Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії та правознавства– один із напрямів активізації пізнавальної діяльності учнів

 

Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії та правознавства– один із напрямів активізації пізнавальної діяльності учнів

 

Те, що я чую, я забуваю.

 Те,що я бачу й чую,я пам'ятаю.

Те,що я роблю,я розумію.

Конфуцій. 

      Державна національна  програма «Освіта («Україна ХХІ ст..») орієнтує всю систему освіти на формування освіченої, творчої особистості. Це повинен бути учень зі стійким інтересом до історії, загальною ерудицією, широкими й міцними історичними знаннями, здобутими на уроках і під час позакласної роботи (включаючи факультативи, індивідуальні заняття, самоосвіту тощо); з достатньо високим рівнем загально – навчальних та спеціальних умінь і навичок. Останні передбачають здатність співвідносити історичні явища, користування спеціальною історичною термінологією, узагальнювати історичні факти на основі вивчення джерел, оцінювати їх з позиції загальнолюдських цінностей; розглядати історичні явища у розвитку конкретних – історичних умов.

       Схильність учня до активної творчої діяльності формується на уроках різних типів, на яких учителі використовують досягнення передових педагогічних технологій. Інновації, сучасні методи та прийоми навчання.

         Яким же має бути сучасний урок? Які його ознаки, чим він повинен відрізнятись від уроків, які ще використовуються зараз у педагогічній практиці, але вже не задовольняють у повній мірі вимоги   навчальних досягнень учнів?
Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим для учнів?  Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставивши її в ситуацію морального вибору й підготувати до самостійного рішення? Досвід   доводить, що може, однак лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології самого  вчителя і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань.

          У своїй роботі кожний педагог повинен користуватися такими заповідями :

• Кожна дитина талановита.
• Кожна дитина має право на помилку.
• Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

У таких умовах педагог повинен бути :

Педагог

 

Філософ                           Майстер                         Психолог

 

 

Віра в життя             Віра в дитину                  Віра в себе

           Сучасним можна назвати той урок, що побудований на засадах розвиваючого навчання, а також сприяє розвитку в учнів розумових операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між різноманітними фактами, явищами, а також виробленню навичок логічного структурування.
Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії. Такою моделлю навчання є інтерактивне навчання.

        Суть інтерактивного навчання полягає  в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове, колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час такого навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зважені рішення.

           З метою реалізації вищесказаного практикую впровадження інтерактивних технологій навчання , працюю над створенням можливостей для розвитку  пізнавальних інтересів у школярів. Інтерактивні технології навчання дають можливість для взаємодії всіх , хто навчається , йде процес навчання у співпраці  , в якому вчитель і учні є суб’єктами , пропонуються проблеми для спільного вирішення , при цьому формуються в учнів уміння та навички , формуються навчальні та життєві компетентності , виробляються їх власні цінності , створюється атмосфера творчої взаємодії в навчанні. В ході інтерактивного навчання учні вчаться :

   - вирішувати складні проблеми на основі аналізу , ситуацій і відповідної інформації;

   - критично мислити;

   - приймати продумані рішення;

   - брати участь у дискусіях;

   - спілкуватися з іншими людьми , бути толерантними.

             Використовуючи структуру інтерактивного уроку ,значну увагу приділяю кожному  його етапу. Безперечно ,  нав’язувати готові істини набагато простіше , ніж шукати їх на уроках , де застосовуються інтерактивні технології  , але творити – це вбивати байдужість , і ,якщо серед блакитних , сірих , карих очей немає байдужих , - це вже результат роботи. Такі уроки вгамовують « емоційний голод» дітей. Адже  емоції є тим джерелом , яке живить розум.  І такі емоційні атаки  роблю   вже на початку уроку , наприклад,: « Хто  я на древі нашого життя?                                         

                                           Я – той листок , що перейде в коріння.

                                           Будуть світити нові покоління

                                           У них озветься і моє життя!»

Як же актуально ці слова звучать сьогодні. Це дає можливість виробити в учнів комунікативну , соціальну та інформативну компетентності.

     У педагогічній практиці існує безліч рецептів справжнього навчання та виховання. Але всі вони так чи інакше стосуються одного постулату, який є невід’ємною складовою досвіду: «Дитина – це сонце, навколо якого мають обертатися всі засоби навчання. Вчитель повинен створювати лише атмосферу, в якій дитина має можливість висловлюватись».

Ш. А. Амонашвілі

      Яким би не був урок за формою проведення, його слід організувати так, щоб забезпечити максимальну активність учнів з постійно діючим зворотнім зв’язком.

 

Пропоную звернути увагу на необхідність урізноманітнення прийомів і форм, пошук особистого стилю проведення всіх етапів уроку. Особливо це стосується привітання, яке багато в чому впливає на стиль стосунків між учителем і учнем, сприяє вихованню елементарної ввічливості, це - перший крок до співробітництва. Тому привітання не повинно бути формальним.

 

І. Традиційне вітання. Не забудьте про оптимізуючу модель.

 

Добрий день, дорогі друзі

Добрий день!

На вас чекає гарний день.

Бачу, всі веселі і здорові

До уроку всі готові!

Проведемо перекличку.

 

Вітання.

Діти стоять у колі, кожен з учнів називає своє ім’я так, як йому подобається, щоб його називали; говорить слова-вітання, „ввічливі слова”.

Учитель:

Давайте привітаємось,

Давайте посміхнемося,

Давайте в очі глянемо,

І нам тепліше стане.

Раз рука,два рука,

Раз плече, два плече.

Голова вліво, вправо подивилась,

Посміхнулась, привіталась.

 

- Діти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.

- Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!

- Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!

- Вітаю тебе, Тетянко, я хочу щоб день у тебе був щасливим!

Така розминка формує культуру мовлення, привчає використовувати етикетні формули.

 

Психоформула

Рекомендую використовувати таку настанову на початку уроку, перед самостійною чи контрольною роботою.

Люблю я свій розум,

Увагу та пам'ять.

Працює мій мозок.

І вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Учителя слово

Здійсню практично..

 

Психологічна настанова

Ось якими можуть бути варіанти початку уроку:

 "До успіху"

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі

( можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

5

-Я трохи хвилююся. Хочу обговорити з вами дуже важливі питання., відповісти на які, здавалося б, легко , але насправді – складно. Дуже хочу, аби наш урок був вдалим. Заплющте очі. Побажайте в думках своїм однокласникам, собі й мені успіхів.

 

Я- сонце

Діти, давайте привітаємося із сонячним промінцями і перетворимося на маленькі сонечка.

«Я- маленьке сонце. Я прокидаюся. Я вмиваюся. Я розчісую свої промінці і піднімаюся вільно і урочисто.

Я-велика Куля. В мене є багато тепла і світла.

Я- велике Сонце. Я дарую своє тепло всім: небу, хмаркам, річці, полям, тваринам, людям. Я посміхаюся від щастя дарувати тепло.»

-          Діти, який у вас став настрій?(відповіді дітей.)

Пропоную з таким настроєм провести цей шкільний день і отримати задоволення від власних успіхів.

Самоналаштування

 Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю однокласникам успіхів на уроці.

"Девіз творчих та винахідливих"

Дітям пропонується перед початком роботи промовити такі слова:

Видумуй, пробуй, твори!

Розум, фантазію прояви!

Активним і уважним будь

І про кмітливість не забудь!

 

Я- особистість творча,

Я думаю,

Аналізую,

Я висловлюю свої судження,

Я хочу знати.

 

Ми починаємо урок, а на уроці ми…

Уважні!

Розумні!

Організовані!

Кмітливі!

Звучить спокійна музика.

      Уявіть, що у ваших долоньках - дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб    

зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.Почнімо наш урок. Девіз нашого уроку(хором) : «Вигадуй, пробуй, твори! Розум, фантазію прояви!»

 

Привітання

З гарним настроєм хто прийшов – махніть рукою,

Хто чує мене – кивніть головою,

Хто бачить мене-прошу оком моргнути,

Хто любить дітей-ті підводяться тихо,

Хто найвеселіший-ви всім усміхніться.

