Тема уроку: Поема «Мойсей» - одна з вершин творчості І.Я.Франка. Проблематика твору. Неоромантичне звучання поеми
Мета:
Засоби навчання: текст поеми І.Я.Франка «Мойсей», опорний конспект, проектор, ноутбук, презентація «Мойсей – біблійний пророк»
Між предметні зв’язки: художня культура, світова література, географія, історія.
Тип уроку : комбінований
Випереджувальне завдання: учень готує презентацію « Мойсей»
Епіграф уроку:
Аж зігнувся під праці вагою,
Але долі важкій не піддався.
За добро і за правду до бою
Все готов, він поліг головою,
Але духом в безсмертя піднявся.
Б.Лепкий
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
П. Активізація опорних знань.
Запитання до учнів.
…Я син народу,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик праця, щастя і свобода…
Ш. Мотивація навчальної діяльності.
Справді, віра у могутню, вільну Україну, у щасливе майбутнє українців на рідній землі, боротьба за кращу долю є лейтмотивом творчості І. Франка.
Поет вірив у свій народ. Сила віри, надія надихали на боротьбу за незалежну Україну. Та чи є українці сьогодні єдиною, могутньою і щасливою нацією, як про це мріяв Франко? Спробуємо відповісти на це запитання, знайомлячись із змістом поеми І.Я.Франка «Мойсей» на сьогоднішньому уроці.
ІV. Оголошення теми та мети уроку.
V. Вивчення нового матеріалу
5.1.Звернення до Біблійних витоків
5.1.1Слово викладача
Хто такий Мойсей? Чому так часто художники, скульптори, музиканти, письменники зверталися й звертаються до цієї постаті? Щоб пригадати, переглянемо презентацію учня і послухаємо його коментар.
5.1.2. Випереджувальне завдання. Усне повідомлення і презентація «Мойсей – біблійний пророк».(Слайд 1)
Мойсей народився рабом у Єгипті. Один із фараонів наказав убивати кожного новонародженого єврейського хлопчика. Мати Мойсея доручила своє дитя Божій опіці: спочатку переховувала, а потім сплела з очерету невеличкий кошик, поклала туди сина й віднесла до річки Ніл.(Слайд 2)
Знайшла його там дочка фараона, назвала Мойсеєм, що означає «витягнений із води» . Якось він був свідком, як наглядач бив раба-єврея. Мойсей убив наглядача, а сам утік з Єгипту. Він одружився і пас стадо овець свого тестя. (Слайд 3)
Сорокарічний Мойсей пас стадо і побачив перед собою кущ, що палав і не згорав. Коли підійшов ближче – почув голос: « Я Бог батька твого… Я справді бачив біду свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав я Болі його… А тепер іди ж, я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій… Я буду з тобою». (Друга Книга Мойсеєва, Книга Вихід 3:12). (Слайд 4)
Тільки після 10 кар, які Бог послав на Єгипет, фараон дозволив Мойсеєві вивести євреїв з неволі. Проте невдовзі передумав і переслідував ізраїльтян до Червоного моря. За наказом Божим Мойсей підняв над морем свою палицю і воно розступилося. Ізраїльтяни перейшли через море, а військо фараона поглинула вода. (Слайд 5).
Через три місяці мандрівники прийшли до гори Синай. Тут Бог відкрив Мойсею свій Закон і дав йому 10 заповідей (Слайд 6).
Сорок років блукав зі своїм народом Мойсей по пустелі, учив і картав за непослух, як батько. Довів євреїв до границі Землі Обітованої, але народ забув, що він покликаний Богом і зневірився. (Слайд 7).
Мойсей піднявся на гору Нево, щоб молитися. Там Бог показав йому землі Палестини , в які увійшов народ та не ввійшов туди їх вождь.
У віці 120 років помер пророк Мойсей на горі Нево.( Слайд 8)
5.2. Робота над поемою
5.2.1. Історія створення Слово викладача.
«Мойсей уроджений в неволі та в своїй молодості піднесений до життя в королівському палаці. Мойсей убивця і вигнанець. Мойсей – пастир, що отримує об’явлення Божої волі. Мойсей проти своєї волі проводир народу, що виводить цей народ із урожайної і багатої єгипетської землі на пустиню: а одночасно з неволі на волю… »
У 1905 році Іван Якович написав твір «Мойсей». Образ пророка сформувався у Франка після відвідин Італії та знайомства зі статуєю Мойсея Мікеланджело Буонаротті. Підтвердження цього факту є словесний портрет пророка І.Франка у поемі «Мойсей» (демонструю статую Мойсея та портрет вождя із поеми «Мойсей І.Франка. Слайд 9).
