Урок мови в 5 класі "Лексикологія. Тренувальні вправи"

Урок №113

Тема.            Лексикологія. Тренувальні вправи.

Мета:

□ навчальна: повторити знання учнів про лексикологію, систематизувати й поглибити знання про синоніми, антоніми, омоніми, однозначні і ба­гатозначні слова, слова з прямим і переносним значенням, вчити учнів правильно вживати слова в усному і писемному мовленні;

□ розвивальна: розвивати мислення, мовлення, увагу, пам'ять, культуру усного й писемного мовлення;

□ виховна: виховувати почуття любові до природи, до рідного слова.

Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (ри­торичний аспект), граматика.

Міжпредметні зв'язки: художня література.

Обладнання: підручник, картки, карта подорожі, тлумачний словник.

Тип уроку: урок повторення (урок-подорож).

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що всіх нас навчає й збагачує мову.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

А щоб потрапити в цю чудову країну, ми вирушимо в морську подорож на великому лайнері, який має назву «Лексика».

Поставимо собі за мету повторити вивчений матеріал із розділу «Лексикологія», поглибити свої знання і переконатися, що ми гра­мотні і допитливі, що знаємо рідну мову.

Епіграфом уроку є записаний на дошці вислів відомого україн­ського поета Д. Білоуса, який створив декілька прекрасних віршо­ваних книг про мову.

Ти постаєш в ясній обнові,

як пісня линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

кохана материнська мово!

Д. Білоус

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Розумова розминка

∎ Що називається лексикою?

∎ Що розуміємо під лексикологією?

∎ Що таке лексичне значення слова?

∎ Які слова називаються синонімами? антонімами? омонімами?

∎ Які слова називаються багатозначними? однозначними?

∎ Що ви знаєте про пряме і переносне значення слова?

∎ Чи є в епіграфі нашого уроку слова з переносним значенням?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Допуск на лайнер. Естафета «Морський словник»

► На картках записані в колонку «морські слова». Ви повинні по­яснити лексичне значення кожного слова (за словником).

Моряк (людина, що служить у флоті).

Морський (той, що стосується моря).

Лайнер (велике пасажирське або вантажне судно).

Каюта (невелика окрема кімната на судні, де розміщуються члени команди і пасажири).

Море (велика водойма з гірко-солоною водою).

Капітан (командир корабля).

Круїз (подорож водою).

Гра «Аукціон»

Діти, перша країна, у яку ми потрапили, має назву Синонімів. У країні Синонімів живуть слова-побратими, тобто ті, які в усьо­му готові стати за свого названого брата, прийти на допомогу, замі­нити його в потрібну хвилину.

► На дошці записано по одному слову з синонімічного ряду. Треба назвати слова-синоніми. (Після кожного варіанту вчитель, від­значаючи молоточком, проголошує: «Слово ...— раз, ... два, ... три, ... слово прийняте, синонімічний ряд доповнений». Учень, який останнім закінчує синонімічний ряд, оголошується пере­можцем.)

Смуток (журба, печаль, ...)

Сильний (дужий, міцний, ...)

Хуртовина (віхола, завія, ...)

Лагідно (любо, приязно, ...)

«Загадковий» словник

► Раз ми так добре знаємо «морські слова», можна вирушати в круїз. Щоб завести лайнер, слід відгадати загадку:

Тарасик набігавсь,

примчав із двора.

Уже й за уроки

сідати пора.

Ось віршика вивчив,

задачі зробив.

В щоденник як глянув —

тривогу забив.

Гласить неодмінний

шкільний записник:

«Принести до школи

клумачний словник».

Завдання у класі

він сам записав.

А що за словник то —

і досі не взнав.

Прибіг до бабусі,

що прала рушник:

— А що таке,— каже,—

 клумачний словник?

Сестричка сміється,

швидка на язик:

—  Сам,— каже,— доклумай,

Який це словник!

