Методичні рекомендацїЇ "Літня школа з історії"(підготовка до олімпіади)

Про матеріал

Вищим критерієм педагогічної мудрості та педагогічної майстерності є вміння вчителя здійснити діагностику знань учня і правильно визначити необхідні методичні прийоми у навчанні.

Навчання є мистецтвом, отже, кожна зустріч між учителем та учнем є неповторною в плані виявлення зацікавленості учня в предметі, визначенні труднощів і доступності матеріалу.

Мета олімпіади — знайти здібних, талановитих дітей, здатних виявити свою особистість. Справа це далеко непроста й має свої особливості. Необхідною умовою є як захопленість школяра предметом, його бажання та здатність учитися, особиста впевненість в майбутніх перемогах, так і готовність учителя до керівництва підопічним, його загальна ерудиція, глибина мислення, фахова майстерність, повага до учня. їх поєднує можливість повніше задовольнити свій інтерес у вивченні тієї чи іншої теми, використання різноманітних форм роботи, дух змагання.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти Красноармійської міської ради

Красноармійський навчально-виховний комплекс

м. Покровськ, 2017р

Схвалено шкільним методичним об’єднанням вчителів галузі «Суспільствознавство» Красноармійського

навчально-виховного комплексу

(Протокол від 27.08.2014 № 1)

Автори пропонують варіанти власних наробок форм роботи з обдарованими та здібними дітьми під час підготовки до предметної олімпіади з історії. Рекомендовано для вчителів історії.

Літня школа для обдарованих та здібних дітей. Навчально – методичні матеріали з історії/Вчителі: І.О.Гречук Т.В.Мордвинова,– Красноармійськ, 2017 - 55 с.

План роботи літньої школи (кафедра «Суспільствознавство»)	Історія України Стародавня історія України Всесвітня історія Життя людей за первісних часів. Давній Єгипет. Давні Індія та Ки тай.	Історія України Київська Русь. Галицько – Волинська держава Всесвітня історія Давній Рим. Передня Азія.	Історія України Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Всесвітня історія Європейські держави в добу Середньовіччя.	Історія України Українські землі у першій половині ХVІІ ст. Всесвітня історія Великі географічні відкриття. Реформація і Контрреформація.	Історія України Національно – визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVІІ ст. Відродження Української держави Всесвітня історія Західноєвропейські держави в ХVІ – першій половині ХVІІІ ст..	Історія України Українські землі в 60 – 80-х рр. ХVІІ - другій половині ХVІІІ ст. Всесвітня історія Європейське Відродження. Початок модернізації.	Історія України Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій напр. ХVІІІ - у першій третині ХІХ ст. Всесвітня історія Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа в період наполеонівських війн.
№ за/п	1	2	3	4	5	6	7

ШЛЯХ ДО ТВОРЧОГО ОЛІМПУ

Кожен вчинок у житті будь-кого

з нас має свою мотивацію, тобто

причину, спонукальний імпульс.

Як відомо, набуття знань — не споглядальний процес, не пасивне відбиття інформації, а активна, цілеспрямована діяльність. Учень не просто «бачить», «чує», «узнає», а розглядає, слухає, запам'ятовує необхідне, обмірковує й використовує інформацію з певною метою.

Щастя для вчителя, якщо він знаходить здібного, захопленого учня, готового до співробітництва, який має девіз: «Ніколи не соромся запитувати про те, чого не знаєш!»

Учитель повинен допомогти школяреві орієнтуватися в неосяжному морі книг, підказати, що саме з нього варто відібрати, як скомпонувати досліджений матеріал. Безумовно, неможливо розглянути всі нюанси підготовки учнів до олімпіад, отже, зупинимося на деяких.

Художня література

Залучення художньої літератури підвищує доказову силу викладу. До доводів логічного порядку (факти, міркування, докази) приєднуються сила й переконливість художнього образу, а це сприяє більш міцному закріпленню історичного матеріалу в пам'яті учнів.

Хронологія

Учні повинні уявляти історичну подію в часі, тобто знати, коли вона відбулась. Особливістю історичного факту є його тимчасова визначеність. Тільки визначивши час, коли відбувається подія, можна установити її зв'язок з попередніми й наступними подіями, її причини та наслідки. Прекрасним посібником для засвоєння хронології служить стрічка часу. Залежно від характеру досліджуваного явища та його історичного значення ми з більшою чи меншою точністю визначаємо час історичної події. Можливі й інші прийоми:

закріплення навколо круглої дати, установлення тривалості історичної події;
облік років від сучасності;
хронологічне зіставлення двох і більше подій, між якими існує внутрішній зв'язок;
установлення зв'язку між подіями й основними етапами життя історичних діячів, що брали участь у них.

Робота з картами

Історичні події відбуваються не тільки в часі, але й у просторі. Створення правильних уявлень про місце, де відбувалися історичні явища, допомагає засвоєнню історичного матеріалу. За допомогою карти ми наочно розкриваємо історичні, зокрема, причинні зв'язки.