Хто ввічливий-сусідові злегка вклоніться

 

 

•          у кого є син - тричі моргніть;

•          той, хто сьогодні вранці з'їв смачний сніданок – погладьте себе по животику;

•          хто народився весною, нехай візьме за руку сусіда з права;

                    хто народився зимою, візьміть сусіда за руку з ліва;

•          хто любить котів - промурчіть;

•          хто п'є каву з цукром і молоком, загляньте собі під стілець;

•          хто любить вишивати, підніміть руки вгору;

•          у кого є захоплення  - підстрибніть і назвіть його;

•          хто дуже любить свою сім`ю-вигукніть фразу «Я в захваті!»;

•          хто любить компліменти-вигукніть «Так-так!»;

•          той, хто вміє вирощувати квіти- зробіть ривки руками

•          хто вважає, що гра триває досить довго,  схрестіть руки на грудях і голосно крикніть: «Досить!».

 

Вправа «Чарівний глечик»

Пропоную вам дістати по одному папірцю з чарівної коробочки,яка підкаже, що на вас чекає сьогод­ні або що вам потрібно зробити найближчим часом. Ці побажання чарівно впливають на на­стрій, підбадьорюють, надають упевненості.

• Тобі сьогодні особливо пощастить!
• Життя готує тобі приємний сюрприз!
• Усе складається для тебе найкращим чи­ном!
• Сьогодні твій день, щасти тобі!
• Сьогодні Фортуна з тобою разом!
• Пам’ятай: ти народилася, щоб бути щас­ливою!
• Сьогодні очікуй прибутку!
• Люби себе такою, якою ти є, — неповтор­ною!
• Потурбуйся про здоров’я свого тіла!
• Зроби собі подарунок, ти на нього за­слуговуєш!
• Вищі сили оберігають тебе!
• У тебе є все, щоб насолоджуватися жит­тям!
• Усе, що потрібно тобі, легко приходить до тебе!
• Усі твої бажання та мрії реалізуються, повір у це!
• Сьогодні з тобою спокій і радість!
• Сьогодні щасливий день
•  

ІІ. Поетичне вітання.  Почніть урок віршованими рядками.

А). Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо .

Роботу швидше починаймо.

 

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

 

Всі почули вже дзвінок.

Він покликав на урок,

Кожен з нас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними – і хлоп ятка.

 

Ось дзвінок нам дав сигнал,

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Урок……починаймо.

 

 

Пролунав шкільний дзвінок,

Всіх покликав на урок!

Одне одному всміхнімося

І мерщій до роботи берімося!

 

Дзвоник вже сигнал нам дав,

Працювати час настав,

Тож і ти часу не гай,

Працювати починай!

 

                                                                                                                                                                                    

Чи все необхідне до уроку ви приготували?

Голова-щоб слухати.

Вуха-щоб чути.

Очі-щоб усе бачити.

Руки-щоб їх піднімати.

Серце-щоб усе відчувати і сприймати.

 

  

Подаруйте одне одному усмішку. Коли бачиш усміхнене обличчя,стає тепліше на душі,поліпшується настрій. Але самої посмішки замало. Бракує слів щирого вітання.

Доброго ранку!- травам росистим!

Доброго ранку!- квітам барвистим!

Доброго ранку!- сонечку ясному, людям усім і всьому прекрасному!

Доброго ранку, сонце і вітер!

Доброго ранку, ліси і поля!

Доброго ранку, плането Земля!

А всім присутнім зичимо здоров я і добра!

А тепер до роботи братись пора!

 

 

ІІІ. Поезія, яка створить позитивний настрій, розкриє учням красу слова.

 

Ти - сам загадка. Відгадай себе,

І все, мабуть. тоді на місце стане.

Червоне,біле,ніжно-голубе

Відкриється за шторою туману.

В твоїх очах світає небокрай,

А дум плоди,мов яблука на вітах…

Насамперед себе ти розгадай,

Коли ти хочеш інших зрозуміти.

                                   В.Крищенко

 

Особистість виховується Особистістю.

Доброта виховується Добротою.

Любов виховується Любов’ю.

Серце виховується Серцем.

Благородна людина виховується Благородною Людиною.

                                            Шалва Амонашвілі

 

 

ІV. Музичне вітання.

 Ніяких слів, тільки музика, яка налаштує на урок, буде перекликатися з темою. Вчитель може використати мелодії українських народних пісень, класичну музику, навіть сучасну популярну музику.

 

V.Малюнкове вітання.

 Використовую для цього смайлики. Є декілька варіантів такого вітання:

-          Прикріпляю на дошці смайл "Радість" і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.

-          Пропоную учням обрати "Смайл уроку"серед запропонованих.

Учням, що обрали "сумні" або занадто веселі смайли, раджу налаштуватися на роботу. Важливо використати цей прийом і наприкінці уроку, під час рефлексії. Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи змінився їх настрій за час уроку. Це дасть змогу вчителю проаналізувати свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

        Велику увагу приділяю також початковому етапу уроку, щоб налаштувати учнів на сприйняття теми. Для цього можна використати міні-інтрев’ю, афірмації, рефреймінги, аутотренінги, плейкасти.

Наприклад, аутотренінг.Скажіть, чи можна побудувати будинок без даху,а дах без будинку? Уявіть, що ви будинок, а я дах.Отже без вас я не можу існувати, а ви без мене. Тому ми повинні працювати разом, щоб досягнути своєї мети.

Аутотренінг

(супроводжується мелодією)

                                                                                  Водоспад
Сядьте  зручно, заплющте очі .Дихайте рівномірно. Спокійно. Звільніться від напруження в м’язах тіла. Зробіть глибокий вдих, зафіксуйте насичення киснем легенів, повільно видихніть. Вам спокійно ви задоволені. Уявіть собі поле і себе на ньому. Ви стоїте босими ногами на теплій землі .Озерніться навкруги, зафіксуйте в уяві все , що потрапляє вам на очі. Підведіть голову догори і подивіться на лагідне сонечко. Воно яскраво –золотисте і тепле . Відчуйте тепло і енергію сонця. Поверніть голову праворуч і знайдіть поглядом водоспад .Це лагідний гірський водоспад. Підійдіть до нього . Подивіться яка прозора вода,відчуйте свіжість водоспаду. Станьте під водоспад і прийміть чистий гірський душ . Відчуйте як гірська вода омиває ваше тіло з голови до ніг . Вода змиває усе неприємне. Омиває тіло і душу . Відчувши приємне очищення, вийдіть з-під водоспаду. Поверніться на галявину і станьте обличчям до сонця. Зробіть глибокий вдих і повільний видих . Ви змили з себе всі емоції хвилювання , неприємні спогади і думки . Уявіть собі що сонце вам посміхається, посміхніться йому у відповідь. Прийміть сонячний душ з голови до ніг. Відчуйте ,як промінь поступово торкається кожної частини вашого тіла, поновлюючи його сонячним світлом, сонячною енергією. Ви насичені чистою енергією здоров’я. Вам приємно: зробіть вдих і на видиху розплющіть очі.

Ми щойно з вами провели аутотренінг перед початком уроку, а давайте також пригадаємо що потрібно нам зробити, щоб урок був гарний та змістовний

 

Метод  Повний глечик

( Повторення правил на уроці)

- гарно працювати

- дотримуватись правил поведінки

- робити висновки

- уважно слухати

А якими нам потрібно бути…..

- уважними

- активними

-толерантним

 Аутотренінг

Схиліть голівки на руки, заплющте оченята. Подумки повторюйте за мною:

Я прийшов до школи вчитися… У мене все вийде…

Треба бути уважним…

Треба бути спокійним…

В класі у мене друзі…

Вони мене люблять…

Мені приємно…

 Я легко дихаю…

Люблю я свій розум… увагу і пам'ять.

Працює мій мозок,

І вчусь я старанно, сприймаю все нове

І мислю логічно. Вчителя слово

Здійсню я практично

Афірмації

                  Короткі позитивні висловлювання (фрази), які при багаторазовому повторенні закріплюють певний образ або якусь установку в підсвідмості людини.

Наприклад:

• Я вірю в себе!
• Я пізнаю істину!
• Я все зможу!
• Я зможу розібратися і оволодіти матеріалом уроку.

 

                                                             Рефреймінг

        Прийом, який дозволяє поглянути на ситуацію з іншого боку, під іншим кутом          зору. Можна побачити позитивне навіть у найнесприятливій ситуації.

Буктрейлер

           На етапі мотивації навчальних знань можна використати буктрейлер. Це короткий відеоролик за мотивами  книги.  Основне його завдання  розповісти про твір, зацікавити та заінтригувати читачів. Це може бути титроване слайд-шоу, аніматик, рекламний  ролик, музичний кліп. Тривалість  – до 3-х  хвилин.

 

На етапі актуалізації опорних знань можна використати такі методи: кластер, плейкаст, лови помилку, мікрофон, асоціативний кущ, мозковий штурм, метод «прес», пароль.

