – старий Славута, де високі могили, що в них голови зложили.
Мої предки в лютім бою за Вкраїну любу свою.
- Як поможеш своєму люду?
- Пильно все учитись буду, щоб свої мене любили, а чужі щоби цінили, щоб про мій нард питали і Вкраїну шанували. Ні маєтку, ані труду жалувати я не буду, щоб народу України помогли устать з руїни, все зумію перенести, для Вкраїни слави й честі. Господа буду благати, щоб нам дав добра дождати.
Бібліотекар: Юні друзі! Усі ви юні сини та доньки нашої рідної України. Вам належить продовжувати славний літопис її ратних і трудових справ, передавати з покоління в покоління слова незабутнього В.Сосюри: « Без мови рідної юначе, й народу нашого нема», які повинні для кожного з нас стати наказом-заповітом, зробити вагомий внесок у збереження і збагачення рідної мови. 21 лютого відзначається Міжнародний день Рідної мови – це ще один привід поговорити про нашу рідну мову – українську. Вивчати її, вдосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас під час читання і спілкування, досконало володіти нею – обов’язок кожного українця.
Пісня «Мова, наша мова»
Мова, наша мова –
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова
Мова, наша мова –
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість
Мова, наша мова –
Мрійнику – жар – птиця,
Грішнику спокута,
Спраглому – криниця
А для мене, мово
Ти мов синє море,
У якому тоне
І печаль, і горе
Мова, наша мова –
Пісня стоголоса
Нею мріють весни,
Нею плаче осінь
Нею марять зими,
Нею кличе літо,
В ній криваві рими
Й сльози «Заповіту»
1-й учень:
Рідне слово
Ти постаєш в ясній обнові
Як, пісня, линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!
Несеш барінь гарячу, яру
В небесну синь пташиним граєм
І, спинивши там від сонця жару,
Зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо в серці кожного гроно,
Прозоре диво калинове,
Хай квітне, пламенить червоно
В сім’ї великій, вольній, новій.
( Дмитро Білоус)
2-й учень:
Рідна мова в рідній школі
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш,
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, -
Перші матері слова,
Перша пісня колискова
Як розлучимось с тобою,
Як забудеш голос твій
І в Вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?
Краще нам німими стати,
Легше гори нам знести,
Ніж тебе розіп’ясти,,
Наша мова, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
« В рідній школі рідна мова!»
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі!
(Олександр Олесь)
Бібліотекар: Ви – діти великого українського народу, коріння якого сягає глибини віків. Древньою і водночас вічно молодою є наша мова: барвиста, милозвучна, чарівна, солов’їна, калинова. Для нас вона рідна, і ми зобов’язані берегти її, як зіницю ока.
3- учень:
Рідна мова
Мова кожного народу
Неповторна і – своя.
В ній гримлять громи в негоду
В тиші – трелі солов’я
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен – клени у діброві
По – кленовому шумлять
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту – на віки –
Українську нашу мову
В дар дали мені батьки
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина – так, як мати, -
Мова в кожного із нас!
( Оксана Забужко)
Бібліотекар:
Нашу мову ганьбили, нищили, забороняли, зневажали, її вважали мужицькою, але через усі ці терня вона мужньо і нескорено, бо вона – мова великого народу, бо вона дарована йому самим Богом.
4 учень:
Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить
Бринить, співає наша мова
Чарує тішить і п’янить
Як довго ждали ми..
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
5 – учень:
Наче світла музика святкова,
Як весняна річечка жива
Пробудилась українська мова
Відродились батьківські слова.
Пісня « Звучи, рідна мово..» ( слова А.Демиденка, музика О.Семенова)
Далі слово бібліотекарю:
Відзначаючи День рідної мови ми маємо знати, як народилися наші літери, як виникла наша писемність. Понад тисячу років тому назад це зробив болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. Алфавіт було створено у 863 році. Для створення букв скористалися візантійським алфавітом, а своє письмо назвали глаголицею. Разом вони створили два письма. У першому – глаголиці - позначки були дивно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Довелося придумувати інші значки.
У новій абетці позначки прості і зручні й пишуться швидко. Назвали Кирилицею. Вона склалася із сорока трьох букв. В її основі лежав грецький алфавіт. Кирилиця точно передавала на письмі звуки мови. Глаголиця мала 38 букв. У Х столітті кирилиця і глаголиця існували одночасно. Пізніше почали користуватися лише кирилицею. Так виникла писемність, якою ми зараз користуємося. Тож коли будете читати свої улюблені книги, згадуйте скільки пригод і змін довелося зазнати літерам, перш ніж вони стали такими, як зараз.