Допоможіть Тарасикові. Поясніть, про який словник іде мова. (Презентація словника.)

Слуховий вибірковий диктант

► Учням варіанту 1 записати слова, близькі за значенням, але різні за звучанням та написанням до слова ліс, учням варіанту 2 — до слова заметіль.

Ой, яка чудова українська мова,

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс, лісок, лісочок,

Пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс.

Є іще й байрак.

І така ж розкішна, і гнучка, як мрія,

Можна «звідкіля» і «звідки»,

Можна і «звідкіль».

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

О. Підсуха

Робота в групах «Лінгвістична естафета»

Об’єднайтеся в 5 груп. Кожен член групи має дібрати до про­понованого слова синонімічне, тобто утворити синонімічний ряд, записати його та швидко передати наступному учню. Він теж пови­нен записати це слово, якщо знає. Якщо не знає, ставить знак «-» та дуже швидко передає товаришеві. Слова не мають повторюва­тися. Останній член групи, записавши слово або поставивши знак «—», поруч ставить знак //, що означає: група роботу закінчила. Швидко цю картку передає наступній групі. Ця ще наступній і так ця картка ходить по колу, поки остання група не закінчить роботу. Але обов’язково кожна група, кожен член групи пише або слово, або ставить знак «—»і обов’язково знак «//». Усе це робиться за дуже короткий час.

Картка  №1 — говорити;

Картка №2 — іти;

Картка №3 — завірюха;

Картка №4 — думати.

Вибірковий диктант

► Знайдіть у реченнях синоніми до слова ітщ за словником пояс­ніть відтінок значення.

1. Ой три шляхи широкії докупи зійшлися. 2. На чужину з України брати розійшлися. 3. Хутко літні дні минають, йде уже зима... (І. Вирган) 4. На рідну землю я прийшов. Пройдуть віки, настане вічне літо. 5. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. 6. Попід тинами біжить мати свою дочку переймати. «Вернись,— каже,— чи не чуєш? Куди ти чимчикуєш? (Народна творчість) 7. Усі свої чотири десятини обійшла Докія до смеркання. Ледве вже чапала додому, стомлена й радісна (М. Стельмах). 8. Тільки вночі була від­лига, сніг танув немов напровесні. Ще й зранку доводилося не йти, а чапати по сніговій каші

(Ю. Збанацький). 8. Повертався він часом на світання й не йшов до хати, а простував до клуні, де було свіже сіно

(А. Шиян). 9. Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку й з милю простували рідким лісом.

Вправа «Зайві дієслова»

► Виберіть потрібне слово з указаних у дужках синонімів і запи­шіть із ним речення. Відповідь обґрунтуйте.

(Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом. Дівчина хитро (сміється, умирає від сміху, регоче, посміхається). Верби (горюють, сумують, журяться, нудьгують) над водою. Учні (говорили, вели розмову, розмовляли, розповідали) про історію рідного краю.

«Країна Антонімів»

Повернувши штурвал вліво, капітан побачив у воді незвичайну пляшку, у якій містилася стара книжечка з прислів’ями, а прочи­тати не може, деякі слова стерлися.

Загадкові прислів'я

► Відновіть прислів’я. Які слова пропущені? Як їх можна назвати?

Важко в навчанні, але ... в роботі.

Маленька праця краща за ... безділля.

М’яко стелить, та ... спати.

Що вранці не зробиш, то ... не наздоженеш.

На чорній землі... хліб родить.

Робота в групах. Естафета «Хто швидше?»

► Доберіть за словником антоніми до різних значень багатознач­ного слова (завдання на картках).

1-ша команда

сухий одяг

суха погода

сухий хліб

суха мова

сухе літо

2-га команда

— чисті руки

— чиста совість

— чисте небо

— чистий сніг

— чиста ріка

3-тя команда

— свіжий хліб —

— свіжий журнал —

— свіжа сорочка —

— м’який клімат —

— м’який матрац —

Самостійна робота

► У кожній колонці знайдіть і випишіть пару слів, яка не є анто­німічною. Відповідь обґрунтуйте, використовуючи словник ан­тонімів.