 

“Історичні рівняння”.

Наведемо два приклади:

1. Народ грецькою + прилад для укладки волосся = історичний діяч Греції. Назвіть його.

Відповідь: Демосфен.

2. Бог в Єгипті + музичне вітання + одна з голосних букв = слово, пов’язане з середньовічним містом.

Відповідь: Ратуша.

Хто поставить крапку?

Суть гри полягає в тому, що вчитель пропонує школярам дати певний перелік складових якого-небудь, умовно кажучи “історичного явища”, з умовою, що кожен учень називає тільки одну складову, а перемагає у грі той, хто останнім дасть правильну відповідь. Якщо відповідь якимось із учасників гри буде дана неправильно або ж хтось із них повторить відповідь, дану уже раніше, то такий учень вибуває з подальшої участі у цій грі. У залежності від рівня підготовки класу і часу, який відводиться для проведення гри, про яку йде мова, а також у залежності від типу уроку кількість правильних відповідей може коливатися від 7 до 20.

 

 

Пароль

Прийом, який допомагає швидко пригадати матеріал попереднього уроку за допомогою ключових слів.Наприклад: Ч. Діккенс «Різдвяна пісня у прозі», різдвяне оповідання, переродження героя, родина, милосердя, людяність, щастя.

Кластер

Стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання  мислення про зв’язки між окремими поняттями.

Кластер – це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв’язків між ними.

Може застосовуватися на будь-якому етапі уроку.

• На етапі актуалізації діти висловлюють і фіксують знання з теми, свої уявлення і асоціації.
• На етапі формування нових знань використання «Кластера» допомагає структурувати матеріал.
• На етапі рефлексії даний прийом виконує функцію систематизації отриманих знань.

Плейкаст

           Інтерактивна листівка, оригінальний спосіб виразити себе, поділитися своїми  думками і настроєм. Плейкаст може слугувати предметом для створення проблемних ситуацій.

З’єднайте в одне творіння слова, картинку, музику – і отримаєте свій маленький шедевр плейкаст.

Наприклад: святкування в Різдва в Великій Британії і Україні.

          З метою активізації пізнавальної активності дітей використовує вправу «Сіквейн». Слово «сіквейн» походить від французького слова «п’ять» і означає «речення, що складається з п’яти рядків».

1- й рядок – це одне слово, що озвучує тему сіквейна ;

2-й рядок – містить 2 слова, що описує властивості або ознаки об’єкту;

3-й рядок – описують дії;

4-й рядок – коротке речення, в якому висловлюється особисте ставлення;

5-й рядок – це одне слово – резюме, що характеризує об’єкт.

Наприклад:

1.      Святослав;

2.      Хоробрий,чесний;

3.      «Іду на Ви»;

4.      Князь Святослав – «запорожець на престолі»;

5.      Воїн.

Дана вправа дозволяє дитині задуматися над тими питаннями,які вони вивчали протягом уроку і логічно це висловити в лаконічній формі.

Кластери

 «Кластери»  - виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у формі пучка так зв. наочний «Мозковий штурм». Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності текстових суб’єктів, котрі створюють цілісну і наочну картину. Я часто використовую цей метод на початку уроку, коли підвожу висновки раніше вивченого матеріалу.

«Генератор ідей»

Це прийом організації індивідуальної й групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні по обговорюваній темі уроку. На дошці на дошці малюю «!!!» та пропоную учням написати, що відомо їм по тій або іншій проблемі. 

Обмін інформацією проводиться по наступній процедурі:

- Задається пряме запитання про те, що відомо учням по тій або іншій проблемі.

- Спочатку кожний учень згадує й записує в зошиті все, що знає по тій або іншій проблемі (строго індивідуальна робота, тривалість 1- 2 хв.).

- Потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомим знанням (групова робота). Час на обговорення не більше 3 хв. Це обговорення повинне бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводу чого виникли розбіжності.

- Далі кожна група по колу називає якесь одну відомість або факт, при цьому, не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей).

- Всі відомості коротко у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові.

- Всі помилки виправляються далі, у міру освоєння нової інформації.

 

«Мозковий штурм»

 Це ефективний метод заохочення творчої активності для швидкого генерування великої кількості ідей. Він спонукає учнів розвивати уяву і творчість, відверто висловлювати думки, знаходити кілька рішень конкретної проблеми. Його варто застосовувати саме для розв’язання конкретних проблем або пошуку відповіді на якесь запитання.

Порядок проведення: 

-повідомте учням проблему/питання, які треба вирішити;

- запропонуйте учасникам висловити свої ідеї; 

-записуйте всі ідеї в порядку надходження та намагайтеся зібрати їх якнайбільше;

-не вносьте в ідеї жодних корективів — вони можуть бути будь-якими, навіть фантастичними;

- спонукайте учасників до висування нових ідей, додаючи при цьому свої власні;

 - уникайте глузування, коментарів або висміювання будь-яких ідей; не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших;

  -продовжуйте доти, доки надходитимуть нові ідеї;

 - наостанок обговоріть та оцініть запропоновані ідеї;

 -після того, як ідеї зібрано, вони групуються, аналізуються, розвиваються всім класом

 -відбираються ті ідеї, що, на думку класу, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.

   Як же перевірити домашнє завдання? Секрет полягає в гармонійному поєднанні педагогом традиційних і незвичних, оригінальних, цікавих форм перевірки, які активізують розумову діяльність в учнів, підвищують самостійність, народжують і зберігають мотивацію регулярно і якісно виконувати домашню роботу.

 

ОРИГІНАЛЬНІ СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ ДОМАШНЬОГО  ЗАВДАННЯ

Дискусія

Для її проведення клас необхідно розбити на групи, кожна з яких виступатиме в захист своєї позиції або погляду на проблему. Одна точка зору може бути викладена в підручнику або довіднику, а інша, відмінна від неї, може належати комусь з учнів або учителеві. У дискусії важливі міркування і аргументи учнів, а результатом її стане глибше пізнання суті вивченого матеріалу.

Тематичний кросворд

Багато учнів захоплюються розгадуванням кросвордів, проявляючи при цьому завидну впертість та зацікавленість. Щоб цікаво перевірити домашнє завдання, учителеві необхідно скласти кросворд по відповідній темі (можуть учні підготувати такі кросворди самі) і запропонувати розв’язати його учням.

 

Несподівані питання

Завдання учителя сформулювати питання інакше, ніж у підручнику після параграфа. Якщо учень добре підготувався до уроку, труднощів з відповіддю у нього не виникне, а певна різноманітність в процесі перевірки буде внесена.

 

Рецензія на усну відповідь

Учням пропонується вислухати відповідь однокласника, підготувати і виступити з усною рецензією на нього (з урахуванням достоїнств і недоліків, внесенням доповнень і уточнень).

Взаємна перевірка.

При перевірці письмового завдання можна запропонувати учням обмінятися зошитами з сусідом по парті, перевірити виконання завдань, поставити оцінку і розповісти про допущенні помилки, обговоривши спірні питання.

 

Короткі письмові відповіді

Замість усного опитування учитель пропонує відповідати на нескладні питання по темі письмово. При цьому відповідь повинна складатися з двох-трьох слів. Таке завдання допомагає кращому засвоєнню учнями теоретичного матеріалу.

 

Світлофор

Для цього потрібна довга картонна смужка червоного кольору з одного боку і зеленого -  з іншого. Звернена до вчителя зелена сторона свідчить про готовність учня до відповіді на поставлене питання(ЗНАЮ!), червона – про те, що учень не готовий відповісти (НЕ ЗНАЮ). Якщо на питання базового рівня учень показує червону сторону – це сигнал тривоги для вчителя. Це двійка, яку учень поставив сам собі. Наприклад:

- особистість це –

- Особою називають –

- поняття громадянин-

- Хто такі біпатриди-

- Апатриди це-

- Який документ підтверджує приналежність до громадянства певної держави

 

Солідарне опитування

Якщо учень біля дошки не може впоратися із завданням, необхідно звернутися за допомогою до класу. Хто хоче допомогти? З тих, хто хоче надати допомогу, вчитель  вибирає найбільш сильного учня і пропонує йому пошепки дати підказку товаришеві. Учень може сам собі вибрати того, хто йому допоможе.

Взаємне опитування

Вчитель дає доручення трьом найбільш підготовленим учням провести опитування тих, хто підготувався на „10-12”, „7-9”, „4-6”. Учень, що записався в третю групу і успішно відповів в ній на питання, може ще раз спробувати свої сили в іншій групі.

 

Тихе опитування

Учитель неголосно розмовляє з одним або декількома учнями, а увесь клас виконує інше завдання.

ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛАНЦЮЖОК.

Такий спосіб опитування рекомендується застосовувати для отримання розгорнутої і логічно зв’язної відповіді. При цьому один учень починає відповідь, учитель в будь-якому місці жестом перериває його і пропонує продовжити думку іншому учневі.

ЛИСТ „ЗАХИСТУ”.

Такий лист створюється для непідготовлених учнів і знаходиться завжди в одному і тому ж місці. Учень, який не готовий до уроку, вписує своє прізвище в захисний лист і може бути впевнений, що його сьогодні не запитуватимуть. Завдання вчителя-тримати ситуацію під контролем.

 

 Гра потанцюємо - поплескаємо

Перевіряючи домашнє завдання, вчитель ставить питання і пропонує варіанти відповідей до них. У разі правильної відповіді завдання дітей-поплескати в долоні, якщо відповідь невірна - потопати ніжками. Ця гра – прекрасна розминка і хороший спосіб зняти напругу в класі. Таку гру доцільно проводити в 5 – 6 класах.

 

Що і кому?

У створених командах вчителем призначаються капітани. Завдання для кожної з команд полягає у вигадуванні питань після вивченої теми і почергової відповіді на них. Право відповідати надає капітан. Важливо, щоб в обговоренні брали участь усі члени команди. Такий вид перевірки знань учнів можна проводити на узагальнюючих уроках.

Гра Семиквіточка.

 Вчителеві заздалегідь необхідно приготувати паперові квіти із семи кольоровими пелюстками по кількості команд. За правильну відповідь по пройденій темі команда отримує одну пелюстку. Грають до тих пір, поки одна з команд не збере квітку повністю. Наприклад: на пелюстках записане питання. Один учень з команди бере одну пелюстку і зачитує питання і дає на нього відповідь. Якщо не зможе відповісти, то відповідь дає друга команда.

.Боунівський рух

Учитель роздає кожному учню картки, на яких записано  порядок виконання вправи. Учні повинні назвати визначення або історичні джерела , якими вони користувалися при виконанні цього завдання.

 

Метод « Кошик»

Заздалегідь підготовлені запитання кидаю у коробочку. Кожен учень витягує папірець із завданням і дає на нього відповідь

1. Порівняйте поняття « людина», « особа»,» Особистість», « громадянин»
2. Визначте підстави набуття громадянства України
3. Назвіть способи отримання громадянства з юридичної точки зору
4. Припинення громадянства України
5. З дозволу батьків огляньте їхні паспорта та своє свідоцтво про народження.Які відомості в них містяться?

 

                                                  Сторісек 

           Сторісек  (в перекладі з англійської – «мішок історій») – це справжній полотняний мішок, всередині якого знаходиться книга з додатковими матеріалами: речовими джерелами, науково-популярними книгами за обраною темою, аудіокнигами, СД-дисками, мовними іграми, шпаргалками.За допомогою цих речей діти повинні розповісти про цю книгу або подію

 

Історичне фехтування

Суть методу полягає в тому, що учні задають по черзі один одному запитання. Програв той, хто не зміг відповісти  на поставленне запитання суперника

                                           Метеоритний дощ

Учні записують слова із правила, які змило дощем

 

Рекламна пауза

Вчитель говорить пояснення, а учень вгадує що це за поняття

 

Вірю- не вірю.

Заздалегідь готуються запитання із відповідями, інколи неправельними, учні у свою чергу повинні сказати вірять вони чи ні

Дуже подобається учням на уроках грати в ігри. Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує засвоєння складних теоретичних понять. Та­ким чином, гра, яка є необхідністю та основним видом діяльності дити­ни, одночасно стає головним засо­бом і навіть умовою інтелектуально­го розвитку учня.Наприклад на перевірку домашнього завдання використовую такі різновиди ігор:

• Ігри з текстами:

Гра «Реставрація»

(«Зашифрований текст»). Учням пропоную     уявити себе працівниками архіву і відновити древній текст на аркуші, що почорнів від вологи, чорнило розлите чи вицвіло. Або розшифрувати текст, в якому деякі слова скорочені, деякі пропущені, нема ні крапок, ні ком.

Гра «Знайди помилки».

 Заздалегідь готую два варіанти одного й того ж тексту на одному аркуші – текст без помилок, на іншому – з навмисно зробленими історичними помилками. Учні відшукують ці помилки в парах, чи в командах, а потім через декілька хвилин команди чи пари перевіряють інших, користуючись правильним текстом і підраховують кількість помилок.

 

• Ігри з датами та поняттями.

 

«Впіймай рибку».

 Заготовлюю картонні рибки, на яких записані дати або терміни з теми. Учні обирають собі рибку зворотним боком і по черзі пояснюють значення термінів або дати.

   

«Розшифруй анаграму».

Перемішую букви історичних понять і записую їх аркуші, учні повинні не тільки скласти і назвати це слово, а й пояснити його значення.

 

• Ігри з історичними особами:  

 

«Відгадай історичну особу».

Пропоную учням за окремими реченнями, які зачитую по черзі, впізнати історичного діяча. Також це можуть бути вірші.

 

«Історичне лото».

Роздаю учням різні відомості про історичних осіб, які вивчались в даній темі. Потім називаю ім’я історичного діяча і запрошую вийти до дошки тих учнів, в яких є відомості про нього. Учні зачитують свої відомості, а всі інші учні контролюють правильність відповідей.

 

«Знайди зайвого».

 Серед  запропонованих імен, що стосуються заданої теми, учні повинні віднайти зайві імена і пояснити, чому саме це ім’я вони обрали.

 

У 5 і 6 класах проводжу гру «Історичні джерела». Кожен учень отримує зображення певного історичного джерела і виконує роль цього джерела. Пояснюю, що зараз всі джерела змішані, а ми повинні їх класифікувати на речові, писемні та усні. По черзі називаю вид джерела і учні, що мають зображення цього виду, виходять до дошки.

Для розвитку логічного мислення в учнів використовує «Мозаїку слів або тегів» - це вправа, побудована на вже відомому матеріалі  і націлена на необхідність прочитати слова, щоб скласти мозаїку. Теги є простими словами,  а важливість тега відображається зміною розміру шрифта або кольору.  Замість всього тексту, хмарка тегів фокусується на використанні окремих слів.

Питання до мозаїки слів або тегів:

1. Розгляньте уважно малюнок. Якою історичною подією пов’язані між собою слова?

            2.  Складіть речення, використовуючи в ньому слова з хмари як опорні. 

Таким чином використовуючи цей метод ми розвиваємо у дітей креативну особистість.

Ступінь ефективності виконання домашнього завдання учнями багата в чому залежить від того, наскільки цікавою і різноманітною за формою і змістом буде його перевірка. Запропоновані способи перевірки домашньої роботи учнів для досягнення результату повинні застосовуватися вчителем систематично і комплексно.

       На етапі формування нових знань можна використати метод «Прес», кластер, займи позицію, блайднес, «Павутинка», карта персонажів.

                                                    Карта персонажів

Метод порівняння героїв. Учні записують імена героїв у колах, їх характеристику – у трикутниках, а в прямокутниках наводять докази за текстом розповіді, що підтверджують ці характеристики.

 

 

 «Блайднес»

Метод блайднес (від англ. – сліпий) спонукає учнів до логічного мислення, розвиває зв’язне мовлення.

Алгоритм роботи:

• розділений на кілька частин текст роздається членам групи;
• кожен опрацьовує одну-дві частини і повідомляє їх зміст;
• учні разом вирішують, у якій послідовності потрібно об’єднати уривки, щоб вийшов зв’язний текст;
• зміст уривку переказують, до нього можна ставити запитання.