У 16 столітті у східних словян виникло друкарство, а перша книга «Апостол» була надрукована у 1574 році Іваном Федоровим у Львові. Де і по сьогоднішній день відбуваються Свята письменників, друкарства книги.
6-й учень:
Кожну літеру ціни
Кожну літеру ціни
Бо немає їм ціни,
Ось відома в давнину
Дудочка – сопілка;
Виймеш літеру одну –
І вже буде спілка
Сварка йде така, що й ну! –
Перепалка (бійка)
Зміниш літеру одну
Мирна перепілка
Зміниш літеру одну
І словечку бійка –
І вже – леле – на сосну
Мчить звірятко білка
Більше прикладів не дам,
Поміркуй – придумай сам
( Дмитро Білоус)
Далі конкурс шанувальників мови
- Які алфавіти складаються з шести літер? ( Абетка, Азбука)
- У якому вигуку є сто однакових звуків? (стоп)
- За який приголосний звук треба «заховати» інший приголосний, щоб вистрелили разом кілька гармат? (залп)
- Від яких букв (двох) стає жарко, гаряче? (Пече)
- Який синонім прислівника «тепер» не змінює свого значення, коли його прочитати справо наліво? (зараз)
- Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши перше слово справа наліво? (сир – рис)
- Що знаходиться всередині школи? (О)
- Що стоїть між підлогою і стелею? (літера І)
- Чим закінчується зима і весна? ( літерою А)
- Як записати слово «робота» п’ятьма (чотирма) літерами? (праця, труд)
- Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Чайка)
- Які два займенники, написані поруч, псують дороги? (Ями)
Бібліотекар:
Мова – Берегиня нашого роду і народу. Хвилююче звучать рядки «Молитви до мови» відомої української письменниці Катерини Мотрич: « Мово! Пресвята богородице мого народу!»
З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
Мово! Велична молитва наша!
7-й учень: Коли ти плекаєш слово,
Мов струна воно бринить
Калиново, барвінково
Рідна мова пламенить
Коли мовиш, як належить –
Слово чисте, як роса…
І від тебе теж залежить
Мови рідної краса…
Бібліотекар:
« Як парость виноградної лози, плекайте мову!» - благав нас, заповідав і наказував нам незабутній Максим Рильський.
Ми повинні гідно виконувати цей заповіт, бо , як писав відомий мовознавець, перекладач професор Іван Огієнко: «мовне каліцтво є початком каліцтва душі». Плекаймо кожне слово рідної мови, полімо бур’яни у власному мовленні, делікатно підправляємо мовлення інших . Не даймо вмерти рідному слову, не забуваймо його ні за яких обставин.
8-й учень:
Коли забув ти рідну мову
Коли забув ти рідну мову
Біднієш духом ти щодня,
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе до пня.
Коли в дорогу ти збирався,
Казала мати, як прощавсь
Щоб і чужого научався
Й свого ніколи не цуравсь
Ти ж повернувсь, відступник сущий,
Прийшов під рідний небозвід,
Немов Іван Непам’ятущий,
Хто твій народ і де твій рід?
Не раді родичі обновам,
Чи ти об’ївся блекоти
Що не своїм, не рідним словом
Із матерю говориш ти?
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе дотла.
Бо ти зневажив рідну мову,
Ту що земля тобі дала
Ту, що не вбили царські трони
Ту, Що пройшла крізь бурі всі
Крізь глузи й дикі заборони
Й постала нам у всій красі
Сяйних вершин тобі не шкода,
Адже, набувши вищих прав,
Те, що дала сама природа,
Ти добровільно занедбав.
(Дмитро Білоус)
Бібліотекар: Наша мова – цілюще джерело, з якого черпають живодайну силу наші пісні, думи, легенди, наші літературні надбання. Цураючись мови материнської, ми цураємось свого роду, Бога, який дав нам цей вічний і неоцінений дар, невмираючий скарб. Досліджуйте цей скарб – нашу мову та вчитись її берегти.
Лунає пісня «Не цурайся пісні» ( слова М. Федунця, музика В. Кравчука)
Підготувала : Соколовська В.В завбібліотекою гімнаії «Інтелект»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку