Урок мовленнєвого розвитку "Дослідження учнівського сленгу"

Урок мовленнєвого розвитку у 7 класі

Тема: Дослідження учнівського сленгу.

Мета: З’ясувати причини вживання сленгових слів учнями, дослідити учнівський сленг, вчити дітей говорити правильно, вживати нормативну лексику, виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

Обладнання: вислови та прислів’я про мову, таблиці «Ситуація мовлення» та «Правила спілкування».

Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності

-         Розповідь вчителя на фоні інструментальної музики.

Це було в ті далекі часи, коли по Україні ходили кобзарі і своїми думами і піснями будили в людей волелюбні почуття, кликали на боротьбу проти ворогів…

Впали перші сніги і кобзар Стоян прямував крізь заметіль до ближнього села. Під старим дубом він побачив людину, що здається прощається з життям. Обтріпаний одяг вказував на іноземця. Поруч лежала лопата. Стоян запитав по-латині:

-         Хто ти? Що робиш тут?

Підняв голову іноземець і повідав про своє лихо. Давно колись у цих краях козаки перемогли мого батька-воєводу. Тікаючи, батько закопав десь тут скарб. І ось він помер. Старші брати забрали всю спадщину, а мене вигнали з дому, щоб я шукав батьків скарб на Україні. Ось я все літо бродив тут, шукав і нічого не знайшов.

-         Де ж ти так добре вивчив латину?

-         У Сорбонні.

Кобзар подумав і привів хлопця в знайоме село, залишив у добрих людей.

Через два літа кобзар знову зайшов у те село і впізнав порятованого іноземця, що озвався до Стояна українською мовою:

-         Спасибі, що допоміг знайти скарб найкоштовніший. Це мова людей, котрі всиновили мене. Сяє вона такими діамантами, яких не мають і королі.

Через багато років іноземець став друкарем, слова  українські карбував на цупкому папері. А потім уклав перший український словник – скарбницю народу. Ім’я того іноземця – Памво Беринда.

-                     На уроках української мови та літератури ми з вами долучаємося до скарбниці дивної, кожне слово літературної унормованої мови – це безцінні перли та діаманти.

Та чи у повсякденному житті, щоденному спілкуванні наша мова така ж гарна, правильна, досконала? Це розмова дуже важлива. Сьогодні ми розглянемо один її аспект: явище учнівського сленгу.

-                     Пропоную на уроці дослідити проблему: чи є сленг ознакою високої культури мовлення людини? (Діти висловлюють очікування від уроку).

-             З’ясуємо, що таке культура мовлення.

Культура мовлення – це дотримання норм літературної мови (орфоепічних, орфографічних, лексичних, граматичних, стилістичних) і культури самого процесу спілкування.

-                     Спілкуючись, ми будуємо своє висловлювання. Від чого залежить висловлювання? (Таблиця «Ситуація мовлення»).

-                     Назвіть, будь ласка, правила спілкування. А чи стосуються названі вами правила вживання сленгових слів?

Отже, завданням нашого уроку буде вивести нове правило спілкування, яке визначатиме допустимість вживання сленгу.

Давайте нагадаємо, яке значення слів сленг, жаргон. Тлумачний словник так роз’яснює значення цих слів.

Сленг – жаргонні слова чи вирази, характерні для мови людей певних професій або соціальних прошарків.

Жаргон – соціальний різновид мови, що відрізняється від загальнонародної специфічною лексикою та фразеологією; те саме, що сленг у англомовних країнах.

-                     Готуючись до цього уроку, ви, діти, об’єднавшись у групи, проводили певні дослідження.

І група – зібрала  приклади учнівського сленгу, уклала словник сленгізмів та сленгових виразів, дослідила його.

Презентація роботи

Завдання №1

 Підберіть літературні відповідники до сленгових (жаргонних) слів (на індивідуальних картках).

 Хавати – їсти

 Борзий – нахабний

 Базарити – говорити

 Крутий – впливовий

 Житуха – життя

 Чувачка – дівчина

 Учила – вчителька

 Гаплик – кінець.

-                     Чи доводилося вам читати літературні твори, де герої не можуть обійтись без сленгу, чужомовних слів?

ІІ група досліджувала мову літературних персонажів п’єси М. Старицького «За двома зайцями».

Презентація роботи групи

-                     Герої п’єси говорять українські слова на чужомовний лад, вживають багато суржикових слів. Як ви думаєте для чого використав такий прийом автор? (Щоб викрити бажання героїв виглядати розумнішими за інших, висміяти їх)

Освічена людина вживає у своєму мовленні іншомовні слова, проте завжди робить це доречно, адже існують прекрасні слова – українські відповідники запозичених.

Завдання №2

 До запозичень (іншомовних слів) доберіть українські відповідники. (Робота у парах)

Дикція (вимова), тираж (кількість примірників), акцент (наголос), асортимент (перелік), егоїст (себелюб), блондинка (білявка).

Самоперевірка. Правильні відповіді записані на зворотньому боці дошки.

Завдання №3

 Розіграти ситуативні діалоги, використовуючи сленгові слова, а потім записати діалог нормативною лексикою. (Робота у групах)

 І група «На перерві» (учень - учень)

 ІІ група «Обмін враженнями про туристичну поїздку» (учень - учень).

-         Молодці, добре впоралися із завданням. А чи вживали ваші батьки сленгові слова, старші сестри та брати, коли навчалися в школі?

-         А зараз вони продовжують вживати такі слова? Значить сленг – явище недовговічне.

ІІ група вияснила у школярів причини вживання сленгових слів. Повідомте нам результати.

Презентація роботи

 Серед названих причин немає таких, як бажання збагатити своє мовлення, отримати нові знання, підвищити рівень мислення. Адже давно відомо, що мовлення безпосередньо пов’язане із мисленням. Як сказав М. Рильський: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова…Борімося за красу мови, за присутність мови, за багатство мови…»

 Запам’ятайте вислови відомих людей про мову.

 Повернемося до проблемного питання уроку. То чи є сленг ознакою високої мовної культури людини?

 То яке ж правило спілкування ви можете дописати?

 Не вживайте сленгових слів, вони роблять ваше мовлення бідним, примітивним, обмеженим.

 Рефлексія.

  Домашнє завдання. Написати творчу роботу про слово.

 Я дякую вам за урок і хочу, щоб не тільки іноземці(як ви чули у легенді), а й всі ми  берегли, цінували і збагачували скарбницю рідної мови.