 

Форми проведення уроку:

•     урок-практикум, наприклад «Екскурсія до історичного музею» 5 клас, на цьому уроці учні працювали із зошитом  з друкованою основою, виконуючи практичну роботу з використанням різних джерел інформації. Учні потрапляють до різних залів музею і виконують такі завдання: зроби підписи до малюнків, відгадай кросворд, з’єднай стрілками портрети відомих археологів із назвами культур, які вони досліджують, розфарбуй державні символи України тощо. На такому уроці вдосконалюються спеціальні та загально -навчальні вміння і навички, здійснюється  застосування знань у нових ситуаціях, учні виконують значно більше завдань, ніж на традиційному уроці.
•     урок-рольова гра, наприклад «Культурне і духовне життя в Україні в період десталінізації», на цьому уроці учні відігравали ролі учасників форуму діячів української культури початку 60-х років, висвітлювали досягнення та проблеми в різних галузях культури та науки. Рольова гра вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі, дає можливість на собі відчути та зрозуміти життя та проблеми відповідного часу чи епохи.
•     урок-екскурсія, наприклад «Великий син великого народу» 5 клас, який побудований у формі заочної екскурсії по музею Т.Г.Шевченка. Учні – екскурсоводи отримують випереджальне завдання підготувати екскурсію до різних залів музею, які присвячені різним етапам життя і творчості великого Кобзаря. Вчитель доповнює розповіді учнів показом ілюстративного матеріалу.
•     урок-подорож, наприклад «Рим – столиця імперії» 6 клас, на якому ми здійснюємо заочну подорож до вічного міста. На своєму шляху ми знайомимося з інформацією на різних зупинках про римські дороги, про культурні пам’ятники, про життя жителів міста, їх традиції і звичаї, цю інформацію готують учні самостійно до уроку.
•     урок-презентація, наприклад «Середньовічний Китай» 7 клас, до цього уроку, учні об’єднуються в групи і в  групах готують виступи з теми з використанням наочного матеріалу. В кінці своєї розповіді для всіх слухачів вони пропонують розгадати кросворд за тією інформацією, яку вони презентували.

 

             Також можна використовувати проектний метод, який спонукає учнів виявити інтелектуальні здібності, моральні і комунікативні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями і вміннями, здатність до самоосвіти і самореалізації.

Уроки узагальнення слід проводити в різних формах. В 5-8 класах, це уроки-КВК, уроки-вікторини, уроки-естафети, «Що? Де? Коли?», «Слабка ланка» та інші. В 9-11 класах це уроки-семінари, уроки-конференції, брейн-ринги, дискусії. На таких уроках можна використати різноманітні завдання, які забезпечуються дидактичним матеріалом, наочністю. Залучати учнів до підготовки таких уроків. Вони виконують різноманітні творчі завдання: складають головоломки, пишуть реферати, малюють малюнки, готують запитання для суперників, а головне - серйозно готуються за запропонованими запитаннями.

        Також учням подобаються уроки узагальнення у вигляді вікторини, але не просто у формі «запитання – відповідь», а гра «Історичний ланцюг». Всі учні, сидячи, по черзі відповідають на запитання, але якщо вони не знають відповіді, то встають і стоять до того часу, поки не зможуть відповісти на наступне запитання.

В 5-му класі вивчення історії тільки починається, тому і уроки повинні бути особливими. Велике значення слід приділяти підбору дидактичних прийомів та методів, які розвивають творчу уяву,  формують патріотичні почуття, естетичні смаки і, взагалі, пробуджують інтерес до історії як науки. Велике значення в 5 класі має робота з підручником, який має багатий ілюстративний матеріал, пояснення історичних понять, знайомить з історичними джерелами. Коментоване читання у навчальному процесі є основним. Але не єдиним методом викладання. На мою  думку, велике значення для цього віку має гра, в якій повинні бути задіяні якнайбільша кількість учнів класу чи весь клас. З цією метою використовую на уроках рольову гру, різноманітні дидактичні ігри на різних етапах уроку, інтерактивні вправи – «Мікрофон», «Снігова куля», «Мозковий штурм» та інші. Саме ці методи формують вміння аналізувати матеріал, виділяти головне та робити висновки. Зважаючи на перевагу емоційно-образного мислення у п’ятикласників, на кожен урок стараюсь підготувати текст-цікавинку, яскраві ілюстрації, портрети. Націлюю дітей на здобуття додаткової інформації – учні готують додаткові повідомлення про різні історичні події, характеристику історичних особистостей, виконують різноманітні творчі завдання – складають головоломки, пишуть твори-роздуми, малюють малюнки, складають таблиці, виконують тематичні дослідження з історії рідного краю. Важливим завданням для п’ятикласників вважаю ознайомлення з історичною картою та формування елементарних практичних навичок з нею. Для початкового ознайомлення з картою використовую в 5-х класах атлас-шаблон, в якому поєднуються і атлас і доступні для учнів цього віку епізодичні завдання контурної карти. Також учні працюють з друкованим зошитом-практикумом, практичні завдання якого мають епізодичний характер і використовуються на окремих етапах уроку або виконуються вдома.

В 6-му класі потрібно розвивати вміння та навички учнів в роботі з підручником, картою, документами. Саме з 6-го класу необхідно більше уваги приділяти роботі з контурною картою, на якій учні відтворюють історичні події, вчаться правильно і охайно працювати, складати легенду карти. Також учні працюють в робочому зошиті з друкованою основою, в якому є всі теми, завдання до яких діти виконують вдома.

Більш складніший для дітей являється методичний прийом «Ромашка Блума», створена відомим американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом. Даний прийом досить популярний у світі сучасної освіти.

Суть вправи має наукове підґрунтя тому, що 6 пелюстків даної ромашки містять 6 різних типів питань:

1. Прості питання — питання, відповідаючи на які, слід назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: «Що?», «Коли?», «Де?», «Як?».

2. Уточнюючі питання. Метою цих питань є надання учню можливостей для зворотного зв’язку щодо того, що він тільки що сказав.

3. Інтерпретаційні (пояснюючі) питання. Зазвичай починаються зі слова «Чому?» і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

4. Творчі питання. «Що буде, якщо ...?».

5. Оцінювальні питання. Ці питання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій та фактів.

6. Практичні питання. Даний тип питання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою.

Наприклад: тема «Запровадження християнства».

1.      Запровадження християнства;

2.      988 р.

3.      Причини прийняття:

  Бажання Володимира зробити Русь єдиною державою і з’єднати народи, що живуть у ньому.

  Зближення з іншими країнами, зокрема з Європою.

  Особисті мотиви князя Володимира.

4.      Учні дають відповідь на запитання: «Що було б, якщо не прийняли християнство?».

5.      Оцінюють значення запровадження християнства.

6.      Християнство, запроваджене в 988 р. В.Великим, є провідною релігією України.

Історичне джерело – це джерело знань для учнів.  Увити сьогодні урок історії без їх використання не можливо. Тому потрібно зробити так, щоб кожен урок перетворився на дослідження. Є різні способи роботи з історичними джерелами.

Для того, щоб робота з історичними джерелами була більш результативною, учні опрацьовують пам’ятку або інструкцію «Як працювати з історичними джерелами».

Наприклад, вивчаючи тему «Князювання Ігоря, Ольги, Святослава» пропонується опрацювати літопис «Повість минулих літ», при цьому поділяється клас на 3 групи. Працюючи з документом «Повість минулих літ», групи складають історичний портрет княгині Ольги:

І група – Ольга як правитель держави;

ІІ група – княгиня Ольга – дипломат;

ІІІ група – риси характеру Ольги.

Для роботи учням надається чітко визначений час, після чого підводяться підсумки роботи. При цьому використовується метод «Мікрофон».

 

        Дуже актуальна на сьогодні проблема розвитку у дітей критичного мислення Пропуную вам просту, але дієву вправу, яка допоможе не тільки почати критично мислити, а й подолати страх висловлювати свою думку

 

Барометр

           Практичний метод впровадження елементів критичного мислення

 

Пояснення суті методу

Методика «Барометр» дозволяє учням візуалізувати різні точки зору у форматі літери U. Уявіть собі стрілку барометру, яка змінюється під впливом зовнішніх факторів. Так само може змінитися думка учнів після виконання вправи. Особливо корисна ця методика, коли обрано гаряче питання. Воно може стосуватися теми уроку, конфлікту в класі, вибору, куди поїхати класом наступного разу.

Етапи виконання вправи

1. Підготуйте простір

Знайдіть місце у класі чи коридорі, де учні зможуть стати лініями один напроти іншого, чи у U-формі. На краях умовної чи візуалізованої лінії поставте таблички: «Повністю згоден», «Зовсім не згоден». Фрази можуть змінюватися відповідно до теми. Відведіть місце для тих, хто дотримується нейтралітету.