Учнів треба познайомити з різними видами карт:

тематичними;
схематичними (карти-схеми);
сучасними політичними картами світу.

Головним в оволодінні історичною картою є не заучування її окремих елементів, а розуміння учнями того, про що розповідає історична карта, засвоєння її пізнавального матеріалу (створення й розпад держав, грандіозні військові походи, морські експедиції, розміщення племен і народів, кордони держав, міста й торгові шляхи, місця боїв, повстань, напрямок походів тощо).

Робота з історичним документом

Залучення історичних документів сприяє конкретизації історичного матеріалу, створенню яскравих образів і картин минулого, допомагає відчути дух і мову часу. Робота з документом активізує мислення школяра, вчить його розбиратися в історичних явищах, допомагає виробленню практично необхідних кожній людині умінь орієнтуватися у змісті найважливіших суспільно-політичних документів сучасності.

За історичним документом даються різні завдання творчого характеру: підготовка невеликих повідомлень, творчих завдань, розгорнутої відповіді.

Формування історичних понять

Методи та прийоми формування історичних понять складаються з наступних моментів:

створення цілісної картини історичного явища;
вичленування істотних ознак явища;
визначення терміна, що закріплює дане поняття;
визначення поняття;
вправа з використанням нового поняття, вживанням нового терміна;
вироблення уміння оперувати новим поняттям.

Портрети історичних діячів

Завдання можуть бути такими:

впізнати історичного діяча за портретом без підпису;
визначити, кому з представлених на портретах двох історичних діячів належить вислів, що наводиться;
з переліку імен історичних діячів треба згадати такі висловлювання цих осіб, в яких найбільш яскраво відбилися їхні характери, вчинки, погляди, чи визначити, кому належить те чи інше висловлювання;
на основі фрагменту художнього тексту визначити, про якого діяча йдеться, розповісти про його роль в історії, знайти портрет серед інших

Творчі завдання

До творчих завдань слід віднести твори з історичної теми, рецензії на художньо-історичні книги, виготовлення наочного приладдя, розв'язання кросвордів, ребусів, вікторин, тощо. Виконання будь-якої творчої роботи завершується її аналізом, що вимагає від учня критичності і незалежності суджень

Кожен вчинок у житті будь-кого з нас має свою мотивацію, тобто причину, спонукальний імпульс. Захоплення історією може проявитися у школярів і в середніх, і в старших класах. Тому необхідно вміти правильно і вчасно, з урахуванням усіх факторів, реалізувати свої здібності, оцінити перспективи.

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

(варіанти занять )

Заняття 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА: СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ

Поняття для повторення:
Антропогенез – процес виникнення і формування фізичного типу людини, первісного розвитку її трудової діяльності, мови та суспільних відносин.
Археологія – наука, що досліджує речові пам’ятки історії.
Історичні джерела – історичні пам’ятки, за допомогою яких історики вивчають минуле людства. Історичні джерела поділяються на речові, писемні та усні.
Археологічна культура – сукупність історичних джерел, що належать до одного часу, знаходяться на одній території і мають місцеві особливості, подібність.
Кам’яний вік – найдовший культурно-історичний період у розвитку людства, коли основні знаряддя праці виготовлялися переважно з каменю, кістки та дерева. Тривав від появи першої людини (близько 2 млн. р. тому) до віку обробки металів (4 тис. р. до н.е.). Умовно вчені кам’яний вік поділяють на палеоліт, мезоліт, неоліт та енеоліт.

Періодизація Давньої історії:

Кам’яний вік Мідно-кам’яний вік Бронзовий вік

палеоліт енеоліт

(від появи людства – (IV- ІІІ тис. до н.е.) ( ІІ тис. до н.е.)

до ХІ тис. до н. е.) - трипільці – культура - культури: ямна, - землероби - мальованої кераміки катакомбна, зру

бна, білозерська,

білогрудівська,

шнурової керамі

ки

мезоліт (ХІ – VІІ тис. до н.е.)

- скотарі;

- лук, стріли,

прилучення тварин -

неоліт

(VІ – ІV тис. до н.е.)

- «неолітична революція»

- осідлий спосіб життя

- кераміка

- вогонь (100 тис. р.т.)

Культури:

- лінійно-стрічкова;

- буго-дністровська;

- дніпро-донецька;

- середньострогівська;

- ямково-гребінцева.

РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ

Архантропи – найдавніші викопні люди.
Перші люди вели привласнююче господарство.

Привласнююче господарство (привласнювали дари природи) – збиральництво, мисливство.
Знаряддя праці первісних людей: кам’яне рубило, палка-копачка
Найдавніші люди проживали первісним людським стадом.
Cтоянки на території України часів раннього палеоліту: найдавніша на території України – с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Житомирщина).

СЕРЕДНІЙ ПАЛЕОЛІТ

Тип людини – неандерталець

Льодовиковий період (мустьєрська епоха). В Україні південна межа зледеніння: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми.
Привласнююче господарство – на перше місце виходить загінне полювання, збиральництво.
Жили первісним стадом.
Знаряддя праці: удосконалене ручне рубило, кам’яні гостроконечники для списів, скребла.
З’являються основи мови та зародки духовної культури й релігійних уявлень (поховання, різьблений орнамент, ознаки образотворчого мистецтва).
Стоянки на території України: Кіїк-Коба та Холодний грот (Крим), с. Антонівка (Донбас), с. Молодово (р. Дністер).

ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ

Тип людини – кроманьйонець (Homosapiens – людина розумна, сучасний тип людини).
Триває льодовиковий період, залишається привласнююче господарство.
Знаряддя праці: з’являються кам’яні різці, ножеподібні пластини, дротики, наконечники списів, кістяні голки, шила, гарпуни. Шили одяг. Жили в землянках та напівземлянках, вели більш осілий спосіб життя.
Стоянки на території України: Радомишльська (Житомирщина), Мізинська (Чернігівщина), Межиріцька (Київщина), Кирилівська.
Кроманьйонці починають жити родами та племенами.

Рід - об’єднання кровних родичів. Родовід вівся за материнською лінією.
Родова община – община кровних родичів, які проживали спільно і разом вели господарство.
Плем’я – об’єднання багатьох родів.
Фратрія – підрозділ плем’я, який складався з декількох родів.
Екзогамія – заборона вступати в шлюб усередині роду.
Матріархат – форма суспільного устрою, яка характерна для раннього первісного ладу і характеризується панівним становищем у родині жінки та наслідуванням майна за материнською лінією.

У пізньому палеоліті у кроманьйонців формується першооснова релігійної свідомості:
Язичництво – поклоніння силам природи.
Тотемізм – віра в спільного для конкретного роду (племені) предка (тварини, рослини)
Анімізм – віра в існування душі та духів, які керують матеріальним світом.
Фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, віра в надприродні властивості матеріальних речей.
Магія – віра у вміння людини шляхом звернення до надприродного світу керувати світом людей та природи.
Ініціація – обряди в родовому суспільстві, що пов’язані з переходом юнаків та дівчат у категорію дорослих чоловіків та жінок.

МЕЗОЛІТ (середній кам’яний вік) - від Х до VI тис. р. до н. е.

Закінчується льодовиковий період, що призводить до зникнення великих тварин і появу більш дрібніших: кабан, вовк, лисиця, бобер.
Знаряддя праці: лук та стріли, гачки для рибалки, мікроліти (дрібні знаряддя праці з каменю), долото, сокира, тесло, ножі, списи, гарпуни.
Залишається привласнююче господарство.
Починається приручення диких тварин (собака).
Парна сім’я.
Стоянки на території України: Мурзак-Коба та Фатьма-Коба (Крим), Гребениківська (Одещина), Журавська (Чернігівщина).

НЕОЛІТ (новий кам’яний вік) - VI до IV тис. р. до н.е.

Неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства(збиральництво, полювання) до відтворюючого (землеробство, скотарство).

Риси неолітичної революції:

винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці (шліфування, пиляння, свердління).
виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (гончарство, керамічний посуд, прядіння, ткацтво, перше маленьке колеса для прядіння);
перехід до осілого способу життя;
активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили (бики, свині, кози, вівці);
зрушення у демографічній сфері (збільшення кількості населення).

ЕНЕОЛІТ (мідно-кам’яний вік) - IV до III тис. р. до н.е.
Енеоліт – це перехідний період від кам’яного віку до епохи металів. Серед знарядь праці з’являються вироби з міді, золота.

У період енеоліту в Україні проживали племена Трипільської культури. Назва трипільської культури походить від с. Трипілля на Київщині, поряд з яким археолог В.Хвойко у 1893р. виявив перші пам’ятки цієї культури.
Трипільці проживали у IV-III тисячоліття до н.е. на території сучасної правобережної України, Румунії, Молдови.
Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися екстенсивним зерновим землеробством та осілим скотарством. Робили керамічні вироби з кольоровим орнаментом. Використовували мідні знаряддя праці. Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Жили великими поселеннями (15-20 тис. чол.) У трипільців починається перехід від матріархату до патріархату.
Патріархат – це період родового ладу, для якого характерна панівна роль чоловіка в господарстві, суспільстві та родині.
Язичниками, поклонялися богині родючості.
Трипільці зникають унаслідок зміни клімату (клімат стає більш посушливим) та тиску степових скотарських племен.
Найвідоміші стоянки: Майданецьке, Тальянки.

БРОНЗОВИЙ ВІК - ІІІ тис. до початку І тис. до н.е.

Бронза – це штучний метал, сплав міді та олова.
Бронзовий вік на території України був представлений такими археологічними культурами: Ямна культура (перехід від енеоліту до бронзового віку кін. 3 – поч. 2 тис. до н.е.), Зрубна культура (друга пол. 2 – поч. 1 тис. до н.е.), Чорноліська культура (9-7 ст. до н.е.)
Заняття: скотарство, землеробство, керамічні вироби, вироби із бронзи.

У ІІ тис. до н. е.:

перший суспільний поділ праці – скотарство відокремлюється від землеробства;
другий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла в окрему сферу діяльності;
третій суспільний поділ праці – поява торгівлі.

ЗАЛІЗНИЙ ВІК - з І тис. до н.е.

Залізний вік - історичний період, який характеризується поширенням виробів із заліза. З’являються перші народи на території України, про які залишилися писемні згадки.

Залізний вік

(І тис. до н.е. – початок І тис.)

Кіммерійці Скіфи Сармати ІХ –VІІ ст. до н.е. VІІ – ІІІ ст. до н.е. ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст.

КІММЕРІЙЦІ– перший народ на території України (проіранські племена (тобто прийшли з іранського нагір’я). Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).
Вперше кіммерійці згадуються в «Одіссеї» Гомера. Заняття - кочове скотарство (випасали коней). Першими в Україні почали використовували залізні знаряддя праці. Воювали з Урарту, Ассирією, Лідією. У VII ст. до н.е. - витіснені скіфами.
Кочівники – племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу. Основне заняття – кочове скотарство.

СКІФИ ( проіранські племена). Створили на території України державу Велика Скіфія. Займались кочовим скотарством. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).
Вперше згадуються Геродотом. Геродот поділяв скіфів на скіфів-кочівників(степовий регіон), царських скіфів (степовий регіон), скіфів-орачів (захід від Дніпра), скіфів-землеробів (Лівобережжя). Воювали з Ассирією, Урарту, Персією.

У VIст. до н.е. скіфи перемогли непереможного перського правителя Дарія І. Велика Скіфія досягла найбільшої могутності у IV ст. до н.е. за часи правління царя Атея.
У ІІІ ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматами. Частина скіфів залишилася у Криму, де утворила державу Мала Скіфія (столиця – Неаполь-Скіфський, цар - Скілур; проіснувала до ІІІ ст. н.е. і занепала під тиском готів).

Пам’ятки культури - кургани (поховання царів): Чортомлик, Товста Могила, Куль-Оба, Солоха. Самобутній елемент культури є скіфський звіриний стиль. Найвідоміша скіфська знахідка – пектораль - золота нагрудна царська прикраса ( Борис Мозолевський, 1971 рік).

САРМАТИ ( проіранські племена). Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном). Заняття - кочове скотарство. У сарматів були жінки-воїни. Згадуються Полібієм (Пліній). Відомі назви сарматських племен: алани, роксолани. Витіснені у ІІІ ст. готами та у IV ст. гунами.

ТАВРИ ( V ст. до н.е. – XI ст. н.е.) - корінне населення Криму.
Перші згадки про таврів у творах Геродота.

Заняття: скотарство, землеробство, рибальство, піратство. Підтримували відносини зі скіфами, сарматами, греками, візантійцями, готами, гунами, антами, русичами. Зникають після нашестя половців у ХІ ст.

АНТИЧНІ (грецькі, римські) міста-держави в Північному Причорномор’ї (VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.)

Поняття для засвоєння:
Понт Евксінській – Чорне море
Меотиди – Азовське море
Борисфен – ріка Дніпро
Танаїс – ріка Дон
Тіра – ріка Дністер
Істр – ріка Дунай
Пората – ріка Прут
Гіпаніс – ріка Південний Буг

Поліс – місто-держава
Колонія – поселення переселенців з іншої країни
Метрополія – поліс стосовно заснованих ним в інших землях поселень (колоній)
Колонізація - переселення, освоєння нових земель
Грецькі міста - держави на території Північного Причорномор’я з’являються в результаті Великої грецької колонізації.

Найперше грецьке місто на території України – Борисфеніда. Найвідоміші міста-держави на території України: Феодосія, Херсонес (біля сучасного Севастополя), Ольвія (Дніпро-Бузький лиман, біля Миколаїва), Кіркінікіда (Євпаторія), Пантікапей (Керч), Тіра (Бєлгород-Дністровський).
Заняття: торгівля, землеробство, осіле скотарство, ремесло. Політичний устрій – республіки . Жили в полісах (містах-державах).
У V ст. до н. е. греками на Таманському та Керченському півостровах було засноване Боспорське царство (столиця м. Пантікапей). У 107 р. до н.е. в Боспорському царстві - повстання рабів, яке очолив Савмак.
У І ст. до н.е. Боспорське царство та інші грецькі поліси потрапили в залежність від Римської держави ( римський період в історії античних міст-держав на території України).
У ІІІ-IV ст. античні міста-держави Північного Причорномор’я занепадають під тиском готів та гунів. З античних міст України зберігся лише Херсонес, який потрапив у залежність від Візантійської імперії.