Варіант 1 

Літо — зима; 

Стіна — стеля; 

Вгору — вниз; 

Варіант 2

Високий — низький

Важко — легко;

Далекий — чужий;

Вправа «Віднови прислів'я»

► На дошці записані прислів’я, у яких пропущено слово, що є ан­тонімом до одного із записаних. Доберіть його й запишіть. (За­вдання від «слів з протилежних берегів»)

Грудень рік кінчає — зиму ... (починає).

У червні на полі густо, а в коморі... (пусто).

Осінь збирає, а весна ... (з’їдає).

Гра «Скажи без затримки»

Білий (чорний), важкий (легкий), великий (малий), високий (низький), верхній (нижній), голосно (тихо), весело (сумно), сміятися (плакати), хвалити (лаяти), вітатися (прощатися), вставати (сіда­ти), добро (зло), правда (брехня), мир (війна), холод (тепло), чистота (бруд), радість (горе), зустрічати (проводжати), хворіти (видужува­ти), день (ніч), товстий (тонкий).

«Країна Омонімів»

Ми знаємо, що тезками називають людей з однаковими імена­ми. Слова, що живуть у цій країні, однакові за звучанням і різні за значенням, також можна назвати тезками. Як називаються такі слова? (Омоніми)

Загадки

∎ Який прут не можна переламати? (Ріку)

∎ Чи літають ключі? (Журавлині)

∎ Слово — це старовинна будова / 3 гостряками мурованих веж. / Щойно зміниш ти наголос слова — / То одразу будову замкнеш. (Замок-замок)

∎ Якою косою трави не накосиш? (Дівочою)

∎ На якій лаві не всидиш? (На вулканічній)

∎ І прийменник я і нота, / Завжди в мене є робота. (До)

Гра «Конструктор» (диференційоване завдання)

► Які слова називаються омонімами? Яка їхня роль? Як назива­ється вірш-жарт, у якому є омоніми?

Ну й охочий брат мій Ігор

До веселих, жвавих ігор.

Де яка у світі гра є,

Залюбки у неї грає.

►  Середній рівень: із запропонованими словами-омонімами складіть речення.

► Достатній рівень: із запропонованими словами-омонімами скла­діть текст.

► Високий рівень: із запропонованими словами-омонімами складіть каламбури.

Дорога, мила, ніс, віз, пара, бал, ласка.

Гра «Обери і доведи»

► Назвіть серед указаних слів однозначні, з’ясуйте їхнє лексичне значення.

Відгомін, гітара, гідний, глевкий, земля, енциклопедія, Вінниця, жовтий, око, золотий, тремтіти, гумор, директор, дорога, елеватор, пацієнт, мова, прислівник, гострий, місяць, загорітися.

Робота біля дошки

►  На дошці написані речення, поясніть лексичне значення виділе­них слів за словником.

1. Дружно відкрили вогонь по ворогах (З газети).

2. Сяють очі молодим вогнем (3 розмови). 3. Це дівка — вогонь (Народна творчість). 4. У нього все вогнем горить. 5. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, душа вже тиждень плаче. Умивається сльозами убога земля

(М. Коцюбинський). 6. Щодня ретельно уми­вається.

Робота в групах

1-ша група

►  Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово «при­ймати», відредагувати його.

1. Юнаки приймають присягу на вірність Україні (3 газети). 2. На випадок загибелі сержанта, приймаю командування я (О. Довженко). 3. Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу  (З розмови). 4. Їв би очима, та душа не приймає (Народна творчість). 5. Прошу прийняти рішення якнайшвидше (Із заяви).