2. Оголосіть умови

Оголосіть підготовані умови обговорення. В залежності від гостроти питання, можна очікувати вибухи агресії, суперечок між учнями. Бо не кожен може прийняти точку зору іншого, особливо, якщо вона кардинально відрізняється. Приблизний перелік правил:

• Повага до опонентів, до їх думок та слів.
• Чесність та відвертість у висловах, але без образ.
• Захист своєї думки, а не критика думок інших.
• Використання формулювання «Я», без звертання «Ви».

3. Озвучте тему бесіди

Обирайте проблемну тему відповідно до уроку, ситуації у класі. Подбайте, аби тема була цікавою усім, неоднозначною, вимагала подумати та давала простір для думок.

4. Формулювання думок

Дайте учням час подумати над проблемою. Вони мають зважити всі за і проти, перш ніж обрати якусь позицію. Можливо, хтось захоче знайти інформацію у сторонніх джерелах.

5. Вибір позиції

Попросіть учнів стати біля лінії, яка відповідає їх думці. Чим ближче вони до позначки, яку ви лишили на початку, тим більша їх упевненість своїй позиції. Далі діти стають за спаданням впевненості. Вони можуть стати прямо біля позначки, або між двома крайнощами. Все залежить від того, як сильно вони погоджуються чи не погоджуються з думкою.

6. Пояснення вибору

Коли учні зайняли місця, попросіть їх пояснити, чому вони вирішили стати саме там. Заохочуйте до висловлення аргументованої повної думки, підтвердженої фактами. Намагайтесь вислухати кожного, не допускаючи, щоб усі говорили одночасно. Також прослідкуйте, щоб усі позиції було розкрито однаково повно, уникайте власних оціночних дій.

Можете не опитувати увесь клас, інколи достатньо трьох-чотирьох думок. Коли все проговорено, спитайте, чи ніхто не хоче змінити свою думку. Не забороняйте учням міняти позицію, якщо аргумент протилежної сторони виявився переконливим.

7. Підбийте підсумки

Поцікавтесь, як змінилась перша думка: вона зміцнилась, ослабла, категорично змінилась? Можете оформити на дошці основні аргументи «за» та «проти». Якщо передбачено виконання наступного завдання, то ці записи знадобляться.

Варіанти виконання вправи

Конкретний вибір: так, ні, не визначився. Замість того, аби кожен учень обирав та аргументував позицію, формуючи твердження, це може зробити вчитель. Запропонуйте питання, яке передбачає всього три варіанти відповіді – так, ні, не визначився. За принципом згоди з твердженням учні займають свої місця вздовж ліній. Решта правил зберігається, тобто школярі можуть захищати або змінювати свою позицію.

Дистанційний Барометр: намалюйте на дошці літеру U чи лінії за принципом, який використовувався для розміщення дітей у класі. Попросіть учнів сказати, якої точки зору вони дотримуються, та позначте це на дошці. Мета такого варіанту – дистанціюватися та побачити збоку, скільки учнів підтримує ту чи іншу точку зору.

Демонстрація різних перспектив: покажіть різні точки зору на одну подію. Стратегія Барометру може бути використана для розгляду різних позицій, варіантів наслідків подій. Наприклад, можна обговорити на уроці неоднозначні рішення Богдана Хмельницького, чи суперечливу діяльність певних політичних партій, гуртів тощо. Такий підхід добре спрацює під час аналізу поведінки літературного персонажу. Можете поділити клас на групи, кожна з яких має через певний час озвучити свою позицію стосовно проблеми. Групи можуть міняти свою позицію, якщо вони вважають думки опонентів вагомими.

                 Спеціалісти стверджують, що найкраще сприймається візуальна інформація, вона швидше систематизується, а кольорові образи ліпше запам'ятовуються. Тому пропонуємо вашій увазі метод навчання із залученням яскравої візуалізації.

Скрайбінг

Прийом для творчої візуалізації навчального матеріалу

Що таке скрайбінг

Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому.

Навіщо потрібен скрайбінг

Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам'ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Головне завдання цього прийому – донести інформацію у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі.

Тому для створення яскравої картинки залучаються різноманітні типи зображень – малюнки, піктограми, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми, діаграми тощо.

Головні переваги скрайбінгу:

• яскравість;
• лаконічність;
• інформативність;
• креативність представлення інформації.

      В ідеалі, дивлячись на скрайб-візуалізацію, слухач повинен відтворити в пам'яті почуту розповідь хоча б у загальних рисах.

Різновиди візуалізації:

Скрайбінг – це не лише короткі мальовані відео. Практично кожен вчитель практикує унаочнення на уроках, підкріплюючи пояснення відповідними схемами чи малюнками на дошці. Тому в залежності від часу відтворення виділяють такі види скрайбінгу:

1. Скрайбінг-фасілітація – супроподження розповіді схематичними малюнками, графіками, діаграмами тощо у реальному часі. Такий формат практикується вчителями на уроках найчастіше.
2. Відеоскрайбінг – короткі яскраві відеопояснення з певних питань, які супроводжуються схематичними малюнками, класичним прикладом такої візуалізації є принцип викладання youtube-каналів «Научпок», «Цікава наука» тощо.

В залежності від форм залучення наочності виділяють такі різновиди скрайбінгу:

• мальований (схеми та малюнки зроблені від руки на будь-якій поверхні);
• аплікаційний (на фон наклеюються чи накладаються готові зображення).
• магнітний (зображення закріплюються на поверхні за допомогою магнітів);
• фланелеграфний (готові зображення чіпляються до ворсистої поверхні за допомогою липучок тощо);
• 3D-скрайбінг (об'ємні малюнки, які створюються за допомогою 3D-ручки).

Головні етапи створення скрайбінгу:

Перш ніж приступати до створення візуалізацій, окресліть головний зміст, який ви плануєте донести до учнів. Це необхідно аби через надмірну кількість образів не втратився сенс змісту розповіді. Тому рекомендуємо здійснювати підготовку таким чином:

• Придумати ідею. Вона повинна бути зрозумілою і актуальною.
• Обрати спосіб візуалізації. В залежності від мети та доступних засобів оберіть, яким чином буде зображено головний зміст (малюнок, аплікація, магніти тощо).
• Підготувати сценарій. Необхідно заздалегідь продумати план розповіді та дібрати відповідне візуальне відтворення до кожного з етапів.
• Зробити заготовки. Якщо заплановане яскраве представлення у реальному часі, підготуйте відповідні заготовки для здійснення певного виду скрайбінгу (маркери чи кольорову крейду для мальованого; наліпки, аплікації, магніти, 3D-ручки для інших видів). Якщо запланований відеоскрайбінг, оберіть найбільш зручну для вас програму, в якій можна створити та змонтувати сюжетні складові у єдиний відеоряд.
• Провести скрайбінг-сесію або змонтувати відеоролик. На фінішному етапі необхідно перевірити, що образи в достатній мірі відтворюють теоретичний зміст, а пояснення вміщується в запланований час.

      Спробуйте цей прийом на уроках! Його використання сприяє якнайкращому запам'ятовуванню навчального матеріалу! Адже залучення скрайбінгу дозволяє яскраво та творчо візуалізувати будь-яку інформацію, зробивши акценти на ключових моментах.

 При плануванні самостійних та практичних робіт, часто використовується метод перевернутого навчання,яке передбачає опановування теоретичного матеріалу учнями самостійно, а виконання практичних завдань –­ з педагогом.

 

ЩО ТАКЕ ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ?

        Ідея перевернутого навчання виникла в США кілька десятиліть тому. Її суть – у залученні учнів чи студентів до практичної діяльності під час уроків чи лекцій замість механічного занотовування теорії.

Авторами концепції є Джонатан Бергман та Аарон Семс. Саме вони придумали цей термін та вперше випробували методику.

Замість домашнього завдання учні дивляться короткі відео-лекції, а під час так званого “аудиторного” часу разом з педагогом виконують практичні завдання.

 

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Педагог має підготувати кілька відео-лекцій на тиждень (це можуть бути як власні розробки, так і запозичені) та дати до них доступ учням.

Учні переглядають матеріали вдома у зручний для себе час. Перевагами такого опановування матеріалу є те, що лекцію можна переглянути кілька разів, зупинити, якщо щось не зрозуміло, щоб потім знайти необхідну інформацію або поставити запитання щодо неї учителю.

Під час уроку учні разом з педагогом виконують лабораторні чи інші види робіт, обговорюють питання, які викликали труднощі, та разом виявляють прогалини у знаннях, які слід заповнити.