ГОТИ – германські племена, з’явились у Північному Причорномор’ї, витіснили частину сарматів за Дон, зруйнували міста Ольвію, Тіру, Танаїс, захопили Крим.
У ІІІ ст. на території України готи створили державу Рейхготланд. Найбільшої могутності вона досягла за часів правління готського вождя («рекса», «конунга») Германаріха (IV ст.) та його наступника Вінітарія (IV ст.). В IV ст. готи прийняли християнство.

Готи вели постійні війни зі слов’янами – антами. В 375 році Вінітарію вдалося підкорити антів, знищивши їхніх вождів, але це було ненадовго. У 376 році гуни об’єднались з антами і розбили готів.

ГУНИ – кочові тюркомовні азіатські племена, з’явились в українських степах у IV ст.

Перемогли готів й антів, зайняли простір між Доном і Карпатами. В Vст. вони перемістилися в Панонию (Угорщина).
В середині V ст. після поразки від римлян в битві на Каталаунських полях гунська держава розпалась.
Із вторгненням гунів у Європу починається Велике переселення народів.

Велике переселення народів

(ІV – VІІ ст.)

Готи Гуни Авари

(ІІ - IV ст.) (IV – V ст.) ( 375р.)

 виникли союзи племен східних слов’ян

Велике переселення народів – це масовий рух племен і народів.

РЕФЛЕКСІЯ

1. Робота з історичною картою « Перші землероби та скотарі на території України ».

2. Завдання для перевірки.

1. Розташуйте в хронологічній послідовності:

1) кроманьйонець;

2) пітекантроп;

3) неандерталець.

2. Держава кіммерійців мала назву ________.

3. На території України перші люди з’явилися близько 1млн. років тому:

1) в Закарпатті;

2) на Київщині;

3) в Донбасі.

4. Приведіть у відповідність періоди первісної історії та знаряддя праці, що використовувалися в певний період:

1) палеоліт а) мотика, соха, серп;

2) мезоліт б) ручне рубило;

3) неоліт в) лук, стріли, кам’яна сокира.

5. Сутність неолітичної революції в полягає тому, що:

а) збиральництво замінене землеробством;

б) людина навчилася розводити свійських тварин - скотарство;

в) головними заняттями були полювання та рибальство;

г) родова община замінена сусідською;

д) поява парної родини;

е) формування племен;

ж) зміна світогляду: віру в духів замінює міфологія;

з) розвиток релігійних уявлень людини;

і) перехід від кочового до осілого засобу життя;

к) збиральництво, полювання, рибальство – додаткові заняття людини.

6. З’ясуйте, яке це століття:

1) 513 р. до н.е.;

2) 107 р. до н.е.;

3) 15 р. до н.е.

7. Назвіть географічні об’єкти грецької колонізації на теренах України.

8. Чим стародавня людина різниться з сучасною. Назвіть 7-8 відмінностей.

9. Коли, з точки зору вчених, почалася майнове та соціальне розшарування людського суспільства? В чому причини цього явища?

10.Чи можна вважати трипільців прямими пращурами українців? Свою думку обґрунтуйте.

Заняття 2. РОБОТА З ПОРТРЕТАМИ ІСТОРИЧНИХ ДІЯЧ

ТЕМА: КИЇВСЬКА РУСЬ

Аскольд, Дір

864 — 882

Аскольд и Дір (ІІ пол. IX ст.) - київські князі. В 860, здійснили успішний похід на Константинополь ("йдоща на Царьград"). В 882 Аскольд и Дір були вбиті новгородським князем Олегом.

Олег

бл.845-912

Князь Київської Русі у 882—912 рр., об’єднав північні та південні руські землі, здійснив переможні морські походи на Візантію 907, 911 рр., уклав вигідні для Русі договори з Візантією, які надавали пільги руським купцям і послам.

Ігор

879 – 945

Князь Київської Русі у 912—945 рр., підкорив деревлян і уличів, зміцнив владу київського князя, здійснив походи на Візантію 941, 944 р. і уклав нову торговельну угоду, загинув під час повторного збирання данини з деревлян.

Ольга

890–869

Княгиня Київської Русі у 945—964 рр., підпорядкувала землі деревлян безпосередньо Києву, упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри (уроки) і місця зберігання (погости), підтримувала політичні зв’язки з Візантією і Німеччиною.

Святослав

935–972

Князь Київської Русі у 964—972 рр., розширив територію Київської держави далеко на схід, заклав принцип управління державою одноосібним монархом, розгромив Хозарський каганат і Волзьку Болгарію, здійснив два походи на Дунайську Болгарію, загинув у бою з печенігами біля Дніпрових порогів.