Проте ідея написати про вождя євреїв виникла значно раніше. Про це свідчать слова поета: « Ідея відбудови єврейської держави мене зацікавила, оскільки є вона начебто рідною сестрою нашої української ідеї відродження української держави».
5.2.2 Бесіда з учнями
Орієнтовна відповідь учня:
Україна поділена між двома великими імперіями: Росією та Австро-Угорщиною. Українці жили на своїй землі, але не були вільними, не мали власної держави.
Отже, не випадково звернувся Франко до образу Мойсея, до історії про те, як євреї 40 років йшли до своєї держави, адже українці століттями блукали пустелею бездержавності. Поет порівнює ізраїльський та український народи, їхню боротьбу за звільнення , показує роль поводиря у цій боротьбі .
5.3 . Робота над змістом твору
Визначити тему, композицію та жанрові особливості поеми допомагають опорні конспекти.
5.3.1.Робота з опорними конспектами (учні, користуючись опорними конспектами, відповідають на запитання викладача)
- Як визначив тему поеми «Мойсей» її автор?
- Які жанрові особливості твору «Мойсей»?
- Що є характерним для композиції поеми?
- Які основні риси неоромантизму. Чи є поема «Мойсей» неоромантичним твором?
Щоб зрозуміти краще зміст поеми «Мойсей» викладач пропонує запитання, на які учні відповідають, працюючи у групах (поділ учнів на групи) та коротенько їх записують в зошити.
Орієнтовні відповіді учнів.
Орієнтовні відповіді учнів.
Орієнтовні відповіді учнів.
Орієнтовні відповіді учнів.
5.3.3. Підсумок відповідей учнів. Проблемні запитання
Слово викладача
Отже, матеріальні потреби українців перевершують сьогодні духовні, не має наш народ гідного вождя, котрий би любив Україну й українців більше ніж самого себе. Треба зміцнювати віру в наших серцях, бо вона робить нас сильнішими, допомагає побороти труднощі і досягти головної мети. А вашою метою є здобувати знання, стати хорошими фахівцями, чесними сумлінними людьми. Вчитися не йти за покликом юрби, а слухати своє серце, відчувати себе частинкою великого народу
Епіграфом нашого уроку рядки Б.Лепкого із вірша «Іван Франко». Яким з них постає перед нами автор «Мойсея». Чи справедливо порівнювати Франка з біблійним пророком?
Орієнтовна відповідь учня.
Втомленим, але сильним, нескореним. Добрим, правдивим сином свого народу, для якого трудився, для якого не шкодував власного життя. І це зробило його безсмертним. Отже, можемо порівняти постать Франка з образом Мойсея.
Слово викладача
До поеми «Мойсей» І.Франка звернувся сучасний композитор М.Скорик. Уривок із його опери ви щойно чули.
З нагоди 10 річниці смерті Франка громада Стрийщини посадила дуб, який ви щодня бачите. Це свідчить про вдячність і повагу українців до Франка.
VII Складання схеми «Образ Мойсея»
VII Оцінювання знань учнів
VIIІ Домашнє завдання. Прочитати статтю з підручника ( стор.129-133)
Вивчити уривок із прологу до поеми «Мойсей» напам’ять.
Написати творчу роботу «Чого вчить мене поема «Мойсей»
Опорний конспект
Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості Івана Яковича Франка»
Час написання: січень – липень 1905 року
Тема твору: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся поема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні». ( І.Я.Франка)
Жанр: філософська поема-притча – повчальна алегорична тривала розповідь релігійного змісту, у якій осмислюється світ, поступ людства, загальні закономірності життя.
Композиція: поеми складається з двох частин: прологу та двадцяти пісень. Ускладнена поема реалістичними описами побуту кочового народу притчею про терен та міфом про Оріона
Неоромантизм – (грец. neos – новий і франц. romantic –романтизм) – стильова течія, що виникла в українській літературі й мистецтві на початку ХХ століття, прагнучи відродити деякі риси романтизму.
Головні ознаки неоромантизму:
Герої поеми: ліричний герой, єврейський народ, Мойсей, князь конюхів Єгошуа, Єгова, Датан і Авірон, демон пустелі Азазель.
Словничок
Народ – населення держави, жителі країни.
Нація – історична форма спільності людей, об’ єднаних мовою, територією, певними рисами культури і характеру
Раб – людина, яка втратила свої права, свободу дій.
Юрба – велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп.
Література