 

РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ

1 розробіть відео-матеріали (це може бути відео-лекція або презентація), які мають переглянути учні. Не забувайте, що інформація має служити насамперед отриманню знань та обов’язково відповідати шкільній програмі;

2 встановіть чіткі терміни виконання завдань (дисципліну ніхто не скасовував);

3 забезпечте доступ до цифрових матеріалів усім учням. Якщо у когось немає доступу до інтернету, запишіть матеріали на диск;

4 складіть інструкцію щодо нового методу навчання та будьте готові відповісти на сотні запитань. Головне – щоб усі зрозуміли вас правильно;

5 будьте готові, що не усім ваш метод сподобається. Його можуть критикувати як батьки, так і колеги-педагоги. Тут вирішувати вам – здаватися чи спробувати і довести, що метод працює.

 

 

Після викладу нового матеріалу нам, вчителям, потрібно побачити наскільки дитина засвоїла даний матеріал. При закріпленні  вивченого матеріалу потрібно використовувати не тільки форму бесіди, але й багато інших форм. В середніх класах це головоломки, гру «Історик – ерудит», «Історичний ланцюжок», історичний диктант, хронологічні завдання, метод «Мікрофон», «Роздягни капусту», «Чиста дошка» та інші.

В старших класах це дискусія, тестування, графічний диктант, заповнення порівняльних таблиць або пропусків в таблицях, виправлення помилок в картках з хибними історичними твердженнями, а також методи:

 

Семафор

Учні мають навчитися обирати між кількома варіантами правильну відповідь. Цей метод використовую при вивченні різних форм власності, видів юридичної відповідальності, правоохоронних органів, тощо. Для цього троє учнів з різних рядів отримують заздалегідь заготовлені з картону картки з написами, їхнє завдання – після поставленого запитання чи відповідної ситуації визначитись і підняти картку з правильною відповіддю.

 

Подобається учням працювати з  «Мотиватор» (або мотиваційні постери) – це картинки що складаються із зображення та напису;

 

Клоуз тест

Це речення (твердження) з відсутнім закінченням думки (можливо, з пропущеними словами або датами), що учневі слід доповнити. За допомогою клоуз-тестів можна швидко визначити рівень знань, їхню конкретність та глибину, розуміння учнями теми, основних історичних положень.

 

                                              Розшифруй анаграму

      Перемішує букви історичних понять і записує їх на аркуші, учні повинні не тільки скласти і назвати це слово, а й пояснити його значення. Наприклад, ХАІОЛГОЯЕР (археологія -  наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам’яток кам'яного, мідного (бронзового), залізного віків і пізніших часів)

Цікавою та змістовною, на мій погляд, є також дидактична гра «Снігова куля».

Правила гри. Перший учасник гри називає ім’я, поняття, термін, які мають відношення до теми уроку. Наприклад, «унія». Це слово повторює наступний учасник гри і називає інше слово чи термін. Зрештою, утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник робить помилку або довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший ланцюг. Для більш організованого проведення гри краще не залучати весь клас, а обрати кілька учнів, які викликаються до дошки. Один учень контролює правильність ланцюжків, що називаються.

        Гра дозволяє в захоплюючій формі запам’ятати складні для засвоєння терміни, назви, імена тощо.

 

Прийом «Фішбоун».

Суть прийому «Фішбоун» (риб’яча кісточка) полягає в тому, що між кістками учні записують визначення та поняття, які вони запамятали з теми, яка вивчалася  на уроці.

 

 

 

 

 

 

 

Вже традиційним стало використання тестових завдань, історичних та правових батлів,  на яких вчитель умовно поділяє клас на дві групи. Кожна група отримує конверт із завданнями (За дві хвилини кожна група повинна навести найбільш асоціацій з поняттями «патронат», «усиновлення». Переможе та група, що надала найбільш аргументів). 

 

« Низка намиста».

 У ній можуть брати участь як окремі школярі так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, « Національно-визвольна війна українського народу  середини 17 ст.». Перший учасник гри називає ім’я когось з історичних діячів того періоду, наприклад « Богдан Хмельницький». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово чи словосполучення за темою: « Богдан Хмельницький, Жовті Води,…» Третій повторює твердження попередника і додає своє: «Богдан Хмельницький, Жовті Води, Гетьманщина…». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів – справжнє намисто до певної теми. Учень який довго мовчить, або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить всю низку намиста.

 

«Четвертий зайвий».

1.     1. Карл ХІІ         2. Петро І        3. Кр. Косинський          4. І.Мазепа

2.    1. Батурин      2. Чигирин      3. Черкаси      4. Київ

3.    1. Гонта     2. Верлан      3. Залізняк     4. Довбуш

4.    1. М.Кривоніс       2. С.Наливайко       3. Д.Нечай        4. І.Богун

5.    1. Жовті Води     2. Берестечко        3. Корсунь     4. Хотин

6.    1. Гетьман       2. Генеральний писар   3. Митрополит       4. Полковник

7.    1. Оселедець     2. Шаровари             3. Жупан           4. Кунтуш

 

«Логічний ряд».

1. Д.Вишневецький    2. Б.Хмельницький    3. І.Виговський     4. П.Сагайдачний  (розставити в порядку гетьманування).

2. 1. Сотник    2. Генеральний осавул    3. Полковник     4. Гетьман    (розставити в порядку старшинства).

3. 1. Пилявці    2. Корсунь    3. Жовті Води     4. Берестечко   (розставити битви в хронологічній послідовності).

4.   1. Кр. Косинський     2. П.Дорошенко    3. П.Сагайдачний      4. І.Мазепа     (розставити в порядку гетьманування).

 

Гра “Дуель”

Суть гри полягає в тому, що за певний проміжок часу (як правило 1 хв.) вони повинні дати якнайбільше правильних відповідей на запитання вчителя. Для цього створюються дві команди по три - чотири особи. Запитання до команд, ставляться по черзі (спочатку грає одна команда, а потім - друга). Перемагає та, яка за відведений проміжок часу дасть найбільше правильних відповідей. При складанні завдань треба домогтися того, щоб вони були для обох команд однакового ступеня складності і приблизно однаковими за кількістю слів (з урахуванням як запитання, так і відповіді).

 

«Піраміда роздумів»

За цим прийомом учні за моїм проханням на дошці або в зошитах записують перший рядок , виражений одним словом, звичайно іменником; другий рядок учні будують із двома словами; третій – трьома; четвертий – чотирма (але відношення учня до даної теми). Потім рядки зменшують кількість слів – 3, 2, 1 (останнє слово учні пишуть на емоційно-образному рівні теми, воно виступає «скарбом» - висновком заритим під «пірамідою»).

 «Піраміда роздумів»  можу виступати у якості:

-  інструмента для синтезування складної інформації;

- способу оцінки понятійного багажу учнів;

- засобу розвитку творчого виразу.

Приклад 1:  Яка роль США в сучасному світі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2: Чи здатні США виконувати роль світового лідера?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Займи позицію»

 Цей метод допоможе під час суперечки чи дискусії, надасть можливість ви- словитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо аргументи проти- лежної сторони були переконливими. Предметом обговорення мають бути дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді.

Порядок використання методу

Розмістіть плакати у трьох протилежних кінцях кімнати. На першому з них має бути написано «Згоден», на другому — «Не згоден», на третьому — «Не можу ви- значитися». Як варіант, на аркушах можна тезою викласти протилежні позиції щодо проблеми: наприклад, «Старовинні будівлі потрібно зберігати недоторканними» і «Старовинні будівлі потрібно замінювати новими, міцними та комфортними». У новостворених групах учасники-«однодумці» обговорюють свою позицію та добирають аргументи на її підтримку. На це та на підготовку її оприлюднення дається лише кілька хвилин. Кожна група обирає спікера, який презентує позицію групи перед усіма учасниками. Інші члени групи також можуть висловлюватися. Вислухавши різні точки зору, запитайте, чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає перейти до іншого плакату? Якщо такі учні є, варто попросити їх обґрунтувати причини свого переходу. Попросіть учнів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони.

Під час проведення вправи необхідно дотримуватися таких правил:

- говорити по черзі, не переривати інших — одночасно говорить тільки одна людина;

- не сперечатися;

- не повторювати вже висловлені ідеї;

- переходити від одного до іншого плакату можна будь-коли, однак треба вміти по- яснити причини зміни своєї позиції;

 - вислуховувати аргументи й ідеї інших; бути готовим відповісти на запитання, які аргументи або ідеї вам сподобалися найбільше.