Володимир

Великий

958–1015

Князь Київської Русі у 980—1015рр., завершив об’єднання руських земель, запровадив християнство як державну релігію 988 р., збудував систему укріплень для захисту кордонів від печенігів, налагодив відносини з Візантією, Чехією, Угорщиною, Німеччиною, Болгарією, Римом, започаткував політику «шлюбної дипломатії».

Ярослав

Мудрий

983–1054

Князь Київської Русі у 1019—1054 рр., розширив кордони Київської Русі на заході, прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда», сприяв утвердженню християнства, установив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Польщею, Угорщиною, Швецією,

Норвегією та ін.

Володимир

Мономах

1053–1125

Князь Київської Русі у 1113—1125 рр., тимчасово об’єднав під своєю владою більшу частину Київської держави, відновив одноосібну монархію, зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі, здійснив переможні походи проти половців, установив династичні зв’язки з Англією, Швецією, Угорщиною.

РЕФЛЕКСІЯ

1. Позначте правителя Київської Русі, який 946р. відвідав Константинополь з дипломатичним візитом:

а) Аскольд; в) Ігор;

б) Олег; г) Ольга

2. Співвіднесіть імена та дати правління Давньоруських князів:

1) Святослав а) 1019 – 1054рр.

2) Володимир б) 965 – 972рр.

3) Ярослав в) 912 – 945рр.

4) Ігор г) 980 – 1015рр.

3. Приведіть у відповідність дати та події:

1) 1019р. а) прийняття християнства;

2) 1037р. б) повстання деревлян;

3) 945р. в) завершення будівництва Софійського собору в Києві;

4) 988р. г) початок правління Ярослава Мудрого.

4. Розташуйте в хронологічній послідовності

київських князів ХІ – ХІІ ст..

1) Святослав; 4) Олег;

2) Володимир; 5) Ярослав;

Ольга; 6) Ігор.

5. Співвіднесіть події з іменами київських князів:

1) Володимир Великий; а) прийняття християнства;

2) Ярослав Мудрий; б) відкриття першої бібліотеки;

3) Володимир Мономах в) спорудження Десятинної церкви;

г) спорудження Софійського собору;

д) спорудження Золотих Воріт;

е) заснування Печерського монастиря;

ж) створення « Руської Правди »;

з) « Повчання дітям».

6. Визначити, кому належать вислови:

1) « Хай це буде матір’ю городам руським » ( Олег)

2) « Я, сину, пізнала Бога й радуюся, а коли ти пізнаєш

Бога, то почнеш радуватися » (Ольга)

3) « Хочу на ви іти » ( Святослав)

4) « Якщо не з’явиться хто завтра на ріці – то мені той

противником буде» ( Володимир Великий)

7. Кого з князів називали Віщим, Мудрим, Хоробрим, Великим, Святим7

8. Порівняйте зовнішню політику Володимира та Ярослава.

9. Ви – руський літописець. Складіть похвальну оду княгині Ользі.

10. Письмово викладіть свою думку з проблеми: « Роль особистості в історії».

Заняття 3. РОБОТА З ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРИ

ТЕМА: КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ. ГАЛИЦЬКО – ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

	Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). ХІ ст.
	Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). перша пол. ХІІ ст.
	Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІІ ст.)
	П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ ст.
	Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець ХІІ ст.

РЕФЛЕКСІЯ

Вкажіть назву пам’яток архітектури.
Назвіть міста, у яких вони розташовані зараз.
Вкажіть, які зміни були внесені в ці споруди протягом історії.
До яких релігійних конфесій вони належать?
Яку роль відведено цим архітектурним пам’яткам у сьогоденні?

Заняття 4. РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

ТЕМА: УКРАЇНА НЕЗАЛЕЖНА

1. Проаналізуйте уривок з книжки Георгія Касьянова «Україна 1991–2007. Нариси новітньої історії» та дайте йому оцінку