2-га група

► Доберіть правильний варіант відповіді:

Найвища ... Карпат	Точка, крапка
Моя ... пісня	Любима, улюблена
Він любив ... в чужі справи	Втручатися, вмішуватися
Вранці він ледве ... очі	Розплющив, відкрив
Він забув ... двері	Закрити,зачинити,
Ти забула ... світло	Вимкнути, виключити
Я завітаю на ... день	Слідуючий, наступний
У мене нова ... книжка	Ілюстрована, ілюстративна
Сьогодні він ледь ... очі	Відкрив, розплющив
У Петрика ... відповідь	Вірна, правильна
Моя мама ...краща	Сама, най

3-тя група

► У якому реченні із указаних у дужках слів можливий кожен із варіантів?

1. Рекламу розмістили в найбільш (людних, людяних) місцях (З розмови). 2. У народній медицині мед має (лікувальні, лікар­ські) властивості (3 календаря). 3. На фото: П. Тичина — у центрі, М. Вінграновський (зліва, ліворуч), В. Шевчук (справа, праворуч) (З газети). 4. У депутатів виникли (вагання, сумніви, коливан­ня) (3 газети).

4-та група

► У першу колонку запишіть однозначні слова, а в

     другу — бага­тозначні.

Суфікс, добрий, крило, бісектриса, грип, дзеркало, туман, ба­тист, ожина, жито, лава, вулкан, риба, Київ, Десна, Карпати, сон­це, палкий, ряд, сила, палкий, шайба, малахіт, Франція, краса, обличчя.

«Країна Слів із прямим та переносним значенням»

Нас зустрічають слова з переносним значенням.

Робота в парах

► Упізнайте слова з прямим і переносним значенням і запишіть.

(Один записує слова з прямим значенням, інший — із переносним)

Розпалити сварку — розпалити в печі

холодна вода — холодна людина

розбиті мрії — розбиті тарілки

спить ліс — спить людина

співає душа — співає дівчина

гострий ніж — гострий язик

теплий день — теплий погляд

шепоче хлоп’я — шепоче трава

Розподільний диктант

► У першу колонку запишіть словосполучення з прямим значен­ням, у другу — переносним. З’ясуйте значення прикметників теплий, рідкий, горіти в наведених словосполученнях.

Тепла праска, тепле проміння, теплий одяг, тепле вітання, тепла зустріч, теплий день, тепле слово, теплий колір, теплі думки. Рідкі сходи, рідка сметана, рідкий випадок, рідкі зустрічі, рідкий ліс, рідке волосся, рідкий дощ, рідка суміш, рідкий збіг обставин, горі­ли зорі, горить-тремтить ріка, нам не горить, обличчя горіло, у неї в руках все горить, на тобі взуття горить, жито у полі горіло.

Робота над текстом

► Прочитайте, визначте тему й головну думку. З пропонованого тексту випишіть слова, ужиті в переносному значенні, і поясніть написання виділених слів.

КЛЕН

Клен, згорнувши в червонуваті трубки своє лапчасте листячко, довго не розгортає його. Він настійливо чекає. Йому потрібно багато світла й тепла. Коли розкотиться перший грім і повіє літньою спе­кою, тоді клен ураз розвішує узорчасті низки широкого лапчастого листя.

Шелест кленового листя звучить несміливо й тихо. З холодом він не сперечається: при першому ж його натиску клен швидко змінює свій колір. То блідо-жовтий, то нарядночервоний і жовтогарячий, він скидає із себе тонке, барвисте вмираюче листя (За Ю. Збанацьким).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

«У порту»

∎ Чи сподобалася вам подорож?

∎ А що не сподобалося?

∎ Що ви розкажете про сьогоднішню подорож удома?

∎ Про які групи слів за значенням пам’ятаєте?

∎ Як називається наш лайнер і що це означає?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

► Виконайте вправу за підручником.

► Напишіть твір-мініатюру про мову, використавши синоніми.

► Складіть діалог про культуру мовлення, використовуючи слова в прямому і переносному значеннях.