 

 

 

         Рефлексія результатів учнями є природним і найважливішим етапом уроку      Учитель при взаємодії з учнями, залежно від обставин, використовує вид учбової рефлексії, який віддзеркалює одну із чотирьох сфер людського буття: фізичну (встигнув-не встигнув); сенсорну (комфортно-дискомфортно); інтелектуальну (що зрозумів, що  усвідомив, чого не зрозумів, які труднощі відчував); духовну (став кращим-гіршим; усвідомив-зруйнував себе, інших).

            Реалізація принципу рефлексії можлива, якщо учитель володіє методами та прийомами її проведення.

Ідентифікація

Перед учнями знаходяться краски, якщо урок сподобався учні на дошці індетифікації ставлять відмітку червоним кольорем, якщо їм урок не сподобався - зеленим

 

Все в твоїх руках

На аркуші паперу кожен обводить свою ліву руку.

В кожному пальчику учень пише, що найбільше йому сподобалось на уроці

 

 Дошка Вражень

 На стікерах учні записують свої враження від уроку і прикріплюють на дошку « Вражень»   

Закінчити речення:

• Сьогодні на уроці я  навчився…
• Сьогодні на уроці було важко…
• Я домігся результату в…
• Я зрозумів, що…
• Мої досягнення на уроці…
• Я вибрав ці завдання на уроці, тому що…
• Ці завдання допомогли мені…
• Сьогодні на уроці ми опирались на правило…
• Мої досягнення на уроці…
• Своєю роботою на уроці я…
• Мені видалось важливим…
• Я відчув, що…
• Мені лячно завтра в роботі…
• Я вважаю, що ці хвилини не пройшли дарма, тому що…
• Цей урок змусив мене задуматись над…
• Урок мене зацікавив тим..
• Цей урок навів на роздуми…

 

Вибери твердження:

• Все зрозумів, зможу допомогти іншим;
• Все зрозумів;
• Можу, але потрібна допомога;
• Нічого не зрозумів;
• Запам’ятаю надовго;
• Потрібно ще потренуватись;
• Такі завдання мені подобаються.    

 

Рефлексивна   робота

      -  Опрацьовуючи  твір, запишіть запитання, що виникають у процесі читання.

       -  Про що б хотів поговорити після ознайомлення з текстом?

       -  Чи хотів би ти бути на місці…

       -   Якби тобі довелося вибирати серед персонажів друга…

       -   Дозволь запитати, авторе…

 

«Хто є хто»

        Базуючись на знаннях про  Т. Г. Шевченка, пропоную дати відповідь на питання, поставлене на початку нашого уроку:  «Геній чи талант Т. Г. Шев-ченко?»  Тільки відповідь має бути аргументованою   (метод дискусії). 

 

Картка для самооцінки своєї роботи у групі:

Прізвище ім’я ……………………….

Оцініть себе по кожному з визначених напрямків від 0 до 2 балів:

1 Ви брали активну участь у роботі групи………

2 Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група……..

3 Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи…..

4 Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим……

5 Ви доповіли класу про результати роботи………

6 Ви виявили себе як творча особистість….

 

Гра «Мікрофон»

• На уроці я закріпив свої знання……
• Я повторив………
• Мене вразило……..
• Я запам’ятав……..
• Я дізнався……..

 

На шляху до успіху

• Від сьогоднішнього уроку я очікував……
• На уроці почув і дізнався…….
• Мені цікаво було з’ясувати………
• Навчився правильно визначати……
• Хочу поглибити свої знання……

 

Анкета

• Яку інформацію отримали після цього уроку?
• Які види завдань сподобалися найбільше і чому?
• Що допомагало вам у роботі?
• За яких життєвих ситуацій ви могли б скористатися матеріалом сьогоднішнього уроку?
• Ваші зауваження, пропозиції.

 

                                    «Дерево  творчості»

Коли урок закінчився, учні прикріплюють на дереві листя,  квіти, плоди.

• Плоди -  урок пройшов плідно, цікаво;
• Квітка – непогано;
• Зелений листочок -  щось було, звичайно, а взагалі ні те ні се;
•  Жовтий листочок  -  все ні до чого.

 

                                                « Метод  п’яти  пальців»

           М ( мізинець) – міркуючий процес.   Які знання, досвід я сьогодні                одержав?                                                                                                                                                                                             

  Б ( безіменний ) – наближення мети. Що я сьогодні і чого досяг?

  С ( середній ) – стан духу. Якими були сьогодні мої настій і дух?

  В ( вказівний) -  послуга, допомога. Чим сьогодні допоміг? Чим порадував?

   В ( великий) -  бадьорість, фізична форма. Яким був мій фізичний стан сьогодні?  Що зробив корисного для поліпшення свого здоров’я?

 

                                          «Веселка»    

  Сім кольорів веселки – сім оцінок учбового циклу.  Кожна група учасників циклу виставляють свої оцінки -  приклеюють кольорові паперові смужки на трафарет веселки.

Домашня робота – самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків. Роль домашнього завдання в процесі шкільного навчання складно переоцінити. Необхідність таких завдань зумовлена тим, що знання, навички й уміння засвоюються не відразу, а через періодичне повторення. Крім того, лише в домашній роботі учень може як найкраще виявити, випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі.

 

Метод Lapbook: яскраво, творчо, пізнавально

Лепбук (з анг. lap – коліно, book – книга) – це саморобна інтерактивна папка чи зошит, в які збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми вивчення. Лепбук обов'язково має різні за розміром кишеньки, вставки, рухливі деталі, віконця, міні-книжечки тощо з цікавою інформацію щодо предмету вивчення.

 Лепбуки можуть створюватись сумісно з педагогом, індивідуально чи групою учнів. В останньому випадку вчитель має чітко розподілити завдання між школярами.

         Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до навчального процесу і проявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим!

          Як показує практика зарубіжних шкіл, лепбукінг – ефективний освітній метод, який дозволяє розвивати різносторонню творчу особистість. Адже не дарма його широко використовують в навчальних закладах Італії, Франції, США, Великої Британії тощо.

 

Історичне або правове кафе

Кожен учень вибирає завдання на певний бал для домашнього опрацювання

Цікавим для дітей виявився метод « Сторітелінг»

            Історія – благодатний ґрунт для сторітелінгу. Тут діти можуть готувати історії про гетьманів, політиків, полководців, про буденне життя римлян чи населення Київської Русі, про шлях здобуття жінками виборчих прав тощо. Також можна проводити аналогії з сучасністю, ставити себе на місце історичних діячів, доповнювати картину якоїсь епохи української історії подіями в інших країнах.

В цьому випадку сторітелінг допомагає дітям повністю занурюватися в історичні періоди, аналізуючи їх у контексті сучасності, вчить переосмислювати значення подій, розуміти причинно-наслідкові зв’язки.

 

Для вибору індивідуальних завдань для домашнього опрацювання дієвим є метод «Кубик»

Наприклад:

 1.Північна війна ( 1700 – 1721 рр.) Ніштадтський мир

2. Скласти історичний портрет Петра І

3. Гетьманщина та Московська держава

4. Культура Московської держави

5.Скласти хронологічну таблицю основних подій правління Петра І

6. Визначте наслідки реформаторської діяльності Петра І для подальшого розвитку Росії.

 

Додаткові завдання. Метод « Політінформація» Підберіть інформацію в ЗМІ, де простежуються порушення прав людини на громадянина.

«Рафт».

Назва являє собою скорочення: Р (оль) – А (удиторія) – Ф (орма) – Т (ема). Ідея полягає в тому, що учень пише текст не від своєї особи, а від імені історичного персонажа (король, селянин, революціонер і т.д.). Потім вибираємо, для кого будемо писати, і визначаємо стиль створюваного тексту. Це може бути лист, замітка в газету, скарга чиновнику тощо.

Прийом «Написання есе»

Зміст цього прийому можна виразити наступними словами: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю». Це вільний лист на задану тему, у якому цінується самостійність, прояв індивідуальності, дискусійність, оригінальність рішення проблеми, аргументації.

 

                                            Висновки 

Спілкуватись з учнем чи ученицею як із партнерами, не опускатись, а піднятися до рівня дитини – мета інтерактивних технологій навчання.

Ми з`ясували, що інтерактивні методи – це посилена педагогічна взаємодія учасників педагогічного процесу, інструментами і провідними ознаками якої є полілог, діалог, мисленнєва діяльність, смислотворчість, міжсуб’єктні відносини, сво­бода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія тощо.

Інтерактивні технології охоплюють чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, а також умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

           Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії усіх учнів. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе відповідальність за результати навчання.