«Наступного дня вранішня пленарна сесія Верховної Ради розпочалася із закритого засідання. У перерві журналістам повідомили, що депутати залишатимуться в парламенті, доки не буде ухвалено нову Конституцію. Удень депутати поділилися на кілька робочих груп для обговорення найбільш суперечливих статей: про мову, статус Криму, державну символіку, приватну власність. О 18:30 розпочалося пленарне засідання, яке відкрило знамениту “конституційну ніч”, – із цієї миті майже протягом 14 годин без перерви депутати поіменно голосували по кожній окремій (зі 160) статті Конституції. Для затвердження кожної статті потрібно було не менше 300 голосів. Героєм “конституційної ночі” став депутат Михайло Сирота, який представляв проект Конституції, запропонований погоджувальною комісією, – весь цей час він стояв на трибуні та був змушений за регламентом представляти кожну статтю, коментувати й пропоновані поправки, виголошувати стандартну фразу: “Комісія просить прийняти”. Під час голосування в залі працювали “піаністи” – депутати, яким їх відсутні колеги віддали реєстраційні картки для участі в голосуванні. Був тут і свій “диригент” – лідер комуністів П. Симоненко, який у потрібні моменти подавав своїм колегам знаки не реєструватися. Журналісти, які вщент заповнили балкон Верховної Ради, напружено слідкували за процесом. Усі присутні розуміли історичну вагу подій, що відбуваються. Протягом ночі до будинку парламенту “підтягувалися” відсутні депутати. Близько другої години ночі залу засідань несподівано полишили всі члени уряду, що були за сумісництвом депутатами. Їх обурені колеги перервали голосування й поставили питання про позбавлення їх депутатських мандатів. “Прогульникам” довелося повернутися. Час від часу процедуру монотонного голосування окремих статей переривали спалахи емоцій. О першій ночі було поставлено на голосування статтю про національну символіку. Комуністи категорично повстали проти синьо-жовтого прапора та тризуба. Один з них, явно глузуючи з опонентів, запропонував натомість козацький малиновий прапор, заявивши, що синьо-жовтий назавжди пов’язаний з “колабораціоністами”, – обурені праві депутати спробували стягти його з трибуни, і лише зусиллями інших парламентарів вдалося запобігти бійці. Питання про статус Криму (об’єднане зі статтею про символіку в один “пакет”) викликало подібну реакцію – праві дружно скандували: “Область! Область!”, тоді як ліві обстоювали республіканський статус автономії. Голосування по цих статтях загрожувало зривом усього заходу, тому було вирішено провести його таємно (за решту статей голосували поіменно). У результаті Україна, будучи унітарною державою, отримала у своєму складі автономну республіку і здобула нарешті конституційне право на синьо-жовтий прапор і тризуб. Близько 9:00 28 червня в залі засідань з’явився невиспаний, насторожений, але впевнений у собі президент. За кілька хвилин розпочалося поіменне голосування з ухвалення всієї Конституції загалом. На тлі всіх попередніх виснажливих подій його результати були вражаючими – 315 – “за”, 36 – “проти”, 12 – утрималися, 30 – не голосували. Коли на табло з’явилися результати голосування, зала засідань вибухнула істеричною овацією, учорашні супротивники в ейфорії розціловувалися та обіймалися, виснажений М. Сирота втирав сльози щастя, а напівживі журналісти полегшено аплодували їм з балкона. Дещо пізніше Л. Кучма нагородив усіх учасників засідання орденами, а хол Верховної Ради прикрасили алегоричною картиною, що символізувала зв’язок поколінь борців за незалежність з учасниками ухвалення Конституції (цей художній кітч адекватно віддзеркалював політичний)

АЛГОРИТМ ВІДПОВІДІ:

1) визначте, коли, де та за яких обставин з’явився аналізований документ (тобто схарактеризуйте історичні умови створення документа), а також стисло узагальніть, про що в ньому йдеться;

2) визначте, які результати мало ухвалення документа, які зміни в державі та суспільстві загалом зумовило або могло зумовити впровадження цього документа; сформулюйте значення документа і наслідки реалізації закладених у ньому ідей для історичного процесу;

3) поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть ставлення до заходів, передбачених цим документом, до основних ідей, які в цьому документі задекларовано; чи мало ухвалення документа ті наслідки, на які сподівалися його укладачі.

ТЕМА: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

2. Проаналізуйте уривок та дайте йому оцінку

Право користування землею одержують усі громадяни (незалежно від статі) Російської держави, що бажають обробляти її своєю працею. Наймана праця не допускається…

Землекористування повинне бути зрівняльним, тобто земля розподіляється між трудящими, у залежності від місцевих умов, за трудовою або споживчою нормою...

Уся земля після її відчуження надходить до загальнонародного земельного фонду. Розподілом її серед трудящих завідують місцеві і центральні органи самоуправління…

Усе це ... оголошується тимчасовим законом, який до Установчих зборів втілюється у життя по можливості негайно, а у відомих своїх частинах з тією поступовістю, яка має визначатися повітовими Радами селянських депутатів».

АЛГОРИТМ ВІДПОВІДІ:

1.Встановіть походження документу, час його створення.

2.Хто був автором документу? Дайте стислу характеристику цього історичного діяча.

3. Визначте основний зміст документу, його ідеї; історичні події та явища доби, що в ньому висвітлено.

4. Інтереси яких соціальних груп висловлював автор цього документу?

5.Які наслідки для історії мало оприлюднення даного документу?

6. Висловіть власну думку, чи є актуальною в сучасному світі проблема соціальної справедливості.

Заняття 5. РОБОТА З ПРОБЛЕМНИМИ ЗАВДАННЯМИ

ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ СТ.

Задача 1. Які наслідки для України мала Люблінська унія 1569 р.?

Унаслідок Люблінської унії Україна долучилася до європейської цивілізації та вдосконалила виробництво?
Унаслідок Люблінської унії в Україні виникла соціальна та релігійна напруженість?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 2. правильно чи помилково стверджувати, що Польща була своєрідним вікном у Європу для України?

Задача 3. правильно чи помилково стверджувати, що Реформація в Україні була включно явищем культурного життя?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 4. Існує точка зору, що в Запорозькій Січі була не демократія, а охлократія (влада натовпу), яка перешкоджала утвердженню ідеї державності. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?

Свою відповідь обґрунтуйте.

ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.

Задача 1. Чи була ліквідація Гетьманщини та запорозької Січі закономірним явищем?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 2. Поміркуйте над проблемою. Гайдамаки та опришки – це соціальні розбійники чи народні месники?

Задача 3. Поміркуйте над проблемою. Друга половина ХVІІІ ст. - це період значних змін в Україні: приєднані нові території, ліквідація Гетьманщини та Запорозької Січі, розгортання національно – визвольної боротьби.

Які наслідки для України мали ці зміни – позитивні чи негативні? Україна була творцем цих обставин чи їх жертвою? Чому?

ТЕМА: ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

Задача 1. Чи правильно стверджувати, що найважливішим духовним досягненням України у другій половині ХІХ ст. було становлення української нації?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 2. Правильно чи помилково стверджувати, що стан освіти у другій половині ХІХ ст. значно покращився порівняно з початком ХІХ ст. і суттєво вплинув на розгортання національно – визвольного руху?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 3. Наскільки правомірно стверджувати, що розвиток української культури у другій половині ХІХ ст. сприяв піднесенню національної самосвідомості українців?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 4. Яку роль відігравали меценати в розвитку української культури?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Задача 5. Чи були українці на кінець ХІХ ст. нацією?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Заняття 6. РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ТЕРМІНАМИ

ТЕМА: МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ – ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

Формування наукового поняття «мануфактура» починається з повідомлення про вивчення нового історичного явища, яке знаменувало собою зародження нових суспільно-економічних відносин. Але для формування наукового теоретичного поняття недостатньо з’ясувати відмінності майстерні нового типу (мануфактури) від майстерні ремісника, а вкрай важливо задатися питанням: завдяки чому здійснився перехід від ремісничої майстерні до мануфактури.

Етапи формування поняття:

1)висування учнями гіпотез, які будуть корегуватися вчителем, внаслідок чого школярі усвідомлюють зв’язок між наслідками Великих географічних відкриттів (приток золота й срібла, різке підвищення попиту на ремісничі вироби, поява світової торгівлі та ін.) і появою мануфактур;

2) визначення історичного значення появи мануфактур: які зміни відбулися в організації виробництва з появою мануфактур;

3) дискусія - засвоєння положення про принципово новий тип виробничих відносин, який базувався на вільнонайманій праці; про те, що поява мануфактур знаменувала собою зародження нових суспільно-економічних відносин, які отримали назву буржуазних (капіталістичних);
4) визначення соціальних наслідків поширення мануфактурного виробництва: які зміни відбулися в суспільстві; які нові соціальні групи стали зароджуватися; чим вони відрізнялися від тих груп, що вже давно існували;

5) усвідомлення наслідків упровадження мануфактур: зародження нових класів у суспільстві (буржуазії й робітників), відносини яких будувалися на обопільній згоді.

«Мануфактура» - велике ручне виробництво, засноване на розподілі праці і вільнонайманій робочій силі, виникає внаслідок Великих географічних відкриттів у Європі в XVI ст. і репрезентує зародження капіталістичних відносин.

Заняття 7. РОБОТА З ТАБЛИЦЯМИ

1. Заповніть пропуски в синхроністичній таблиці подій історії України та всесвітньої історії.

Подія історії України	Дата	Подія всесвітньої історії
	1054 р.
	1199 р.
		Невська битва
	1340 р.	Битва при Слейсе
Битва на Синіх водах.		Початок правління Мурада І, перенесення столиці держави Османів до Адріанополя
Третій Литовський статут

2. Заповніть порівняльну таблицю за темою «Національно – визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІ ст. Відродження Української держави»

№ з/п	Питання для порівняння	Гетьманська Україна	Московія
1.	Форма правління
2.	Економічна основа
3.	Права населення
4.	Рівень розвитку культури
5.	Зв’язки з Європою

3. Заповніть хронологічну таблицю за темою «Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945рр.)»

№ з/п	Дата	Подія
1.	1939, 1 вересня	Початок Другої свiтової вiйни.
2.	1939, 17 вересня	Перехiд радянськими вiйськами польського кордону. Початок радянiзацiї Захiдної України.
3.	1939, вересень	Пiдписання радянсько-нiмецького договору про дружбу та кордони.
4.	1940, червень	Iнкорпорацiя Бессарабiї та Пiвнiчної Буковини до складу Радянського Союзу.
5.	1941, 30 червня	Ухвалення Українськими нацiональними зборами у Львовi Акта про вiдновлення Української держави.
6.